-
21 litany
-
22 Podunk
n; сл.нудне провінційне містечко; глушина -
23 workaday
буденний, повсякденний; прозаїчний, сірий; workaday life cipe / нудне/ життя -
24 yawn
I [jxːn] n1) зівок, позіхання2) зяючий отвір; пoeт. прірва, провалля, безодня3) тex. зазор, просвіт, люфт, нещільне з'єднання4) нудьга, щось нудне; зануда, нудна людинаII [jxːn] vthe yawn of hell — паща, пащека пекла
1) позіхати, говорити ( щось) позіхаючи; нудьгувати; icт. розкривати рот від подиву2) зяяти3) розверзатиto make smb yawn — нагнати на когось позіхання/сон/нудьгу
he yawned good night — "Добраніч", - сказав він, позіхаючи
to yawn one's life away — знемагати / моритися / нудьгувати
-
25 недалёкий
1) (в пространстве) недалекий, (ум. недалечкий), поблизький. [Недалека дорога (Сл. Ум.). Місяць зайшов на шпиль поблизької гори (Корол.)];2) (во времени) недалекий, поблизький; (о прошлом) недавній. [Перший повів поблизької весни (Корол.)]. -кое будущее - недалеке майбутнє, недалека прийдешність. В -ком будущем - в недалекому майбутньому, (вскоре) незабаром. В самом -ком будущем - в найближчому майбутньому, (образно: вот-вот) от тільки невидно, (зап.) що-йно невидно. [Легенда, що, от тільки невидно, манастир має спіткати доля Содома та Гомори (Корол.)]. -кое прошлое - недавнє минуле;3) (по степени родства, в духовном отношении) недалекий, (близкий) близький. -кий родственник - недалекий родич;4) (по уму) немудрий, благенький, недоумкуватий, невеликого (невисокого, недалекого) розуму, бідний на розум, (рус.) недалекий, (сщ.) недоумок (-мка, м. р.), (дураковатый) пришелепуватий, (ограниченный) обмежений. [Верхня плівка громадянства, благенька собі нівроку, не розуміє елементарної думки (Рада). Це (о преподавании) було щось тупе, дуже нудне, недоумкувате (Яворн.). Недалека вона, не несеться високо вгору, - за те слухняна (Мирний)]. Он очень -лёк - він дуже невеликого (невисокого, недалекого) розуму.* * *1) недале́кий; ( недавний) неда́внійв \недалёкий ом про́шлом — у недале́кому (у неда́вньому) мину́лому
\недалёкий к от истины — недале́кий від і́стини
2) (перен.: ограниченный) недале́кий, обме́жений\недалёкий ий по уму́ (умо́м), \недалёкий ого ума́ — невели́кого ро́зуму, бі́дний на ро́зум
-
26 природный
природний и -дній, натуральний, родимий, самородний, прирожденний, природжений. [До природньої звичайности (вежливости) української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне (Неч.-Лев.). Природня (родима, прирожденна) відьма. В Туреччині самородні кріпості в скалах (Звин.)]. -ное свойство, -ный цвет - природна властивість, природний (натуральний) колір. -ные наклонности, недостатки - природні (прирожденні) нахили, вади. -ный ум, смысл - прирожденний розум, (образно) некупований, непозичений розум. -ные дарования - прирожденний хист (дар), прирожденні таланти. -ный дворянин - родом (з роду) дворянин. -ный житель - тубілець (-льця), абориген (-на). Срв. Прирождённый.* * *приро́дний; ( врождённый) приро́джений -
27 приторный
1) (о вкусе и перен.) нудний, нудкий, (слишком сладкий) надто солодкий, солодощавий, (неприятный) прикрий. [Нудна розмова. Солодке аж нудне];2) см. Неприятный, Льстивый.* * *1) нудо́тний; ( неприятно сладкий) ну́дно-соло́дкий2) нареч. нудо́тний; ( слащавый) соло́дкий -
28 прозябание
1) (о семени: проростание) кільчення, проростання;2) (переносно) нидіння, животіння, чевріння. [Хоч злої долі, та справжньої, а не це нидіння (Корол.). Нудне, безглузде, сіре животіння (Л. Укр.)].* * *1) ( о семени растения) пророста́ння, кі́льчення; ( рост) ріст, род. п. ро́сту, зроста́ння2) перен. животі́ння, ни́діння, скні́ння -
