-
1 наловчиться
призвича́їтися, наловчи́тися; ( набить руку) наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку; ( умудриться) примудри́тися -
2 Наловчаться
наловчиться привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися до чого и що робити, наламуватися, наламатися и наломлюватися, наломитися до чого и в чому, набивати, набити руку в чому и що робити, (о мног.) попривчатися и т. п. [По-первах, поки не наламавсь, дуже нескоро йшла робота (Звин.)]. -
3 навастриваться
навостриться1) нагострюватися, нагостритися; бути нагострюваним, нагостреним, понагострюваним;2) (наловчиться, сов.) нагостритися, наломитися и наламатися, (вульг.) насобачитися. Он в людях -рился - між людьми він обтерся (обговтався, вигладився, вилюднів). -рился мух ловить - наломився мухи ловити.* * *несов.; сов. - навостр`иться1) (приобретать умение, ловкость) нало́млюватися, -лююся, -люєшся, наломи́тися, -ломлю́ся, -ло́мишся, нала́муватися, -муюся, -муєшся, наламатися; (сов.: наловчиться) наловчи́тися, наби́ти (-б'ю, -б'єш) ру́ку2) страд. несов. наго́стрюватися, -рюється; нато́чуватися, -чується -
4 натирать
натирывать, натереть1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -1) натертий; понатираний;2) натертий, понатираний; витертий;3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.* * *несов.; сов. - натер`еть1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати -
5 понавостриться
наломи́тися, налама́тися; ( наловчиться) наловчи́тися, наби́ти ру́ку -
6 Приловчаться
приловчиться наломлюватися, наломитися, вихторятися, вихторитися, набивати, набити руку, (приладиться) примірятися, приміритися (що робити). Срв. Наловчиться.
См. также в других словарях:
наловчиться — См … Словарь синонимов
НАЛОВЧИТЬСЯ — НАЛОВЧИТЬСЯ, наловчусь, наловчишься, совер., с инф. (разг.). Приобрести навык, ловкость в какой нибудь работе, деле. Быстро наловчился управлять трактором. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАЛОВЧИТЬСЯ — НАЛОВЧИТЬСЯ, чусь, чишься; совер., с неопред. (разг.). Приобрести навык, ловкость в каком н. деле, занятии. Н. играть в городки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Наловчиться — сов. неперех. разг. Приобрести ловкость, умение, навык в каком либо деле. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
наловчиться — наловчиться, наловчусь, наловчимся, наловчишься, наловчитесь, наловчится, наловчатся, наловчась, наловчился, наловчилась, наловчилось, наловчились, наловчись, наловчитесь, наловчившийся, наловчившаяся, наловчившееся, наловчившиеся, наловчившегося … Формы слов
наловчиться — наловч иться, ч усь, ч ится … Русский орфографический словарь
наловчиться — (II), наловчу/(сь), чи/шь(ся), ча/т(ся) … Орфографический словарь русского языка
наловчиться — чусь, чишься; св. (в чём и с инф.). Разг. Приобрести ловкость, сноровку, навык в каком л. деле. Н. в сапожном деле. Н. косить, вязать. Ишь, как наловчился! … Энциклопедический словарь
наловчиться — чу/сь, чи/шься; св. в чём и с инф. разг. Приобрести ловкость, сноровку, навык в каком л. деле. Наловчи/ться в сапожном деле. Наловчи/ться косить, вязать. Ишь, как наловчился! … Словарь многих выражений
наловчиться — на/ловч/и/ть/ся … Морфемно-орфографический словарь
навостриться — См … Словарь синонимов