-
21 procumbent
[prəu'kʌmbənt]adj1) що лежи́ть ниць; розпросте́ртий2) бот. сланки́й; повзу́чий -
22 prone
[prəun]adj1) що лежи́ть ниць; розпросте́ртий2) схи́льнийprone to anger — запальни́й, гаря́чий
3) заст. похи́листий, поло́гий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ниць — (50) пр. и нар. I. Пр. кратк. 1.Обращенный лицом вниз, распростертый ничком (на земле): и се блаженыи въставъ и ниць легъ на колѣнѹ молѧше съ сльзами мл(с)тивааго б҃а. ЖФП XII, 64а; а корабль горѣ хожаше на вълнахъ. и ѡни ници лежаще. кричахѹ и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ниць — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ниць — присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям униз; на животі; прот. горілиць. || На колінах, схиливши голову до самої землі … Український тлумачний словник
ниць — присл. (обличчям униз лежати, падати тощо), долілиць, ницьма, долічерева … Словник синонімів української мови
горіниць — присл. Згори донизу … Український тлумачний словник
булавниці — ниць, мн. Те саме, що рогатики … Український тлумачний словник
залубниці — ниць, мн., зах. Сани з кузовом … Український тлумачний словник
кайданиці — ниць, мн., зах. Кайдани … Український тлумачний словник
кобильниці — ниць, мн. (одн. коби/льниця, і, ж.), діал. Козла (у 2, 3 знач.) … Український тлумачний словник
осетниці — ниць, мн. Родина комах ряду двокрилих … Український тлумачний словник
п'ятисотенниці — ниць, мн., іст. Ініціатори масового руху (1935 р.) колгоспників за одержання високих врожаїв цукрових буряків … Український тлумачний словник