Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(натягати)

  • 61 надёргивать

    надёргать
    I. 1) чего - (в прям. и перен. знач.) насмикувати, насмикати, (волос, перьев) наскубувати, наскубти и наскубати, (ниток из полотна, чулка) наторочувати, наторочити, насотувати, насотати, (поскони) набирати, набрати, (о мног.) понасмикувати, понаскубувати, понаторочувати, понасотувати, понабирати чого. [Принеси-но ключку та насмикаємо соломи (Звин.). Думає, ніби досить написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада). Наскуби пір'я! (Сл. Ум.). Насотала ниток з рушника (Богодух.)];
    2) кого, что, за что - насіпувати, насіпати, насмикувати, насмикати, нашарпувати, нашарпати кого, що, за що, (двери, окна) наторгувати, наторгати що и чим, (о мног.) понасіпувати, понасмикувати, понашарпувати, понаторгувати. -гать (возжами) лошадь - насіпати (віжками) коня. [Такий уже з тебе возниця, - тільки насіпав коня (Сл. Гр.)]. Надёрганный -
    1) насмиканий, наскублений, наскубаний, наторочений, насотаний, набраний, понасмикуваний и т. п.;
    2) насіпаний, насмиканий, нашарпаний, наторганий, понасіпуваний и т. п. -ться -
    1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) насіпатися, насмикатися, нашарпатися, натіпатися; наскубтися; (ногами) надриґатися; (о дверях, окнах) наторгатися; срв. Дёргать, -ся.
    II. Надёргивать, надёрнуть что на что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (набрасывать) накидати, накинути, (о мног.) понатягати, понапинати, понаволікати, понакидати що на що. -нуть на себя что - (одежду) накинути на себе що, накинутися чим, (обувь) вступити(ся) в що. Надёрнутый - натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, накинутий и накинений, понатяг(ув)аний и т. п. -ться - натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися; бути натяг(ув)аним, натягнутим, натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - надёргать
    насми́кувати, насми́кати и мног. понасми́кувати; (волос, перьев) наску́бувати, -бую, -буєш, наскубти́ и наскуба́ти и мног. понаскубувати; (конопли, льна) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти
    II несов.; сов. - надёрнуть
    (надевать, накидывать) накида́ти, наки́нути; ( натягивать) натяга́ти, натягти́, -тягну, -тягнеш и мног. понатяга́ти, напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапинати

    Русско-украинский словарь > надёргивать

  • 62 надувать

    надуть
    1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;
    2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];
    3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -
    1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;
    2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;
    3) прлг. - см. отдельно.
    * * *
    несов.; сов. - над`уть
    1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

    \надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́

    \надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)

    \надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки

    2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

    Русско-украинский словарь > надувать

  • 63 напрягать

    напрячь
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];
    2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -
    1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;
    2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;
    3) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;
    2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ячь
    напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити

    Русско-украинский словарь > напрягать

  • 64 напяливать

    напялить
    1) что на кого, на что - напинати, напнути и нап'ясти, натягати, натяг(ну)ти, (натаскивать) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понапинати, понатягати, понацуплювати що на кого, на що. [Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Наталка нап'яла хустку (Григор.). Скинув із себе синій жупан та над ним і нап'яв (Чуб. V). Натягла полотно на п'яльця (Харк.). Постоли як-же позсихались, - насилу нацупив (Основа 1862)];
    2) -лить глаза - навитріщати очі. Напяленный - напнутий и нап'ятий, натягнений, нацуплений, понапинаний и т. п. [Шапка, нап'ята на вуха (Васильч.)]. -ться -
    1) напинатися, напнутися и нап'ястися, понапинатися; бути напинаним, напнутим, понапинаним и т. п.;
    2) на кого - нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого, присікуватися, присікатися до кого;
    3) (вдоволь, сов.) нап'ясти, -ся, попоп'ясти, -ся (досхочу); срв. Пялить, -ся. -ться на кого (натаращить глаза) - навитріщатися на кого.
    * * *
    несов.; сов. - нап`ялить
    1) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти, натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатя́гати и понатя́гувати
    2) ( надевать) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти; (натягивать на себя что-л.) натяга́ти и натя́гувати, натягти́ и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; ( с трудом) нацу́плювати, -люю, -люєш, нацу́пити, -плю, -пиш и мног. понацу́плювати; ( одежду) надяга́ти, надягну́ти, -дягну́, -дя́гнеш и надягти́; ( обувь) назува́ти, назу́ти

