-
1 море
в прямом и переносном значении) море (-ря, мн. моря, -рів), ум. моречко, моренько. [По синьому морю хвиля грає, турецький корабличок розбиває (Пісня). Правда і в морі не втоне (Номис). А я з дому на Дін до донських козаків, ой, а із Дону до татарських морів (Рудан.). А на моречку четверо суден плаває (Грінч. III)]. Азовское -ре - Озівське море. Балтийское -ре - Балтицьке море. Средиземное -ре - Середземне море. Чёрное -ре - Чорне море, Козацьке море. [Чорним морем далеко гуляли (Ант.-Драг.). Чорне, або по- старосвітському Козацьке море (Основа 1862)]. Взволнованное -ре - схвильоване (збурене) море. Взбаламученное -ре - розбурхане (розгойдане, збаламучене) море. Открытое -ре - чисте море. [У чистому морі корабель пливе (М. Грінч.)]. Выйти в открытое -ре - виплис[в]ти на чисте (в чисте море). Плыть -рем - плисти (пливти) морем. По -рю и суше - по морю і суші, морем і суходолом (сухопуттю). Это капля в -ре - це краплина (пилина) в морі. За -рем телушка полушка, да рубль перевозу - за морем теличка - копієчка, а перевезти - карбованчик. Ум за -рем, а смерть за воротом - думка за морем, а смерть за плечима. За -ре - за море. Журавли за -ре летают, а всё одно курлы! - ворона за море літає, а дурна вертає (Номис). Из-за -ря - (і)з-за моря, з-поза моря. У -ря - над морем, край моря, коло (біля) моря. Над -рем - над морем. [Я люблю море може тим, що я зріс над морем (Н.- Лев.)]. В -ре (вин. п.) - на море. [Ми наймемо човен, сядемо й попливемо далеко, далеко од людей на море (Н.-Лев.)]. -ре во время волнения - море в хвилю. [Море в хвилю і тишу (Основа 1861)]. К -рю - над море, до моря. [Киньмо оцю гулянку, ходім над море, будемо гуляти вдвох над морем (Н.-Лев.)]. По направлению к -рю - в напрямку до моря, простуючи на море. -ре волнуется - море грає (хвилює, б'є, бушує). [Вітер віє, повіває, синє море грає (Рудан.)]. Горе что -ре: ни переплыть, ни вылокать - горе - море: пий його, не вип'єш (усього) (Номис). Кто в -ре не бывал, тот богу не молился - хто в морі не бував, той бога не благав (М. Грінч.). Слезою -ря не наполнить - сльозами моря не доллєш (не виповниш). Сиди у -ря, да жди погоды - сядь над морем, виглядай години. Пьяному и -ре по колена - п'яному (дурному) море по коліна; срв. Колено 1. Не -ре топит, а лужа - не море топить, - калюжа. Не ищи -ря, и в луже утонешь - не шукай моря, - у калюжі втопишся (втонеш) (Номис). Житейское -ре - житейське море. -ре страдания - море страждання. [Що варте життя перед необмеженим морем людського страждання? (Коцюб.)]. -ре звуков - море звуків. [Море лісових звуків (Коцюб.)]. Разливное -ре - як води в морі, заливне море. [А горілки в них - море заливне (Звин.)]. Чернильное -ре, бумажные берега - течуть річки з атраменту в паперових берегах. Сто метров над уровнем -ря - сто метрів над рівнем моря (над морським водорівнем).* * *мо́ре; (перен.: большое количество) си́ла, си́ла-силе́нна, бе́зліч, ма́са -
2 мёртвый
1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.* * *1) прил. ме́ртвийлежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом
2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий -
3 offing
n(морське) узбережжя; море, що видно від берега до горизонтуin the offing — мор. далеко від берега; у морі; далеко на рейді; перен. у недалекому майбутньому
to gain (to get, to take) an offing — діставати можливість
* * *nузмор'я; море, видиме від берега до обрію -
4 wash
1. м1) (а wash) миття, умиванняto have a wash — помитися, умитися
to give a wash — помити, вимити
2) (the wash) прання3) розм. випрана білизна; білизна у пранні4) помиї; кухонні відходи; бурдаthis soup is mere wash — це не суп, а бурда
5) прибій; накочування хвилі; шум прибою6) струмінь за кормою; кільватер; попутний струмінь7) ав. повітряний потік (за літаком)8) фіз. завихрення (потоку)9) примочка; полоскання, туалетна вода10) заливна смуга берега11) болото12) калюжа; мілкий ставок13) струмок14) вимивання; ерозія від хвиль15) яр, балка, байрак16) амер. каньйон17) старе річище19) тонкий шар (фарби тощо)20) рідина; розчин (для обприскування дерев тощо)22) рідка фарба24) геол. наноси; алювій; рослинна земля25) геол. золотоносний пісок26) пісок; гравій27) муст (молоде вино)2. adj1) що миється, що переться2) пральний, мийний, миючий3) промивальнийwash sale — бірж. фіктивна угода
3. v1) мити; обмивати, умивати; промиватиto wash one's hands — помити руки; перен. умити руки
2) митися; вмиватися3) прати4) змити, відмити; очистити (морально)6) перен. витримувати критику (випробування)7) поет. змочувати; кропити, окропити8) омивати (про море); орошувати; розмивати; обмивати9) розбиватися (про хвилі); хлюпатися14) гірн. збагачувати (мокрим способом)wash away — змивати; відмивати
wash down — вимити, змити; заливати; запивати
wash off — змити; відлити
wash out — змивати (ся); розм. анулювати, скасовувати; покинути; розм. провалити (ся) (на екзамені); линяти, втрачати яскравість (свіжість)
wash up — умиватися; мити посуд; викидати на берег; амер., розм. довести справу до кінця; амер., розм. провалитися, зазнати невдачі
* * *I n1) ( a wash) миття, умиванняto have a wash — вмиватися, помитися
to give a wash — вимити, помити
2) ( the wash) пранняat /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні
when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину
3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напійthis tea is mere wash — це не чай, а вода
4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)7) мeд. примочка8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб14) рідка фарба, акварель; = wash drawing15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло17) тex. змив18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястисяII a1) що миється, стираєтьсяwash fabrics — тканини, які можна прати
2) пральний, миючийwash liquor — cпeц. миючий розчин
3) cпeц. промивальнийIII v1) мити; обмивати; промиватиto wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки
the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)
2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпратиto wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися
the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)
to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль
4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів6) пoeт. змочувати; кропити, окроплюватиflowers washed with dew — квіти, обмиті росою
great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)
8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимиватиwater had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим
9) запиватиmy lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом
10) позбавляти сил, вимотувати11) відмінити; відкинути12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість14) ( over) обливати; перекочуватися15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаромwashed with silver — посріблений; білити ( стіну)
16) гipн. промиватиto wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)
17) кapт. Тасувати -
5 sea
n1) море; океан; водна поверхня земної куліthe sea covers nearly three-fourths of the world's surface — вода покриває майже три чверті поверхні землі
closed sea — море, що перебуває під юрисдикцією однієї країни
the Mediterranean S. — Середземне море
at sea — у морі; далеко від берега, у плаванні
by sea — морем, по морю
by the sea — біля моря, на морському березі
on the sea — по морю; на кораблі; у плаванні
the high seas — відкрите море; море за межами територіальних вод
2) морська вода3) поверхня моря; морська гладінь4) часто pl хвиля, хвилювання5) безліч, сила-силенна, величезна кількість6) припливsea power — морська держава; військово-морська могутність
the four seas — четверо морів, що омивають Велику Британію
mistress of the sea(s) — володарка морів; наймогутніша морська держава
the seven seas — північна і південна частини Тихого океану, Північний Льодовитий океан, моря Антарктики та Індійський океан
to be (all) at sea — не знати, що робити (що сказати)
there are as good fish in the sea as ever came out of it — присл. хоч греблю гати
sea buckthorn — бот. обліпиха
sea canary — розм. білий кит
sea dye — індикаторна фарба, що випускається з затонулого підводного човна (для вказівки його місцезнаходження)
sea fog — туман, що йде з моря
sea ladder — мор. штормтрап
sea lanes — військ. морські комунікації
sea lieutenant — амер., мор. молодший лейтенант
S. Lord — морський лорд (член ради адміралтейства в Англії)
sea mule — мор. допоміжний понтон
sea ooze — мул, намул
sea stock — мор. запас на рейс (на перехід)
sea tail — військ., розм. тилові частини і установи повітряного десанту, що перевозяться морем (по морю)
sea trials — мор. ходові випробування
* * *[siː]n1) водна поверхня земної кулі; море, oкeaн; ( Sea у назвах деяких озер) море2) морська вода; морська справа; флот3) поверхня моря, морська гладь; часто pl хвиля, вал; хвилювання4) маса, величезна кількість5) icт. приплив -
6 пускаться
пуститься1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.* * *несов.; сов. - пуст`иться1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися -
7 gain
1. n1) користь; нажива2) pl прибутки; заробітки; бариші; доходи; виручка3) виграш4) збільшення; зростання; приріст5) військ. успіх6) рад. підсилення7) буд. виріз, гніздо8) гірн. горизонтальна виробка; просік2. v1) одержувати, здобувати, діставати2) заробляти; добувати3) мати користь (вигоду)4) вигравати, домагатися5) добитися, завоювати, здобутиto gain smb.'s heart — полонити чиєсь серце
to gain the lead — спорт. стати лідером, вирватися уперед
to gain ground — військ. захопити місцевість; просунутися уперед
6) досягати; діставатисяto gain the shore — дістатися (допливти) до берега
to gain the sea — мор. вийти у відкрите море
7) збільшувати, набирати (швидкість тощо)to gain altitude — ав. набирати висоту
8) збільшуватися, набирати ваги, повнішати9) буд. робити гніздо (паз)gain on — наздоганяти; рухатися швидше; захоплювати частину суші (про ріку, море); дедалі більше подобатися
gain over — переманити на свою сторону, переконати
* * *I n1) часто pl доходи; заробіток; бариші; виручка; прибуток; нажива; користь2) виграш; pl досягнення, завоювання; pl перемога ( на виборах)3) збільшення, ріст, зростання, приріст4) вiйcьк. успіх5) гeoл. привнесення ( при вивітрюванні)6) фiз. посиленняII v1) одержувати, отримувати; здобувати, набувати; заробляти; добувати, здобувати ( інформацію)2) діставати користь, вигоду3) виграти; домогтися, завоювати; захоплювати, завойовувати4) досягати, добиратися, діставатися5) збільшувати, набирати (швидкість, висоту); збільшуватися, наростати; додавати, набирати6) (on) наганяти; рухатися швидше, ніж...7) (on) поступово вторгатися, захоплювати частину суші (про море, ріку); поступово добиватися прихильності; усе більше подобатися; захоплюватиIII n1) бyд. виріз, гніздо ( у дереві)2) гipн. вруб, зарубка; квершлаг, просікIV v; буд.робити гніздо або паз -
8 push
1. n1) поштовх; штовхан; штовхання2) тиск, натиск; напір; напруження3) удар (гострою зброєю)4) швидке просування; кидок5) військ., розм. наступ; просування уперед; енергійна атака6) розм. підтримка, заступництво, протекція7) критична обставина; вирішальний момент8) енергія, рішучість, заповзятливість; зусилля, енергійна спроба9) спонукання, імпульс10) розм. звільнення11) прищ, вугор12) ватага, банда хуліганів13) кліка, впливове угрупованняpush and pull — ел. двотактний
2. v1) штовхати (ся), пхатиto push one's claims — висувати свої вимоги, наполягати на своїх вимогах
to push oneself — намагатися висунутися, домагатися просування (підвищення)
to push one's way — протиснутися, прокласти собі шлях
3) підганяти, підштовхувати; прискорювати; збільшувати швидкість4) натискати; надавлювати; тиснути; наполягати; приставати5) підтримувати, просувати (когось)6) поширювати; розвивати (ідею)7) рекламувати8) пускати паростки (коріння)9) амер. наближатися до певного віку (до певної цифри)10) амер. займатися контрабандою; торгувати наркотиками11) шкварити; витинати (про музику)12) буцати, колоти рогамиpush across — амер., розм. убивати
push aside — відпихати, відкидати, відсувати, усувати
push away — відштовхувати, відпихати
push back — відкидати, відштовхувати назад, відтісняти, відсувати; спорт. відтиснути противника
push down — звалити, повалити
push forth (forward) — поспішати, просуватися уперед
push in — наближатися до берега; пролізати, утиратися
push off — відштовхувати (ся) (від берега); забиратися геть; усунути, убити
push on — поспішати, квапитися; через силу просуватися уперед; підганяти; спонукати
push out — видаватися, випинатися; давати паростки; вийти в море
to push out a patrol — військ. вислати дозір
push through — проштовхувати (ся), пробиватися, пробиратися
push up — зрушувати, піднімати угору; збільшувати, підвищувати; протегувати, надавати підтримку
to push to the wall — притиснути до стіни; довести до скрути
to push a pen — амер. працювати у канцелярії
to push smb.'s face in — розм. дати комусь у пику
* * *I n1) поштовх; штовхання2) тиск, натиск, напір4) швидке просування, кидок5) вiйcьк. наступ; просування вперед; енергійна атака6) підтримка, заступництво, протекція7) рішуча хвилина, критичні обставини8) енергія, рішучість, заповзятливість; напористість; зусилля, енергійна спроба9) рекламування, проштовхування ( товару)10) спонукання, імпульс11) звільнення ( з роботи)12) cл.; aвcтpaл. зграя, банда хуліганів або злочинців; впливове угруповання, кліка13) натискна кнопка; кнопка ( дзвінка); кнопка вмиканняII v1) штовхати, пхати (push aside, push back, push down)to push down, to push over — перекидати, валити
2) ( push through) проштовхувати; проштовхуватися; допомогти кому-небудь, чому-небудь пройти яке-небудь випробування ( тест)3) підганяти, підштовхувати ( push on); прискорювати: збільшувати швидкість; підсилювати4) натискати, надавлювати5) чинити тиск, тиснути ( на кого-небудь); наполягати; приставати; ( for) pass не вистачати, бракувати6) наполегливо просувати; домагатися7) надавати підтримку, протегувати ( кому-небудь), просувати, проштовхувати кого-небудь (push forward, push on, push up); проштовхувати (що-небудь; push through)8) поширювати, просувати; просуватися9) просувати, розвивати (ідею, систему)10) рекламувати11) давати паростки, пускати коріння (push forth, push out)12) cл. наближатися до певного віку або до певної цифри13) cл. торгувати наркотиками, продавати наркотики ( на вулиці)14) утинати щосили ( про джаз)III n; діал.прищ, вугор -
9 wash
I n1) ( a wash) миття, умиванняto have a wash — вмиватися, помитися
to give a wash — вимити, помити
2) ( the wash) пранняat /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні
when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину
3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напійthis tea is mere wash — це не чай, а вода
4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)7) мeд. примочка8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб14) рідка фарба, акварель; = wash drawing15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло17) тex. змив18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястисяII a1) що миється, стираєтьсяwash fabrics — тканини, які можна прати
2) пральний, миючийwash liquor — cпeц. миючий розчин
3) cпeц. промивальнийIII v1) мити; обмивати; промиватиto wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки
the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)
2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпратиto wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися
the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)
to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль
4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів6) пoeт. змочувати; кропити, окроплюватиflowers washed with dew — квіти, обмиті росою
great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)
8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимиватиwater had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим
9) запиватиmy lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом
10) позбавляти сил, вимотувати11) відмінити; відкинути12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість14) ( over) обливати; перекочуватися15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаромwashed with silver — посріблений; білити ( стіну)
16) гipн. промиватиto wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)
17) кapт. Тасувати -
10 off
1. n1) вільний час2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)2. adj1) далекий, віддалений2) другорядний, незначний, менш важливий3) вільний, незайнятийan off day, day off — вільний день, неробочий (вихідний) день
4) правий; розташований з правої сторони5) несвіжий (про їжу)6) не зовсім здоровий7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту8) неврожайний3. advуказує:1) на відхід, відбуття, відокремлення2) на відокремлення частини від цілого3) на відстаньa little way off — недалеко, близько
4) на припинення, завершення дії5) на віддаленість у часі6) на вимикання, роз'єднання апарата7) на відміну, анулювання8) на зменшення, скорочення9) на вщухання, ослаблення10) на скидання одягу11) на забезпеченістьhe is well off — він — багата людина
he is comfortably off — він добре заробляє; грошей у нього вистачає
off with you! — забирайтеся геть!, геть звідси!
it is off to the motherland with you — отже, ви вирушаєте на батьківщину
4. v розм.1) припиняти (переговори тощо)2) відступатися3) мор. іти у відкрите море5. prepуказує:1) на відстань — від2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за3) на відхилення від нормиoff one's head — божевільний; у нестямі
he is off his feed — розм. у нього немає апетиту
4) на джерело — у, відto borrow smth. off smb. — позичити щось у когось
5) на джерело існування, прибутків6) на неучасть у чомусьoff the map — неіснуючий; зниклий
off and on — час від часу; мор. змінними курсами
off licence — патент (дозвіл) на продаж спиртних напоїв на винос
off limits — «вхід заборонено» (напис); закритий район
off side — правий бік; офсайд
* * *I n1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)2) вільний час3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)4) початок, стартII a1) більш віддалений, далекий2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)3) другорядний, менш важливий, незначний4) вільний, незайнятийday off, off day — вихідний день
5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту6) помилковий, неправильнийIII adv1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.to drive off — виїхати; від'їхати
to walk off — піти; рух зверху вниз- передається дієслівними префіксами з-, зі-
to slip off — зісковзнути; відділення частини від цілого- передається дієслівними префіксами від-, віді-, з-, зі-
to break off — відламати; знімання предмета одягу; доведення дії до кінця, до межі
to drink off — випити ( до дна)
a little way off — недалеко, близько; у часі
3) припинення дії ( несподіване)to break off work — перервати роботу; скасування, анулювання
4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізмуto turn /to switch, to put/ off — вимкнути
5) забезпеченість, заможністьIV vto be off — залишити, піти; бути відсутнім; не вистачати; не вистачити; виходити з ладу, ламатися; бути якоюсь мірою, чим-небудь забезпеченим
1) припиняти ( переговори); відступатися2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите мореV prep1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від3) зменшення, знижку менше, нижче4) джерело від, у5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінкомto lunch off sandwiches — снідати бутербродами; джерело існування або доходів
7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудьVIint увага!; зупинися!; геть! -
11 махать
махивать, махнуть1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;2) безл. - махатися.* * *несов.; сов. - махн`уть1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти -
12 outing
n1) заміська прогулянка; екскурсія; пікнік2) вихід; виверження3) спорт. тренування на свіжому повітрі* * *n1) заміська прогулянка, екскурсія, пікнік; відпустка ( далеко від дому)2) узмор'я; море, видиме від берега до горизонту3) вихід; виверження4) cпopт. тренування просто неба -
13 sweep
In1) вимітання, підмітання, чищення2) сажотрус3) замазура4) підмітальник вулиць5) амер. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку6) тж pl сміття7) розм. негідник8) хід; безперервний рух9) сковзання10) розмах; змах11) діапазон, розмах12) простір, охоплюваний поглядом13) коло (понять, слухачів тощо)14) крива; згин; заворот15) довге весло16) журавель (колодязя)17) цілковита перемога18) карт. виграш19) розм. тоталізатор (на перегонах)20) навальний наступ21) військ. дії авіації, спрямовані на знищення літаків і важливих об'єктів противника22) пошук (корабля, літака)23) мор. тралення24) трал25) крило вітряного двигуна26) мет. шаблон27) рад. розгорткаsweep obstructor — мор. протитральна перешкода
sweep vessel — мор. тральщик
IIv (past і p.p. swept)1) мести, підмітати; чистити, прочищати2) військ. прочісувати (місцевість); проводити розвідування3) розшукувати зниклий літак4) мор. тралити5) згрібати, змітати, збирати, зносити (в купу)6) знищувати, змітати (з лиця землі)to sweep with fire — військ. змести вогнем (з лиця землі)
to sweep up the coast — мор. проходити уздовж берега
8) захоплювати (промовою тощо), вабити9) тягти, волочити10) тягтися, волочитися11) ходити (рухатися) велично12) охоплювати, опановувати13) охоплювати (поглядом)14) гнути в дугу; згинати15) накреслювати16) простягатися; тягтися18) торкатися пальцями струн (музичного інструмента)19) розм., спорт. виграти (усі ігри)20) здобути цілковиту перемогу21) гребти довгим веслом22) гребти широкими змахами23) військ. обстрілювати; прострілювати (тж to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту24) ав. знищувати літаки і важливі об'єкти противника25) мет. формувати за допомогою шаблона26) рад. робити розгортку6) знищуватиsweep down — падати каменем, кидатися вниз
sweep off — змітати, зносити
sweep up — кинутися (полетіти) вгору
* * *I [swiːp] n1) вимітання, підмітання2) сажотрус; бруднуля; підмітальник вулиць; cл. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку3) негідник; темна особа4) pl сміття5) плин; безперестанний рух6) ковзання7) розмах; змах ( коси)8) розмах; діапазон; охоплюваний поглядом простір, горизонт, кругозір; простір9) коло; охват10) вигин; поворот11) довге весло13) повна перемога; кapт. виграш14) див. sweepstake15) настання, стрімке; дії авіації по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника16) пошук (літака, корабля); мop. тралення17) мop. трал19) метал. шаблон ( для формування без моделі)20) елк. розгортка21) aв. стрілоподібність ( крила)II [swiːp] v( swept)1) мести, підмітати; прочищати2) вiйcьк. "прочісувати", вести розвідку; вести пошук зниклого літака3) мop. тралити4) згрібати, змітати ( у купу); збирати5) змітати, змахувати; знищувати, змітати ( вогнем)6) нестися, мчати, рватися (sweep along, sweep over)7) нести, мчати; захоплювати ( читачів)8) тягти, волочити9) ходити, рухатися величаво10) охопити; опанувати11) охоплювати; оглядати ( поглядом)12) гнути в дугу; згинати13) креслити, накреслювати14) простягатися, сягати, тягтися; волочитися, тягтися15) торкатися, проводити ( рукою); пoeт. торкатися пальцями струн ( музичного інструмента)16) cпopт. виграти; отримати повну перемогу, досягти повного успіху17) гребти довгим веслом; гребти широкими змахами18) вiйcьк. обстрілювати, прострілювати ( to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту; aв. вести дії по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника19) метал. формувати за допомогою шаблона20) елк. робити розгортку -
14 off
I n1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)2) вільний час3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)4) початок, стартII a1) більш віддалений, далекий2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)3) другорядний, менш важливий, незначний4) вільний, незайнятийday off, off day — вихідний день
5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту6) помилковий, неправильнийIII adv1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.to drive off — виїхати; від'їхати
to walk off — піти; рух зверху вниз- передається дієслівними префіксами з-, зі-
to slip off — зісковзнути; відділення частини від цілого- передається дієслівними префіксами від-, віді-, з-, зі-
to break off — відламати; знімання предмета одягу; доведення дії до кінця, до межі
to drink off — випити ( до дна)
a little way off — недалеко, близько; у часі
3) припинення дії ( несподіване)to break off work — перервати роботу; скасування, анулювання
4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізмуto turn /to switch, to put/ off — вимкнути
5) забезпеченість, заможністьIV vto be off — залишити, піти; бути відсутнім; не вистачати; не вистачити; виходити з ладу, ламатися; бути якоюсь мірою, чим-небудь забезпеченим
1) припиняти ( переговори); відступатися2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите мореV prep1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від3) зменшення, знижку менше, нижче4) джерело від, у5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінкомto lunch off sandwiches — снідати бутербродами; джерело існування або доходів
7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудьVIint увага!; зупинися!; геть! -
15 offing
nузмор'я; море, видиме від берега до обрію -
16 outing
n1) заміська прогулянка, екскурсія, пікнік; відпустка ( далеко від дому)2) узмор'я; море, видиме від берега до горизонту3) вихід; виверження4) cпopт. тренування просто неба -
17 берег
1) бере[і]г, узбере[і]жжя, надбережжя, край. [На узбережжі славного Дніпра. На широкім Дунаю, недалеко від краю, козак потопає]. Б. отвесный - стінуватий берег, пристін. Б. высокий, обрывистый - круча, крутобережжя. Б. покрытый гравием, галькою - зарінок, заріння. Б. обнаженный - лиса[я]к. У -га - з берегу. [У нас з берегу неглибоко]. По -гам - берегами. На б-г реки, моря - над річку, над море, у берег. [Прийшли над глибоку річку]. На обоих -гах - обаполи. [Обаполи Дніпра]. Б. противоположный, заречный - зарічок, той бік. Житель противоп. -га - зарічанин, тогобічний (чоловік). Вода у берега - берег. [Прала сорочки в березі].* * *берег; надбере́жжя -
18 ветер
вітер (р. -тра[у]), (мн.) вітри. В. северный - верховий (північний) вітер, верховик. В. южный - низовий (південний) в., нижняк, полуденник. В. восточный - східній в. В. западный - західній в., заходень (р. -дня). Тёплый в. - тепляк. Сухой ветер - суховій. Палящий в. - палючий в., шмалій. Сильный в. - навальний вітер, борвій, бурей. Сквозной в. - скрізний вітер, протяг. Ветер, дующий с горы - згірний в. В. от берега на море - відбережний (горовий) в. Во время ветра - під вітер. По ветру - за вітром. Говорить на в. - говорити на вітер. Пойти на ветер - піти з вітром. См. Верховой, Попутный, Противный, Подниматься.* * *ві́тер, -тру; ( сильный) вітрю́га, вітрюга́н; вітрові́й, -ві́ю, вітри́ло -
19 ласкаться
1) ластитися (лащуся, ластишся) и лащитися (лащуся, лащишся), пеститися и пестуватися до и коло кого, чого, приголублюватися, прилещуватися, прилащуватися, горнутися, пригортатися до кого. [Деві лащиться до Річарда (Л. Укр.). Лащаться коло батька, як ті цуценята (Звин.). Море радісно осміхається до берега і пеститься і тулиться до нього (Коцюб.). Він думає, що се жінка коло нього пестується (Квітка)]. Собака -тся хозяину - собака (пес) ластиться до (коло) хазяїна;2) (взаимно) голубитися, голубкатися, пеститися, пестуватися, милуватися. [Як голуби голубляться (Квітка). Ввесь день вони пестувалися (Квітка). Вони собі цілувались, милувались (Мотл.)];3) (подлащаться) підлащуватися, підмазуватися до кого, мазатися коло и до кого. [Як кіт коло мене мажеться! Голодний, їсти просить (Звин.)];4) -ться надеждой - голубити надію, сподіватися, тішитися надією.* * *1) ( к кому) пе́ститися и пести́тися, ла́ститися, ла́щитися, прила́щуватися2) ( взаимно) пе́ститися; ( миловаться) милува́тися; ( голубить друг друга) голу́битися, приголу́блюватися3) (утешать себя чем-л.) ті́шитися -
20 неугомонный
невгамовний, невгамований, невгомо[і]нний, нев[у]гавний, невгавущ[ч]ий, (диал.) безгамульний; (безостановочный) безугавний, безупинний, невпинний, безнастанний; (непоседливый) непосидющ[ч]ий; (неусыпный) невсипущий; (беспокойный) невпокійний, неспокійний. [Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє (Л. Укр.). «Яким способом ви гадаєте досягти свого?» - допитувався невгамовний Стемпковський (Ор. Левиц.). Він невгамований, що стосується до вигадок у жартах (Н.-Лев.). А-а, та й невгомонний-же який! (Мирний). «Оксано! не спи!» - гука невгомонний наглядач (Крим.). Невгомонна щебетушка (Франко). Невгавні коники завели у траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить (Мирний). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). (До берега) біжать хлоп'ята невгавучі - і сміх, і гук, і галас навкруги (Грінч.). От-то який безгамульний! - та сядь, та хоч трохи посидь! (Яворн.). Невпинний моря шум (Франко). Безталання невсипуще і нам усміхнеться (Шевч.)]. -ный человек - невгомо[і]нна (невгамовна, неспокійна, непосидюща) людина; срв. Неугомонник, -ница.* * *невгамо́вний, невгомо́нний неуга́вний, непогамо́вний, непогамо́ваний невгаву́чий, невгаву́щий; невпокі́йливий
См. также в других словарях:
Хорошо море — с берега — Хорошо море съ берега. Ср. Vom Lande her dem Schiffbruch zusehen. Ср. On jouit en secret des malheurs qu’on évite. M. De Pongerville. Ср. Suave mari magno. Ср. Suave, mari magno, turbantibus æquora ventis, E terra magnum alterius spectare laborem … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
хорошо море с берега — Ср. Vom Lande her dem Schiffbruch zusehen. Ср. On jouit en secret des malheurs qu on évite. M. De Pongerville. Ср. Suave mari magno. Ср. Suave, mari magno, turbantibus æquora ventis, E terra magnum alterius spectare laborem. Non quia vexari… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
МОРЕ — ср. скопленье соленогорьких вод в обширных впадинах, раздолах земной поверхности. Морем зовут вообще все воды эти, в противоположность земле, суше, материку, и каждую часть, по произвольному разграниченью, и в этом ·знач. употр. мн. моря.… … Толковый словарь Даля
Море Лаптевых — Море Лаптевых … Википедия
Море Лазарева — Координаты: Координаты … Википедия
Море Бофорта — Море Бофорта … Википедия
Море Содружества — Море Содружества … Википедия
Море Линкольна — на карте … Википедия
Море Росса — Координаты: … Википедия
Море Флорес — Расположение моря Флорес … Википедия
Море Сулавеси — У этого термина существуют и другие значения, см. Сулавеси (значения). Море Сулавеси … Википедия