Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(кричать)+ru

  • 21 мяукать

    мяукивать, мяукнуть нявкати, нявчати, нявучити, нявкнути, (зап.) м'явкати, м'явучати, м'явкнути. [Наче нявкають коти (Крим.). Чогось кіт нявчить (Звин.). Тричі кіт перістий нявкнув (Куліш). Будеш м'явкать як той кіт (Грінч. III). А в скалах куниці кричать, м'явучать (Свидн.)].
    * * *
    несов.; сов. - мя`укнуть
    ня́вкати и нявча́ти, ня́вкнути

    Русско-украинский словарь > мяукать

  • 22 орать

    I. репетувати, галасувати, желіпати, зіпати, горлати. Орать благим матом - репетувати, галасувати и т. д. несамовито, дертися не своїм голосом, (грубо) кричати як на живіт (як на пуп).
    II. Орать, -ся - орати, -ся. См. Пахать.
    * * *
    I
    ( кричать) репетува́ти, горла́ти, горла́нити, зіпа́ти, ґвалтува́ти; крича́ти, гри́мати; диал. желіпа́ти
    II
    ( пахать), диал. ора́ти

    Русско-украинский словарь > орать

  • 23 откричать

    -ся перестати кричати, перекричати.
    * * *
    1) відкрича́ти
    2) ( перестать кричать) переста́ти крича́ти; перекрича́ти

    Русско-украинский словарь > откричать

  • 24 перепелиный

    перепелячий, перепеличий. [Перепелячий крик. Перепеляче гніздо (яйце)]. Кричать по-перепелиному - перепеликати, перепеликнути, підпадьомкати, підпадьомкнути.
    * * *
    перепели́ний, перепеля́чий; ( относящийся к самке) перепели́чий

    Русско-украинский словарь > перепелиный

  • 25 покармливать

    покормить підгодовувати, підгодувати, погодувати, підкормлювати, підкормити, покормити. -вай коня овсом, бежать будет - підгодовуй коня вівсом, то й бігтиме. -ми свиней, кричат - погодуй свині, кричать. Покормленный - підгодований, погодований, підкормлений, покормлений.
    * * *
    підгодо́вувати, годува́ти [ча́сом, коли́-не-коли́, потро́ху]

    Русско-украинский словарь > покармливать

  • 26 покричать

    покричати, погукати, погаласувати, полементувати и т. д. Срв. Кричать.
    * * *
    1) покрича́ти; (сильно, беспрерывно) полементува́ти; (повопить, поорать) порепетува́ти; ( пронзительно) повереща́ти; ( сердито на кого) погри́мати; ( жалобно - о птицах) поквили́ти; ( долго) попокрича́ти
    2) ( подзывая) погука́ти

    Русско-украинский словарь > покричать

  • 27 порубщик

    1) рубач (-ча). [Гура! кричать рубачі при кожнім упадку лісового велетня (Франко)];
    2) (лесокрад) порубник.
    * * *
    пору́бник

    Русско-украинский словарь > порубщик

  • 28 прибегать

    I. прибегнуть к кому к чему удаватися, удатися до кого, до чого, ударятися, ударитися до кого; срв. Обращаться 2. [Вікарий був немощний, то мало не за кожною требою мусіли вдаватись до сусідських попів (Свидн.). Вона вдарилась до знахарки (ЗОЮР II)]. Не к кому в беде -нуть - нема до кого (ні до кого) вдатися в пригоді, при лихій годині. -гать к помощи кого-л., чего-л. - удаватися, ударятися до кого, удаватися до чого. -нуть к силе, к хитрости - вдатися до сили, до хитрощів, взятися на хитрощі (на способи, на штуки). Он -нул к такому приёму - він удався, обернувся до такого способу, узявся на такий спосіб, він ужив такого способу. [До яких способів обернутися, щоб зрушити народ (Єфр.)].
    II. прибежать прибігати, прибігти (диал. прибігнути), (подоспевать) надбігати, надбігти, (о многих) поприбігати, понадбігати. [Прибігає вовчик до ополонки (Рудч.). З буком надбіга господар (Франко). Нас, дівчат, усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз- по-раз надбіга, чи шиємо (М. Вовч.). Діти поприбігали, кричать: їсти (Черн.)].
    * * *
    I несов.; сов. - прибеж`ать
    (бегом достигать какого-л. места) прибіга́ти, прибі́гти и поприбіга́ти
    II несов.; сов. - приб`егнуть
    (к кому-чему) удава́тися, уда́тися (до кого-чого); ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися (до кого-чого); ( применять) ужива́ти, ужи́ти (чого); ( производить) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти (що)

    Русско-украинский словарь > прибегать

  • 29 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 30 прокричать

    1) прокрича́ти; прорепетува́ти; прогри́мати; прогу́кати
    2) ( кричать в течение определённого времени) крича́ти [ці́лий день], прокрича́ти

    Русско-украинский словарь > прокричать

  • 31 пронзительный

    Пронизывающий (о взгляде, звуке, ветре) пронизливий, пронизуватий, проникливий, гострий, (только о звуке) верескливий, різкий, проразливий, (только о ветре) шпуйний. [Пронизливий (пронизуватий, гострий) погляд. Гострі очі (Неч.-Лев.). Проникливий хижацький голос (Л. Укр.). Пронизуватий свист (Коцюб.). Проразливий свист (Франко). Гострий (пронизливий, пронизуватий) вітер. Бач, який ти пронизуватий - як ніж гострий (Гр Григор.)]. Пронзительно - пронзливо, проникливо, верескливо, гостро, різко, проразливо. [Зазойкав проразливо дзвінок (Фр.)]. Кричать -но - верещати, лящати.
    * * *
    I фото
    проявни́й
    II
    прони́зливий, прони́зуватий; ( резкий) різки́й, го́стрий; (о взгляде, звуке, ветре) прони́кливий; ( донимающий) дошку́льний; ( пронизывающий) прони́зуючий, пройма́ючий

    Русско-украинский словарь > пронзительный

  • 32 сила

    1) си́ла; (физическая энергия, возможность) снага́, насна́га; ( мощь) міць, род. п. мо́ці, ду́жість, -жості, поту́га

    быть в \сила ле — бу́ти си́льним; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним

    быть в \сила лах — зду́жати, бу́ти при си́лі; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним

    входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)

    в ме́ру \сила л, по ме́ре \сила л — у мі́ру сил, по змо́зі

    в \сила лу — (едва) наси́лу, ле́две, ледь

    в \сила лу чего́, \сила лою чего́ — через що, вна́слідок чого́; ( ввиду) з о́гляду на що; ( на основании) на підста́ві чого́

    в \сила лу обстоя́тельств (веще́й) — через обста́вини, з о́гляду на обста́вини

    изо всех \сила л, что есть (бы́ло) \сила лы (сил) — щоси́ли, з усіє́ї си́ли, з усі́х сил, щоду́ху, що є ду́ху (си́ли, сил), чимду́ж, чимду́жче, якомо́га, якмо́га, щомо́га; скі́льки си́ли; (мног.: преим. при глаголах "кричать", "петь") як не порозрива́ються

    морски́е \сила лы — воен. морські́ си́ли

    несме́тная \сила ла — си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща

    не под \сила лу — неси́ла, не під си́лу, не до снаги́

    нет \сила л — нема́ сил; неси́ла

    он в \сила лах — він ще зду́жає, він ще при си́лі

    он не в \сила лах терпе́ть — він не має сил (си́ли) терпі́ти; неси́ла (неспромо́га) йому́ терпі́ти

    по \сила ле возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі, по спромо́зі, у мі́ру можли́вості

    про́бовать \сила лы — см. пробовать

    \сила л нет, как (до чего́) — не сказа́ти, як

    через \сила лу — над (понад, через) си́лу

    2) (сущность, смысл, значение) суть, -ті, си́ла, сенс, -у; ( дело) спра́ва

    не в э́том \сила ла — не в цьо́му суть (си́ла, сенс, спра́ва)

    3) юр. си́ла, чи́нність, -ності

    входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)

    \сила ла зако́на — си́ла (чи́нність) зако́ну

    Русско-украинский словарь > сила

  • 33 Зычать

    или Зыкать Зыкнуть зичати, гучати, (кричать) зикати, зикнути на кого. [А вони так високо летять та такечки дуже та голосно зичать (Вовч. п.). Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори що-духу (Коцюб.). Реве, лютує Візантія, руками берег достає, достала, зикнула, встає (Шевч.)].

    Русско-украинский словарь > Зычать

  • 34 Крикивать

    см. Кричать.

    Русско-украинский словарь > Крикивать

  • 35 Кричма

    нрч. криком, кричма. -ма кричать - криком кричати.

    Русско-украинский словарь > Кричма

  • 36 баш

    1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.
    2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.
    3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.
    4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.
    5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.
    6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.
    7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.
    8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.
    9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;
    10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.
    11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.
    13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

    Урумско-украинский словарь > баш

  • 37 бағыр-

    (бағрый, бағрыр) кричати, гукати СМ-У, СЛ, СГ-СК; турна бағырый журавлі кричать СМ.

    Урумско-украинский словарь > бағыр-

  • 38 хычхыр-

    кричати ВН; хычхырийлер кричать ВН.

    Урумско-украинский словарь > хычхыр-

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • кричать — Говорить громко, голосить, горланить, греметь, вопить (возопить), орать, реветь, шуметь; драть (распускать) горло (глотку); драть уши; гаркнуть, грянуть, рявкнуть. Кричать благим матом, во весь голос, во всю глотку, во все горло, не своим голосом …   Словарь синонимов

  • КРИЧАТЬ — КРИЧАТЬ, крикнуть, крикивать, гласно взывать, подавать громкий голос, орать, зевать; | призывать кого; | громко говорить, шуметь, спорить, вздорить, браниться; | взывать от боли, печали, реветь, плакать, стонать громко, голосить. Загонщики начали …   Толковый словарь Даля

  • КРИЧАТЬ — КРИЧАТЬ, кричу, кричишь, несовер. 1. без доп. Издавать громкие крики, вопли. Кричать от боли. Дети кричат. Кричать благим матом (см. мат5). || Громким голосом сообщать, давать знать о чем нибудь. Он кричал, чтобы мы шли направо. || Слишком громко …   Толковый словарь Ушакова

  • КРИЧАТЬ — КРИЧАТЬ, чу, чишь; несовер. 1. Издавать крик. К. от боли. 2. Говорить слишком громко. Не кричи, говори спокойно. 3. на кого (что). Бранить кого н., резко говорить с кем н. К. на озорника. 4. о ком (чём). Много и подробно обсуждать что н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • кричать — КРИЧАТЬ, чу, чишь; несов., на кого что и без доп. Страдать рвотой. Не кричи на газон, ты, Штоколов, лютики погубишь …   Словарь русского арго

  • кричать — ▲ восклицать ↑ громкий (звук) кричать. закричать. прокричать. раскричаться. кричать во все горло [во весь рот. во всю глотку]. кричать во всю ивановскую. кричать [орать. вопить] благим матом. криком кричать. на крик кричать. кричать [орать] как… …   Идеографический словарь русского языка

  • кричать — • бешено кричать • благим матом кричать • во весь голос кричать • во все горло кричать • во всю Ивановскую кричать • во всю мочь кричать • дико кричать • исступленно кричать • истошно кричать • отчаянно кричать • пронзительно кричать • страшно… …   Словарь русской идиоматики

  • кричать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я кричу, ты кричишь, он/она/оно кричит, мы кричим, вы кричите, они кричат, кричи, кричите, кричал, кричала, кричало, кричали, кричащий, кричавший, крича; св. крикнуть 1. Когда вы кричите, вы издаёте… …   Толковый словарь Дмитриева

  • кричать — кричу, укр. кричати, ст. слав. кричати κράζειν, ἀναβοᾶν (Супр.), сербохорв. кричати предостерегать , словен. kričati, чеш. křičeti, слвц. kričаt᾽, польск. krzyczec, в. луж. křičec. От крик (см.). Ср. лит. krỹkti пронзительно визжать, кричать …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • кричать — глаг. Пост. пр.: II спр.; несов. в.; неперех.; невозвр. ЛЗ Издавать крик. Словообразовательный анализ, Морфемный анализ: Для увеличения кликните на картинку Непост. пр.: н. ф.; неизм. Основа словоформы: кричать Основа слова: крича …   Морфемно-словообразовательный словарь

  • кричать — КРИЧАТЬ1, несов. (сов. крикнуть). Издавать (издать) голосом громкие, напряженные звуки (о человеке); Син.: Разг. орать; Ант.: молчать [impf. (of a human being) to yell, shriek, squall, squeal, scream (out), shout, cry; to whoop, make a loud… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»