    Русско-украинский словарь > напяливать

  • 65 насасывать

    насосать
    1) (ртом) насмоктувати, насмоктати, насисати, нассати, (о мног.) понасмоктувати, понасисати що, чого;
    2) (насосом) напомповувати, напомпувати, насмоковувати, насмокувати, натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понапомповувати и т. п. чого. Насосанный -
    1) насмоктаний, нассаний, понасмоктуваний;
    2) напомпований, насмокований, натягнений и натягнутий, понапомповуваний и т. п. -ться -
    1) насмоктуватися, насмоктатися, понасмоктуватися, насисатися, нассатися, понасисатися; бути насмоктуваним, насмоктаним, нассаним, понасмоктуваним и т. п. [Дитина нассалася (Брацл.)];
    2) (вдоволь, сов.) - а) насмоктатися, нассатися, понасмоктуватися, понасисатися, попосмоктати (досхочу); б) насмоктатися, надудлитися, наджулитися; см. Напиться 2 (под Напиваться).
    * * *
    несов.; сов. - насос`ать
    насмо́ктувати, насмокта́ти, -смокчу́, -смо́кчеш, насиса́ти, насса́ти, -ссу́, -ссе́ш; ( накачивать) помпува́ти, -пу́ю, -пу́єш и напомпо́вувати, -по́вую, -по́вуєш, напомпува́ти

    Русско-украинский словарь > насасывать

  • 66 настаивать

    настоять
    1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];
    2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;
    3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;
    4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -
    1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];
    2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);
    3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.
    * * *
    I наст`аивать
    настоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)
    II несов.; сов. - насто`ять
    (делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти

    Русско-украинский словарь > настаивать

  • 67 натуживать

    и Натужать натужить
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (туго, цупко, міцно) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що срв. Напрягать 1;
    2) кого - натужувати и натужати, натужити кого (над силу, над міру), примушувати, примусити кого напружувати (напружити) всі свої сили (перетуживать) перенатужувати, перенатужити кого, (надрывать) над[під]ривати, надсаджувати кого. [Ми, їдучи, не натужали коня (Вовчанщ.)]. Натуженный -
    1) напружений, натужений, (туго, цупко, міцно) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.;
    2) натужений (над силу, над міру), примушений напружувати (напружити) всі свої сили, перенатужений. -ться -
    1) напружуватися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п.;
    2) (напрягать свои силы) натужуватися, натужитися, напружуватися, напружитися, напинатися, пнутися, напнутися и нап'ястися, натягатися, натяг(ну)тися, (перетуживаться) перенатужуватися, перенатужитися, (надрываться) над[під]риватися, надсаджуватися, (о мног.) понатужуватися и т. п. [Аж натужується, щоб не сміятися, та ніяк не здержиться (Мирний). Треба було таки добре напинатися, щоб перегукуватись (Н.-Лев.). Червак плазує, аж напинається (Мирний). Натягається, як пес до роботи (Номис)];
    3) (вдоволь, сов.) натужитися, напружитися, насилкуватися, намоцуватися, (нажилиться) надутися, нанадиматися; срв. Тужиться.
    * * *
    несов.; сов. - нат`ужить
    нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити; ( напрягать) напру́жувати, напру́жити

    Русско-украинский словарь > натуживать

  • 68 норов

    1) (обычай) звичай (-чаю). Что город, то -ров - що край, то й звичай; що криниця, то й водиця; всяк молодець на свій взірець; у вас, у Київі, мруть, - до нас ховати не везуть (Приказки);
    2) (характер) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів), (обычно) вдача; срв. Нрав 1. [(Жінка) норовом страшенно непокірна (Куліш). В удови два норови, а в удівця - немає й кінця (Приказка)]. Крут -вом кто - круту (сувору) вдачу має хто; срв. Норовистый. Вести (подводить), подвести кого под свой -ров - натягати, натягти кого на свій копил, підтягати (перегинати), підтягти (перегнути) кого під свій норов. -ров не боров, на убой не откормишь - хоч яка лиха людина, та тобі не скотина: на заріз не відгодуєш. -ров на -ров не приходится - норов на норов не прийдеться;
    3) (у лошади и перен.) норов. [Норов - не хвороба, а тільки хиба деяких коней (Корольов)]. Лошадь с -вом - норовистий кінь. Женщина с -вом - жінка з норовом, норовиста жінка, норівниця (М. Вовч.).
    * * *
    1) но́ров, -у; но́рови, -вів; ( характер) вда́ча

    с \норов вом — з но́ровом

    2) ( обычай) зви́чай, -чаю; но́ров

    что го́род, то \норов в — посл. що край, то й зви́ча́й; що голова́, то й ро́зум; що крини́ця, то й води́ця; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > норов

