-
1 замечать
заметить1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.* * *несов.; сов. - зам`етить1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́житидать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш -
2 замечать
сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити; ( примечать) приміча́ти, примі́тити; ( досмотреть) додиви́тися; ( сделать устное замечание) заува́жувати, заува́жити; ( сделать письменное замечание) зазнача́ти, зазна́чити -
3 замечать
сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити; ( примечать) приміча́ти, примі́тити; ( досмотреть) додиви́тися; ( сделать устное замечание) заува́жувати, заува́жити; ( сделать письменное замечание) зазнача́ти, зазна́чити -
4 заметить
-
5 заметить
сов. от замечать -
6 заметить
сов. от замечать -
7 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
8 trace
I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
9 видеть
1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.* * *ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́тиви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите
-
10 высматривать
высмотреть1) см. Выглядывать;2) см. Выглядеть 2;3) глядіти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, назирати, назорити, пантрувати, випантрувати, визирати, визирити, виглядати, виглядіти що; (осмотреть) видивлятися, видивитися в чому. [Вовк гусячий табунчик назорив (Греб.). Пантрує,- чи не можна потягти чого. Прибігає до костьола, глядить свою пані (Рудан.). Визирають доброї нагоди. Скрізь ми там видивилися (Куліш)]. Притти чтобы высмотреть - прийти на виглядки, на підгляди, на розгляди, на визирки. Высматривая - визираючи, визирцем, визирці;4) высмотреть - см. Выняньчить. Высмотренный - вигляджений, визорений, назорений, виняньчений.* * *несов.; сов. - высмотреть1) (осматривая, находить, замечать) вигляда́ти, ви́глядіти, видивлятися, ви́дивитися; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти, сов. назори́ти2) ( старательно разглядывать) видивля́тися, ви́дивитися; ( осматривать) огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, обгляда́ти, обгля́нути; ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, розгля́нути3) (несов.: смотреть, выглядывая откуда-л.) вигляда́ти, визира́ти -
11 недоглядывать
недоглядеть1) (не замечать при просмотре) недоглядати, недоглянути и недогля[е]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, (фам.) проґавлювати, проґавити що. [Багато помилок він недоглядів (Київ)];2) (невнимательно наблюдать) не доглядати, не доглянути кого, чого и за ким, за чим, не достежити чого, (не стеречь) не пильнувати кого и за ким, чого, не допильнувати кого, чого.* * *несов.; сов. - недогляд`еть(за кем-чем) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти, -джу, -диш (кого-що, чого, за ким-чим); ( проявлять оплошность) недопильнува́ти, -ную, -нуєш (кого-що) -
12 осязать
(чувствовать посредством осязания) чути, почути чим (пальцями). [Торкнувся (до) печи і почув її тепло. Оцією пучкою нічого не чую]. -зать что (прикасаться к чему, чтобы познать) - дотикати(ся), діткнути(ся), доторкати(ся), доторкнутися) чого, до чого, (щупать) мацати, мацнути, лапати, лапнути що, домацуватись чого. [Що бачили очима нашими і чого руки наші дотикалися]. Осязаемый, осязуемый - дотиканий, дотикальний, (воспринимаемый) відчуваний; (воспринимаемый посредством осязания или других вн. чувств) відчуваний; (оконч.) почутий, відчутий.* * *1) сприйма́ти до́тиком, відчува́ти на до́тик2) перен. сприйма́ти; ( замечать) поміча́ти -
13 примечать
приметить1) что - постерегати, постерегти, помічати, помітити, примічати, примітити, прикмечати и прикмечувати, прикмітити, кмі[е]тити, покмітити, укмічати, укмітити и укмітувати що: срв. Замечать, -метить. [Василь іде, похнюпившись, не примічаючи Наталі (Мирн.). Прикмітила, що він задумався (Н.-Лев.). Я й не вкметив, як він увійшов. Він перший постеріг (помітив) цю помилку];2) -чать за кем (наблюдать) - назирати, пильнувати кого; см. Наблюдать, Присматривать. [Бережіться, вас пильнують]. Примеченный - постережений, помічений, примічений, по[у]кмічений. -ться - постерегатися, помічатися, примічатися, бути постереженим, по[при]міченим, по[у]кміченим.* * *несов.; сов. - прим`етить1) поміча́ти, помі́тити, приміча́ти, примі́тити и запримі́тити; диал. прикміча́ти и прикме́чувати, прикмі́тити; ( подмечать) спостеріга́ти, спостерегти́, заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити2) (за кем-чем несов.: следить) сте́жити (за ким-чим), слідкува́ти (за ким-чим, кого-що), спостеріга́ти (кого-що) -
14 просматривать
просмотреть1) переглядати, переглянути, перегледжувати, перегле[я ]діти, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, (о мн.) попереглядати, поперегледжувати, попере[попро]дивлятися що. [Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала (Неч.-Лев.). Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.). Передивився ввесь рукопис]. -реть сочинение - переглянути (проглянути) писання (твір, працю);2) (проглядеть, пропускать, не заметив) неоглядати, недоглянути и недогледіти (недоглядіти), недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, пробачити, (прозевать) проморгати, проґавити що; (см. Проглядеть). [Я сховався в кущі, а він ішов та й пробачив мене (Лубенщ.)]