(населення+тощо)

I n

1. амер. секретні збори лідерів партій для змови про кандидатів, заключення компромісів

2. амер. закриті збори однієї із фракцій конгресу, рішення яких обов'язкове для її учасників

3. партійні збори, фракційна нарада

4. перен. несхв. верхівка партійного керівництва, вузький склад керівного органу

5. амер. передвиборчий мітинг прибічників будь-якої партії (особл. у західних штатах)

- black caucus передвиборчий мітинг серед темношкірого населення (США)

- Republican caucus нарада членів Конгресу-республіканців (США)

II v

adj перенаселений (про район, область тощо); скупчений, переповнений

- congested population скупченість населення

1. той, хто здійснює підрахунки при переписі населення, соціальному опитуванні тощо

2. той, хто підраховує голоси у виборчій комісії

I n удар

- counterforce strike контрсиловий удар, війна

- countervalue strike контрудар по основних джерелах сили противника, удар по районах концентрації промисловості і населення

- first strike

a) перший (з часом) ядерний удар

b) обеззброючий ядерний удар

- limited nuclear strike обмежений ядерний удар

- preemptive strike випереджаючий/ обеззброюючий удар

- preventive strike випереджаючий/ обеззброюючий удар

- second strike "другий" удар, удар у відповідь

- selective nuclear strikes ядерні удари, що завдаються по вибіркових цілях

- to carry out selective nuclear strikes завдавати вибіркових ударів; завдавати ударів по вибіркових цілях

- to counter a strike завдати контрудару

- to launch a retaliatory strike завдати удару у відповідь

- to make a retaliatory strike завдати удару у відповідь

- to make a strike at smbd. замахнутись на когось

II v (struck, stricken)

1. нападати

2. уражати, приголомшувати

3. досягати

4. справляти враження; привертати увагу, вражати

5. складати (список тощо)

- to strike a committee скласти комісію

- to strike a compromise досягнути компромісу

III n

1. страйк

2. колективна відмова (від чогось); бойкот

- brief strike короткий страйк

- general strike загальний страйк

- inconclusive strike страйк, що не мав успіху

- partial strikes окремі страйки

- pathetic strike страйк солідарності

- sit-in strike сидячий страйк

- sit-down strike сидячий страйк

- sympathetic strike страйк солідарності

- strike donations грошова допомога однієї профспілки іншій під час страйку

- strike movement страйковий рух

- expansion of the strike розширення страйку

- storm of strikes хвиля страйків

- threat of an instant general strike загроза негайно розпочати загальний страйк

- to avert the strike запобігати страйкові

- to be on strike страйкувати

- to break the strike придушити страйк

- to call a strike оголосити страйк

- to call off a strike відмінити страйк

- to conduct a strike проводити страйк

- to extend a strike розширити страйк

- to go on a strike оголосити страйк

IV v (struck, stricken)

- to strike for a higher pay оголосити страйк за підвищення заробітної плати

ком. коливання; нестійкість; зміна

зміни, в процесі яких підвищуються або знижуються ціни, ставки, суми, обсяги тощо чого-небудь; ♦ прикладом може бути коливання цін акцій на біржі або нестабільність економіки в країні

