-
21 rub up
phr v1) начищати, полірувати4) ( against) випадково зачепити що-небудь; натрапити на що-небудь; натрапити на кого-небудь; зустріти кого-небудь -
22 tumble
I n1) падінняmass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал
to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку
the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)
2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт3) безлад, сум'яттяthings were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів
a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев
II vto take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися
1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землюhe tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати
deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)
the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)
3) зазнати поразки; загинутиthe small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)
to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно
the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш
books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку
words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)
5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапитиto tumble to a fact — відмітити ( цікавий) факт
to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися
do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє
6) валятися, кататися, кидатисяthe sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати
thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові
7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбітиthe boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)
8) швидко е абияк робити (що-н.)to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]
to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся
to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри
he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй
-
23 нападать
I. см. Нападывать.II. напасть1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].* * *I нап`адатьсм. нападать IIII напад`атьнесов.; сов. - нап`асть1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́стиIII напад`атьне на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)
несов.; сов. - нап`адать и нап`асть(падая, скопляться) напада́ти, напа́дати -
24 наталкивать
натолкатьI. 1) см. II. Наталкивать;2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -1) см. Натолкнутый;2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.II. Наталкивать, натолкнуть -1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (подII. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.* * *I несов.; сов. - натолк`ать1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́тиII несов.; сов. - натолкн`уть(надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш) -
25 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
26 be on the track
(of smb.) переслідувати, натрапити на слід ( когось) -
27 come upon the track
= come upon the track of an offender натрапити на слід ( злочинця) -
28 get on the track
( of an offender) натрапити на слід ( злочинця) -
29 pick up the trail
( of an offender) натрапити на слід ( злочинця) -
30 слід
I ч1) track; ( ніг) footstep, footprint; ( пальця) fingermark, fingerprint; ( великого пальця) thumb-mark; ( звіра) track, trail, scent, slot, foil, spoor; ( судна) wake, furrow; ( від удару) dintгарячий слід мисл. — hot (blazing, burning) scent
слід матриці комп. — spur of matrix
слід удару тех. — impact mark
збити зі сліду (собак) — to put off the scent, to foil
іти по чиїхсь слідах — to tread in the footsteps of a person; to move in the wake
2) trace, mark, sign; ( минулого) vestigeII присл.( треба)як слід — properly, to a nicety
-
31 across
1. adv1) упоперек; завширшки2) на той бік3) хрестом, навхрест4) ел. (увімкнено) паралельноto put across — амер., розм. провести, протяглі; успішно здійснити (щось)
2. prep1) крізь, через2) упоперекacross the country, across lots — навпростець
to get across smb. — посваритися з кимсь
* * *adv1) поперек, завширшки; від краю до краю; по горизонталі ( у кросвордах)2) на той бік; по той бік; на тій стороні; ( from) навпроти4) eл. ( з'єднано) паралельно -
32 alight
1. adj pred.1) засвічений2) освітлений3) у вогні4) сяючий2. v1) сходити, виходити (з автобуса тощо — out of, from)2) спускатися, сідати (про птахів тощо — on, upon)3) ав. приземлятися, робити посадку, сідати4) зупинятися (в готелі тощо)* * *I a; predic1) запалений; палаючий, охоплений вогнем2) світний, сяючийII v(past, p. p. alit)1) сходити, виходити (з поїзда, автобуса); спішуватися2) (on) опускатися, сідати, спускатися ( на що-небудь)3) приземлятися, сідати; здійснювати посадку; висаджувати, виходити4) зупинитися ( у готелі)5) (on, upon) випадково виявити ( що-небудь); натрапити ( на що-небудь) -
33 blunder
1. n1) груба помилка; промах, похибка2) збентеження2. v1) грубо помилятися; промахнутися2) напсувати, зіпсувати; наплутати; погано справлятися (з чимсь)4) (on, upon, against, into) спотикатися, натикатисяto blunder away one's chance — пропустити (проґавити) зручну нагоду
□ blunder out — бовкнути, ляпнути дурницю, сказати зайве
□ blunder upon — випадково натрапити на щось
* * *I n2) заст. сум'яттяII v1) грубо помилятися; допустити промах; напсувати, наплутати; погано справлятися ( з чим-небудь)2) рухатися навпомацки, непевно (тж. blunder about, blunder along)3) ( випадково) (against, into, on, upon) натрапляти, натикатися4) (звич. blunder out) проговоритися; бовкнути, сказати дурість; сказати невиразно; промурмотати -