29 скучненький
уменьш.-ласк.нудне́нький, скучне́нький -
30 скучненько
перен.нудне́нько, скучне́нько -
31 скучнёхонько
нареч.нудне́нько, скучне́нько -
32 скучновато
нареч.нуднува́то, нудне́нько, скучнува́то -
33 скучноватый
нуднува́тий, нудне́нький, скучнува́тий -
34 томительный
1) ( вызывающий томление) томли́вий; ( изнурительный) змо́рний, висна́жливий; ( истомный) мло́сний\томительный зной — змо́рна (несте́рпна) спе́ка
2) ( мучительный) бо́лісний; ( невыносимый) несте́рпний, диал. то́млячий; ( жгучий) пеку́чий; ( нудный) нудни́й, нудо́тнийтоми́тельное ожида́ние — ну́дне (несте́рпно нудне́, нудо́тне) чека́ння
-
35 bore
I [bɔː] 1. v1) свердли́ти, розто́чувати2) з трудо́м проклада́ти собі́ доро́гу (шлях)3) надокуча́ти, набрида́ти2. nhe bores me to death — він мені́ страше́нно набри́д
1) о́твір, ді́ркаbore hole — свердлови́на; шпур
2) військ. тех. кана́л ствола́; діа́метр, калі́брbore diameter — вну́трішній діа́метр, калі́бр
3) нудьга́, доса́даwhat a bore! — яка́ нудо́та (доса́да)!
4) нудне́ заня́ття5) нудна́ люди́наII [bɔː] nси́льна приливна́ течія́ ( у вузьких гирлах річок)III [bɔː] -
36 jaw
[ʤɔː] 1. n1) ще́лепаhold your jaw! груб. — заткни́ ро́та!, замо́вкни!
2) pl рот; па́щаin the jaws of death — у па́зурах сме́рті
3) pl вузьки́й вхід (затоки, ущелини)4) балаку́чість5) нудне́ повча́ння6) тех. затиска́ч, ле́ща́та7) attr.2. vjaw clutch, jaw coupling тех. — кула́чна му́фта
1) говори́ти до́вго і ну́дно; пережо́вувати те са́ме2) чита́ти мора́ль, вичи́тувати ( комусь)3) sl. ла́ятися, лихосло́вити -
37 jobation
[ʤəu'beɪʃ(ə)n]nо́суд, дога́на; нудне́ моралізува́ння -
38 wade
-
39 yawn
[jɔːn] 1. v1) позіха́тиhe yawned a word — позіхну́вши, він промо́вив сло́во
2) зя́яти3) розверза́тися2. n1) по́зіхи, позіха́ння2) розм. нудо́та, щось нудне́3) тех. зазо́р
- 1
- 2
См. также в других словарях:
нудне́йший — нуднейший … Русское словесное ударение
нуднейший — нуднейший, нуднейшая, нуднейшее, нуднейшие, нуднейшего, нуднейшей, нуднейшего, нуднейших, нуднейшему, нуднейшей, нуднейшему, нуднейшим, нуднейший, нуднейшую, нуднейшее, нуднейшие, нуднейшего, нуднейшую, нуднейшее, нуднейших, нуднейшим, нуднейшей … Формы слов
нудненький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
нудненько — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
нудный — нудный, нудная, нудное, нудные, нудного, нудной, нудного, нудных, нудному, нудной, нудному, нудным, нудный, нудную, нудное, нудные, нудного, нудную, нудное, нудных, нудным, нудной, нудною, нудным, нудными, нудном, нудной, нудном, нудных, нуден,… … Формы слов
ну́дный — нудный, нуден, нудна, нудно, нудны; сравн. ст. нуднее … Русское словесное ударение
нудный — кр.ф. ну/ден, нудна/, ну/дно, ну/дны/; нудне/е … Орфографический словарь русского языка
нудный — A/C и A/D пр см. Приложение II ну/ден нудна/ ну/дно ну/дны и нудны/ нудне/ … Словарь ударений русского языка
канитель — і, ж. 1) Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель. 2) М яка металева обмотка музичних струн для одержання низьких звуків. 3) перен. Зайва втрата часу; тяганина, морока; щось дуже нудне,… … Український тлумачний словник
терпець — пцю/, ч., розм. Здатність довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане й т. ін. Втрачати терпець … Український тлумачний словник
терпіння — я, с. 1) Здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. || Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо. Втрачати терпіння. 2) Здатність довго й наполегливо робити… … Український тлумачний словник