  • 69 оттаскать

    кого виволочки дати кому; (за уши, волосы) нам'яти кому вуха, чуба, натягти (несов. натягати) за що кого. [Добре за чуба натягають]; (только за волосы) відчубити и почубити кого, матланки, клочки, почубеньків дати кому; (за косы) виволочити кого за коси. Срв. Оттрепать.
    * * *
    1) ( оттащить) відтягти́, відтягну́ти и повідтяга́ти, відтаска́ти; (что-л. тяжёлое) відпе́рти
    3) ( наказать) прочуха́на (прочуха́нки) дати; ( за уши) нам'я́ти ву́ха; ( за волосы) нам'я́ти чупри́ну (чу́ба), відчу́бити, ви́чубити, почу́бити, почубе́ньків да́ти

    Русско-украинский словарь > оттаскать

  • 70 пялить

    растягивать) п'ясти (пну, пнеш), напинати, розпинати, натягати, розтягати що. Пялить, Выпялить глаза - витріщати, витріщити очі, лупити, вилуплювати, вилупити очі, вирячувати, вирячити очі, витріщатися, витріщитися, визиратися, торопіти, глупіти на кого, на що; срв. Пучить, Выпучивать, Таращить глаза. [Заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі (Коцюб.). Лупить (теля) налякані очі (Коцюб.). Не витріщайся ні на кого, як коза на різника (Номис). Дитина на свічку глупіє (Черкащ.). Та чого ти на мене визираєшся, наче не пізнав?]. -лить рот - роззявляти рота. На чужой кусок не пяль роток - на чужий коровай очей не поривай. Пяленный - пнутий, напинаний, тягнений.
    * * *
    ( натягивать) напина́ти, натяга́ти, натя́гувати; ( растягивать) розпина́ти, розтяга́ти, розтя́гувати

    \пялить глаза́ — витріща́ти (п'я́сти, пну́ти, виря́чувати, лупи́ти) о́чі, витріща́тися, виря́чуватися

    \пялить рот — роззявля́ти ро́та

    Русско-украинский словарь > пялить

  • 71 Надтягивать

    -ся; надтянуть, -ся
    1) (вытягивать, -ся немного) надтягати, -ся и надтягувати, -ся, надтяг(ну)ти, -ся, (о мног.) понадтягати, -ся и понадтягувати, -ся;
    2) (натягивать, -ся поверх кого, чего) натягати, -ся и натягувати, -ся, натяг(ну)ти, -ся, напинати, -ся, напнути, -ся и нап'ясти, -ся над ким, над чим или поверх чого, підтягати, -ся и підтягувати, -ся, підтяг(ну)ти, -ся до кого, до чого, (о мног.) понадтягати, -ся и понадтягувати, -ся, попідтягати, -ся и попідтягувати, -ся; бути надтяг(ув)аним, надтягнутим и надтягненим, понадтяг(ув)аним и т. п. -ни рядно к этому краю - підтягни рядно до цього краю. Надтянутый -
    1) надтягнутий и надтягнений, понадтяганий, понадтягуваний;
    2) натягнутий и натягнений, понатяганий, понатягуваний, підтягнутий и підтягнений, попідтяганий, попідтягуваний.

    Русско-украинский словарь > Надтягивать

  • 72 Натопыривать

    натопырить
    1) (натягивать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що; (растягивать) розтягати и розтягувати, розтяг(ну)ти, розпинати, розіпнути и розіп'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, порозпинати що. -рить рядно на кольях - на[роз]тяг(ну)ти рядно на колах (між колами). -рить сапог - натяг(ну)ти чобіт (чобота);
    2) (пальцы) розчепірювати, розчепірити, (о мног.) порозчепірювати (пальці); (губы) закопилювати, закопилити, (о мног.) позакопилювати (губи);
    3) (перья, шерсть) настовбурчувати, настовбурчити, настовпужувати, настовпужити, (о мног.) понастовбурчувати, понастовпужувати що; срв. Напыживать 1. [Кабан настовбурчив щетину (Сл. Ум.)]. -рить брови - настовбурчити брови. Натопыренный -
    1) натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понатяг(ув)аний, понапинаний;
    2) розчепірений, порозчепірюваний;
    3) настовбурчений, понастовбурчуваний. -ться -
    1) (стр. з.) натягатися и натягуватися, бути натяг(ув)аним, натягненим и натягнутим, понатяг(ув)аним и т. п.;
    2) (о человеке, животных) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися, понапутрюватися, понапужуватися;
    3) (о перьях, шерсти) настовбурчуватися, настовбурчитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понастовбурчуватися, понапужуватися; срв. Напыживаться 2.

