-
1 заведено
предик.заве́дено, при́йнятотак \заведено но — так веде́ться
-
2 принято
заведено. [Можливо, що він і не поет, як це заведено розуміти (Ніков.)]. Как -то - як звичай велить, як заведено, як ведеться (поводиться). Так -то - такий звичай, так заведено так ведеться, так поводиться, так звичай велить.* * *в знач. сказ.заве́дено, при́йнято -
3 полагать
положить1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.* * *1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти\полагать нача́ло чему́ — кла́сти (поклада́ти, дава́ти) поча́ток чому́, започатко́вувати що
\полагать основа́ние чему́ — засно́вувати що
-
4 полагаться
положиться1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].* * *несов.; сов. - полож`иться1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися2) (несов.: причитаться) нале́жати3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися -
5 usual
2. adjзвичайний, звичнийthe usual thing — те, що заведено (говорити, робити)
* * *I n( the usual) те, що зазвичай прийнято говорити, робити ( the usual thing)II alater than usual — пізніше, ніж звичайно
-
6 заведение
1) (действие) заводіння, запроваджування, оконч. заведення, запровадження чого;2) (обычай) звичай (-чаю). У нас такое -ние - у нас так заведено (так ведеться, так поводиться, такий звичай). У нас и -ния такого нет - такого звичаю у нас і в заводі нема; у нас і заводу такого нема; у нас так не ведеться (не поводиться, не заведено);3) (учреждение) установа, заклад (-ду). Учебное -ние - навчальна установа, школа. Воспитательно-исправительное -ние - виховно-поправний заклад; установа (заклад, будинок) для виховання та направи. Богоугодное -ние - шпиталь (-лю), (руссизм) богадільня. Торговое -ние - торговельний заклад. Питейное -ние - шинк, шинок (р. шинку), корчма. Трактирное -ние - трахтир (-ра). Прачешное -ние - пральня. Красильное -ние - фарбарня, красильня.* * *1) ( учебное) за́клад, -у2) ( учреждение) устано́ва, за́кладувесели́тельное \заведение ние — за́клад для розва́г
3) ( отрасль хозяйства) за́клад; ( действие) заве́дення4) ( введение) запрова́дження, (неоконч.) запрова́джування5) (обычай) зви́чай, -чаю; поведі́нка, ирон. поведе́нціятако́е \заведение ние — таки́й зви́чай; так веде́ться, така́ поведі́нка (поведе́нція)
6) ( установление) устано́влення; ( организация) організа́ція; ( создание) ство́рення -
7 authorities-recorded offender
злочинець, на якого заведено офіційне досьєEnglish-Ukrainian law dictionary > authorities-recorded offender
-
8 customary
1. nзбірник місцевих звичаїв2. adj1) звичайний, звичний2) юр. оснований на звичаєвому праві* * *I n; юр. II a1) звичайний, звичний2) юp. заснований на звичаї або звичаєвому праві -
9 go
In (pl goes) розм.1) ходьба, рух, хідto be on the go — бути в русі (в роботі); розм. бути в занепаді; бути п'яним
2) обставина; становище; справаhere's a pretty go!, what a go! — оце так становище!
3) спроба, намагання4) ковток; порція (їжі)5) угода, домовленістьit's a go! — домовилися!, згода!