34 cannon
1. n (pl тж без змін)1) гармата2) артилерія3) вухо (дзвона)4) тех. гільза (на валу)5) карам боль (більярд)6) букля7) «пістолет» (фігурне катання)8) амер., розм. кишеньковий злодій2. v1) обстрілювати з гармат2) відскочити при сутичці3) налетіти, наштовхнутися* * *I n1) гармата; малокаліберна автоматична гармата; артилерія; icт. 60-фунтова гармата2) aмep. пістолет, револьвер4) = cannon-bi t5) = cannon-bone6) тex. гільза, що обертається на валу7) "пістолет" ( фігурне катання)9) aмep.; жapг. кишеньковий злодій; спритний злодюжкаII v3) ( with) стикнутися, натрапити; наскочити4) зробити карамболь ( більярд)III n -
35 come up
phr v1) підходити2) сходити, проростати ( про рослини)3) підніматися, збільшуватися; (to) доходити; досягати ( якого-небудь) рівня4) (to) дорівнювати, відповідатиto come up to the mark — бути на належному рівні;; бути на висоті положення
5) виникати, траплятися6) ( with) наганяти, наздоганяти (кого-небудь, що-небудь)7) юp. стати перед судом чекаючи рішення8) ( against) натрапити, наштовхнутися; зіштовхнутися ( з чим-небудь)9) ( with) придумати10) мop. приводитися до вітру11) приїжджати в столицю; приїжджати з окраїни в місто або з периферії в центр -
36 fall in
phr v1) провалюватися, обвалюватися ( про дах)2) шикуватися3) ( with) випадково зустрітися, натрапити на кого-небудь; гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; підтримати що-небудь; рахуватися з чим-небудь; брати до уваги що-небудь4) прилаштуватися до чого-небудь, кого-небудь (to fall in alongside, to fall in beside)5) минати ( про термін)6) ( for) накликати на себе що-небудь; піддатися чому-небудь; отримати частку в чому-небудь -
37 fortune
n ж. і ч. ім'яФорт'юн* * *I n1) щастя; удача, талан; щасливий випадокbad /ill/ fortune — нещастя, невдача
2) ( часто Fortune) доля, фортуна; жереб3) багатство, статокII v; іст.1) траплятисяit fortuned that... — трапилося так, що...
2) ( upon) випадково натрапити3) дати багатство, придане -
38 hap
1. n заст.1) випадок, доля2) pl випадковість3) покрив2. v1) траплятися; відбуватися2) укривати, загортати* * *I n; іст.доля, випадокII v; іст.pl
— випадок, випадковістьтраплятися; відбуватисяIII n; діал. IV v; діал.укривати, загортати -
39 knock up
phr v1) ударом підкинути вгору; підняти, розбудити стуком2) ( against) стикатися, зустрічатися ( з ким-небудь); натрапити (на кого-небудь, що-небудь)3) стомлювати, виснажувати; послабляти4) сколотити нашвидку; нашвидку приготувати; абияк влаштувати, спорудити5) погубити, зіпсувати6) aмep. побити8) cпopт. розминатися, робити розминку -
40 luck
n1) щастя; доля; нагодаgood luck — щаслива нагода, удача
good luck! — щасливо!, бажаю успіху!
bad luck — невдача; нещастя
2) талан; успіх, удача; везіння, щастяto try one's luck — ризикнути, спробувати щастя
to push (to stretch) one's luck — спокушати долю
the devil's own luck — надзвичайна удача, страшенно повезло
* * *I [lek] n1) ( та або інша) доля; випадокgood luck!, — щасливо!, бажаю успіху!
2) щастя, удача; успіх; талан, везінняII [lek] v1) мати удачу; бути везучим (luck out, luck up); ( to be lucked out) pass зіткнутися з невезінням2) (on, onto, into) випадково знайти, натрапити на ( що-небудь хороше)
См. также в других словарях:
натрапити — див. натрапляти … Український тлумачний словник
натрапити — I = натрапляти (на кого що несподівано, випадково зустріти когось, знайти щось), наштовхнутися, наштовхуватися, надибати, надибати, надибувати (на кого що, кого що), подибати, подибувати (кого що), напасти, нападати, наткнутися, натикатися,… … Словник синонімів української мови
натрапити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
трафити — натрапити, потрапити, пособляти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
наткнутися — I = натикатися 1) (на що рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися… … Словник синонімів української мови
наразитися — I = наражатися 1) (учинками, діями поставити себе під загрозу чого н., спричинити несподівані й небажані для себе наслідки), нарватися, нариватися, наскочити; напроситися, напрошуватися (своєю поведінкою викликати яке н. ставлення до себе, перев … Словник синонімів української мови
набрести — еду/, еде/ш; мин. ч. набрі/в, набрела/, набрело/; док., неперех., на кого – що, рідко перех., кого, що, розм. Бродячи, ходячи, натрапити на кого , що небудь, опинитися перед ким , чим небудь … Український тлумачний словник
натрапляти — я/ю, я/єш, недок., натра/пити, плю, пиш; мн. натра/плять; док. 1) неперех.Рухаючись, наскакувати, наштовхуватися на кого , що небудь. 2) перех. і неперех. Випадково, несподівано знаходити, виявляти кого , що небудь, натрапляти на когось, щось,… … Український тлумачний словник
піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… … Український тлумачний словник
спіткати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зустріти кого небудь, хто рухається навпроти. || Натрапити на кого , що небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці. 2) тільки 3 ос. Трапитися з ким небудь; випасти на долю … Український тлумачний словник
знайти — I = знаходити (шукаючи, виявити), віднайти, віднаходити; розшукати, розшукувати, відшукати, відшукувати, вишукати, вишукувати, добути, добувати, відкопати, відкопувати, розкопати, розкопувати, викопати, викопувати, винишпорити, вискіпати… … Словник синонімів української мови