Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(місяць)

  • 81 ночной

    нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.
    * * *
    нічни́й

    Русско-украинский словарь > ночной

  • 82 отсрочка

    1) см. Отсрочивание. -ка призыва - відрочення призову;
    2) відклад, (проволочка) угайка, загайка. [Відклад не йде в лад]. Всякая -ка может быть вредна - найменша угайка може на шкоду вийти;
    3) відрочення, вільгота. [Попроси, щоб дав вільготи хоч на три години]. Дать -ку на месяц - дати вільготу на місяць, відрочити на місяць.
    * * *
    відстро́чення

    Русско-украинский словарь > отсрочка

  • 83 полный

    полон
    1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;
    2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;
    3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;
    4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;
    5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].
    * * *
    1) по́вний, по́вен, -вна, -вне
    2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий
    3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий

    Русско-украинский словарь > полный

  • 84 полумесяц

    півмісяць, друга кватира місяця. В течение -ца - протягом півмісяця.
    * * *
    півмі́сяць, -ця

    Русско-украинский словарь > полумесяц

  • 85 проглядывать

    I. проглядеть
    1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;
    2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;
    3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];
    4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];
    5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].
    II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.
    * * *
    I несов.; сов. - прогляд`еть
    1) ( просматривать) перегляда́ти, перегля́нути и перегля́діти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) (что - несов.: не заметить) недогля́нути, недогля́діти (чого, що), недоба́чити (чого); ( пропустить) пропусти́ти, промину́ти (що)
    3) (несов.: глядеть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], продиви́тися

    прогляде́ть [все] глаза́ — ви́дивити [всі] о́чі

    II несов.; сов. - проглян`уть
    прогляда́ти, прогля́нути, прозира́ти, прозирну́ти

    Русско-украинский словарь > проглядывать

  • 86 просвещать

    просветить
    1) кого (образовывать) - освічувати, освітити кого, (поучать истинам и добру) просвіщати, просвічувати и просвічати, просвітити кого. [Працюй, освічуй, людей (Тесл.). Благайте-ж ви, щоб мудрістю своєю він просвітив вас (Грінч.). Учи нас! Просвіщай (Федьк.). Ми й непросвічених умієм просвічати (Сам.)]. -щать народ - освічувати народ;
    2) церк. (духовным светом) - просвічати и просвічувати, просвітити; см. Озарять. [Світло просвічує кожного чоловіка (Св. Пис.)]. -тить глаза, очи - просвітити очі. [Глянь на мене, незрячі очі просвіти (Псал.)];
    3) освічати, освітити, просвічати, просвітити; см. Освещать. [Як я (місяць) зійду рано звечора, то просвітю гори і долини (Чуб.)];
    4) просветить известное время - світити, просвітити певний час. [Місяць просвітив до півночи]. Просвещённый - освічений, просвічений. [Освічена наукою козачка (Куліш). Не просвічений світлом гуманности (О. Пчілка)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`ить
    1) (сообщать знания, давать образование) осві́чувати, освіти́ти
    2) (делать ясным, понятным; поучать истинам) просвіща́ти и просві́чувати, просвіти́ти

    Русско-украинский словарь > просвещать

  • 87 с

    предл.; тж. со
    1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)

    окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего

    разреше́ния — з ва́шого до́зволу

    сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги

    с ви́ду — см. вид

    сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска

    уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу

    ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)

    с де́тства — з дити́нства

    с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́

    с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова

    с пе́рвого взгля́да — см. взгляд

    с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння

    с го́ря — з го́ря

    со зла́ — см. зло

    со стыда́ — від (з) со́рому

    с тоски́ — від (з) нудьги́

    уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги

    2) с вин. п. з, із (кого-що)

    высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево

    люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні

    он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не

    про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)

    брат с сестро́й — брат із сестро́ю

    два с полти́ной — два з полови́ною

    ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням

    он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на

    относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно

    с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги

    с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться

    с обе́их сторо́н — см. сторона 1)

    со мно́й — зі мно́ю

    с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно

    с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)

    с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано

    с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м

    встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)

    приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го

    с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів

    с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу

    Русско-украинский словарь > с

  • 88 ущерб

    1) шко́да; ( урон) втра́та; ( убыток) зби́ток, -тку, зби́тки, -ків
    2) (перен.: упадок) зане́пад, -у; ( спад) спад, -у
    3) ( луны) уще́рб, -у