6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення7) розм. успіх; удача; успішний західto make a go of it — амер. домогтися успіху
no go — безуспішний, безнадійний
it's no go — тут нічого не вдієш, неможливо
8) хода9) кидок (у спорті)to give smb. the go — подати комусь сигнал діяти
all the go, quite the go — останній крик моди, предмет загального захоплення
first go — передусім, насамперед
at a go — відразу, зараз
the little (great) go — перший (останній) екзамен (на ступінь бакалавра гуманітарних наук у Кембриджі та Оксфорді)
IIv (past went; p.p. gone)1) іти, ходити2) прямувати; їхати, їздити3) подорожувати, пересуватися; рухатися4) ходити, курсувати5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникатиhe is gone — він пішов, його нема
6) працювати, діяти, функціонувати7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)8) доходити; дотягуватися; сягати9) пролітати, швидко плинути (про час)10) зникати; пропадати11) поширюватися, передаватися12) вступити в організацію, стати членом товариства13) бути в обігу15) розвалитися, зламатися, розколотися16) зазнати краху, збанкрутувати17) бути розташованим19) дорівнюватиtwenty shillings go to one pound — двадцять шилінгів дорівнюють одному фунту стерлінгів; у фунті стерлінгів двадцять шилінгів
20) звертатися; вдаватися по допомогу21) гласити, говоритися22) дзвонити, бити (про годинник тощо)23) умирати, гинути24) пройти, бути прийнятим (визнаним)25) продаватися (про ціну)28) підходити, личити (про одяг)29) займатися чимсь30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсьto go hunting — вирушати (ходити) на полювання
31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитисяto go large — амер. жити на широку ногу, розкошувати
32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щосьgo about — походжати; ходити туди і сюди; тинятися; циркулювати
go ahead — рухатися уперед; продовжувати; амер. іти напролом
go along — іти далі; продовжувати
go back — повертатися назад; відступати, задкувати
go behind — іти позаду; переглядати; вивчати (підстави)
go down — спускатися, сходити; потонути; заходити (про сонце); вщухати (про вітер); знижуватися (про ціни); програти, зазнати невдачі; їхати з центру на периферію
go forward — іти уперед, просуватися
go in — входити, заходити
go off — від'їжджати, відходити; тікати; втрачати свідомість; розізлитися; заспокоїтися; розм. виходити заміж
go on — іти далі; продовжувати
go out — виходити (з приміщення); вийти в світ (про книгу); погаснути; закінчуватися; вийти з моди; вийти у відставку; застрайкувати; закінчити університет
go over — перекинутися; переходити (в іншу партію тощо); бути відкладеним; перечитувати; повторювати
go round — кружляти, крутитися; обходити усіх по черзі; розм. приходити в гості по-простому
go through — пройти крізь; бути прийнятим; ретельно переглянути
go together — поєднуватися, гармоніювати
go under — тонути; гинути; розорятися; щезати, зникати; заходити (про сонце); амер. умирати
go up — підійматися, сходити (на гору); будуватися, зводитися (про будинок); зростати, підвищуватися (про ціни); вибухати; згоріти; амер. розорятися; їхати з околиці до центра
go with — супроводити; личити, пасувати
go without — обходитися, залишатися без
to go bad — псуватися, погіршуватися
to go wet — амер. почати пити; дозволяти продаж спиртних напоїв
to go bail — брати на поруки, ручитися
to go over big — амер. мати великий успіх
to go solid — амер. діяти одностайно
to be going strong — бути сповненим сил; процвітати
to go against the stream (the tide) — іти (пливти) проти течії; діяти, переборюючи опір
to go out of one's mind (senses) — збожеволіти, з'їхати з глузду
to go to hell (to pot, to the devil, to the dogs) — загинути; розоритися; розсипатися на порох
to go west — зайти (про сонце); померти, сконати
to go the pace — мчати щодуху; марнувати життя
to go out of hand — діяти негайно; амер. діяти необачно
to go off the hooks — з'їхати з глузду; пуститися берега
to go a long way — вистачати надовго (про гроші); багато зробити; мати велике значення; мати великий вплив
go to blazes (to hell, to pot, to the devil, to thunder, to grass)! — іди під три чорти (до біса, до дідька)!
go fly a kite!, go jump in the lake! — забирайся геть!
* * *I n; (pl goes)1) хід, ходьба, ходіння; pyx2) обставина, положення; несподіваний поворот справи3) спроба4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз5) угода; згода it's a go! домовилися!6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення7) успіх; удача; успішна справа8) хода9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)10) кapт. "мимо" ( вигук)II a; амер.бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)III v(went; gone)1) іти, ходити2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином9) зникати; проходити; зникнути, пропасти10) поширюватися; передаватися11) передаватися ( по телеграфу)12) бути в обігу13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)18) дзвонити; бити, відбивати час19) умирати, гинути20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним21) витримувати, терпіти22) справлятися, долати24) спаровуватися25) бути на паях, паюватиto go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)
26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)28) бути ритмічними ( про вірші)29) отримувати ( допомогу)IV1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь4) to go against smth5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)14) to go to smth ставати ким-небудь15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь25) to go into a state приходити в який-небудь стан26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положенняto go into anchor — мop. ставати на якір
27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як іншіas things go — як ведеться, за нинішніх умов
28) to go to show that... свідчити31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатисяgo by! — кapт. пас!