. -реть несколько опечаток в корректуре - недогледіти (проморгати) декілька (друкарських) помилок у коректі;3) просмотреть на кого, на что известное время - продивитися на кого, на що якийсь час. -рел всю ночь на северное сияние - усю ніч продивився (усю ніч видивлявся) на північне сяйво (на північну заграву). -реть глаза - очі видивити. [Поки сина ожениш - очі видивиш]. -реть все окна - усі вікна видивитися. [Усі вікна видивилась, виглядаючи вас (Васильч.)]. Просмотренный -1) переглянутий, перегледжений;2) недоглянутий, недогледжений, недодивлений; проминутий, проморганий. -ться -1) переглядатися, бути переглянутим, перегледженим, передивлятися, бути передивленим;2) -реться - прогле[я]дітися, недодивитися. [Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись (Ном.)].* * *несов.; сов. - просмотр`еть1) (пересматривать, знакомиться с чем-л.) перегляда́ти, перегля́нути и перегляді́ти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися2) ( кого-что - не замечать) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти (кого-що, чого), недобача́ти, недоба́чити (кого-чого); ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти, -пущу́, -пустиш (кого-що)3) (несов.: смотреть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], пролива́тися -
15 улавливать
несов.; сов. - улов`ить1) ( воспринимать органами чувств) лови́ти, злови́ти, уло́влювати, улови́ти, несов. пійма́ти, спійма́ти; ( схватывать) схо́плювати, схопи́ти, несов. ухопи́ти; ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти; ( замечать) поміча́ти, помі́тити; ( разбирать) розбира́ти, розібра́ти2) ( схватывать) схо́плювати, схопи́ти; ( выбирать) вибира́ти, ви́брати; ( находить) знахо́дити, знайти́3) ( уличать) лови́ти, злови́ти и полови́ти, несов. пійма́ти, спійма́ти; ( изобличать) викрива́ти, ви́крити4) ( ловить) прост. лови́ти, злови́ти и полови́ти, несов. пійма́ти, спійма́ти; реже уло́влювати, улови́ти5) спец. уло́влювати и уловля́ти, улови́ти -
16 услеживать
несов.; сов. - услед`ить1) сте́жити, усте́жити; ( досматривать) допильно́вувати, допильнува́ти, догляда́ти, догля́нути и догля́діти, несов. угля́діти, угле́діти2) (следя, замечать что-л.) спостеріга́ти, спостерегти́, додивля́тися, додиви́тися; несов. угля́діти, угле́діти -
17 усматривать
несов.; сов. - усмотр`еть1) ( присматривать) догляда́ти, догля́нути и догля́діти, несов. угля́діти, угле́діти2) (наблюдая, видеть, замечать) ба́чити, поба́чити, добача́ти, доба́чити; несов. угля́діти, угле́діти3) (приходить к выводу, заключению) убача́ти, уба́чити; ( видеть) ба́чити, поба́чити -
18 Запримечать
заприметить1) зауважувати, зауважити, запримічати, запримітити, примічати, примітити кого, що по чому, укмічати, укмітити, умічати, умітити кого, що, спостерегати, спостерегти, добачати, добачити, завбачити; срвн. Примечать, Замечать. [Запримітила, що в Пилипа і очі карі, і вуси шовкові (Мирн.). Та я й сама запримітила, що… (Мова). По чім мене, мила, примічаєш? (Пісня). Не вмітив їх гаразд (Новом. п.). Добачає те й мати (М. Вовч.). А ну-ж, борони боже, хто спостеріг, як він увіходив (Коцюб.). Увесь товар (скот), який він там завбачив, він повбивав (Крим.)];2) (положить к.-н. примету) зазначати и зазначувати, зазначити, позначати, позначити, (о мн.) позазначати. [Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.)]. Запримеченный - зауважений, запримічений, укмічений, спостережений; зазначений, позначений.
См. также в других словарях:
замечать — Примечать, подмечать, видеть, завидеть, следить, наблюдать, доглядеть, усмотреть, разглядеть, уловить. Обращать внимание, принимать что во внимание (в соображение, в расчет, в уважение, к сведению, к сердцу), быть внимательным. Замечать кому,… … Словарь синонимов
ЗАМЕЧАТЬ — ЗАМЕЧАТЬ, заметить что, помечать, отмечать, класть метки, метить; делать знаки на чем; наблюдать, обращать на что внимание, и видеть, слышать, постигать и убеждаться в чем; открывать что, доходить до чего. Делать кому замечание, выговаривать… … Толковый словарь Даля
ЗАМЕЧАТЬ — ЗАМЕЧАТЬ, замечаю, замечаешь. несовер. к заметить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
замечать — ЗАМЕТИТЬ, ечу, етишь; еченный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
замечать — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN remark … Справочник технического переводчика
замечать — I. ЗАМЕЧАТЬ/ЗАМЕТИТЬ ЗАМЕЧАТЬ/ЗАМЕТИТЬ, бросать/бросить, вставлять/вставить, сов. обронить, сов. проронить, ронять/уронить, разг. буркать/буркнуть, разг. ввертывать/ввернуть, разг., неодобр. вякать/вякнуть II. заметность … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
замечать — (не) замечать насмешки • восприятие заметить отсутствие • восприятие … Глагольной сочетаемости непредметных имён
замечать — • видеть, замечать, видать, лицезреть, зреть Стр. 0092 Стр. 0093 Стр. 0094 Стр. 0095 Стр. 0096 Стр. 0097 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
Замечать — I несов. перех. 1. Воспринимать зрением; видеть. 2. Воспринимать слухом; улавливать. 3. Чувствовать, ощущать. отт. Обнаруживать, устанавливать. 4. Обращать внимание на кого либо или на что либо. 5. Запоминать по каким либо признакам; примечать.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
замечать — глаг., нсв., ??? Морфология: я замечаю, ты замечаешь, он/она/оно замечает, мы замечаем, вы замечаете, они замечают, замечай, замечайте, замечал, замечала, замечало, замечали, замечающий, замечаемый, замечавший, замечая; св. заметить 1. Если вы… … Толковый словарь Дмитриева
замечать — игнорировать терять … Словарь антонимов