    луна (месяц) на уще́рбе — щерба́тий (ще́рблений) мі́сяць, мі́сяць на уще́рбі

    Русско-украинский словарь > ущерб

  • 89 crescent

    ['kresnt] 1. n
    півмі́сяць; серп мі́сяця
    2. adj
    1) що ма́є фо́рму півмі́сяця

    a crescent moon — молоди́к ( півмісяць)

    2) зроста́ючий, нароста́ючий

    English-Ukrainian transcription dictionary > crescent

  • 90 honeymoon

    ['hʌnɪmuːn] 1. n
    медо́вий мі́сяць
    2. v
    прово́дити медо́вий мі́сяць

    English-Ukrainian transcription dictionary > honeymoon

  • 91 mo

    [məu]
    1) (скор. від month) мі́сяць
    2) (скор. від monthly) щомі́сяця; раз на мі́сяць
    3) (скор. розм. від moment) моме́нт

    wait a mo! — зачека́йте хвили́нку!; одну́ хвили́нку!

    in a mo — за́раз

    English-Ukrainian transcription dictionary > mo

  • 92 miesiąc

    [мешіõц]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > miesiąc

  • 93 moon landing simulator

    n імітатор посадки на місяць; тренажер посадки на місяць

    English-Ukrainian military dictionary > moon landing simulator

  • 94 short time moon mission

    n короткостроковий політ на місяць; нетривалий політ на місяць

    English-Ukrainian military dictionary > short time moon mission

  • 95 айлых

    (-ғы)
    1. розрахований, призначений на місяць; бир айлых на один місяць СБ; ӱч айлых йол шлях на три місяці СЛ; экишер айлых перик (лер) двомісячні курчата П.
    2. місячна платня У.
    3. місячні кровотечі К; пор. айлих.

    Урумско-украинский словарь > айлых

  • 96 бахыл-

    дивитися, задивлятися, могти дивитися; айға, кӱнд'е бахылмаз, она бахылыр тэк ні на місяць, ні на сонце ніхто не дивиться, задивляються тільки на нього Б; ат та — айа, кӱне бахылый, она харшы бахылмай, о хадар гӱзель ат але й кінь — на місяць, на сонце можна дивитися, а на нього дивитися незмога, такий гарний кінь СЛ.
    бути догляданим, доглянутим, готованим, приготованим; йемеклер бахылый готуються страви Б, К, СГ.

    Урумско-украинский словарь > бахыл-

  • 97 сон

    кінець, потім, потому, відтак, після; бири т'елий, бири т'итий — сону олмай один приходить, другий іде — кінця немає Г; сонуна эт'и хапу даа вар эт'ен в кінці є ще двоє дверей СЛ; аан сондан після того СБ; сону наз олур? яким буде його кінець, чим це для нього закінчиться? Г; аслы чыхмаса, сону сана кӱч олур якщо це виявиться неправдою, наслідки для тебе будуть тяжкими СЛ; сачувдан сон після сівби П; ондан сон потому, після того Г; бир айдан сон за місяць, через місяць Б; бир афтадан сон через тиждень К; отуз метирдэн сон бир чызых таа через тридцять метрів іще одна лінія СМ; сондан потому, після цього, після СМ, К; сонна після того, потім Г, СЛ, СК; эн сонна насамкінець Г; сонуна потому, врешті Г-СГ; соннан після цього СМ; пор. соң.

    Урумско-украинский словарь > сон

  • 98 ӱст

    1. верх, поверхня, верхній одяг; о чыхмаз эди ӱстйе воно б не стало відомим — не вийшло б на поверхню П; хохуй ӱстлери їхній одяг пахтить У; ӱстӱ йалтрай, ичи / тӱбӱ халтрай зовнішність у нього блищить, а внутрішність / спід дрижить СМ, Б, Г, М / К; ӱстӱ тэмиз наш одяг чистий П; ӱстӱ — гӱмӱш / алтын, диби — йез верх у нього срібний / золотий, а основа — латунна СК; толай ӱстӱн ӧле пускачыхлар уся поверхня твого тіла покривається такими пухирцями СЛ; хол ӱстӱ верхній бік долоні СБ.
    2. голівка чобота.
    3. сл. ім. верх; ӱстӱме на мені Б; ӱстне дэ чаршаф, тӱптэн дэ чаршаф, ортада йӱн простирадло зверху, і знизу простирадло, а всередині вовна СЛ; йер ӱстне по землі СБ; харлар ӱстне на сніг СБ; ай сырт ӱстне — чобан айах ӱстне, ай бурун ӱстне — чобан сырт ӱстне місяць на спині — чабан на ногах, місяць на носі — чабан на спині СБФ; миний җиҗасы дрек ӱстне його старша сестра залазить на дерево Б; харт олду о ат ӱстне постарів він на тому коні СЛ; ат ӱстӱне на коні ВН; миний дэвениң ӱстӱне сідає на верблюда СБ; ӱстӱне минейим сяду на нього СМ; ӱстӱне ӧкелен- гніватися на кого Г; башынын ӱстӱне над його головою СК; йар ӱстӱне йарем бар крім однієї любки, в мене є ще одна любка Б; онун ӱстӱне дурду зупинилася над нимМ; таш ӱстӱне на камінь У; хапуун ӱстӱне над дверима СГ; тӧпелер ӱстӱндэ на вершинах К; ӱстӱндэн зверху НБЄ, СЛ; эт ӱстӱндэн йӱзӱм йерлер після м'яса їдять ізюм СК; … ахшам ӱстӱ надвечір СЛ; пор. сине, сна, сне, снен, стне, стнен, стӱ, стэн, ӱс.

    Урумско-украинский словарь > ӱст

  • 99 аномалистический месяц

    аномалісти́чний мі́сяць

    Русско-украинский политехнический словарь > аномалистический месяц

  • 100 високосный месяц

    пересту́пний мі́сяць

    Русско-украинский политехнический словарь > високосный месяц

Страницы

См. также в других словарях:

  • мѣсяць — Месяц мѣсяць (1) 1. Луна: Два солнца помѣркоста, оба багряная стлъпа погасоста, и съ нима молодая мѣсяца, Олегъ и Святъславъ тъмою ся поволокоста. 25. Слъньце постоить, мѣсяць удрьжиться. Гр. Назиан., 263 (XI в.). Кланяемся богу, иже створилъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Місяць помсти (сборник) — Місяць помсти сборник Dub Buk Дата выпуска февраль 1999 Жанр блэк метал Длительность 37:47 Лейблы …   Википедия

  • Місяць помсти (альбом) — Музыкальный альбом Название =Місяць помсти Тип = Исполнитель =Dub Buk Обложка =Місяць помсти (альбом).jpg Цвет =darkseagreen Выпущен =февраль 1999 Записан = Жанр =блэк метал Длительность =37:47 Лейблы =Oriana Productions Ancient Nation Продюсер …   Википедия

  • місяць — я, ч. 1) Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відбитим сонячним світлом. •• Молоди/й (щерба/тий) мі/сяць фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска. 2) Супутник будь якої планети. || Проміжки …   Український тлумачний словник

  • місяць — (супутник Землі); нічне світило (на небі); молодик, новак (новий); повня (місяць уповні); перекрій, перекрут (у другій чверті); ночник, бурлацьке (козацьке, циганське) сонце …   Словник синонімів української мови

  • Місяць — іменник чоловічого роду природний супутник Землі …   Орфографічний словник української мови

  • місяць — іменник чоловічого роду проміжок часу; супутник планети …   Орфографічний словник української мови

  • півмісяць — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • верстато-місяць у бурінні — станко месяц в бурении machine month in drilling *Werkbank – Monat im Bohren – умовний показник, який характеризує календарний час будівництва свердловини; використовується при плануванні та аналізі робіт по будівництву свердловини. Один верстато …   Гірничий енциклопедичний словник

  • півмісяць — я, ч. 1) Неповний місячний диск. || Зображення у вигляді такого диска. || Що небудь у вигляді місячного серпа. 2) у знач. присл. півмі/сяцем. У вигляді неповного місячного диска …   Український тлумачний словник

  • місяць — [м’і/с ац ] ц а, ор. цеим, м. (ў) ц і, мн. ц і/, ц і/ў два м і/с ац і …   Орфоепічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»