-
1 ночёвка
1) (действие) ночування;2) см. Ночлег.* * *ночі́вля -
2 ночлег
нічліг, (редко) ночліг (-лігу), (действие ещё) нічлігування, (редко ночлігування) ночівля; (приют для -га) ночівля, (реже) нічліг. [Ідуть собі парубки на нічліг до гаю (Рудан.). Десь ворохнулася тривожна думка за свій ночліг (Микит.). Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування (Г. Барв.). Сонце встає, понад полем блищить, десь за морем ночівлю покинуло (Самійл.)]. Останавливаться, остановиться на -лег - зупинятися (ставати), зупинитися (стати), (о мног.) поставати на ніч (на ночівлю и на ночівля), ставати, стати ночувати, заночувати, обночуватися. [Ідуть вони аж до ліса, стають ночувати, - поставали на ніч (Рудан.) Обночувався в Дрогобичі у старого Туртельтавба (Франко)]. Принимать, принять на -лег кого - приймати (пускати), прийняти (пустити) на ніч кого, (давать, дать -лег кому, диал.) ночувати, переночувати, заночувати кого. [Я вас не можу ночувати, бо я дуже рано їду (Яворськ.). Згодився переночувати його в себе (Франко)]* * *нічлі́г, -у; ( ночёвка) ночі́вляостанови́ться на \ночлег г — зупини́тися (ста́ти) на ніч (на ночі́влю)
-
3 ночевая
1) нічліг, (редко) ночліг (-лігу). Итти на -вую - а) (на ночлег) іти на ніч (на нічліг); б) (ложиться спать) лягати спати, лягати;2) (ночной промысел) нічкування, нічліги (-гів), (редко ночліги), нічлігування, (редко нічлігування), нічна (вночішня) праця (робота), (охота) нічні (вночішні) (в)лови (-лів), нічне (вночішнє) полювання, (ловля) нічна (вночішня) ловля (ловитва).* * * -
4 ночевье
-
5 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
6 пол
I. 1) пів (только в соед. с друг. словами). Делить на-полы - ділити наполи, наполовину, пополовині, навпіл, піл-на-піл. Срв. Пополам. Работать из-полу (исполу) - робити наспіл (навпіл), у-спіл. За-пол купить - запів-ціни купити. Пол-на-пол - піл-на-піл, по-половині;2) (сторона, бок, край) бік (р. боку). [По обидва боки дороги].II. Пол - (род муж. или жен.) стать (-ти), рід (р. роду), поле. [Жіночій статі не личить таке виробляти. Люди - тільки чоловіча стать (Свидн.). Заказано було привозити на Січ жіночий рід (Куліш). А з якого поля: з жіночого чи мужичого?]. Население обоего пола - людність обох родів. Женский пол (соб.) - жіноча стать (жіноцтво, жінота). Мужеский пол (в противопол. женскому) - чоловіча стать, чоловіцтво, парубоцтво. [Кому що ласе, а їй парубоцтво]. Падкий к женскому полу - охочий (ласий) до жіноцтва. Прекрасный пол - гарний (красний) рід, біла челядь. [Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. Турки воювали, білу челядь забирали (А. Д.)]. Сильный пол - дужий рід, чоловіцтво. II.. Пол - (дощаной) поміст (-мосту), підлога; (паркетный) тафльована підлога; (земляной) долівка, діл (р. долу). На -лу - на помості, на підлозі, на долівці, долі. [Послались долі і полягали покотом]. На пол - додолу. [Пусти дитину додолу].* * *Iпідло́га; ( земляной) долі́вка, діл, род. п. до́лу; (деревянный диал.) помі́ст, род. п. помо́стуII биол.ста́ть, -тіпрекра́сный (сла́бый, не́жный) \пол — прекра́сна стать; жіно́цтво, жінки́
си́льный \пол — шутл. си́льна стать; чоловіки́
-
7 last
1. n1) останній, останнє2) кінецьthe last of — амер. кінець (тижня, місяця, року тощо)
3) смерть, кончина, край4) жарт. вигадка, каламбур, залишені на кінець5) розв'язка, кінцівка6) щось останнє7) копил, колодкаto measure smb.'s foot by one's own last — міряти когось на свій аршин
8) витримка, витривалість9) ласт (міра)10) мор. одиниця вантажопідйомності (близько 2 т)to the last, till the last — до кінця
to stick to one's last — займатися своєю справою; не втручатися у те, чого не розумієш
to breath one's last — сконати, умерти
2. adj1) sup від late2) останнійto see smb. for the last time — бачити когось востаннє
last will — юр. заповіт, духівниця
3) єдиний, останнійlast crust (resource) — єдине (останнє) джерело існування
