(на+голове)

1) (описывая круги) закружити, закружляти, закрутитися, завертітися, з(а)веретенитися, піти обертом, обертнем. [Дарка вихром закружляла в инший бік (Л. Укр.). Закрутились пісковаті вихри (Л. Укр.). В очах усе закрутилося (М. Вовч.). Усе заверетенилось у мене в очах (Г. Барв.). Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий (Новом. п.). Усе пішло обертнем (М. Вовч.)]; (о голове) закрутитися, піти обертом, заморочитися, замакітритися. [Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулася (Н.- Лев.). Голова піде обертом (Васильч.). Так у його в голові замакітрилось (Г. Барв.)]. Мысли - лись в голове - думки завихорилися (закрутилися) в голові. -ться вихрем (завихриться) - закружлятися вихром, завихрити(ся), завихоритися, повихритися;

2) (сбиться с пути) зблудити(ся), зблукатися, (зап.) блудом (у блуд) піти.

* * *

1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;

2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;

3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).

* * *

1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)

4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися

5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

засесть

1) (в засаде) засідати засісти, (о мн.) позасідати на кого; (залегать) залягати, залягти. [Засідали на вовка. Твої зяті на нас позасідали (Куліш)]. -сесть окопавшись валом - ошанцюватися. -сесть где - засісти де. -сесть в гостях - засісти в гостях, загостюватися. [Засів у корчмі, то сидітиме хто й зна поки. Пішла до тітки на годинку, а засіла на всю днинку (Приказка)]. -сесть в голове - запасти в голову, на думку, уроїтися в голову. [Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй у голову (Основа). Вроївся мені в голову Семен небіжчик (М. Вовч.)]. Давно -севшая в голову мысль - задавнена (давно засілая) думка. -сесть за работу - сісти до праці;

2) Заседать (в суде и т. п.) - засідати (в сейме) засідати в се[о]ймі, сеймувати (Куліш)]. Заседающий - присутній на засіданні;

3) см. Застревать.

* * *

1) шукатися, пошукуватися, глядітися, (гал.) глядатися, бути шуканим и т. д.;

2) (в голове, друг у друга, у себя) ськатися, глядітися. [Такий мені пан: у соломі спить, а зубами ськається (Номис)]. -ться у кого (в голове, в шерсти) - ськати в кого и кому (в голові). [Син твій, мати, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел, в головоньці ськає (Пісня). Сучка ськає у своїх цуценят (Звин.)].

* * *

1) шука́тися

2) пра́витися

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

помут(н)итися, покаламутитися, замутитися, змутитися, закаламутитися, скаламутитися, скаламутніти. [Веселі думки помутнилися (Мирн.)]. Разум -лся - розум помутився, замутився. Вода -лась - вода скаламутилась, скаламутніла. -лось в голове - в голові замутилося, завернулося, голова за(па)морочилася. -лось в глазах - потемніло в очу (в очах), замерещило перед очима кому. Помутившийся - замутнений, закаламучений, покаламучений.

* * *

1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;

2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;

3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;

4) (вбивать) забивати;

5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;

6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;

7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];

8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.

* * *

1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити

2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти

3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти

4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

вертітися, крутитися, обертатися. кружити(ся), снуватися, дзиґати(ся); (увиваться) звиватися. [Вертиться, як муха в окропі. Крутився серед людей. Звиваються коло покупців, як ті в'юни (Неч.-Лев.). Що ти тут дзиґаєшся - геть відсіля, годі тобі дзиґати]. Разговор вертелся - розмова в'язалася (біля чогось), крутилася, точилася. В. как веретено - веретенитися. В. в голове - снувати(ся), роїтися в голові. [Усякі думки снувалися в голові (Грінч.)]. Вертится на уме - на умі мотається, на думці крутиться. Вертится мысль - гадка роїться (Кримськ.).

* * *

волос, ум. волосок, волосина. Волосы - волосся, волос, коси (р. кіс). [До сивого волосу дожив]. Волосы надо лбом у мужчин - чуб, чуприна. Волосы, завитые на висках - мушки, муськи. -сы начесанные гладко на лоб с пробором посредине - начоси (р. -сів). -сы косматые - патли, патлі. Чужие волосы, вплетаемые в косы - уплітка. Открыть волосы (о замужней ж.) - волосом засвітити. С непокрытыми волосами - простоволосий. До седых волос - до сивого волосу, до сивої коси. Таскать, -ся за волосы - волосувати, -ся, чубити, -ся. Выдрать за волосы - вичубити, чуба намняти. Волосы на давно небритой бороде - жерниця. Волоски на руках и пр. - волохи. Волос конский из гривы - волосе[і]нь (р. -ни), волосеня (р. -ні), волосня (р. -ні); (из хвостов употр. для сит) косиця.

* * *

воша (р. воші, мн. воші, р. вошей), соб. - нужа [Слабу людину нужа нападає], кузка; (грубо) вошва. Вошка по детски - кука. Искать вшей в голове, на теле - ськати, ськатися. Истреблять вшей в одежде - прудити воші. Вошь травяная (тля) - попелюха, попельнуха, рослинна воша (р. -ші), мушара (гал.), мшиця (гал.).

* * *

см. Головня.

* * *

1) головешка;

2) (сорн. трава Lolium temulentum) кукіль (р. -колю);

3) (грибок- вредитель хлеба) зона, зана, сажа, сажка, головня, засніт. Пораженный -нёй (о хлебн. раст.) - снітистий. Покрываться, покрыться -нёй - снітитися, заснічуватися, заснітитися;

4) (змея) гадюка.

* * *

1) голове́шка, головня́, недогарок, -рка; диал. ґалаґа́н

2) ( болезнь злаковых) зона́, са́жка; диал. за́сніт, -у

3) орн. см. турпан

нечистий, занечищений, умазаний [В мене руки нечисті, умазані], брудний, забруднений, нехарний; (о белье) чорний. [Чорна сорочка = грязная рубашка]. Грязное бельё - чорна білизна, бруд. [Ці рушнички - вже в бруд положити?]; (о дороге, о растворённой дождём земле) грязький, калний, калкий, багнистий, болотяний, розкислий. Сделаться грязной (о дороге) - розбагнитися, розкиснути, (мног.) порозкисати. [Багато дощів було, всі шляхи порозкисали]. Грязная наслойка на голове у малых детей - тімениця. Возиться с грязной работой - бабратися, баблятися. [Остогидло мені оце бабрання; зранку й до вечора бабраюся в болоті]. Грязный (о человеке, деле) - брудний, паскудний. [Брудна то справа, - далі від неї! Паскудний з нього чоловік - на всяку гидоту піде].

* * *

на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].

* * *

1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у

2) перен. бруд, брудно́та, грязь

1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;

2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;

3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;

4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.

* * *

1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти

2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити

затуманиться

1) затуманюватися, затуманитися, туманитися, потуманитися, затуманіти, потуманіти, (отчасти) притуманюватися, притуманитися, притуманіти, (омрачаться) затьмарюватися, затьмаритися, тьмаритися, потьмаритися, захмарюватися, захмаритися, захмарніти, похмарніти. [Затуманився туман, край доріженьки припав (Чуб. V). Од вина потуманіли ясні очі в його (Св. Пис.). Стоїть понурий, вид (лицо) його затуманів (Щог.)];

2) (от потери сознания), безл. запаморочуватися, запаморочитися. В голове -нилось - в голові запаморочилося, голова задурилася (сильно) я очемерів. -вшийся - затуманений, затуманілий и т. д.

* * *

несов.; сов. - затум`аниться

1) (зачёсывание) зачісування;

2) (на голове) зачіс (-чосу) и зачоси, начоси (-сів);

3) (причёска) зачіска;

4) (сыпь, чесотка) чухачка, сверблячка, свербіж (-бежу).

* * *