(один+предмет+от+другого)

1. n

1) подвійна кількість

2) двійник; дублікат; копія

3) прототип, прообраз

4) театр. актор, що виконує у п'єсі дві ролі; дублер

5) дупель (доміно)

6) дуплет (більярд); подвійний удар

7) дублет

8) pl парна гра (теніс)

9) двійка (веслування)

10) спорт. два виграші (два програші) підряд

11) військ. швидкий крок

12) виверт, викрут, хитрощі

13) складка, згин

14) складений удвоє предмет

2. adj

1) подвійний, подвоєний; здвоєний; що складається з двох частин

2) парний

3) двоякий, двоїстий

4) удвічі більший, посилений, двійчастий

5) двозначний

6) двоєдушний, двоїстий

7) бот. махровий, повний

3. adv

1) вдвічі, вдвоє, подвійно

2) удвох; парою, попарно

4. v

1) подвоювати (ся); збільшувати (ся) удвічі; зростати удвічі

2) бути удвічі більше, переважати удвічі

3) військ. здвоювати (ряди)

4) театр. виконувати дві ролі; бути дублером; дублювати (в кіно)

5) заміщати

6) згинати (складати) вдвічі (тж double up)

7) мор. обходити (обгинати) (мис)

8) підбивати, підшивати ще один шар

9) вселяти другого мешканця, ущільнювати

10) військ. рухатися швидким кроком; бігти

11) заплутувати слід, робити петлі, петляти; збивати з сліду

12) хитрувати, обманювати, виляти

13) повторювати

14) робити дублікат

* * *

1) подвійна кількість

2) дублікат; дублет; копія

3) прототип, прообраз

4) двійник

5) миcт. актор, що виконує в п'єсі дві ролі; миcт. дублер; кiнo дублер

6) дупель ( доміно); дуплет ( більярд); подвійний удар; миcл. дублет

7) pl парна гра ( теніс)

8) двійка (веслування; тж. double scull)

9) cпopт. два виграші або два програші підряд

10) подвійне парі ( на перегонах або інших змаганнях)

11) швидкий крок

12) петля ( переслідуваної тварини); виверт, хитрість; петля, вигин, поворот ( ріки)

13) складка; згин

14) кімната на двох

15) acтp. подвійна зірка

1) l. подвійний, подвоєний; здвоєний; який складається з двох частин

2) подвійний

3) подвійний; удвічі більший; подвоєний; посилений

4) двозначний

5) дволичний, двоєдушний, двоїстий; подвійний

6) мyз.; = duple 2; який звучить на октаву нижче

7) бoт. махровий

1) удвічі, подвійно

2) удвох; парою, попарно

1) подвоювати; збільшувати вдвічі; подвоюватися; зростати, збільшуватися вдвічі; вiйcьк. здвоювати ( ряди)

2) бути вдвічі більшим, перевершувати вдвічі

3) миcт.,; кiнo виконувати дві ролі; виступати в тій же ролі, бути дублером; кiнo дублювати

4) заміщати

5) бити кулю дуплетом ( більярд)

6) згинати, складати вдвічі ( часто double up); згинатися, складатися; робити вигин

7) мop. обгинати, обходити

8) підбивати; підшивати або підкладати ще один шар; обшивати, робити обшивку

9) вселяти іншого мешканця, ущільнювати; поміщати іншого пасажира в те саме купе, у ту саму каюту

10) вiйcьк. рухатися швидким кроком; бігти

11) заплутувати слід, робити петлі ( часто про звіра); збивати зі сліду; хитрити, обманювати, виляти

ІНТЕРЕСИ людські - властиве людині відношення, що виражає позитивну чи негативну спрямованість її активності, діяльності, історичної творчості на пошук, вибір, використання або створення шляхів, засобів, способів, норм, соціальних інститутів, здатних задовольнити людські потреби. І.л., разом з потребами та цінностями, спонукаючи соціальний суб'єкт (особистість, групу, історичну спільноту, клас, націю, суспільство), виступають рушійною силою історичного процесу. Реалізація І.л. неможлива без їх усвідомлення, що відбувається в процесі постійного порівняння, співставлення життєвого становища певних індивідів, соціальних груп, історичних спільнот між собою. Місце і роль І.л. у процесі детермінації людської життєдіяльності зумовлене, з одного боку, тим, що задоволення потреб відбувається не тільки безпосередньо, а переважно опосередковано, через конкретно-історичні суспільні відносини. З другого боку, певна потреба може бути задоволена різними предметами (чи навпаки, один і той самий предмет може бути об'єктом кількох потреб) і, відповідно, розмаїттям способів, засобів, шляхів, які втілюються, у свою чергу, у різного роду інтересах - історичних, національних, соціальних, економічних, політичних, духовних та ін. І.л., як вибіркове ставлення до можливих способів та норм задоволення потреб, залежать не тільки від світоглядних переконань, ціннісних орієнтацій, а також від соціального становища, рівня та умов культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта В. найбільш концентрованому вигляді переплетіння і зіткнення інтересів відбувається в сфері політики, бо саме в політичних інтересах втілюється узагальнене відношення носіїв інтересів до політичної влади, організаційно-управлінського, господарського, духовного життя суспільства. Історичний досвід засвідчує, що утвердження І. л., як правило, здійснюється у вигляді певних ідеологічних, морально-етичних концепцій, теорій, програм, які прагнуть надати інтересам даного соціального суб'єкта першочергового, а то й всезагального значення. Проте це не означає заперечення існування загальних І.л. у процесі історичного співжиття. Особливо гостро стоїть питання про їх врахування в умовах сучасної цивілізації, розвиток якої має не тільки позитивний, а й зворотний, тіньовий бік (екологічна й демографічна криза, роз'єднаність між людиною і природою, загроза нових війн, ризик самознищення людства та ін.). Класифікація І.л. може здійснюватися за допомогою таких критеріїв: за ступенем загальності (індивідуальні, групові, суспільні); за своєю спрямованістю (економічні, соціальні, політичні, духовні); за характером носія І. л. (особистісні, колективні, класові, національні, державні); за мірою усвідомлення (стихійні, теоретично обґрунтовані, програмні); за можливістю здійснення (реальні, ілюзорні, перспективні); по відношенню до традицій та тенденцій суспільно-історичного поступу (консервативні, прогресивні, реакційні) і т.ін. Результати вивчення І.л. соціальною філософією, іншими галузями гуманітарного пізнання впливають на ефективність політики держави, яка залежить від знаходження організаційно-управлінськими структурами оптимальної узгодженості індивідуальних, групових, суспільних І.л. в конкретних історичних умовах.

ПРЕДМЕТНІСТЬ - одна з основних характеристик ставлення людини до світу і його окремих фрагментів як таких, що можуть бути визначені або конституйовані як особливі предмети (відчуття, мислення, досліду, теорії, практики, науки, мистецтва і т.д.)· Категорія П. позначає соціально і особистісно обумовлену форму здійснення, а також спрямованість споглядання або ж діяльності людини і, таким чином, вказує на один з основних способів орієнтації людини в світі як предметному (предметно цілісному і попредметно розчленованому). Як окремий предмет цього світу може розглядатись і сама людина. В різних традиціях П. витлумачується по-різному: 1) як загальна форма відчуження, інобуття духа, ідеї в природі і суспільстві (Гегель); як специфічна характеристика соціально-діяльнісної визначеності людини у світі, коли тільки певні соціальні форми пов'язані з приватною власністю на засоби виробництва, обумовлюють співпадання відчуження і опредметнення, породжуючи перетворену форму опредметнення - уречевлення; 2) як конструкт, існування якого обумовлено, з одного боку, річчю в собі, з другого - продуктивною властивістю свідомості (Кант); 3) як іманентна будь-якому акту усвідомлення людиною світу ознака цього світу або його фрагментів, що дані (представлені, конституйовані) в свідомості як її власні феномени (Брентано, Амейзедер, Мейнонг, Гуссерль).