4) минулийlast week (month, year) — минулий тиждень (місяць, рік)
last night — а) минула ніч; минулої ночі; б) учора увечері
5) найновіший, найостанніший, найсвіжіший; сучаснийthe last news — найостанніше повідомлення, найсвіжіша новина
6) найбільш непідхожий, найбільш небажаний; несподіваний7) остаточний8) надзвичайнийlast but not least — а) останній, але не менш важливий; б) останній, але не найгірший
the last day — день страшного суду; кінець світу
to be on one's last legs — а) умирати; б) бути смертельно втомленим
3. adv1) sup від late2) після всіх3) востаннє, в останній раз4) на останньому місці, наприкінці (при переліку)4. v1) тривати2) витримувати; залишатися в живих4) вистачати, бути достатнім (тж last out)it will last (out) the winter — цього вистачить на зиму
5) натягувати на копил* * *I n1) останній, останнє; залишок2) кінецьthe last of — кінець (року, місяця, тижня); кінець, смерть
3) жарт, вигадка, каламбур, залишені під кінецьII alast but one — передостанній; єдиний, останній; останній, передсмертний
last rites /sacrament/ — цepк. соборування
2) минулий3) найновіший, найостанніший, найсвіжіший4) найбільш невідповідний, найбільш небажаний або несподіваний5) крайній, надзвичайнийIII adv1) після всіх2) востаннє3) на останньому місці, наприкінці ( при перерахуванні)IV nвитримка; витривалістьV v1) продовжуватися, тривати; витримувати, залишатися в живих2) зберігатися ( у гарному стані); носитися ( про тканини); витримувати (про здоров'я, сили)3) бути достатнім, вистачати ( last out)VI n VII v VIII n1) ласт ( міра товару)2) мop.; icт. одиниця вантажопідйомності ( бли-зько 2 т) -
8 sleep-in
I n1) демонстрація протесту у формі захоплення ( житлового) приміщення для ночівлі2) проживаюча нянька, покоївка ( на відміну від нахожої)II aпроживаючий, ненахожий ( про няньку) -
9 sleep-in
I n1) демонстрація протесту у формі захоплення ( житлового) приміщення для ночівлі2) проживаюча нянька, покоївка ( на відміну від нахожої)II aпроживаючий, ненахожий ( про няньку) -
10 vest
[vest] 1. n1) жиле́т, жиле́тка2) вста́вка спе́реду ( у жіночій вуалі)3) спі́дня соро́чка4) поет. о́дяг, ша́ти, вбра́ння́2. v1) поет. вдяга́ти(ся), убира́ти(ся)2) наділя́ти, уповнова́жуватиto vest smb. with power — наділя́ти кого́сь вла́дою
to vest rights in a person — наділя́ти кого́сь права́ми
3) перехо́дити ( про майно тощо)
См. также в других словарях:
ночёвка — ночёвка, ночёвки, ночёвки, ночёвок, ночёвке, ночёвкам, ночёвку, ночёвки, ночёвкой, ночёвкою, ночёвками, ночёвке, ночёвках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
НОЧЁВКА — НОЧЁВКА, ночёвки, жен. (разг.). Действие по гл. ночевать. Туристы остановились для ночевки. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ночёвка — ночёвка, и; р. мн. вок … Русское словесное ударение
ночёвка — НОЧЕВАТЬ, чую, чуешь; несов. Проводить ночь где н. (обычно расположившись спать). Н. у костра. Н. на сеновале. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ночёвка — ночёвка, и, род. п. мн. ч. вок … Русский орфографический словарь
ночёвка — (Даль) … Словарь употребления буквы Ё
ночёвка — и; мн. род. вок, дат. вкам; ж. а) Остановка где л. на ночь для сна; ночной отдых, сон. Остановиться на ночёвку. Устроить на ночёвку. Ночёвка в лесу, в поле. Место ночёвки оленей. Прийти, приехать куда л. с ночёвкой (с намерением ночевать где л.,… … Словарь многих выражений
ночёвка — ноч/ёв/к/а … Морфемно-орфографический словарь
ночёвка — (1 ж); мн. ночёвки, Р. ночёвок … Орфографический словарь русского языка
ночёвка — и, род. мн. вок, дат. вкам, ж. 1. Остановка где л. на ночь для сна, отдыха. После того, как он охрип и помирился с мыслью о ночевке в лесу, слабый ветерок донес до него чей то стон. Чехов, Пересолил. Неподалеку от Балашова уже в сумерках Григорий … Малый академический словарь
ночёвка — см.доп. инф. мелочовка … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого