Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(кусок)

  • 101 деревяшка

    1) деревинка [Витягни деревинку з каші]; (для обтяжной пуговицы) дерев'янка;
    2) (костыль или приделанная нога) милиця, дерев'янка, куля. [Коло пустки на милиці москаль шкандибає (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю (Гліб.). Він на кулі ходить].
    * * *
    1) ( кусок дерева) дереви́нка
    2) ( искусственная нога) дерев'я́нка

    Русско-украинский словарь > деревяшка

  • 102 жестянка

    бляшанка, (вост.) жерстянка.
    * * *
    1) ( коробка) жерстя́нка, бляша́нка
    2) ( кусок жести) бля́шка

    Русско-украинский словарь > жестянка

  • 103 звено

    1) (цепи) ланка, кільце, колісце, жучок (-чка). [Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце (Номис). Путо на п'ять жучків (Конотіп.)];
    2) (перен.) лавка; кільце. -но, воен., спорт. - ланка;
    3) (часть изгороди) пла[е]ниця, (гал.) прясло;
    4) (кусок рыбы) звінок (-нка), кружальце. [А сам пішов до кумоньки звінок риби їсти (АД.)].
    * * *
    ла́нка; ( в цепи) кільце́

    Русско-украинский словарь > звено

  • 104 каракуля

    -лька
    1) (кривое дерево, сучок, кривой кусок дерева) кривуля, кривулька, (о дереве ещё) кривак (-ка);
    2) (кривая линия в узоре) кривуля, кривулька, мн. кривульки (- льок);
    3) (плохое письмо) кривуля, кривулька, карлючка; мн. кривульки, кривуляччя, карлючки; базгранина. [Хоч-би великою кривулею, аби було слово написане (Г. Барв.)]. Писать, написать -лями - писати, написати кривулями (карлючками), ґрамузляти, наґрамузляти.
    * * *
    криву́ля, карлю́чка

    кара́кули — мн. криву́лі, -ву́ль, карлю́чки, -чок

    Русско-украинский словарь > каракуля

  • 105 картушка

    1) (кусок картона) картка;
    2) (поле компаса) картка;
    3) (рисунок) візеруночок, кунштичок (-чка).
    * * *
    спец.
    карту́шка

    Русско-украинский словарь > картушка

  • 106 клин

    1) клин (-на), ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння. [Клин клином виганяють (вибивають) (Приказка). Рубай, сину яворину, - добре клиння буде (Пісня). Тупий клинок твердого сука коле (Куліш)]. Клин деревянный для глухой заклинки - плішка, заплішка. Клин железный - клинець залізний, глоба. Забивать клин, -нья во что - вганяти (забивати) клина, клиння в що, клинцювати що. Сбивать, сбить -ньями - склинцьовувати, склинцювати що, приганяти, пригнати клинцями що. Колоть дрова -ньями - колоти дрова клинцями. Укреплять, -пить деревянным -ном - плішити, заплішувати, заплішити що. [Заплішив сокиру]. Плужный клин - заборозник, заборозенник, хвостовик, захватич. Клин в мельничном валу - металь (-ля), метальня. Клин для укрепления косы на косовище - пасклин (-на), пасклинь (-ня), (железный) глобок (-бка). Хоть клин на голове теши - хоч кілок на голові теши (Приказка). Свет -ном сошёлся - світ мов зав'язаний (Звин.). Свет не -ном сошёлся - не тільки світа, що в вікні (Приказка). Борода -ном - цапина борода, борода клинцем (Тесл.). Как ни кинь, а все клин - як не мостись, а все мулько; і сюди гаряче, і туди боляче (Приказки);
    2) (кусок ткани) клин, ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння; косяк, ум. косячок (-чка). [Вирізав клинчик (Март.). Вшито клиння (Шухев.)];
    3) (остроугольный участок земли) клин, заріжок (-жка), ум. заріжечок (-чка), зазубник, закло, (оврага) клин. [Яр входив у ліс вузьким клином (Н.-Лев.). Отой заріжечок скопай на квітки (Борзенщ.). Під житом на заклі лежав (Кон.)];
    4) (участок севооборота) рука, клин. [У трьох руках поле (Полтавщ.). Яровий клин. У мене по одній десятині на кожну руку (Звиног.)].
    * * *
    ( предмет) клин; ( участок земли) клин, -у

    Русско-украинский словарь > клин

  • 107 кожа

    1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;
    2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.
    * * *
    1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

    из ко́жи [вон] лезть — перен. із шку́ри лізти (вила́зити, рва́тися, вибива́тися, пну́тися)

    2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

    Русско-украинский словарь > кожа

  • 108 кошма

    тонка повсть, (вост.) кошма, (отдельн. кусок) повстина, кошмиця.
    * * *
    повсти́на, кошма́

    Русско-украинский словарь > кошма

  • 109 кремень

    минер. кремінь (-меня и -меню), (соб.) креміння; один кусок -ня - кременина. Урочище, изобилующее -нями - кремениця. Делаться твёрдым, как -мень - крем'яніти, кремніти. Это не человек, а -мень - то не людина, а кремінь (криця: сталь). Высекать огонь -нём - кресати огонь, сов. викресати огню. [Один став кресати, щоб кашу варити (Сніп)].
    * * *
    кре́мінь, -меню

    Русско-украинский словарь > кремень

  • 110 кус

    1) кус (-са), шмат (-та); срвн. Кусок. [Не тягни, Ониську, вуса до Іванового куса (Номис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то віддасте (Шевч.)];
    2) (откус) кус. [Хліба на два куси].
    * * *
    шмат, кус

    Русско-украинский словарь > кус

  • 111 мелкий

    1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;
    2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.
    * * *
    1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий
    2) (неглубокий) мілки́й

    Русско-украинский словарь > мелкий

  • 112 мелок

    I. см. Мелкий 1 и 2.
    II. крейдка, (кусок) грудка крейди, (палочка) паличка, (заострённая) ш[с]пичка крейди. [Кравець позначив крейдкою, де тісно (Звин.). Галицька статистика пишеться подвійною крейдкою: для панів одною, для селян другою (Навроцьк.)]. Играть на -лок - грати на запис.
    * * *
    крейда, гру́дочка (па́личка) кре́йди

    игра́ть на \мелок — карт. гра́ти на за́пис

    Русско-украинский словарь > мелок

  • 113 обеспечивать

    обеспечить кого чем или в чём забезпечувати, забезпечати, безпечити, (сов.) забезпечити кого чим, кому що, у[о]безпечувати, у[о]безпечати, (сов.) у[о]безпечити кого чим, кому що, за[у]певнювати, за[у]певняти, за[у]певнити кому що, кого в чому, застерегати, застерегти кому що, захищати, захистити що, обмислити (снабдить) кого чим. Срв. Гарантировать. Обеспечить себя куском хлеба - прийти до хліба. Обеспечить материально (дать кусок хлеба) - забезпечити матеріяльно, настановити на хліб. Обеспечивающий - забезпечальний; той, що забезпечує, запевняє. Обеспеченный - забезпечений, у[о]безпечений, за[у]певнений; (прил.: состоятельный) - см. Состоятельный. Мне это обеспечено - мені це запевнено. Обеспечиваемый - забезпечуваний, обезпечуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обесп`ечить
    1) забезпе́чувати, забезпе́чити, убезпе́чувати, убезпе́чити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити
    2) (ограждать, предохранять) забезпе́чувати, забезпе́чити, убезпе́чувати, убезпе́чити

    Русско-украинский словарь > обеспечивать

  • 114 обломок

    уламок (-мка), відламок, зломок, вломок, недоломок, окрушина. -мок палки, сухой ветки, стебля - цурупалок, цурпалок (-лка). -мок сух. ветки - оскомелок. Ум. уламочок, відламочок, зломочок, оскомелочок, цурупалочок. Обломки - уламки; (остатки) недобитки (напр., війська), рештки; (лом) лім (р. лому). -ки палок, ветвей - цурупалля, цурпалля. -ки скал - скалля. -ки старины (развалины) - руїни, руйновище, румовище, звалище (-ща) (ср. р.).
    * * *
    1) ула́мок, -мка, відла́мок, зла́мок, зло́мок, обло́мок; ( кусок) шмато́к, -тка́; (палки, ветки) цурпа́лок, -лка, цурупа́лок, диал. цурпа́лка
    2) перен. ула́мок, обло́мок; ( остаток) за́лишок, -шку

    Русско-украинский словарь > обломок

  • 115 обмакивать

    обмакнуть умочати, умокати, умочувати, умочити, умокнути в що, (зап.) мачати. [Хоч у попіл кусок умочу, та солодко з'їм. Умочив перо в чорнило]. Обмакнутый - умочений.
    * * *
    несов.; сов. - обмакн`уть
    умоча́ти и моча́ти и умо́чувати, умочи́ти и умокну́ти, обмо́кувати, обмокну́ти; несов. диал. мача́ти

    Русско-украинский словарь > обмакивать

  • 116 обрезок

    окравка, окравок (-вка), окрайка, окрайок (-йка), зрізок (-зка), зрізочок (-чка), утинок (-нка). -зки кожи, мездры, склеенные и крепко сбитые в бруски, употребляются и для каблуков - комплик, бутурма.
    * * *
    обрі́зок, -зка, ути́нок, -нка; ( кусок) шмато́к, -тка́

    Русско-украинский словарь > обрезок

  • 117 откромсать

    отрезать как попало) відбатувати, відчикрижити, відкремсати, відкраяти, відкроїти (гал.).
    * * *
    відкре́мсати, відчикри́жити, відпаюва́ти, відшматува́ти; відкра́яти; ( крупный кусок) відбатува́ти

    Русско-украинский словарь > откромсать

  • 118 отрезать

    тж. отр`езывать; несов.; сов. - отр`езать
    1) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, (кусок чего-л.) відкра́ювати, відкра́яти, несов. укра́яти; відшматува́ти, відпаюва́ти; (часть чего-л., укорачивать) урі́зувати, урі́зати, утина́ти, утну́ти и утя́ти; ( отхватывать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти; відма́хувати, відмахну́ти; несов. відбатува́ти
    2) ( коротко отвечать) відрі́зувати, відрі́зати, відру́бувати, відруба́ти, несов. сказа́ти ру́ба

    Русско-украинский словарь > отрезать

  • 119 отрезывать

    и Отрезать отрезать
    1) (что-л. совсем) відрізувати и відрізати, відрізати, відтинати, відтяти що від чого, (часть чего-л., укоротить) урізувати и урізати, урізати, утинати, утяти, (откроить, отхватить) відкраювати, відкраяти, украювати, украяти, відбатовувати, відбатувати, (отстричь) відчикрижувати, відчикрижити, учикрижувати, учикрижити, (о многих) повідрізувати и повідрізати, поврізувати и поврізати, повідтинати и т. д. -зать руку, ногу, палец - відрізати, відтяти руку, ногу, палець (и пальця), пучку. [Так і відбатував стругом пучку]. -зать руки и ноги - повідрізати, повідтинати и пообрізати, пообтинати руки і ноги кому. [Урізав вовкові хвоста. Крил не втинай сизокрилій голубці, хай вона вільно літа (Л. Укр.). Я вкраяв-би свого живого серця (Куліш). Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть (Франко)]. -зать ветку - відтяти и відітнути гіл(ь)ку. Семь раз примерь, а раз -режь - десять разів мір, а раз утни. Как ножом -зало - як різцем відрізало. -зать полотна на рубаху - відрізати, відкраяти полотна на сорочку, відрізати, відкраяти сорочку. -зать хлеба, кусок хлеба - урізати (украяти, укроїти) хліба, відрізати (відкраяти, відкроїти, відбатувати) шматок (кусень) хліба. [Мало не півхліба відбатував. Повідбатовували по шматку хліба];
    2) (резко ответить кому) відрізати, відрубати, відтяти кому. Отрезанный - відрізаний, відтятий, відкраяний и т. д. -ный ломоть к хлебу не пристаёт - відрізаної скиби до хліба не притулиш.
    * * *

    Русско-украинский словарь > отрезывать

  • 120 плат

    хуста, плат.
    * * *
    1) см. платок
    2) (кусок полотна, служащий покрывалом, скатертью) фольк. покрива́ло

    Русско-украинский словарь > плат

Страницы

См. также в других словарях:

  • КУСОК — КУСОК, куска, муж. 1. Часть чего нибудь. Изрезать что нибудь на куски. Небольшой кусок земли. В окно был виден кусок синего неба. || Доля, порция, ломоть. Лучший кусок жаркого. Сахар кусками. Положил в стакан два куска сахару. Отрезать кусок… …   Толковый словарь Ушакова

  • кусок — Кус, кусочек, часть, обломок, обрубок, отрывок, отрезок, клин; ломоть, горбушка, краюха (хлеба); глыба, ком, груда, масса; лоскут. Кусочек сукна, бумаги, железа, дерева суконка, бумажка, железка (железце), деревяшка. Фрагмент сочинения. См. часть …   Словарь синонимов

  • кусок — КУСОК, ска, м. 1. Тысяча рублей. 2. Прапорщик. 3. (или кусок прикола). Смешной случай, анекдот, что л. забавное. 4. (или кусок культуры, кусок пидораса, кусок дурака). Галстук. Отколоть кусок сделать что л. смешное. 2. из арм …   Словарь русского арго

  • кусок —   Кусок хлеба (разг.) перен. пропитание.     Свой кусок хлеба.     Заработка едва хватает на кусок хлеба. Из за куска хлеба приходится все терпеть.   Лакомый кусок (разг.) перен. что н. очень заманчивое, привлекательное, соблазнительное.     Ведь …   Фразеологический словарь русского языка

  • КУСОК — Кусок, холоп в Богородицком пог. 1539. Писц. IV, 323. Ондрей Иванов сын Кусок, послух в Курмышском уезде. 1668. А. К. II, 377 …   Биографический словарь

  • КУСОК — КУСОК, ска, муж. 1. Отдельная часть чего н. (отломанная, отрезанная). К. хлеба (также перен.: о пропитании, пище вообще). К. земли. К. мяса. На кусках сидеть (питаться всухомятку и беспорядочно; разг.). К. в горло не идёт или в горле застревает… …   Толковый словарь Ожегова

  • кусок — часть фрагмент отдельный элемент деталь сектор — [Л.Г.Суменко. Англо русский словарь по информационным технологиям. М.: ГП ЦНИИС, 2003.] Тематики информационные технологии в целом Синонимы частьфрагментотдельный элементдетальсектор EN pie …   Справочник технического переводчика

  • КУСОК — Бросает от куска кого. Дон. Кого л. тошнит при виде еды. СДГ 1, 41. Перебиваться (колотиться) с куска на кусок. Прост., Нижегор. Жить очень бедно, терпеть нужду, лишения. Ф 1, 273; Ф 2, 37; ФСРЯ, 313; СРНГ 16, 158. Ходить по кусках. Пск. Собирать …   Большой словарь русских поговорок

  • кусок — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? куска, чему? куску, (вижу) что? кусок, чем? куском, о чём? о куске; мн. что? куски, (нет) чего? кусков, чему? кускам, (вижу) что? куски, чем? кусками, о чём? о кусках 1. Куском какого либо предмета… …   Толковый словарь Дмитриева

  • кусок — ска/; м. см. тж. кусочек, кусковой 1) а) Отделённая, отломанная, отбитая и т.п. часть чего л. Развалиться на куски. Разорвать в куски. Глиняный горшок упал на пол и разбился на куски. б) отт …   Словарь многих выражений

  • кусок — ▲ фрагмент ↑ твердое (состояние), материальное тело кусок твердое тело безотносительно к его форме. кусочек. кус. кусковой (# сахар). осколок. обломок. частица. ком. комок. комковатый. ломоть. краюха. краюшка (# хлеба). горбушка. коврига.… …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»