═════════■═════════

accidental fluctuations коливання випадкового характеру; acute fluctuations різкі коливання; annual fluctuations річні коливання; business fluctuations коливання ділової кон'юнктури • коливання ділової активності; chance fluctuations випадкові коливання; concomitant fluctuations коливання, які збігаються; constant fluctuations постійні коливання; credit fluctuations кредитні коливання; currency fluctuations коливання курсу валюти • валютні коливання; cyclical fluctuations циклічні коливання; demand fluctuations коливання попиту; divergent fluctuations розбіжні коливання • протилежні коливання; economic fluctuations економічні коливання; erratic fluctuations коливання випадкового характеру; excessive fluctuations надмірні коливання; exchange fluctuations коливання курсу; foreign exchange fluctuations валютні коливання; investment fluctuations коливання інвестицій; irregular fluctuations нерегулярні коливання; labour fluctuation плинність робочої сили; leaping fluctuations стрибкоподібні коливання; local fluctuations місцеві коливання; major fluctuations великі коливання; market fluctuations коливання цін на ринку • кон'юнктурні коливання • коливання ринкової кон'юнктури; minor fluctuations слабкі коливання; periodic fluctuations періодичні коливання; pervasive fluctuations широко розповсюджені коливання; price fluctuations коливання цін • коливання курсів цінних паперів; random fluctuations коливання випадкового характеру; rate fluctuations коливання обмінних курсів; sales fluctuations коливання збуту; seasonal fluctuations сезонні коливання; short-term fluctuations короткочасні коливання; slight fluctuations невеликі коливання; statistical fluctuations статистичні зміни; stock market fluctuations коливання курсів цінних паперів на біржі; sustained fluctuations стійкі коливання; temporary fluctuations тимчасові коливання; trade fluctuations коливання у сфері торгівлі; weak fluctuations слабкі коливання

═════════□═════════

fluctuations in cost коливання у коштах • коливання у видатках; fluctuation in liquidity зміна в ліквідності; fluctuation in money supply коливання грошової маси; fluctuations in the parity of currency коливання курсу валют; fluctuations in prices коливання цін; fluctuations in the rate of exchange коливання курсу; fluctuations in revenue коливання в доходах; fluctuations in turnover коливання обороту; fluctuation in value коливання у вартості; fluctuation margin межа коливань; fluctuations of the discount rate коливання облікової ставки; fluctuation of currencies to the dollar коливання курсів валют до долара; fluctuations of the market кон'юнктурні коливання • коливання цін на ринку; fluctuation of population плинність населення; fluctuation of prices коливання цін; fluctuation of rates коливання курсу; fluctuations of supply and demand коливання попиту і пропозиції; to cause a fluctuation заподіювати/заподіяти коливання • спонукувати/спонукати коливання • викликати/викликати коливання • спричиняти/спричинити коливання; to expect a fluctuation передбачати/передбачити коливання; to mitigate price fluctuations зменшувати/зменшити коливання цін; to predict a fluctuation прогнозувати коливання • передбачати/передбачити коливання

фін., бухг., под. 1. n дохід; заробіток; надходження; a дохідний; 2. n прибуток; a прибутковий; 3. виторг; виручка

1. гроші або загальна сума грошей, які одержують окрема особа, підприємство чи установа у формі окладу (salary), заробітної плати (wage), від оренди (rent¹) з власності (property²), відсотків (interest), прибутку (profit), пенсії (pension) тощо; 2. надлишок доходу (revenue²), що залишається після відрахування видатків (expenses¹) та збитків за певний звітний період; 3. грошові надходження від реалізації продукції, товару, послуг

