(одним+из+и)

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

випал (-лу), густостріл (-лу), гуртовий стріл; (почётный) сальва. Давать залп - випалювати, випалити, сальвувати, засальвувати. Залпом - випалом, гуртовим стрілом; (вдруг) одразу, раптом. Стрелять, выстрелить -пом - стріляти, стрілити випалом, гуртом, сальвою, (пров.) одним бу[а]хом, бу[а]хнути. [А гармати - як бухнуть усі одним бухом! (Звин.)]. Дать залп по ком, чём - випалити в (на) кого, в (на) що. -пом пли (пали)! - випалом паль! Выпить -пом - одразу (з одного разу) вихилити, одним хилом, одним замахом и за одним замахом випити. [Налив горілки, шелепнув (хлопнул) за одним замахом (Бордуляк)]. Сказать, проговорить -пом - сказати, промовити (проказати) (за)одним духом, одним бухом, бухнути.

* * *

1) (сообща) заодно, спільно. Думать, действовать -но - бути заодно, одностайне стояти, спільно стояти, (образно) в один гуж тягти, (шутл.) в одну дудочку грати. [Ми в цій справі всі заодно. Треба всім одностайне стояти, тоді й виграємо справу. Всі покою щире прагнуть, та не в один гуж всі тягнуть (Мазепа)];

2) (за один раз) за одним ходом, за одним заходом, за одним разом, ураз. [Піду в книгарню, та за одним ходом (заходом) і в бібліотеку зайду. Нехай уже за одним разом і ваші сорочки поперу з своїми. Вітаймо дитятко і враз його матку (Чуб. III)].

* * *

1) односта́йно, у зго́ді, заодно́; (сообща, вместе) спі́льно, ра́зом

2) (попутно, кстати, одновременно) заразо́м, ра́зом, за одни́м заходом, за одним ра́зом

1) см. Замахивание;

2) замах (-ху), мах (-ху). Одним -хом, из-за одного -ху, с -ху - одним (за одним) замахом, махом. [Вона випила її (чарку) одним замахом (Основа)]. В замах, нрч. - умах.

* * *

1) см. Махание;

2) межд. - мах! [Білою хустинкою тільки мах-мах! (Мова). Мах додому! (Л. Укр.)];

3) (взмах) мах, замах, помах, змах (-ху); (кивок) кив (-ву). [Незручний мах рукою (Н.-Лев.)]. Махом, нрч. - см. отдельно. Одним -хом - одним махом, з одного маху, з маху, за один мах, за одним махом (замахом). [Одним махом (з одного маху) усіх розігнав (Київ)]. Сделать что на мах - зробити що на галай-балай. Скакать во весь мах - скакати що-духу, чим-дуж;

4) (промах) мах. Давать, дать -ху, -ха, машка - давати, дати маху, обмахнутися; срв. Промахиваться;

5) стоять на -ху, по -ху - стояти на варті, вартувати, чатувати;

6) (крыло ветр. мельницы, веялки и т. п.) крило (вітряка, віялки). Пустить мельницу во весь мах, вполмаха - пустити вітряка на все крило, на півкрила;

7) (бревно в вале ветр. мельницы) маха (-хи).

* * *

мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].

* * *

взмашка замах, помах, мах, змах, розгін (р. -гону). [З одного замаху човен опинивсь на середині річки (Крим.). І косу смерть взяла, щоб все життя скосить одним розгоном (Фран.). Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Г. Барв.)]. Одним -хом - з маху, з одного маху, за один мах, (шутл.) за одним махом-пахом. [Підходить до мольберту й з одного маху розрізує картину (Єфр.)].

* * *

1) мить (-ти), мент (-ту) и (реже) менть (-ти), хвиля, мінута, (редко) миг, змиг (-гу), мах (-ху); см. Мгновение. [Була їдна мить, що він хтів ударити панича (Крим.). Все - мент, не треба нам життя (Олесь)]. Мигом, нрч. - миттю, вмить, одним ментом, вмент, вменть, як стій, (духом) духом, на дух, (пров.) льотом, вльот, (фамил.) за одним махом-пахом. [Він миттю сів на коня (Крим.). Умить усе було зроблено (М. Грінч.). На дух зробив (Франко). Зроби мені вльот Липовеч.). Я льотом долетів до гайового окраю (М. Вовч.)]. В один миг - в одну мить, в один мент, одним ментом, в одну менть, миттю, вмить, вмент, вменть, в мінуті, у три мига, як оком змигнути, як «га» сказати, як стій. [В один мент зник йому з очей (М. Грінч.). І в мінуті стали гори як золоте море (Рудан.)]. В два -га - в два махи;

2) междом. - миг, блим, кліп, луп. [Мов оси у літню пору з гнізда, - лиш миг! - і вже не видно (Франко). Кліп (блим) очима (М. Грінч.). А сова із дупла очицями луп-луп (Сл. Гр.)].

* * *

письмо, писання, рука, начерк. [По тонкому жіночому начерку він пізнавав, що то лист од неї (Коцюб.)]. Это его -черк - це його письмо (писання, рука), це його рукою писано. Красивый, дурной -черк - гарне, погане письмо. Скорописный -черк - скорописне письмо. Ясный, разборчивый -черк - виразне, розбірне письмо (писання). У него хороший - черк - він гарно пише, у його гарне письмо. Одним -ком пера - одним черком пера. [Одним черком пера такого лиха наробив].

* * *

1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;

2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];

3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;

4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;

5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].

* * *

1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́

2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу

1) матем., физ. ( с одним значением) однозна́чний, рівнозна́чний

- взаимно однозначный

2) матем. ( с одним числовым знаком) однозна́чний; ( с одной цифрой) одноцифрови́й

1) матем., физ. ( с одним значением) однозна́чний, рівнозна́чний

- взаимно однозначный

2) матем. ( с одним числовым знаком) однозна́чний; ( с одной цифрой) одноцифрови́й

укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.

* * *

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

ковток. Выпил одним глотком - одразу хильнув, вихилив; одним проковтом проковтнув.

* * *

-ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.

* * *

1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти

2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти

3) мат. діли́ти, розділя́ти

I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.

II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.

* * *

єдиний, одинокий, однісінький, одним-один. [Друже мій єдиний. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре було видко море (Коц.). Вона була одним-одна дочка у батька (Кв.)]. -ное число, грам. - однина. [Третя особа однини]. -ный в своём роде - свого роду єдиний, єдиний серед свого роду. -ный сын - є[о]динак, о[є]динець (р. -нця). -ная дочь - є[о]диначка, одиночка, єдиниця.

* * *

или Зудиться свербіти. [Свербить долоня проти чогось (Приказка)]. Зудящий - сверблячий. -деть на ухо (докучать одним и тем же) - туркати, туркотати кому що.

* * *

1) ( издавать звенящий звук) дзижча́ти, дзвеніти, брині́ти, дзвинча́ти

2) ( докучать одним и тем же) ту́ркати, турча́ти, туркота́ти, туркоті́ти

мазывать, мазнуть

1) мазати, мастити, мазнути, (быстро и с силою) мазонути. [Моїм салом та по мені й мажуть (Номис). Моїм маслом та мене й мастить (Сл. Гр.). Мастити голову (Мирн.). Мазнула щіткою туди-сюди по комину (М. Грінч.)]. -нуть кого (ударить) - мазонути, ляснути кого. [Не лізь, а то так мазону, що й перекинешся (Київ)]. -зать сапоги дёгтем - мазати, мастити, ш[с]марувати чоботи дьогтем. -зать глиняный пол - мазати, мастити долівку глиною, (реже) шмарувати долівку. -зать стены полубелой глиной перед побелкой - сіркувати стіни, хату. -зать колёса дёгтем - шмарувати, смарувати, мазати, мастити віз (воза). [Стали вози шмарувати (Грінч.). Хто мастить, тому віз не скрипить (Приказка, Чуб. I)]. Мазанный - мазаний, мащений. [Мазаний пиріжок]. Одним миром -ный - одним миром мирований (мазаний). -ный воз - мазаний, ш[с]марований віз;

2) (плохо писать) мазати, мазюкати; (о безграмотном письме) базграти;

3) (марать) мазати, ялозити що. -ться -

1) страд. мазатися, маститися, ш[с]маруватися, бути мазаним, мащеним, ш[с]марованим;

2) возвр. мазатися, маститися, мазнутися;

3) -ться к кому - підмазуватися, підсипатися до кого.

* * *

несов.; сов. - мазн`уть

1) ма́зати, мазну́ти и усилит. мазону́ти, несов. масти́ти; несов. шмарува́ти; (несов.: жиром) яло́зити

2) (пачкать, грязнить) ма́зати, мазну́ти, несов. масти́ти, яло́зити, брудни́ти

3) (несов.: плохо, неискусно писать, рисовать) ма́зати, прен. мазю́кати, ля́пати

4) (делать промахи в игре, стрельбе) ма́зати, мазну́ти