-
41 intensification
n1) інтенсифікація, підсилення, посилення2) напруження, напруженість* * *nінтенсифікація; посилення; фoтo посилення -
42 magnetic intensity
-
43 swelter
1. n1) спека; духота2) знемога (від спеки)2. v1) знемагати від спеки; задихатися2) примушувати знемагати від спеки* * *I n1) спека; духота2) знемога (від спеки, духоти)3) сумбур, плутанина; хвилювання, напруженістьII v1) знемагати від спеки; паритися -
44 tensive
adjщо створює напруженість; що напружує* * *[`tensiv]aщо напружує; що натягає; що створює напругу -
45 ice jam
nкрижаний затор ( на річц); глухий кут ( на переговорах); напруженість ( у відносинах) -
46 intenseness
[in'tensnis]nсила, глибина, напруженість [див. intense] -
47 magnetic intensity
-
48 swelter
I n1) спека; духота2) знемога (від спеки, духоти)3) сумбур, плутанина; хвилювання, напруженістьII v1) знемагати від спеки; паритися -
49 tensity
[`tensiti]nнапружений стан, напруженість -
50 ease
v послабити, пом'якшувати, зменшити, знизити- to ease the confrontation послабити конфронтацію- to ease the deadlock знайти вихід з тупика- to ease international tension(s) послабити міжнародну напруженість- to ease restrictions пом'якшити обмеження -
51 intensification
n1. інтенсифікація, підсилення2. напруження, напруженість- intensification of the ideological struggle загострення ідеологічної боротьби -
52 დაძაბულობა
напруження; напруга, напруженість -
53 spænding
напруга, напруження, напруженість -
54 napięcie
с1. напруження, напруженість;2. напруга (елект.);3. натягнення (фіз.) -
55 napiętość
ж напруженість -
56 wyładować
1. розвантажити, вивантажити;2. розрядити (фіз.);3. напхати;4. розрядити (перен.), ліквідувати напруженість -
57 atmospheric electric field intensity
n напруженість електричного поля в атмосферіEnglish-Ukrainian military dictionary > atmospheric electric field intensity
-
58 field intensity
n напруженість поля -
59 magnetic intensity
n напруженість магнітного поля -
60 pulse strength
n напруженість в імпульсі
См. также в других словарях:
напруженість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до напружений 2 4). 2) спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл. •• Напру/женість електри/чного по/ля векторна силова характеристика поля, що вимірюється відношенням сили, яка діє в… … Український тлумачний словник
напруженість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
напруженість — [напру/жеин іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
напруженість конкуренції — Показник, який характеризує гостроту взаємовідносин і визначається відношенням кількості домінуючих видів до загальної кількості видів в агрофітоценозі … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
зосередженість — ності, ж. 1) Скупчення, розміщення кого , чого небудь в одному місці. 2) Напруженість, зібраність (думок, почуттів і т. ін.). 3) Стан за знач. зосереджений 5) … Український тлумачний словник
напруження — 1) (затрата великих фізичних / душевних сил під час виконання, здійснення чого н.), напруга, напруженість, зусилля, натуга, потуга, надрив, надсада 2) (стан посиленої, інтенсивної діяльности кого / чого н.), напруга, напруженість, кипіння 3)… … Словник синонімів української мови
драматизм — у, ч. 1) Напруженість дії, становища, гострота конфлікту в літературному творі. 2) перен. Напруженість, складність якого небудь становища, обставин, дій і т. ін … Український тлумачний словник
коерцитивний — а, е: •• Коерцити/вна си/ла а) напруженість магнітного поля, що зменшує залишковий магнетизм феромагнетика до нуля; б) напруженість електричного поля, необхідна для повної деполяризації сегнетоелектрика … Український тлумачний словник
археомагнетизм — у, ч. Розділ геомагнетизму, який на основі вивчення залишкової намагніченості датованих споруд і виробів з обпаленої глини дає можливість встановити дані про напруженість і напрям магнітного поля Землі у минулому … Український тлумачний словник
сторожкий — а/, е/. 1) Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). 2) … Український тлумачний словник
ізолятор — изолятор insulator Isolator 1) Речовина, що погано проводить електричний струм, тепло тощо. За аґреґатним станом електричні І. Поділяють на газоподібні, рідкі та тверді. Основні електричні х ки І.: питомий електричний опір, діелектрична… … Гірничий енциклопедичний словник