═════════■═════════

accrued income нарахований дохід • накопичений дохід; accumulated income нагромаджений дохід; actual income фактичний дохід; additional income додатковий дохід; adjusted income скоригований дохід; adjusted gross income скоригований валовий дохід (при обрахуванні податків); after-tax income прибуток після оподаткування; aggregate income сукупний дохід; annual income річний дохід; assessable income дохід, що підлягає оподаткуванню; average income середній дохід; before-tax income прибуток до оподаткування; break-even income дохід, який повністю використовується на покриття витрат • нульовий прибуток; capital income дохід з капіталу; combined income спільний дохід; current income поточний дохід; deferred income відстрочений дохід • доходи майбутніх періодів; discretionary income дискреційний дохід; disposable income дохід після сплати податків та інших відрахувань; distributable income дохід, що підлягає розподілу • розподільний дохід; dividend income дохід з дивідендів; earned income зароблений дохід • виробничий дохід • дохід від виробничої діяльності; exempt income дохід, звільнений від податків; expected income сподіваний дохід; family income родинний дохід • сімейний дохід; fixed income твердий дохід; foreign source income закордонний дохід; franked income дивідендний дохід після оподаткування; full income повний дохід; gross income валовий прибуток • валовий дохід; gross operating income валовий виторг від продажу; guaranteed income гарантований дохід; hidden income прихований дохід; individual income особистий дохід; interest income дохід у формі відсотків; investment income дохід з капіталовкладення; marginal income граничний дохід; money income грошовий дохід; monthly income місячний дохід; net income чистий прибуток • чистий дохід; nominal income номінальний дохід; nonoperating income дохід від неосновної діяльності; nontaxable income дохід, що не підлягає оподаткуванню; non-wage income дохід крім заробітної плати • дохід з відрахуванням заробітної плати; operating income виробничий прибуток; per capita income дохід на душу населення; periodic income дохід на період; personal income особистий дохід; premium income дохід від страхових внесків; primary income основний дохід; private income приватний дохід; property income дохід з власності; proprietors' income дохід дрібних власників • дохід самозайнятих; provisional income попередній дохід • тимчасовий дохід; real income реальний дохід • дохід у незмінних цінах; regular income регулярний дохід; rental income рентний дохід • дохід з ренти • орендна плата; residual income (RI) залишковий дохід; retained income нерозподілений дохід; supplementary income додатковий дохід; taxable income дохід, що підлягає оподаткуванню; total income загальний дохід; unearned income дохід не з власної діяльності (напр. дивіденди, проценти) • невиробничий дохід; yearly income річний дохід

═════════□═════════

income after tax прибуток після оподаткування; income and expenditure доходи і видатки; income approach розподільний підхід; income averaging усереднення доходу; income before tax прибуток до оподаткування; income bonds облігації, відсотки за якими виплачуються тільки за наявності прибутку в компанії; income distribution розподіл доходу; income effect ефект доходу; income exempt from taxes дохід, що не підлягає оподаткуванню; income from affiliates надходження з дочірних підприємств; income from capital дохід з капіталу; income from continuing operations прибуток з безперервної діяльності; income from discontinued operations прибуток від припиненої діяльності; income from investment дохід від капіталовкладення; income from operations дохід з операцій; income from property дохід з власності; income from rentals дохід з ренти; income from foreign sources закордонний дохід; income inequality нерівність доходів; income in foreign currency дохід у валюті; income in kind дохід у натуральній формі; income maintenance утримання прибутковості; incomes policy стратегія уряду щодо розподілу доходів у суспільстві; income property дохідна власність; income realization реалізація доходу; income smoothing вирівнювання доходу; income splitting подрібнення доходу; income stream потік доходу; income year податковий рік • дохідний рік; to bring in an income приносити/принести дохід; to declare income декларувати/задекларувати дохід • оголошувати/оголосити дохід; to draw an income одержувати/одержати дохід; to split the income подрібнювати/подрібнити доходи • ділитися/поділитися доходом; to tax income оподатковувати/оподаткувати доходи • обкладати/ обкласти доходи податком; year of income податковий рік • дохідний рік

income²:: net income:: net profit:: profit

═════════◇═════════

дохід < *доходъ — прибуток, дохід, прихід; закріплено в ужитку з 1378 р. у формі доходъ: «А дали ѥсми имь та сѥла у вѣки со всѣмь правомь и панствомь, и со всѣми плати, и с ужитки, и со всѣми доходи» (ССМ 1: 323)

ком. 1. n строк; період; час; термін; a строковий; терміновий; 2. pl умови

1. визначений відрізок часу; момент настання, виконання чого-небудь; 2. обставини, які стосуються платежу, угоди, заробітної плати, ціни, страхового полісу тощо

═════════■═════════

acceptable terms прийнятні умови; attractive terms привабливі умови; berthing terms умови причалювання • лінійні умови (про завантаження і розвантаження в торговому мореплавстві); buying terms умови покупки; cash terms умови платежу готівкою; collection terms умови інкасо; commercial terms комерційні умови; concessionary terms пільгові умови; consignment terms умови консигнації; contract terms умови контракту; credit terms умови позички • умови надання кредиту • умови акредитиву; credit payment terms умови сплати кредиту; current terms поточні умови; delivery terms умови постачання; discharging terms умови розвантаження; discount terms умови знижки • умови дисконту; easy terms пільгові умови; easy tax terms пільговий податковий режим; equal terms однакові умови; exact terms точні умови; exclusionary terms обмежувальні умови • заборонні умови; expired term термін, що минув; exploration term період дослідження; extended term продовжений строк; fair terms справедливі умови; favourable terms сприятливі умови; financial terms фінансові умови; financing terms умови фінансування; fixed term встановлений строк; general terms загальні умови; hire-purchase terms умови надання кредиту при продажу на виплат; income term індекс доходу; indexing term термін індексування; inequitable terms нерівноправні умови; initial terms первісні умови • початкові умови; insurance terms умови страхування; intermediate term середній термін; legal terms юридичні умови; lending terms умови кредиту; license term термін чинності ліцензії • термін чинності патенту • термін чинності дозволу; licensing terms умови ліцензійного договору; long term довгий термін; mortgage term термін застави; negotiated terms узгоджені умови; normal terms нормальні умови; payment terms умови платежу; preferential terms пільгові умови; purchase terms умови купівлі; regular terms звичайні умови; sale terms умови продажу; selling terms умови продажу; settlement terms умови розрахунку; short term короткий термін; soft terms пільгові умови; special terms спеціальні умови; standard terms стандартні умови; stipulated terms узгоджені умови; technical terms технічні умови; trade terms умови торгівлі; trading terms торговельні умови; unacceptable terms неприйнятні умови; unequal terms нерівноправні умови; usual terms звичайні умови

═════════□═════════

delivery on term доставка у визначений термін; for a term of на термін; for a stated term на застережений термін; in terms of у перерахунку на • у перерахуванні на; in demographic terms з погляду демографії; in money terms у грошовому виразі; in per capita terms в розрахунку на душу населення; in percentage terms у відсотковому обрахуванні; in physical terms в натуральному виразі; in real terms в реальному обрахуванні; in value terms у вартісному виразі; on advantageous terms на вигідних умовах; on credit terms на умовах кредиту; on easy terms на пільгових умовах; on usual terms на звичайних умовах; term account терміновий рахунок; term assurance страхування життя на визначений термін; term bill вексель зі встановленим терміном; term borrowing позика на термін; term credit строковий кредит; term deposit вклад на термін • строковий депозит; terms do not exceed 6 months терміни кредитування не перевищують 6 місяців; term for appeal термін для подання апеляції; term insurance страхування на термін; term loan термінова позика; terms of acceptance умови прийняття; term of an agreement термін чинності угоди; term of an appeal термін подання апеляції; term of an application термін подання заяви; terms of auction умови аукціону; term of a bill термін векселя; terms of cancellation умови анулювання • умови скасування; terms of carriage умови перевезення; terms of conveyance умови перевезення; term of custody термін перебування під вартою; terms of exchange умови обміну; terms of freight умови фрахту; term of grace пільговий термін; terms of a guarantee умови гарантії; terms of a lease умови оренди; term of lease строк оренди; term of limitation термін давності; term of a loan термін позики; terms of an offer умови пропозиції; term of office термін уповноваження • термін перебування на посаді; term of notice термін повідомлення; term of a patent строк чинності патенту; terms of payment умови платежу; term of a policy термін чинності полісу; terms of a proposal умови пропозиції; term of punishment термін покарання; terms of redemption умови викупу; terms of reinsurance умови перестрахування; terms of sale умови продажу; term of service термін служби; terms of settlement умови розрахунку; terms of subscription умови передплати; terms of transport умови транспортування; terms of a treaty умови договору; term of validity термін чинності; term to maturity термін виплати кредиту • термін сплати цінних паперів; to accept the terms приймати/прийняти умови; to agree on the terms погоджуватися/погодитися з умовами; to alter the terms змінювати/змінити умови; to buy on easy terms купувати/купити на вигідних умовах; to comply with the terms відповідати умовам; to define the terms визначати/визначити умови; to exceed a term не дотримуватися/не дотриматися терміну • пропускати/пропустити термін • прострочувати/прострочити; to extend a term продовжувати/продовжити строк; to fix a term визначати/визначити строк • визначати/визначити термін; to hold to terms дотримуватися/дотриматися умов; to meet the terms виконувати/виконати умови; to negotiate the terms домовлятися/домовитися про умови; to observe the terms дотримуватися/дотриматися умов; to outline the terms визначати/визначити умови; to propose terms пропонувати/запропонувати умови; to quote the terms визначати/визначити умови; to reduce a term скорочувати/скоротити строк; to revise the terms переглядати/переглянути умови; to sell on easy terms продавати/продати на вигідних умовах; to set a term встановлювати/встановити строк; to specify the terms застерігати/застерегти про умови; to stipulate the terms застерігати/застерегти про умови; to tailor the terms of the loan пристосовувати/пристосувати умови позики

term¹ — ім. реченець, прикм. реченцевий (зах. укр., діал., діас.)

марк., рек. молодіжний ринок

частина населення, до якої зараховують молодь віком 14-25; ♦ молодіжний ринок відрізняється від інших ринків орієнтацією на моду, уподобаннями, інтересами тощо, і тому підприємства задовольняють потреби цієї вікової групи спеціальними товарами і послугами

youth market — молодечий ринок (діас.)

1) наро́д, на́ція

2) (вжив. як pl) лю́ди, насе́лення; жи́телі, ме́шканці

3) (вжив. як pl) ро́дичі, рі́дні; батьки́ (звич. my people, his people тощо)

4) по́чет; слу́ги; службо́вці; підле́глі

5) (People) амер. юр. грома́дське обвинува́чення, держа́ва ( як сторона на процесі)

1) населя́ти, заселя́ти

2) зроста́ти ( про населення)

1) тонки́й

2) худи́й, худорля́вий

3) рідки́й (про волосся, ліс)

4) нечисле́нний (про населення, публіку)

5) незапо́внений; напівпоро́жній

6) дрібни́й ( про дощ)

7) розрі́джений ( про гази)

8) рідки́й, слабки́й, водяни́стий (про чай, суп тощо); розве́дений; ненаси́чений

9) непереко́нливий, хитки́й

10) розм. неприє́мний

••

1) ху́днути

2) заго́стрювати(ся); то́ншати

3) зубо́жіти

4) рі́дшати; розрі́джуватися; порожні́ти ( про приміщення)

5) прорива́ти, прорі́джувати (про рослини; тж. thin out)

•

- thin down

ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.

ЕТИКЕТ ( від флам. steeken - встромляти) - система правил поведінки і відповідних ритуалізованих дій, призначення якої - зовнішньо впорядковувати людські взаємини через суворе узгодження форм поведінки з тією чи іншою ситуацією спілкування. Термін "Е." виник у XVII ст. при франц. королівському дворі, коли було запроваджено спеціальні картки для придворних із переліком обов'язкових правил поведінки. Певну цілісність сукупності правил і прийомів Е. надає їх зв'язок із формами моральних стосунків (повага, шанобливість, тактовність, делікатність, ґречність тощо), а через них - із засадничими моральними цінностями (людська гідність, загальне порозуміння та ін.). Це робить Е. підсистемою моральної культури суспільства. У різних формах свій Е. мають усі культури і прошарки населення; пріоритетними сферами його поширення і побутування є світське життя, дипломатія, судочинство, військова служба.

ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.

МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ - поняття, що було сформульоване амер. соціологом Парком в 1928 р. для характеристики соціально-психологічних наслідків неадаптації мігрантів (іммігрантів) до вимог урбанізму як способу життя. Пов'язуючи маргінальність з міграцією, а її, в свою чергу, з розвитком торгівлі і ринку, з процесом переходу від локальних культур до цивілізації, Парк дав цьому поняттю широке історичне і соціокультурне тлумачення. М. о. притаманні специфічні риси: агресивність, вразливість, занепокоєння, егоцентричність, честолюбство тощо. Характеризуючи історичні умови, в яких виник соціально-психологічний тип М. о., Парк наголошував на тому, що послаблення внаслідок міграції локальних зв'язків та розвиток міст-метрополій призвели до виникнення нового типу особистості, "культурного гібриду" - людини, яка живе відповідно до норм культури і традицій двох різних народів; така особистість знаходиться на "межі двох культур і двох суспільств". У 30-ті рр. подальша розробка теми М. о. здійснювалася Стоунквістом з культурологічних позицій: зіткнення культур, яке відбувається в свідомості М.о. - це форма вияву конфлікту соціальних груп, що представляють різні культури; маргінал належить одночасно до двох соціальних груп, не зливаючись із жодною з них Д. раматична роздвоєність породжує у маргінала тривожне відчуття самотності, відчуження від суспільства. В залежності від обставин М. о. може відігравати роль лідера екстремістських угруповань або знаходитись у стані одвічного ізгоя. Маргіналізаційні процеси пов'язані, як правило, з перехідним станом, що переживає суспільство на певних етапах історичного розвитку. На сучасному етапі технологічні, соціальні, культурні зрушення останніх десятиліть надали проблемі маргінальності якісно нових окреслень. Урбанізація, масові міграції, інтенсивна взаємодія між носіями різних етнокультурних і релігійних традицій, розмивання вікових культурних бар'єрів, вплив на населення засобів масової комунікації - все це призвело до того, що маргінальний статус став у сучасному світі не стільки винятком, скільки нормою існування великої кількості людей. Ретроспективний погляд на історію світової культури також засвідчує, що незрідка в оновлюваних тенденціях духовної історії людства лідерська роль належала саме М.о.

НАРОДНИЦТВО - суспільно-політична течія, політична філософія та ідеологія В. иникло у 60-ті рр. XIX ст. в Росії й існувало, зазнаючи періодично внутрішніх трансформацій, до часів революції 1917 р. та громадянської війни в Росії. Н. належить до широко розгалуженої сім'ї ідеологічних течій, які являли собою реакцію на капіталістичну модернізацію традиційних аграрних суспільств. У витоків рос. Н. стояли Герцен і Чернишевський. Н. не утворювало цілісної течії у філософському відношенні, але назагал репрезентувало ідеалістичний, суб'єктивістський (почасти навіть волюнтаристський) погляд на історичний процес. Важливими постатями в ідейному Н. були Лавров (започаткував пропагандистський напрям у Н.), Бакунін (бунтарський напрям), Ткачов (змовницький напрям). Вагому роль у становленні народницької соціологічної думки відіграли Берві-Флеровський (автор дослідження "Становище робітничого класу в Росії") і Михайловський (основоположник "суб'єктивного методу" в соціології). Політичні орієнтири Н. охоплювали широкий спектр - від радикального революціонаризму (обґрунтування можливості і необхідності селянської революції, створення доктрини індивідуального терору) до цілком ліберальних позицій (вимоги щодо конституційних реформ, свободи слова, друку тощо). Головним носієм і соціальним стрижнем Н. була різночинна інтелігенція, яка виробила специфічний етос служіння народові (з метою віддати йому "історичний борг" за століття поневірянь, страждань і знущань з боку "освічених станів"). Теоретики Н. вбачали у селянській общині запоруку можливого некапіталістичного шляху розвитку, соціальну перепону пролетаризації і зубожінню селянства, яке становило переважну більшість населення Росії. Доктринальну основу соціальної філософії Н. складав демократизм і народоцентризм. Саме народ був першопочатковою і кінцевою соціально-культурною категорією для теоретиків Н. Творчий доробок визначних селянознавців XX ст. (дослідження Чаянова, Кондратьєва та ін.) переконливо довів, що трудове селянське господарство може виступати життєспроможною клітиною нормального суспільного розвитку (що і підтвердив розвиток багатьох країн). Згідно з "теорією диференціальних оптимумів" Чаянова, дрібне селянське господарство у багатьох відношеннях є більш оптимальним і життєспроможним у порівнянні з великим. Критики Н. (зокрема, марксисти) спрощено тлумачили пролетаризацію селянства як позитивний процес, вбачаючи в ньому тенденцію до визрівання соціальної бази соціалістичної революції. Вони не брали до уваги того, що прискорена пролетаризація за часів пореформеної Росії була тотожною маргіналізації і люмпенізації; правота Н. підтвердилася драматичним досвідом історії. Доктринальним схемам Н. був також притаманний волюнтаризм, уявлення про можливість вирішального впливу історичних осіб на хід історичного процесу. Укр. Н. мало низку специфічних особливостей; насамперед, це культ козацтва та укр. слов'янофільство, що згодом трансформувалося в укр. народолюбство (укр. різновид Н.). Укр. Н. вирізняло також поєднання народної (народоцентризм) і національної ідей, прискіплива увага до національно-культурних завдань. Ідейні провідники укр. Н. - Драгоманов, Подолинський, Антонович - розглядали перспективи втілення соціалістичних ідеалів з позицій еволюціонізму і поступовості. Укр. народолюбці сповідували повне неприйняття будь-якого терору. Н. не є суто рос. або укр. феноменом. У певному аспекті його можна вважати інваріантним ідеологічним явищем консервативного типу, спрямованим на збереження селянського стану як основи історично конкретної національної ідентичності, на створення перепон модернізаторським руйнаціям, що супроводжують капіталістичний поступ.

