-
1 загонять
загнать1) заганяти и загонити, загнати, займати, за(й)няти, (домашнее животное из стада) залучати, залучити, (о мног.) позаганяти и позагонити, позаймати, позалучати. [Кожне своїх овець залучало додому. Вона нашу худобу позаганяла];2) -гнать лошадь, лошадей - загнати коня, загнати (позагонити) коні; потомити, поморити коні;3) (забивать) заганяти, загнати, забивати, забити, (о мн.) позаганяти, позабивати. Загнанный - загнаний; (угнетённый) затурканий. [Народ темний і затурканий].* * *I несов.; сов. - загн`ать1) заганя́ти и заго́нити, загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти и позаго́нити; (забирать домой, домашних животных из стада) залуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. позалуча́ти; ( забирать животных на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. позайма́ти2) (изнурять ездой, гоньбой) заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти; сов. уганя́ти; (сов., лошадей) підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш3) (продавать, сбывать) заганя́ти, загна́тиII\загонять гна́ть копе́йку (деньгу́) — ( добыть денег) добу́ти копі́йку
(сов.: начать гонять) поча́ти ганя́ти -
2 кормление
1) годування, годівля, (продовольствование) харчування, контентування, (питание) живлення; (лошадей, волов в дороге, на пастбище) попасання, попас (-су). -ние грудью младенцев - годування дітей груддю. Прекратить -ние грудью - відлучити (залучити) дитину. Остановиться для -ния лошадей, волов - стати на попас;2) (стар.: в моск. Руси) годівля, кормівля, поживна посада (на провінції); (область управления, волость, город) провінція, країна, волость (-ти), місто. Посылать кого на -ние куда - посилати кого на годівлю (на кормівлю, на поживну посаду) куди.* * *1) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння2) ист. кормлі́ння -
3 откладывать
откладать) откласть и отложить1) (класть в сторону, особо) відкладати (відкладувати), відкласти, відложити що. [Відкладіть ці книжки, я візьму їх з собою]. -вать от чего (отбирать) - відбирати, відібрати. -жите мне лучших яблок - відберіть мені кращ(еньк)их яблук. -вать часть (масла, мёду и т. д.) - надкладати, надкласти (масла, меду). Ежемесячно -вать из (от) жалованья - що-місяця відкладати з платні;2) -вать, -жить (отсрочивать) - відкладати (відкладувати), відкласти - см. Отсрочивать. -вать на завтра - відкладати на завтра. Не -вая далее дела… - не відкладаючи справи надалі. -жить заседание до вторника - відкласти засідання до вівторка. -жить исполнение приговора - відкласти виконання вироку (присуду). -вать, -жить в долгий ящик что (дело) - відволікати, відволокти, відтягувати, відтягнути, відсовувати, відсунути що (справу) на безрік. -жить попечение о чём - кинути й думати (думку) про що;3) (воротник) ви[від]кладати, відкласти, викласти, відкочувати, відкотити коміра; (лошадей) ви[від]прягати, відпрягти, випрягти (коні) - см. Выпрягать. -дывать карету - випрягати коні з берлину (з карети), розпрягати берлина (карету). Откладываемый - відкладаний, відкладний. Отложенный - відкладений, відібраний. Заседание -но - засідання відкладено.* * *несов.; сов. - отлож`ить1) відклада́ти, відкла́сти2) ( выпрягать лошадей) випряга́ти, ви́прягти и повипряга́ти, відпряга́ти, відпрягти́; ( распрягать) розпряга́ти, розпрягти́ и порозпряга́ти -
4 пара
1) (двое) пара, двоє, двойко. [Пара голубів. Пара чобіт. Родилося в них діток двойко]. По -ам - парами, по парі. Пара слов - кілька слів, дві слові. [Скажу вам дві слові, та й бувайте здорові]. Пожалуйте на -ру слов - прошу на кілька слів (на дві слові). Пара платья (полн. костюм) - всеньке (ціле) убрання; (женск. деревенск.) парка, парочка. Пара волов (запряженных) с возом - паровиця. -рою лошадей, на -ре лошадей - парокінь, удвукінь. Разрознять, разрознить -ру - розпаровувати, розпарувати. [На що мені коней розпаровувати, купуйте обох]. Разделиться на -ры, соединиться в -ры - попаруватися. Соединение в -ры - парування. Один из -ры - допарок (-рка);2) (подходящий, ровня) пара, рівня (-вні), рівень (-вня). [Кінь волові не пара (не рівня). Тут нема тобі рівня, самі старі та малі]. Под -ру - до пари, паристий. Они под -ру один другому - вони один (одне) одному до пари. Эти две вазы под -ру одна другой - ці дві вази зовсім паристі. Не -ра - не пара, не до пари, не рівня. [Не до пари вони собі. Він мені не рівня]. Я тебе не -ра - я тобі не пара, я тобі не до пари, я не твоя пара, я не рівня з тобою. -ра на подбор - дібрана пара. [З них, я знаю, буде дібрана пара]. Подбирать, подобрать под -ру - добирати, дібрати до пари, сов. допарувати;3) (супружеская чета: вместе и порознь) пара, подружжя. [Коли в подружжі є дві різні віри, там жінка має дві душі (Л. Укр.). Шукаємо для нашої дівчини пари (подружжя)].* * *Iпа́ракинемати́ческая \пара — мех. кінемати́чна па́ра
\пара сил — спец. па́ра си́л
II\пара ра ча́я — по́рція ча́ю [в двох ча́йниках - для води́ та для зава́рки]
( денежная единица) па́ра -
5 парный
1) (составляющий пару) паристий, парний, до пари. [Добрі воли, та не паристі. Парне число]. Не -ный - не паристий, не пара, не до пари. Не -ные предметы - розпари (- рів), розпарки. [Воли-розпари];2) (об экипажах: для пары лошадей, волов) парний, паровий, на пару (коней, волів), парокінний, двукінний. [Паровий віз (= для пары лошадей или волов). Двукінні санки];3) См. Паркий.* * *I1) па́рний2) ( составляющий с другим пару) пари́стийII1) см. парной 2)2) ( для пара) парови́й -
6 перекладывать
перекласть и переложить1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.* * *несов.; сов. - перелож`ить1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти -
7 перепродавец
перепродувач, перекупець, перекупень. -вец лошадей и скота - баришівник, баришник, фаринник, (специально лошадей) ліверант. Перепродавщица - перепродуха, перекупка.* * *перепро́дувач -
8 понукать
підганяти, поганяти. [Хто везе, того й поганяють]. -ть (лошадь) - нукати, но[ьо ]кати, вйокати, (однокр.) нукнути, но[ьо]кнути, вйокнути. [Не запріг, то й не нукай]. Срв. Понуждать.* * *(кого) підганя́ти, підго́нити, поганя́ти (кого); ну́кати, пону́кувати, -кую, -куєш (на кого); ( лошадей) підньо́кувати (на кого); (волов, буйволов, крича "гей") ге́йкати, поге́йкувати (на кого); (лошадей, крича "вйо") вйо́кати -
9 Приударить
(ударить сильно) вдарити дуже, ушкварити кого. -рить лошадей - погнати (затяти) коні, коней. -дарь лошадей (пошёл шибче) - поганяй! Дождь -рил - дощ ушкварив, ущавив, припустив. Музыканты -рили - музики ушкварили, вдарили. -дарить за кем - см. Приударивать. -
10 безлошадный
безкінний; (лишившийся лошадей) обезконений.* * *безкі́нний -
11 восьмёрка
вісімка, (только в картах) вісьмака, восьмака.* * *ві́сімка; (карт.) восьма́ка; ( группа) во́сьмеро, род. п. вісьмо́х; (упряжка лошадей, волов) восьмери́к, -а -
12 вперед
1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!* * *нареч.1) упере́д, напере́д2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому -
13 вправо
1) управоруч, у праву руч, праворуч, на праву руку. Поворачивать вправо - брати управоруч;2) межд. (понукание на лошадей) - гаття! (пон. на волов) - цабе!* * *нареч.право́руч, упра́во; управо́руч, у (на, по) пра́ву руч; ( справа) спра́ва -
14 выезжать
выехать виїздити, виїзджати, виїхати, від'їздити, від'їзджати, від'їхати, (двигаться с места) вирушати, вирушити, рушити. Выезжать на гору, припрягая лошадей, волов - бичуватися, вибичуватися. [Ми раз-у-раз бичуємося, їдучи на цю гору (Поділля)].* * *I несов.; сов. - в`ыехать( уезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́тиII несов.; сов. - в`ыездить1) ( приучать лошадь к езде) виї́жджувати, ви́їздити; об'їжджа́ти и об'їзди́ти и об'ї́хати2) (сов.: заработать ездою; побывать всюду) ви́їздити; ( изъездить) з'ї́здити, об'їхати -
15 гей
гей. Покрикивать гей! - погейкувати, погейкати. [Плугатарі погейкують].* * *I межд.1) гей, аге́й2) (для понукания лошадей, волов) гейII( гомосексуал) сущ. гей -
16 гурт
1) (скота, небольшой) згін (р. згону), (в 120 голов и больше) гурт,2) (нем. Gurt = пояс (нумизм.)) поясина, накарбоване ребро в монеті, обрубіжка.* * *I2) перен. табу́н3) (бунт, штабель - о товарах) бунт, па́каII архит.и пр. гурт, -а -
17 доставщик
постачальник, довізник, приставник. Доставщик лошадей - кінський постачальник; (сомнительного свойства) ліверант. [Не беріть, пане, з тих циганів ліверанта, бо обдурить].* * *спец.постача́льник, приста́вник -
18 закладка
1) (здания, судна и т. п.) закладини (-дин), закладчини чого (будинку, судна). [Вони сьогодні п'ють закладчини];2) (проёма в степе камнем, кирпичём) закладання цеглою, камінням, замуровування, оконч. замурування; (деревом: горизонтальная) закладання, (вертикальн.) заставляння;3) (лошадей) запрягання (коней);4) (в книге) закладка.* * *1) ( действие) закла́дення, (неоконч.) заклада́ння; ( здания) закла́дини, -дин, закла́дчини, -чин; ( запрягание) запряга́ння2) ( в книге) закла́дка -
19 закладывание
1) (в строительстве) - см. Закладка 1 и 2;2) (отдача в заклад) заставляння, давання в заставу;3) (лошадей) запрягання (коней).* * *1) заклада́ння2) запряга́ння3) заставля́ння -
20 закладывать
закласть, заложить1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.* * *несов.; сов. - залож`ить1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш
См. также в других словарях:
Лошадей — Разбегающихся несчастье; становящихся на дыбы большаязащита; владеть лошадьми благополучие; ездить верхом получитьзначение; видеть как их куют достигнуть высокого положения; вороных печаль; белых радость и счастье; пасущихся свободное от… … Сонник
Масти лошадей — Масть лошади окраска волосяного покрова лошади, а также кожи и глаз. Один из основных индивидуальных отличительных признаков. Как и окрасы у кошек и собак, масть у лошадей не просто окраска, а определенное сочетание цветов, тип распределения… … Википедия
Породы лошадей — Чистокровная верховая лошадь на ипподроме Churchill Downs, США Пород домашних лошадей в мире множество. Выделяют и не … Википедия
Наследование мастей и отметин лошадей — Генетика мастей лошадей одно из направлений исследований в коневодстве. Изучение механизмов наследования мастей важно в том числе и для выведения пород заводчиками, специализирующихся на получении жеребят определённого окраса. Также… … Википедия
Кабардинская порода лошадей — Сэр Уильям Аллан Черкесский вождь (1843) Кабардинская порода лошадей (кабард. черк. адыгэш) одна из стар … Википедия
Каменные изваяния лошадей и баранов — … Википедия
Болезни лошадей — … Википедия
Доказательство одноцветности всех лошадей — Доказательство одноцветности всех лошадей ошибочное доказательство того, что все лошади одного цвета, придуманное венгерским математиком Пойа[1]. Доказательство призвано продемонстрировать ошибки, возникающие при неправильном использовании… … Википедия
Запряжка лошадей — ЗАПРЯЖКА ЛОШАДЕЙ. Требованія отъ З. для воен. повозокъ: 1) свобода движеній лошадей для развитія наиб. тяги при наименьшей утомляемости; 2) симметрич. приложеніе усилія лошадей къ повозкѣ и равномѣр. участіе ихъ въ работѣ при всякихъ условіяхъ;… … Военная энциклопедия
ИНФЕКЦИОННАЯ АНЕМИЯ ЛОШАДЕЙ — Рис. 1. Кривые температуры и количества эритроцитов при остром течении инфекционной анемии лошадей. Рис. 1. Кривые температуры и количества эритроцитов при остром течении инфекционной анемии лошадей. инфекционная анемия лошадей (Anemia infectiosa … Ветеринарный энциклопедический словарь
ИСПЫТАНИЕ ЛОШАДЕЙ — Проверка работоспособности лощадей резвости, силы, выносливости. Ипподромные испытания лошадей проводят главным образом на максимальную резвость, быстроту доставки груза, максимальную грузоподъемность, внеипподромные на выносливость в суточных… … Термины и определения, используемые в селекции, генетике и воспроизводстве сельскохозяйственных животных