-
1 одуреть
см. одуревать -
2 дуреть
одуреть1) дуріти, здуріти, безглуздіти, збезглуздіти з чого;2) (терять сознание) нетямитися, знетямитися, непритомніти, знепритомніти, чманіти, очманіти з чого.* * *дурі́ти; ( приходить в состояние одури) чумані́ти -
3 одуревать
одуреть1) (от физических причин) дуріти, одуріти, ч(у)маніти, оч(у)маніти, чуміти, очуміти, туманіти, о[с]туманіти, чемеріти, очемеріти, очмаріти, очмеліти, запаморочуватися, запаморочитися, заморочуватися, заморочитися. Голова -ла - голова запаморочилася (одуріла);2) -реть - здуріти, зцапіти, знавісніти, з глузду з'їхати, дурману об'їстися. См. Дуреть. Что делаешь, одурел, что ли? - що ти робиш, чи ти здурів (зцапів, з глузду з'їхав)?* * *несов.; сов. - одур`етьдурі́ти, одурі́ти и здурі́ти и подурі́ти; ( чуметь) чмані́ти, очмані́ти и почмані́ти, чумані́ти, очумані́ти и почумані́ти, тумані́ти, отумані́ти и стумані́ти -
4 очуметь
1) (заболеть чумой) зачуміти, (о мног.) почуміти;2) (одуреть) очманіти, очамріти, очемеріти, (о мног.) почманіти, почамріти, почемеріти з чого. [Я очемерів і на півсекунди умлів. Чи він очманів, чи що з ним діється?]. Срв. Одуреть.* * *очмані́ти, очумані́ти, почумані́ти (мног.), стумані́ти -
5 обалдеть
-
6 опьянеть
сп'яні́ти, оп'яні́ти, поп'яні́ти; ( охмелеть) охмелі́ти, захмелі́ти, схмелі́ти; диал. сп'янчи́тися; (перен.: одуреть) очамрі́ти -
7 очертенеть
1) ( одуреть) одурі́ти, очмані́ти, очумані́ти; ( отупеть) отупі́ти; ( взбеситься) розлютува́тися, розлюти́тися2) см. очертеть -
8 ошалеть
ошалманеть) ошаліти, очманіти, очемеріти, ошалемоніти, задурманитися, о[з]дуріти, о[з]безглуздіти, зцапіти, дурману об'їстися, з'їсти, Срв. Одуреть. [Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш? Чи ти одуріла, чи збожеволіла (Квітка). Неначе дурману із'їв = словно ошалел]. Ошалелый, ошалевший - ошалілий, ошалений, очманілий, одурілий, сущ. очмана.* * *см. ошалевать -
9 Ошелометь
см. Одуреть, Ошалеть, Обеспамятеть.
См. также в других словарях:
одуреть — См … Словарь синонимов
ОДУРЕТЬ — ОДУРЕТЬ, одурею, одуреешь (разг.). совер. к дуреть. «Его благородие, знать, одурел от радости.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ОДУРЕТЬ — см. дуреть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
одуреть — • совсем одуреть … Словарь русской идиоматики
Одуреть — сов. неперех. разг. сниж. см. одуревать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
одуреть — одуреть, одурею, одуреем, одуреешь, одуреете, одуреет, одуреют, одурея, одурел, одурела, одурело, одурели, одурей, одурейте, одуревший, одуревшая, одуревшее, одуревшие, одуревшего, одуревшей, одуревшего, одуревших, одуревшему, одуревшей,… … Формы слов
одуреть — одур еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
одуреть — (I), одуре/ю, ре/ешь, ре/ют … Орфографический словарь русского языка
одуреть — ею, еешь; св. (нсв. дуреть). Разг. Перестать соображать, понимать, ясно мыслить. Ты что, одурел, с мальчишкой драться полез? Я совсем одурел от чтения. Одурели от усталости, страха. Одурели с перепугу. От беготни по магазинам о. можно! ◁… … Энциклопедический словарь
одуреть — одурение … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
одуреть — е/ю, е/ешь; св. (нсв. дуре/ть); разг. см. тж. одуревать, одурение Перестать соображать, понимать, ясно мыслить. Ты что, одурел, с мальчишкой драться полез? Я совсем одурел от чтения. Одурели от усталости, страха … Словарь многих выражений
