-
1 criminal charge
обвинувачення у злочині, обвинувачення у вчиненні злочину, кримінальне обвинувачення, обвинувачення у кримінальному злочині -
2 formal charge
обвинувачення, висунуте з дотриманням необхідних процесуальних норм (формальностей); офіційне обвинувачення; формальне обвинувачення -
3 gravamen
обвинувачення, скарга; головний пункт скарги ( обвинувачення тощо), суть обвинувачення; склад ( злочину) -
4 federal prosecution
обвинувачення за нормами федерального кримінального і кримінально-процесуального права, федеральне обвинувачення -
5 joint prosecution
обвинувачення кількох осіб по одній справі; обвинувачення у співучасті -
6 private charge
обвинувачення приватною особою, приватне обвинувачення -
7 public charge
обвинувачення з боку держави, публічне обвинувачення; об'єкт видатків (витрачання коштів) з державного бюджету; особа, яка перебуває на державному утриманні (або під державною опікою) через бідність (хвороби тощо) -
8 subsequent prosecution
обвинувачення у наступному вчиненні злочину, наступне обвинувачення -
9 accusal
-
10 accusation of crime
-
11 accusation of murder
-
12 adult charge
-
13 affirmative prosecution
-
14 capital charge
обвинувачення у злочині, що карається смертною карою -
15 case of direct evidence
обвинувачення, засноване на прямих доказах; версія, заснована на прямих доказах -
16 charge of fraud
-
17 charge on oath
-
18 charge on the article
-
19 charge on the merits
-
20 charges of espionage
См. также в других словарях:
обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі … Український тлумачний словник
обвинувачення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обвинувальний — а, е. 1) Який містить обвинувачення, осуд кого , чого небудь. 2) юр. Який містить судове обвинувачення; стос. до судового обвинувачення. •• Обвинува/льний ви/рок судовий акт, який містить формулювання звинувачення і встановлює міру покарання… … Український тлумачний словник
денунціація — Денунціація: викриття, оголошення недійсним [53] донос [XVIII] А злобних денунціацій, що поза «літературною взаємністю» у Коллара схована політика і навіть прямий поклик до Росії, щоб вона з единила всіх слов ян під своєю рукою, не хибло ще від… … Толковый украинский словарь
Roman Shukhevych — aka Taras Chuprynka Roman Shukhevych Nickname Taras Chuprynka Born June … Wikipedia
Украинская автокефальная православная церковь каноническая — Не следует путать с Украинская автокефальная православная церковь. Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности. Украинская Автокефальная Правос … Википедия
інвектива — и, ж., книжн. Гострий виступ проти кого , чого небудь; гостре обвинувачення … Український тлумачний словник
інкримінація — ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін … Український тлумачний словник
інтропунітивний — а, е, псих. Характеристика тенденції реагувати на фрустрацію, направляючи гнів і обвинувачення на себе; внутрішнє фокусування емоції, часто переживається як почуття провини або сорому … Український тлумачний словник
нападки — док, мн. Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав … Український тлумачний словник
напрасна — и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп … Український тлумачний словник