-
1 emergency law
надзвичайний закон; закон про надзвичайний стан -
2 emergency measure
надзвичайний ( або екстрений) захід; надзвичайний засіб; невідкладний (терміновий) захід -
3 abnormal risk
-
4 emergency act
-
5 emergency decree
надзвичайний декрет; правила техніки безпеки -
6 emergency state
-
7 emergency tax
-
8 envoy extraordinary
-
9 extraordinary act
-
10 extraordinary case
-
11 extraordinary decree
-
12 extraordinary law
-
13 extraordinary measure
-
14 extraordinary occasion
-
15 public emergency
-
16 emergency loan
надзвичайний кредит; резервний кредит -
17 emergency regulatory instrument
The English-Ukrainian Dictionary > emergency regulatory instrument
-
18 contingency rating
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > contingency rating
-
19 extraordinary
1. n plприплата; націнка2. adj1) незвичайний, чудовий; видатний; екстраординарний2) незвичний, дивовижний; дивний, чудний3) позаштатний, нештатний; понадштатний; тимчасовий4) надзвичайний (про посла)5) додатковий3. advнадзвичайно, незвичайно, незвично* * *a1) надзвичайний; чудовий, видатний2) незвичайний, дивний3) надзвичайний, екстраординарний; винятковий; позаштатний, тимчасовий ( про працівника'); надзвичайний (про посла, посланника) -
20 emergency
1. n1) непередбачений випадок; крайня необхідність; крайність2) надзвичайний стан (у країні); критичне становище; надзвичайні обставини3) мед. тяжкий стан хворого4) розм. невідкладна допомога5) аварія2. adjдопоміжний; аварійний; запаснийemergency station — мед. пункт першої допомоги
emergency brake — зал. екстрене гальмо
in case of emergency — у крайньому разі, в екстреному випадку
* * *n1) непередбачений випадок; надзвичайна подія; крайністьemergency set — тex. запасний або аварійний агрегат
2) надзвичайні обставини, критичне положення; аварійна ситуація3) мeд. важкий стан ( хворого); невідкладна допомога4) терміновість, невідкладність
См. также в других словарях:
надзвичайний — а, е. 1) Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. || Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. •• Надзвича/йна ситуа/ція порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об єкті або… … Український тлумачний словник
надзвичайний — [надзвиеча/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
надзвичайний — 1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму);… … Словник синонімів української мови
надзвичайний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нестерпний — (надзвичайний силою, ступенем свого вияву до такої міри, що його неможливо / дуже важко витримати), неможливий, у[в]бивчий, немилосердний … Словник синонімів української мови
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів … Український тлумачний словник
казковий — а, е. 1) Прикм. до казка 1); пов язаний з казками. || Згадуваний у казках. || Надзвичайний, дивний, таємничий. 2) Дуже великий, надзвичайний … Український тлумачний словник
незвичайний — I (який відрізняється від інших, чимось вирізняється), неординарний, особливий, неабиякий; незвичний (до якого ще не звикли); екстраординарний (про явище, подію тощо який виходить із низки звичайних); ексцентричний, екстраваґантний (який не… … Словник синонімів української мови
несказанний — (якого не можна висловити), невимовний, непередаваний, неописаний, неописанний Пор. великий I, 3), надзвичайний 1), надзвичайний 2) … Словник синонімів української мови
безприкладний — а, е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний … Український тлумачний словник