    Русско-украинский словарь > Натопыривать

  • 73 Нахищать

    нахитить накрадати, накрасти, натягати, натягти, (о мног.) понакрадати, понатягати чого. Нахищенный - накрадений, натягнутий и натягнений, понакраданий, понатяганий. -ться -
    1) (стр. з.) накрадатися, бути накраданим, накраденим, понакраданим и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накрастися, попокрасти (досхочу), (о мног.) понакрадатися. [Наїлися, накрались обоє (Шевч.)].

    Русско-украинский словарь > Нахищать

  • 74 Носатить

    кого наставляти (приправляти, натягати) носа кому.

    Русско-украинский словарь > Носатить

  • 75 დაჭიმვა

    натяг; натягати, натягувати

    Грузинсько-український словник > დაჭიმვა

  • 76 рысаваць

    витягувати
    креслити
    малювати
    накреслити
    намалювати
    натягати
    натягнути
    натягувати
    притягати
    притягнути
    притягти
    притягувати
    тяга
    тягнути

    Білорусько-український словник > рысаваць

  • 77 тизд'ен

    К, тизд'ин СМ, Б, Г-К повід; віжки; тизд'ин чек- натягати повід, віжки К; пор. дизгин, дизд'ин, тизген, тизгин, тизйен, тизйин.

    Урумско-украинский словарь > тизд'ен

  • 78 узатхы

    основа тканини ВН, БТ, Г, К; ухатхы чоз- натягати основу Б.

    Урумско-украинский словарь > узатхы

  • 79 халип

    колодка, форма, модель, копил СБ; халипке ал- натягати на копил СБ; бир халипйе болуп будучи однієї думки, будучи згодні між собою П; пор. халуп, халып.

    Урумско-украинский словарь > халип

  • 80 хур-

    I
    (хурай) будувати, споруджувати, складати, упорядковувати, споряджати; аст'ер хур- шикувати військо Б, СГ; вадэ хур- встановлювати термін СК; дӱгӱн хур- справляти весілля Г, СГ; йай хур- натягати лука Г; мевлет хур- складати угоду, домовлятися Б; софра / суфра хурСГ / П накривати на стіл.
    II
    (хуруй) сохнути, висихати СБФ, Г, СЛ; кӧзйаштан хурмады не просихала від сліз СБЧ; пор. хуру-.

    Урумско-украинский словарь > хур-

Страницы

См. также в других словарях:

  • натягати — I а/ю, а/єш і натя/гувати, ую, уєш, недок., натягти/ і натягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док. 1) перех. Тягнучи або розтягаючи, робити тугим, пружним. || Напинати, зводити що небудь над чимось. || Розправляючи і розтягаючи, закріплювати, прикріплювати …   Український тлумачний словник

  • натягати — I = натягувати, натягти, натягнути (розтягаючи мотузок, струну, тятиву тощо, робити тугим, пружним), напинати, напнути, нап ясти II ▶ див. надівати I, 1), надівати I, 2) …   Словник синонімів української мови

  • натягати — 1 дієслово недоконаного виду робити тугим; одягати; робити натяжки; вбирати натягати 2 дієслово доконаного виду принести за кілька разів …   Орфографічний словник української мови

  • надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… …   Словник синонімів української мови

  • напинати — I = напнути, нап ясти (ставити тент, намет, шатро тощо), розпинати, розіпнути, розіп ясти, розп ясти, натягати, натягувати, натягти, натягнути II ▶ див. надівати I, 1), надувати 2), надягати 1) …   Словник синонімів української мови

  • насаджувати — I ую, уєш, недок., насади/ти, саджу/, са/диш, насаджа/ти, а/ю, а/єш і розм. насадови/ти, довлю/, до/виш; мн. насадо/влять; док., перех. 1) Проводити посадку, садити певну кількість чого небудь (про рослини). || Садити у великій кількості. 2)… …   Український тлумачний словник

  • насувати — а/ю, а/єш і насо/вувати, ую, уєш, недок., насу/нути, ну, неш, док. 1) перех., розм. Надівати, натягати що небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). || Зсовувати, спускати нижче. 2) перев. недок., неперех. Рухаючись уперед у… …   Український тлумачний словник

  • натаскувати — I ую, уєш, недок., натаска/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Кількома заходами приносити, доставляти що небудь у великій кількості. 2) мисл. Навчати полюванню (перев. про собак). II ую, уєш, недок., натаска/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм.… …   Український тлумачний словник

  • натяг — у, ч. Дія і стан за знач. натягати I, натягти 1) і натягатися I, натягтися 1) …   Український тлумачний словник

  • натягання — я, с. Дія за знач. натягати I і натягатися I 1 4) …   Український тлумачний словник

  • натягнути — див. натягати I …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»