(об+имуществе)

1) (имущества) заставляння, застава, застанова (майна);

2) (что-л. заложен. и отвлеч.) застава (ум. заставочка, -вонька), застанова, застав (-ву), заклад (-ду); (денежный) зарука (грошова). [Ті гроші не пропадуть! адже Ганна дала заставу (Крим.). Кожух у застанові (Н.-Вол. п.)]. В -лог - на (или в) заставу, застав, на (в) заклад и т. д. [Я дам свій білет у застав (Свидн.). У заставу брав що було: і кожухи, і коралі, і справу усяку хазяйську (М. Лев.). Поніс чоловік до жида свій ціп на застанову (Лебед. п.)]. Давать в -лог что - давати, дати в (на) заставу (застав и т. д.) що, заста(но)вляти, заста(но)вити що, (о недвиж. имуществе) записувати, записати у заставу (застанову) що. Давать -лог - давати, дати, класти, покласти заставу (застав и т. д.). Давать что под -лог - давати, дати що під застав (заставу, застанову и т. д.). [Гроші давав людям під застав, або на відробіток (М. Лев.)]. Брать в -лог что - брати, узяти у (или на) заставу (застанову, застав) що. [Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного (Чуб. V)]. Выкупать ис-под -лога - викупати и викупляти, викупити заставу, застанову, застав, заставщину или викупати, викупити з (з-під) застави, застанови, заставу що. Под -лог положенный, отданный - заставлений, застановлений, заставний. Биться, бить, ударить о -лог - битися, побитися, заходити, зайти, іти, піти в заклад (навзаклад, реже об заклад), закладатися, закластися, заставлятися, заставитися, (пров.) заложатися, заложитися; см. Заклад;

3) (порука, обеспечение) зарука, запорука, порука, забезпека (чого и чому), завдаток (-тку) чого; срвн. Порука. [Запорука нашої майбутности. В цьому безупинному шуканні маємо забезпеку й нашого розвитку на прийдущі часи (Єфр.). Хай вона (рука) буде завдатком нашого будучого щастя (Коцюб.)]. -гом этого является… - запорука, зарука цьому є… -лог любви - запорука кохання (любови);

4) (засада) залога, засідка, засіди (-дів), залягання;

5) (давно непаханное поле) обліг, переліг (-логу);

6) грам. - стаж (-ну). Действительный, страдательный -лог (глаголов) - прямий, переємний стан (дієслів).

* * *

1) заста́ва; заставля́ння

2) (перен.: свидетельство, доказательство чего-л.) запору́ка

1) (с широким размахом) замашний. [Смерть страшна, і коса замашна (Чуб. III)];

2) (о клещах) розпірний;

3) (о праве, имуществе) самобраний, заборчий, загарбний, (руссизм) захватний. [Вона патенту не платила, ятка в неї самобрана (Київ)]. -ная земля - займанщина, займань (-ни). -ная политика - заборча, загарбна політика.

* * *

1) захва́тний; зага́рбний

2) захва́тний

измотать что

1) (выматывать) вимотувати, вимотати, висотувати, висотати що, що з чого;

2) (имущество, деньги) тринькати, протринькати, мантачити, промантачити, проц(в)индрювати, проц(в)индрити, гайнувати, прогайнувати, згайнувати що (майно, гроші); см. Проматывать 3;

3) (нервы, душу) вимотувати, вимотати, розсотувати, розсотати (нерви, душу). -ться -

1) вимотуватися, вимотатися, висотуватися, висотатися, бути вимотаним, висотаним;

2) (выбиваться из сил, мотаясь туда и сюда) знемагати(ся), знемогтися;

3) -таться (промотаться) - проц(в)индритися, промантачитися или проц(в)индрити, промантачити, протринькати, прогайнувати все;

4) (о нервах) см. Издёргаться. Измотанный - вимотаний, висотаний; (о имуществе) протриньканий, промантачений, (о нервах) вимотаний, розсотаний; (выбившийся из сил) знеможений, знесилений.

* * *

несов.; сов. - измот`ать

спадковий, спадкоємний, спадщинний, спадщанний, (о недвиж. имуществе ещё) дідизний, дідичний, (от предков) предківський, прадідівський, (по отцу) батьківський, (по матери) материз(не)ний. [Завелися на Вкраїні села княжі і боярські спадкові (Куліш). Державець спадковий (Грінч.). Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом (Г. Барв.). Князь князював яко самовладний пан на своєму дідизному панстві (Куліш). Це в мене плахта ще материзнена (Вовчанщ.)]. -ная болезнь - спадкова (спадщинна) х(в)ороба (слабість). -ная власть - спадкова влада. -ный грех - спадковий (спадкоємний) гріх. -ное имение - спадковий (дідизний) маєток, спадщина, (доставшеся от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна и т. п.; см. Наследство. -ное право - спадкове право. -ная правоспособность - спадкова правоздатність, право бути спадкоємцем.

* * *

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

I. 1) (неподвижный) непорушний, нерухомий, (реже) неповорушний, не(з)рушний, недвижний; (перен.: незыблемый) непорушний. [Скелі стояли непорушні над водою (Н -Лев.). З цього серпанку світла виступав непрозорою, непорушною твердинею лиш найближчий край берега (Кінець Неволі). Андрій вмер може - он лежить довгий і нерухомий (Коцюб.). Целя стояла бліда, холодна, недвижна (Франко). Недвижні тіні (М. Рильськ.)];

2) (об имуществе) нерухомий. -мое имущество - нерухоме добро (майно), (нерухомий) маєток, нерухомість. [Брати зоставили (йому) все нерухоме добро (Н.-Лев.). Кожного невільного вважати за вільного з усім його маєтком рухомим та нерухомим (Доман.)].

II. см. Недвижимый 1.

* * *

чиншовий. -ная статья -

1) (доход) чиншове (-вого);

2) (об имуществе) нерухоме майно (добро) на чиншу.

* * *

отчуждить

1) кого, что от кого - відчужувати, відчужати, відчужити, відчуженити. [Жінка відчужає його від родичів]. Отчуждённый от людей - відчужений від людей, відлюдний, відлюдкуватий, неприкаяний. -ный людьми - см. Отчуждёныш;

2) (об имуществе) відчужувати, відчужати, відчужити, вивлащувати, вивластити, вивласнювати, вивласнити. [Академії надається право набувати, відчужувати, заставляти рухоме й нерухоме майно]. Отчуждаемый - відчужуваний, вивлащуваний. Отчуждённый - відчужений, вивлащений, вивласнений.

* * *

несов.; сов. - отчуд`ить

1) кому - належний, приналежний кому, чому, (стар.) належачий кому, чому и до кого, до чого. Леса -щие коммуне - ліси комуні належні. Никому не -щий (об имуществе) - нічий, безхазяйний;

2) к чему - належний, приналежний, належитий до чого, хто належить до чого. [Значний християнин приналежний до клиру (Л. Укр.). Скажіть усім, належним до нашого гурту (хто належить до нашого гурту)].

* * *

промотаться (о деньгах, имуществе) прогулюватися, прогулятися и т. д. - см. Проматывать. [Гроші гайнуються на гулянки, на карти, на розпусту]. Он -тался совершенно - він прогуляв (прогайнував) усе до щенту, до останнього шеляга, до снаги (Шевч.).

* * *

страд.; несов.; сов. - промот`аться

(о домаш. скоте) худоба, скот, товар; (об имуществе) добро, маєтки, худоба, збіжжя, манатки, манаття. [Усього добра - кривобока хатина; усього манаття - драна свитина].

и Истаивать истаять

1) танути, станути, розтавати, розта(ну)ти, топитися, розтопитися, (о мн.) потанути; срвн. Таять, Раставать. [Віск од жару тане (Куліш). Свічка топиться (Сл. Шейк.)];

2) (перен.: о человеке) танути, станути, марніти, змарніти, (о мн.) помарніти, (о деньгах, имуществе) переводитися, перевестися. [Станула, як віск (М. Вовч.)]. Деньги -яли - гроші перевелися, грошей стало тонко. Истаенный - станутий, розтанутий и розталий, розтоплений.

об имуществе) відписаний, записаний, приказаний, леґований. -зная (духовная) - духівня, духівниця. -зное письмо - відписний, вірчий, відмовний лист.

о мног.)

1) позасмічувати що чим;

2) (о деньгах, об имуществе) про[роз]тринькати, проциндрити, (о мн.) порозтринькувати.