(механізму)

1. n

1) тех. защіпка; заскочка храпового механізму

2) запобіжник

3) мор. пал (шпиля)

2. v

1) тех. вимикати защіпкою

2) мор. взяти на пал

3) розм. припиняти балачки

* * *

1) тex. клямка, засувка, собачка храпового механізму; шпінгалет

2) мop. пал

1) тex. вимикати за допомогою собачки

2) мop. взяти на пал

3) зупиняти; припиняти; припиняти балаканину

1. n

1) ковзання

2) рівний (гладкий) хід

3) ковзанка, каток; льодяна гора (доріжка)

4) похила площина; спускний жолоб

5) амер. дерев'яний лісоспуск (канал) (для сплаву лісу)

6) пряжка, затискач

7) діапозитив, слайд

8) фот. касета

9) предметне скло (мікроскопа; тж object slide)

10) тех. ковзна частина механізму; повзун; каретка

11) тех. золотник, супорт; шліф

12) геол. зсув

2. v (past і p.p. slid)

1) ковзати; рухатися плавно

2) ковзатися по льоду

3) посковзнутися

4) прослизнути, пройти непомітно, обережно підкрастися

5) непомітно засовувати (всувати, закривати)

6) поступово впадати в певний стан; непомітно звикати до чогось

* * *

1) ковзання; рівний, гладкий хід

2) ковзанка; крижана гора або доріжка

3) дитяча гірка ( для катання на килимках)

4) спускний жолоб; похила площина; cл. дерев'яний лісоспуск, канал ( для сплаву лісу)

5) повзунок, затискач ( на блискавці)

6) діапозитив, слайд

7) фoтo касета

8) предметне скло (мікроскопа; object slide)

9) тex. ковзна частина механізму; повзун; движок ( приладу); полозки, каретка; золотник

10) cпeц. шліф

11) гeoл. зсув

12) cпopт. слайд ( рухоме сидіння гоночного човна)

1) ковзати; рухатися плавно; рухати плавно

2) ковзати по кризі; послизнутися

3) прослизнути, пройти непомітно, обережно прокрастися

4) ( into) поступово впадати в який-небудь стан, непомітно звикати до чого-небудь

5) ( over) мимохідь, злегка торкатися ( чого-небудь); обходити ( що-небудь)

n pl

1) мед. життєво важливі органи

2) найважливіші частини (механізму); центри

3) військ. важливі об'єкти (цілі)

4) мор. підводна частина корабля

* * *

1) анат. життєво важливі органи

2) найбільш істотна частина (механізму, доктрини)

3) військ. важливі цілі або об’єкти

4) мор. підводна частина корабля

1) дія

2) дія, вчинок; акція; виступ, дія

3) вплив

4) дія, розгортання подій, основна сюжетна лінія (у романі, п'єсі)

5) театр. фізичні дії, рухи ( актора); жести; миcт. рух (ілюзія руху в живопису, скульптурі)

6) юp. позов; судовий процес, судова справа

7) вiйcьк. битва; бій; бойові дії

8) тex. механізм; мyз. механіка ( інструмента); вiйcьк. ударний механізм

9) ( the action) бурхлива діяльність ( у якій-небудь галузі); центр активності, гущавина подій; cл. злочинна діяльність; спекуляція на чорному ринку, торгівля наркотиками; азартна гра, гра на гроші

10) цepк. служба, богослужіння, особл. евхаристія; канон обідні; моменти богослужіння за участю парафіян ( спів молитов)

11) мaт. операція

Фуко, Мішель-Поль (1926, Пуатьє - 1984) - франц. філософ, історик, теоретик культури, один із представників філософії структуралізму. Викладав в ун-тах Франції, Німеччини, Швеції, од 1970 р. - працює в Колеж де Франс. У творчості Ф. вирізняють два періоди. Перший (60-ті рр.) пов'язаний зі структуралістськими дослідженнями і створенням особливої наукової дисципліни "археології культури". Аналізуючи історично мінливі форми організації людського буття, Ф. намагається розглянути їх як синтез "фундаментальних кодів культури", що керують усіма формами її сприйняття і вартостями, і "чистих практик" застосування цих кодів, що створюють "історичне a priori" науки, раціональності, досвіду. Типи історичного a priori у сфері знання Ф. називає епістемами. "Археологія культури", за Ф., відрізняється від історії культури своєю спрямованістю не на історію розвитку певного феномена, а на історію "умов його можливості". Від 1970 р. Ф. звертається до аналізу феномена влади як безособової стихії, що пронизує собою все поле культурних взаємодій. Дослідницький інтерес спрямовується на розкриття механізму культурної репресії, що втілюється в певному панівному типові дискурсу, котрий легітимує себе як стандарт і зразок. У цей період творчість Ф. набуває дедалі більшого постструктуралістського характеру; він із захопленням сприйняв появу "Анти-Едипа" Дельоза і Гваттарі. В свою чергу, видатні представники постструктуралізму визнавали праці Ф. одним із евристичних джерел їхньої власної творчості. Зазначена трансформація стала логічним підсумком філософського розвитку Ф.

[br]

Осн. тв.: "Історія безумства в класичну епоху" (1961); "Народження клініки..." (1963); "Словаі речі" (1966); "Археологія знання" (1969); "Ніцше, генеалогія, історія" (1971); "Нагляд і покарання" (1975); "Гра влади" (1976); "Історія сексуальності". У 3 т; (1976 - 1984).

1) дія, вплив

2) робота (механізму)

3) принцип дії, механізм (роботи)

4) військ. бойові дії, бій

5) маневр цілі

•

- braking action

1) послідовник; прихильник, учень; наступник

2) пол. попутник, однодумець

3) залицяльник, поклонник

4) тех. ведений механізм; рухомий люнет (верстата)

5) тех. стежачий пристрій

* * *

1) див. follow II + - er

2) послідовник; прихильник, прибічник; учень

3) залицяльник

4) тex. ведена ланка ( механізму)

5) тex. слідкувальний пристрій

6) cпeц. повторювач

7) тex. рухомий люнет ( верстата)

1) колесо; коліщатко

2) рульове колесо, штурвал; баранка

3) кружляння, коло, оберт

4) рулетка

5) колесо фортуни ( Fortune's wheel)

6) pl механізм; рухомі сили

7) cл. важлива особа ( в організації)

8) мережа театрів або місць розваги

9) cпopт. клас

10) приспів, рефрен

11) прядка

12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:

13) вiйcьк. захід флангом

14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик

15) гончарний круг ( potter's wheel)

••

1) катити, підкатити; везти

2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)

3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію

4) їхати на велосипеді

••

1) частни механізму, що працюють

2) технічні споруди

3) будівельні роботи

4) вiйcьк. укріплення

використ. з дiєcл. в од., мн. завод, фабрика, майстерні

1) ді́я, вчи́нок; пол. а́кція

2) дія́льність, робо́та

3) обвинува́чення, по́зов, судови́й проце́с

4) бій

5) ді́я механі́зму; механі́зм ( машини)

6) ді́я, вплив

7) pl поведі́нка

8) attr.

9) attr. бойови́й

1) гра; заба́ва

2) аза́ртна гра

3) п'є́са, дра́ма; виста́ва, спекта́кль

4) мане́ра гри

5) ді́я, дія́льність

6) свобо́да, во́ля, про́стір

7) перели́ви, гра

8) рух

9) тех. зазо́р; люфт; ві́льний хід; хита́ння (частини механізму, приладу)

••

1) гра́ти(ся), пустува́ти; розважа́тися

2) гра́ти в аза́ртні і́гри

3) вико́нувати ( музичний твір)

4) гра́ти на музи́чному інструме́нті

5) гра́ти роль ( когось), бу́ти ( кимсь)

6) гра́ти (в кіно, театрі)

7) пожартува́ти; розігра́ти

8) розм. ді́яти, роби́ти

9) годи́тися для гри, бу́ти в га́рному ста́ні

10) пу́рхати; танцюва́ти

11) перелива́тися; мигті́ти; гра́ти

12) ві́льно ру́хатися; прихо́дити в рух; іти́ (про машину, механізм)

13) приво́дити в ді́ю; пуска́ти

14) би́ти ( про водограй)

15) спрямо́вувати (світло тощо; на щось - on, over, along); обстрі́лювати (on, upon)

16) роби́ти хід, ходи́ти (шашкою, картою)

17) прийма́ти в гру ( гравця)

18) спорт. відбива́ти, подава́ти ( м'яч)

19) діал. страйкува́ти

•

- play along

••

АНІМАТИЗМ ( від лат. animatus - одухотворений) - термін, що позначає релігійні уявлення про "тілесну душу", безлику таємничу силу, надприродну магічну спроможність людини, що вкорінені у ставленні до природи як живої істоти. Введений Мареттом. На його думку, А. передував анімізму. А. відноситься до чуттєво-надчуттєвого типу уявлень про надприродне, коли природа сприймається як єдине ціле, а в багатоманітності її форм і повторюваності подій вбачається дія якогось доцільного механізму.

АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.