-
21 заперечення правового характеру
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення правового характеру
-
22 заперечення приймається
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення приймається
-
23 заперечення проти невідповідності
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення проти невідповідності
-
24 заперечення проти позову
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення проти позову
-
25 заперечення проти розгляду
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення проти розгляду
-
26 заперечення скаржника
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення скаржника
-
27 заперечення сукупності фактів
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення сукупності фактів
-
28 заперечення факту
Українсько-англійський юридичний словник > заперечення факту
-
29 заперечення справи
-
30 заперечення
1) возраже́ние; (высказывание, направленное против кого-нибудь) противоре́чиебез запере́чення — ( соглашаясь) без возраже́ния, не противоре́ча, беспрекосло́вно
2) отрица́ние; опроверже́ниезапере́чення докуме́нтів юр. — спор про́тив докуме́нтов
3) лингв. отрица́ние -
31 заперечення
objection -
32 заперечення
zapereczenńaс.zaprzeczanie, replika, negacja, sprostowanie ( спростування) -
33 заперечення
матем. отрица́ние -
34 заперечення
შედავება, შეპასუხება -
35 заперечення
адмовапярэчанне -
36 заперечення
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > заперечення
-
37 заперечення
itiraz etüv, inkâr etüv, lâm-cum -
38 генеральне заперечення
( заперечення з відкиданням всіх тверджень супротивної сторони) general traverseУкраїнсько-англійський юридичний словник > генеральне заперечення
-
39 подвійного заперечення закон
ПОДВІЙНОГО ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗАКОН - закон формальної логіки, за яким операція заперечення, двічі послідовно застосована до якогось судження, дає вихідне судження. Отже, подвійне заперечення рівнозначне ствердженню. Цей закон застосовують у двозначній логіці. В багатозначній логіці П. з. з. має дещо інший зміст, а в інтуїціоністській логіці не є логічним законом.Філософський енциклопедичний словник > подвійного заперечення закон
-
40 закон подвійного заперечення
Філософський енциклопедичний словник > закон подвійного заперечення
См. также в других словарях:
заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення … Український тлумачний словник
заперечення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
не — запереч. част. 1) Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. || Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту. || Уживається для повного заперечення чого небудь після… … Український тлумачний словник
ні — I част. 1) заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. || Уживається для застереження від якої небудь дії. || Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого небудь, незгоди з чим… … Український тлумачний словник
репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному … Український тлумачний словник
ба — I виг., розм. Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. •• Ти ба! ти диви, дивись! II част. 1) у сполуч. зі сл. та, але. Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі зазвичай… … Український тлумачний словник
Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… … Український тлумачний словник
заперечний — а, е. 1) Який заперечує що небудь, містить заперечення (у 2, 3 знач.). 2) Який можна спростувати, заперечити (у 1 знач.). 3) спец. Побудований на запереченні. 4) грам. Який містить або являє собою заперечення (у 5 знач.). Заперечне речення … Український тлумачний словник
незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення … Український тлумачний словник
нігілізм — у, ч. 1) Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. •• Терапевти/чний нігілі/зм невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення корисності лікувальних заходів. 2) Спосіб мислення нігіліста (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
ніякий — а, е, займ. запереч. 1) Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення. || Будь який, хоч би який. 2) у сполуч. з част. ні та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета. 3) у знач. прикм.,… … Український тлумачний словник