-
1 облігація
ობლიგაცია
См. также в других словарях:
облігація — ї, ж. 1) Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу. 2) Боргове зобов язання, видане державою або підприємством на певних умовах під час випуску внутрішньої позики. •• Безпроце/нтні обліга/ції облігації, за… … Український тлумачний словник
облігація — 1. цінний папір, який випускається на певний термін і за яким емітент зобов’язується повернути номінальну вартість і виплатити фіксований дохід інвестору. Облігації можуть бути випущені серіями. 2. цінний папір, що засвідчує внесення його… … Глосарій термінів фондового ринку
облігації державної позики — облігації, емітовані державою з метою фінансування бюджету чи інвестиційних проектів … Словник бюджетної термінології
облігація державна — облігація, емітентом якої є виконавчий орган держави … Глосарій термінів фондового ринку
облігація дисконтна — облігація, яка продається за ціною, нижчою за номінальну; погашається за номінальною ціною, а різниця і становить дисконт як дохід інвестора … Глосарій термінів фондового ринку
облігація конвертована — облігація, яка дає власнику право у певний період часу або за певних обставин обміняти її на інші цінні папери корпорації емітента на пільгових умовах … Глосарій термінів фондового ринку
облігація купонна — облігація, до якої додаються купони; у встановлений час купони відрізаються і пред’являються власникам для виплат за ними процентів … Глосарій термінів фондового ринку
облігація муніципальна — облігація, емітована місцевою владою … Глосарій термінів фондового ринку
облігація на пред’явника — облігація із зазначенням імені власника, якого зареєстровано у реєстрі компанії емітента … Глосарій термінів фондового ринку
облігаційний — [обл ігац’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
облігаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови