(незначна)

См. также в других словарях:

• дещиця — (незначна кількість чого н.), трохи, дещо, дрібниця, дрібку …   Словник синонімів української мови

• жменя — (незначна кількість кого / чого н.), пригорща …   Словник синонімів української мови

• безділля — I я, с. 1) Брак будь якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство. || Невикористання чого небудь у роботі. 2) розм. Неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця. 3) діал. Ледар, нероба. II див. бездолля …   Український тлумачний словник

• відтінок — нку, ч. 1) Один із різновидів відповідного кольору, який відрізняється від основного кольору ступенем яскравості й густоти. || Додаткове забарвлення, що виступає на тлі основного. 2) Різновид якого небудь явища, який відрізняється від інших його… …   Український тлумачний словник

• гріш — гроша/, ч. У 19 ст. у Росії – дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. || Незначна, мізерна грошова сума. || Взагалі гроші …   Український тлумачний словник

• декілька — де/кілько/х, числ. кільк. Невелика, незначна кількість …   Український тлумачний словник

• дещиця — і, ж., розм. Незначна кількість чого небудь; трохи. || Якась дрібниця; абищиця …   Український тлумачний словник

• жменя — і, ж. 1) Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. 2) Кількість чого небудь, що вміщається між зігнутими долонею та пальцями. || Пучок зірваних, зжатих рослин, якого можна охопити долонею й… …   Український тлумачний словник

• зороастризм — у, ч. Релігія, поширена в давнину і за середньовіччя в ряді країн Близького й Середнього Сходу (незначна кількість її прихильників є в Індії – парси, а також в Ірані – гебри), в основі якої лежить ідея вічної боротьби добра і зла …   Український тлумачний словник

• клапоть — птя, ч. 1) Невелика, незначна частина якоїсь поверхні (поля, лісу тощо). 2) Відрізана або відірвана частина тканини, шкіри, паперу тощо; обривок, шматок. || Клубок, пасмо хмари, туману тощо. || Жмут сіна, соломи тощо. 3) перен., рідко. Уривок… …   Український тлумачний словник

• ковток — I тка/, ч. 1) Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. 2) Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. || Незначна кількість їжі, питва. II тка/, ч., діал. Ковтун (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник