(минув)

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);

2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];

3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).

* * *

1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше

2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д

3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)

4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

пробавиться чем

1) пробуватися, перебуватися, перебутися чим. [Наш брат українець найбільш тільки самими журналами пробувається (Куліш). Важко було самим пшоном перебуватися. То тим, то сим перебувся, поки заробив на ліпший прожиток];

2) (о времени) гаятися, згаятися, прогаятися, марнуватися, змарнуватися. [Багато часу марно гається. Тут тільки час марнується, а діло не робиться]. Время -вилось и не заметили его - час непомітно минув, час і не змигнувся;

3) (где) баритися, забаритися, гаятися, прогаятися, бавитися, пробавитися де.

* * *

минулість (-лости), уплив (-ву). По -вии года - як минув (мине) рік, як вийшов (вийде) рік, за рік, по року, (гал.) по упливі року. По -вии этого времени - по тому часі. По -вии долгого времени - по довгому часі, після довгого часу. По -вии стольких лет - по стількох роках. По -вии срока - як (вийшов) вийде речінець.

* * *

испугаться лякатися, злякатися, страхатися, устрахнутися, страшитися, устрашитися, жахатися, ужахнутися, полохатися, і сполохатися, полошитися сполошитися, (о многих) полякатися, пополохатися, пополошитися; (о лошадях) торопитися, харапудитися, [І даремне лякаться не треба, бо переляканий чоловік завжди, зробить дурість (Тобіл.). Ви не лякайтесь, пані… може нічого й не буде (Коцюб.). Як чорт хреста жахається (Приказка). Ви мене не жахайтеся: я чоловік смирний (М. Вовч.). Як почуєте про війни та бунти, не полохайтесь (Єв.). Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити (Драг.). Чого він торопиться, оцей тороплений кінь (Канівщ.). Коні харапудяться, стають гопки (Н.-Лев.)]. Он всего -гается - він усього лякається, жахається.

* * *

adj що не минув/ не закінчився (про строк)

ком. 1. n строк; період; час; термін; a строковий; терміновий; 2. pl умови

1. визначений відрізок часу; момент настання, виконання чого-небудь; 2. обставини, які стосуються платежу, угоди, заробітної плати, ціни, страхового полісу тощо

═════════■═════════

acceptable terms прийнятні умови; attractive terms привабливі умови; berthing terms умови причалювання • лінійні умови (про завантаження і розвантаження в торговому мореплавстві); buying terms умови покупки; cash terms умови платежу готівкою; collection terms умови інкасо; commercial terms комерційні умови; concessionary terms пільгові умови; consignment terms умови консигнації; contract terms умови контракту; credit terms умови позички • умови надання кредиту • умови акредитиву; credit payment terms умови сплати кредиту; current terms поточні умови; delivery terms умови постачання; discharging terms умови розвантаження; discount terms умови знижки • умови дисконту; easy terms пільгові умови; easy tax terms пільговий податковий режим; equal terms однакові умови; exact terms точні умови; exclusionary terms обмежувальні умови • заборонні умови; expired term термін, що минув; exploration term період дослідження; extended term продовжений строк; fair terms справедливі умови; favourable terms сприятливі умови; financial terms фінансові умови; financing terms умови фінансування; fixed term встановлений строк; general terms загальні умови; hire-purchase terms умови надання кредиту при продажу на виплат; income term індекс доходу; indexing term термін індексування; inequitable terms нерівноправні умови; initial terms первісні умови • початкові умови; insurance terms умови страхування; intermediate term середній термін; legal terms юридичні умови; lending terms умови кредиту; license term термін чинності ліцензії • термін чинності патенту • термін чинності дозволу; licensing terms умови ліцензійного договору; long term довгий термін; mortgage term термін застави; negotiated terms узгоджені умови; normal terms нормальні умови; payment terms умови платежу; preferential terms пільгові умови; purchase terms умови купівлі; regular terms звичайні умови; sale terms умови продажу; selling terms умови продажу; settlement terms умови розрахунку; short term короткий термін; soft terms пільгові умови; special terms спеціальні умови; standard terms стандартні умови; stipulated terms узгоджені умови; technical terms технічні умови; trade terms умови торгівлі; trading terms торговельні умови; unacceptable terms неприйнятні умови; unequal terms нерівноправні умови; usual terms звичайні умови

═════════□═════════

delivery on term доставка у визначений термін; for a term of на термін; for a stated term на застережений термін; in terms of у перерахунку на • у перерахуванні на; in demographic terms з погляду демографії; in money terms у грошовому виразі; in per capita terms в розрахунку на душу населення; in percentage terms у відсотковому обрахуванні; in physical terms в натуральному виразі; in real terms в реальному обрахуванні; in value terms у вартісному виразі; on advantageous terms на вигідних умовах; on credit terms на умовах кредиту; on easy terms на пільгових умовах; on usual terms на звичайних умовах; term account терміновий рахунок; term assurance страхування життя на визначений термін; term bill вексель зі встановленим терміном; term borrowing позика на термін; term credit строковий кредит; term deposit вклад на термін • строковий депозит; terms do not exceed 6 months терміни кредитування не перевищують 6 місяців; term for appeal термін для подання апеляції; term insurance страхування на термін; term loan термінова позика; terms of acceptance умови прийняття; term of an agreement термін чинності угоди; term of an appeal термін подання апеляції; term of an application термін подання заяви; terms of auction умови аукціону; term of a bill термін векселя; terms of cancellation умови анулювання • умови скасування; terms of carriage умови перевезення; terms of conveyance умови перевезення; term of custody термін перебування під вартою; terms of exchange умови обміну; terms of freight умови фрахту; term of grace пільговий термін; terms of a guarantee умови гарантії; terms of a lease умови оренди; term of lease строк оренди; term of limitation термін давності; term of a loan термін позики; terms of an offer умови пропозиції; term of office термін уповноваження • термін перебування на посаді; term of notice термін повідомлення; term of a patent строк чинності патенту; terms of payment умови платежу; term of a policy термін чинності полісу; terms of a proposal умови пропозиції; term of punishment термін покарання; terms of redemption умови викупу; terms of reinsurance умови перестрахування; terms of sale умови продажу; term of service термін служби; terms of settlement умови розрахунку; terms of subscription умови передплати; terms of transport умови транспортування; terms of a treaty умови договору; term of validity термін чинності; term to maturity термін виплати кредиту • термін сплати цінних паперів; to accept the terms приймати/прийняти умови; to agree on the terms погоджуватися/погодитися з умовами; to alter the terms змінювати/змінити умови; to buy on easy terms купувати/купити на вигідних умовах; to comply with the terms відповідати умовам; to define the terms визначати/визначити умови; to exceed a term не дотримуватися/не дотриматися терміну • пропускати/пропустити термін • прострочувати/прострочити; to extend a term продовжувати/продовжити строк; to fix a term визначати/визначити строк • визначати/визначити термін; to hold to terms дотримуватися/дотриматися умов; to meet the terms виконувати/виконати умови; to negotiate the terms домовлятися/домовитися про умови; to observe the terms дотримуватися/дотриматися умов; to outline the terms визначати/визначити умови; to propose terms пропонувати/запропонувати умови; to quote the terms визначати/визначити умови; to reduce a term скорочувати/скоротити строк; to revise the terms переглядати/переглянути умови; to sell on easy terms продавати/продати на вигідних умовах; to set a term встановлювати/встановити строк; to specify the terms застерігати/застерегти про умови; to stipulate the terms застерігати/застерегти про умови; to tailor the terms of the loan пристосовувати/пристосувати умови позики

term¹ — ім. реченець, прикм. реченцевий (зах. укр., діал., діас.)

1. час, пора; вахт т'ечий час минає Г; вахт т'ечти минув час П; коп вахт т'ечмеди не минуло багато часу ВН; вахта тоді У; йары йеҗе вахтына в опівнічну пору СМ; вахтым йох у мене немає часу СМ; вахтына вчасно, в певний час; ишлеген вахтына під час роботи СБФ; вахтна своєчасно СМ; эльдэн д'елене тойум олмаз, о да вахтыне булунмаз тим, що дадуть люди, ситий не будеш і, коли треба, його не здобудеш СГ; бир вахты бир дэне падшах вар эди, оғлу, ӱч тэ хызы колись жив собі цар, і були в нього син і троє дочок СГ; бир вахтынен бир кӧйдэ вар эди бир ғарип, фухаре хары колись в одному селі жила собі бідна-пребідна жінка Г; бу вахтачес дотепер, до цього часу СЛ; не вахт коли СГ; не вахтайҗез доки, доколи СГ; не вахттан з якого часу М; не вахты д'елеҗек о? коли він приїде?М; о вахт тоді СК; о вахта тоді СМ, У; йа биз несаҗамыз о вахта? а ми тоді що робитимемо? П; о вахта нед'е тохтамадыңыз? чому ви тоді не зупинилися? У; мен дэ о вахта кӱндэ ӱч сефер ашарым і я тоді їстиму тричі на день СЛ; о вахттан бери відтоді У, К; о вахты тоді Г, СЛ; у вахтха в той час СБ; эр вахт завжды НМ; эр вахтына будь-коли ВН.

2. щастя, доля; вахт осун хай щастить, на щастя Б; вахтыныз хайыр о (л) сун добрий день — будьте щасливі, хай вам щастить Г, СЛ; пор. бахт, бахыт, вакит, вах I, вахыт.

пит. частка чи; бердиң ми? чи ти дав? СБ; сых мы, сирйек ми? чи густо, чи рідко? П; башы бар эди ми, йох эди ми? була в нього голова чи не було? СМ; кӱн т'ечти ми — йахшы минув день — і добре СМ; бир даа айдамахлар т'ельди ми, тутту алды о айдамахлары як тільки трохи згодом приїхали розбійники, зразу тих розбійників схопили СЛ; сен Йерусалимдэн дэгиль мисин? хіба ти не з Єрусалима? Кб.; пор. им, ин, му, мӱ, мы, ни II, ну, нӱ, ны II, ум, ун, ӱм, ӱн, ым, ын II.

(чоғу) багато ВН, СБ, СМ-СК; сен чоғун алдың, мен азын алдым ти взяв багато з того, я взяв мало СМ; чох арасы т'ечти минув великий проміжок часу Г; мендэн чох бӱйӱк эди о адам та людина була набагато старшою за мене СЛ; чох бейӱк шенлик превелика веселість Кб.; чох заман довго, у багатьох випадках СМ; чох йаша будь здоров СМ, будь ласка, нема защо ВН, спасибі У, Г; чох торуну бар у нього багато онуків ВН; чох хасевет великі переживання, велике горе Г; чох эйи иди було дуже добре Г; бир чох хоранда багато родин, сімей У; пек чох дуже багато СЛ; йӱздэн чох більше ста СГ; хоранда чох боса якщо родина велика СМ; чоха дӧгӱль не надовго Г; чоха чапан аздан да хутулуй хто прагне багато, втрачає й мале СГ; оон ӧкеси чохка да бармай його гнів далеко не заходить СМ; олардан чоху мында халды багато з них залишилися тут К; чох (у) су багато з них, багато з цього, більшість з них, здебільшого СМ, У, К, М, СК; комсомолецлер эди чохусу більшість із них були комсомольцями К; пор. чок, чохтан.