(налогов)+ru

освободить

1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;

2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.

* * *

несов.; сов. - освобод`ить

1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати

2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити

3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти

изъять (вынимать) виймати, вийняти що з чого, (исключать) вилучати, вилучити, виключати, виключити що з чого, (извлекать) витягати, витягти що звідки, (о мн.) повиймати, повилучати, повиключати, повитягати. [Два доми його вийнято з замкового і міщанського присуду (Куліш)]. -ять из употребления обращения что - вивести з ужитку, вийняти (виключити) з обігу що. -ять из библиотеки книгу - взяти, вийняти, (выделить) вилучити з книгозбірні книгу. -ять документы, бумаги (при обыске) - взяти (відібрати) документи, папери (при трусі). -ять из чьего-л. ведения - вилучити що з (з-під) чийого відання, з (з-під) чиєї оруди. Из'ятый - ви(й)нятий; вилучений, виключений. -тый из обращения - виключений (винятий) з обігу, виведений з ужитку. -тые ценности - (отобранные) відібрані, (выделенные) вилучені коштовні речі, цінності, (исключённые) виключені. -тый от налогов - звільнений, вільний від податків.

* * *

несов.; сов. - изъ`ять

1) несправний, (неаккуратный) неакуратний, (небрежный) недбалий, неретельний. -ный плательщик налогов - несправний (неакуратний) платник податків. -ное ведение конторских книг - недбале (несправне) провадження (ведіння) конторських книжок;

2) (об инструменте, вещи, тексте и т. п.) несправний. [«Слово о полку Игореві» дійшло до нас у дуже несправній редакції (Крим.)]. -ный телефон - несправний телефон.

* * *

полегч[кш]ення, полегчіння, улекшення, полегкість (-ости), (на кого) полекша, пільга, ульга. -ние совести - полегкість сумлінню. Почувствовать -ние от болезни - стати легше, полегшати, попустити кому. [Йому полегшало, попустило]. -ние обстоятельств - вольгота, пільга. -ние мороза - одлига. -ние налогов - зменшення податків. Давать, дать -ние - давати, дати полегкість, пільгу кому. Получать, -чить -ние - дізнавати, дізнати полегкости, пільги.

* * *

1) ( действие) поле́гшення, обле́гшення, поле́гшування, обле́гшування

2) ( чувство успокоения) поле́гшення, поле́гкість, -кості; диал. пі́льга

3) (льгота, послабление в чём-л.) поле́гкість, поле́гша, поле́гшення; по́пуст, -у

отказаться

1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;

2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.

* * *

1) відмовля́тися, відмо́витися

2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися

3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́ти

отсрочить

1) відкладати, відкласти, відсувати, відсунути. Заседание -чено до вторника, -чено на неделю - засідання відкладено до вівтірка, відкладено (відсунуто) на тиждень. -чить исполнение приговора - відкласти (відсунути, загаяти) виконаная присуду;

2) (назначать другой срок) відрочувати, відрочити. -чить уплату долга - відрочити виплату боргу. Время взноса налогов -чено до Рождества - час на внесення податків відрочено до Різдва. Отсроченный - відкладений, відсунений; відрочений.

* * *

несов.; сов. - отср`очить

куда вступ (-пу), вступання куди, до чого. -ние налогов - прибування (вступання) податків.

* * *

1) ( действие) вступ, -у, вступа́ння; надхо́дження; перехі́д, -хо́ду

2) (доходы, сборы) надхо́дження; оконч. прибу́тки (збори), що надійшли́