-
10 routinely
-
11 uncustomary
adjнезвичний, незвичайний* * *aнезвичний; незвичайний it is uncustomary це не прийнято -
12 refer
v1) посилати, відсилати, адресувати, направляти (до когось)I have been referred to you — мене послали до вас; мені порадили звернутися до вас
the reader is referred to... — радимо читачеві звернутися до...
we refer you to... — просимо звернутися до...
2) звертатися (по допомогу тощо)to refer to a dictionary — звертатися до словника, користуватися словником
5) відносити (до епохи, класу тощо)the discovery of gunpowder is usually referred to China — заведено вважати, що порох був винайдений у Китаї
6) посилатися (на когось, на щось)7) згадувати; говорити; натякати, мати на увазі9) юр. передавати на розгляд (на чийсь розсуд)10) стосуватися (когось, чогось)11) відкладати, переносити, відстрочувати12) передати, віддати13):refer back — а) повертати для повторного розгляду; б) довідуватися (десь), звертатися (до чогось, когось)
-
13 go
I n; (pl goes)1) хід, ходьба, ходіння; pyx2) обставина, положення; несподіваний поворот справи3) спроба4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз5) угода; згода it's a go! домовилися!6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення7) успіх; удача; успішна справа8) хода9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)10) кapт. "мимо" ( вигук)II a; амер.бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)III v(went; gone)1) іти, ходити2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином9) зникати; проходити; зникнути, пропасти10) поширюватися; передаватися11) передаватися ( по телеграфу)12) бути в обігу13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)18) дзвонити; бити, відбивати час19) умирати, гинути20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним21) витримувати, терпіти22) справлятися, долати24) спаровуватися25) бути на паях, паюватиto go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)
26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)28) бути ритмічними ( про вірші)29) отримувати ( допомогу)IV1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь4) to go against smth5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)14) to go to smth ставати ким-небудь15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь25) to go into a state приходити в який-небудь стан26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положенняto go into anchor — мop. ставати на якір
27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як іншіas things go — як ведеться, за нинішніх умов
28) to go to show that... свідчити31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатисяgo by! — кapт. пас!
-
14 routinely
-
15 домогаться
домочься домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися, доправлятися, доправитися, намагатися, намогтися, вимагати, вимогти чого. [Селяни почали своїх прав допоминатися (Доман.). Іди, допевняйся, нехай тобі віддасть. Треба свого права доправлятися. Таки вимогли, щоб заведено в нас школу].* * *домага́тися, допомина́тися, допе́внюватися, допевня́тися -
16 заносить
занестиI. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.* * *I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти -
17 засвидетельствовать
1) (подпись и т. п.) засвідчити, посвідчити, посвідувати, посвідкувати, присвідчити, визнати що (підпис). [Засвідчив мій підпис. Посвідчив, що справді так було. Се вам посвідкують обидва мої вуха (Куліш). А свідки визнали в суді, що ти був тверезий (Кониськ.)]. -вать показаниями свидетелей - засвідчити свідками. [Умову заведено до книги, засвідчено свідками, припечатано печаткою волосного старшини (Доман.)]. -вать подлинность подписи - засвідчити власноручність підпису. -вать документально - задокументувати. [В першій половині XIV віку воно вже задокументоване (Крим.)];2) -вать почтение, уважение кому - (словами) висловити (освідчити), (показать) виявити пошану, повагу кому. Засвидетельствованный - засвідчений, посвідчений, задокументований.* * *засві́дчити, посві́дчити\засвидетельствоватьть почте́ние кому́ — засві́дчити (словесно - ви́словити) поша́ну кому́
-
18 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
19 номер
1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.* * *но́мер; (газеты, журнала) число́вот так \номер р — оце́ так но́мер
э́тот \номер р не пройдёт (не вы́йдет) — цей но́мер не про́йде (не ви́йде)
-
20 образ