НЕОРЕЛІГІЇ - термін, яким позначають оформлені в друг. пол. XX ст. нові конфесії, релігійні групи, духовні течії, церкви, в появі яких відбилися модернові процеси в релігійній сфері. Зумовлені змінами світоглядних парадигм, кризою традиційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів, Н., водночас, виступають результатом релігійної ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповідній традиції (або синкретизмі декількох), творять нові віровчення, культи, організації. Останні вважаються самодостатніми і незалежними від будьякого релігійного центру. Згідно із сучасною класифікацією, вирізняють неохристиянство, неоорієнталізм (необуддизм, неоіндуїзм), неоязичництво "нью-ейджівської" (синкретичної) орієнтації. Зазвичай, Н. - це складова молодіжних рухів, що виникають у середовищі інтелектуалізованих верств населення. В Україні представлені різні за напрямами, але відносно нечисленні неорелігійні громади - харизматів, тов-ва свідомості ІСришни, РУНВіри, багаїв, Великого білого братства тощо.

Шимонович, Шимон (Симон Симонід) (1558, Львів - 1629) - представник укр. і польськ. Відродження, визначний філолог, поет. Вчився у Краківському ун-ті (від 1575 р.). У польськ. літературі започаткував новий жанр - укр. пісні ("селянки"). Ш. проводив велику організаційно-педагогічну діяльність, зокрема, брав активну участь у заснуванні Замойської академії, доборі викладачів, фундуванні друкарні тощо Ц. ей навчальний заклад закінчували більшість перших професорів КМА. Високої думки про Ш. був відомий польськ. поет Папроцький, такі філософи і вчені, як Ліпсій, Дуза, проф. Лейденського ун-ту Скалігер. Його учнями були видатні польськ. культурні діячі: Урсин, Дрезнер, Собєський, Замойський. Як чільний представник ренесансного гуманізму Ш. обстоював принципи духовної свободи, утверджував необхідність розвитку світських наук. Ідеалом людини вважав самостійну, творчу, високоморальну особистість; на відміну від середньовічного уявлення про природу як про наслідок божественного творіння, надавав їй самостійної естетичної значущості. У політико-правовій сфері Ш. виступав за зрівняння у правах зі шляхтою торгово-промислових верств населення (міщан, ремісників, купців), а також селян, яких вважав фундаментом держави. В умовах тогочасної Польщі, що була конституційною монархією з характерним для неї привілейованим становищем шляхти, це був крок у напрямі формування буржуазно-демократичного принципу рівності громадян перед законом.