1) (вид, фигура, подобие, внешность) образ (-зу), подоба, постать (-ти), постава; (изображение рисованное, лепное и т. п.) образ, подобизна. Образ человеческий - образ людський, подоба людська. На нём нет образа человеческого - він не має образу людського (подоби людської). Принимать образ кого, чего - брати (взяти) на себе образ чий, подобу чию и т. д.;2) (способ) лад (-ду), спосіб (-собу), чин, роб, побит, побут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом - таким чином (робом, ладом, побитом), отак, по-такому, отож, отже. Каким -зом - яким чином (способом, ладом, побитом, робом), як, по-якому. Никаким -зом - ніяк, ніяким світом, жадним способом (побитом, чином), жадною мірою, зроду-звіку. Некоторым -зом - деяким чином (робом, побитом). Каким-то -зом - якось, якимсь робом (чином). Равным -зом - рівно-ж, зарівно. Известным -зом - певним ладом (робом, чином). Главным -зом - переважно, головним чином, головно, найпаче, здебільшого. Наилучшим -зом - що-найкраще, як найкраще, як найліпше. Надлежащим -зом - гаразд. Ненадлежащим -зом - неналежно. Частным -зом - приватно, приватним робом (чином). Обыкновенным -зом - звичайно, звичайним ладом (робом, чином), як заведено. Незаметным -зом - непомітно. Иным -зом - инакше, инаково, иншим ладом (робом, чином, способом). Тем или иным -зом - так чи инак (инакше, инаково), тим чи иншим робом (чином, способом, побитом). Осторожным -зом - тихим (обережним) чином (ладом). Делать по чьему-л. -зу - робити (ходити) чиїм робом (ладом). Образ действия - поводження, поводіння, поступування. Образ правления - система (спосіб) урядування, уряд. Здесь образ правления республиканский - тут уряд республіканський. Образ жизни - побит, побут. Образ мыслей - напрям думок;3) См. Икона. Лежать под -ми (умирать) - конати, доходити.* * *I1) о́браз, -у; ( облик) подо́ба2) (наглядное представление о ком-чём-л.) о́браз, уя́ва3) лит., иск. о́браз, по́стать, -ті4) ( способ) спо́сіб, -собу; по́бит, -у; ( характер) хара́ктер, -у; ( направление) на́прям, -у5) (в твор. п. в сочетании с предшествующим прилагательным или местоимением в значении способа, средства обычно переводится формой соответствующего наречия, иногда формой твор. п. прилагательного и последующего существительного) чин, спо́сіб6) мат. о́браз, -уII( икона) церк. о́браз, -а
- 1
- 2
См. также в других словарях:
заведено — так повелось, традиция, обычай, принято, так заведено, повелось, так принято Словарь русских синонимов. заведено нареч, кол во синонимов: 7 • обычай (54) • … Словарь синонимов
заведено — предик. Об устроении, организации чего либо, о наличии правил проведения чего либо, определённого порядка или распорядка где либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
так заведено — так повелось, повелось, заведено, так принято, принято, обычай, традиция Словарь русских синонимов. так заведено нареч, кол во синонимов: 8 • заведено (7) • … Словарь синонимов
как заведено — См … Словарь синонимов
не заведено — предик. Об отсутствии правил проведения чего либо, определённого порядка или распорядка где либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Это не нами заведено, не нами и кончится — Из пьесы «Свои люди сочтемся» драматурга Александра Николаевича Островского (1823 1886), слова Ризположенского (действ. 3, явл. 5). Используется: как популярная формула оправдания какого либо «неизбежного» зла или просто какого либо безобидного… … Словарь крылатых слов и выражений
Арт-группа "Война" — Радикальное акционистское объединение Леворадикальная акционистская группа, функционировавшая с начала 2007 года. Получила известность благодаря серии эпатажных и радикальных перформансов. В 2011 году стала лауреатом художественной премии… … Энциклопедия ньюсмейкеров
обычай — Привычка, заведение, замашка, манера, мода, норов, нрав, обряд, обрядность, поведение, порядок, правило, практика, рутина, устав, шаблон. Освященный веками обычай. Этого у нас и в заводе нет. Человек честных правил. Дух времени, веяние. Жестокие… … Словарь синонимов
повелось — подобает, так повелось, так принято, заведено, традиция, приличествует, ведется, принято, обычай, так заведено, пристало, полагается, полагается по штату, положено, положено по штату Словарь русских синонимов. повелось 1. см. полагается. 2. см … Словарь синонимов
принято — (полагается, положено) по штату, подобает, традиция, положено, полагается, ведется, приличествует, приличествовавший, пристало, обычай, повелось, так (заведено, принято, повелось), заведено, общепринято Словарь русских синонимов. принято 1. см.… … Словарь синонимов
так повелось — так заведено, заведено, так принято, принято, обычай, традиция, повелось Словарь русских синонимов. так повелось нареч, кол во синонимов: 7 • заведено (7) • … Словарь синонимов