Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(крилами)

  • 41 spread eagle

    1) орел з розпростертими крилами (на монетах, державних гербах)
    2) емблема на Великій печатці США; американський шовінізм
    3) птиця, оброблена для смаження

    English-Ukrainian dictionary > spread eagle

  • 42 tip-up table

    стіл, який збирається (з двома крилами, що піднімаються)

    English-Ukrainian dictionary > tip-up table

  • 43 volant

    I n.
    волан, оборка
    II a
    1) літаючий, летючий; крилатий; геральд, з розправленими крилами, ширяючий
    2) проворний, живий,

    English-Ukrainian dictionary > volant

  • 44 winnow

    I n II v
    1) віяти ( зерно); відвіювати (полову; winnow away, winnow out)
    2) відсівати, прибирати (winnow away, winnow out)
    3) відокремлювати, просіювати
    4) пoeт. змахувати крилами; розвівати ( про вітер)

    English-Ukrainian dictionary > winnow

  • 45 взмахивать

    взмахнуть махати, махнути, підмахувати, стрепенути, сплескувати, сплеснути. [Сова летіла, нечутно махаючи крилами. Лебідь сплескував білим крилом (Л. Укр.). Пташина білопера стрепенула крильцями, знялася (Вас.)].
    * * *
    взмахнуть зма́хувати, змахну́ти, маха́ти, махну́ти, сов. замахну́ти, замахну́тися

    Русско-украинский словарь > взмахивать

  • 46 воспарять

    воспарить здійматися (зніматися) здійнятися (знятися) вгору, зноситися, знестися, злітати, злетіти, злинути (вгору), буяти (несов. в.). [Буяли в небо крилами орлиці (Гр.). Злинути орлицею високо (Л. Укр.). Найвище, до чого може злинути думка людська (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - воспар`ить
    здійма́тися, здійня́тися, зніма́тися, зня́тися, зліта́ти [вго́ру, вверх], злеті́ти [вго́ру, вверх], злина́ти, зли́нути

    \воспарять ду́хом (мы́слью) — запа́люватися, запали́тися; ( вдохновляться) надиха́тися и нади́хуватися, натхну́тися и надихну́тися

    Русско-украинский словарь > воспарять

  • 47 захлопать

    (начать хлопать в ладоши) заплескати, заляскати, залопотіти (в долоні), (дверью) загрюкати (дверима), (кнутом) захвостати (батогом), (глазами) закліпати, залупати (очима); (о парусе) заполоскати, захлюпо(с)тати, заляпотіти. [Заплеще в долошки (Мирн.). Олеся зареготалась і заляскала в долоні (Н.-Лев.). Він залупав очима. Загрюкали дверима]. - пали в ладони - заплескали в долоні. -пать крыльями - забити, з(а)лопотіти крилами.
    * * *
    1) заля́скати и усилит. заляскоті́ти, захло́пати, заля́пати; ( крыльями) залопоті́ти, -поти́ть, залопота́ти, -поче; (о пробках, выстрелах) заба́хкати; ( дверью и) загрю́кати и усилит. загрюкоті́ти и загрюкота́ти, загу́пати; загу́ркати

    \захлопать пать глаза́ми — заклі́пати очи́ма

    2) ( в ладоши) заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, заля́скати и усилит. заляскоті́ти, заля́пати

    Русско-украинский словарь > захлопать

  • 48 казаться

    1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);
    2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];
    3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;
    4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);
    5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;
    6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).
    * * *
    здава́тися, видава́тися; (безл.: представляться воображению) ввижа́тися, приви́джуватися

    ка́жется — в знач. вводн. сл. здає́ться, видає́ться

    каза́лось — в знач. вводн. сл. здава́лося

    Русско-украинский словарь > казаться

  • 49 лететь

    1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];
    2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;
    3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.
    * * *
    леті́ти; поэз. ли́нути

    Русско-украинский словарь > лететь

  • 50 лисица

    1) (зверь) лисиця, лис, (редко) лиса. [Зна, де вовк, а де лисиця (Номис). У вічі як лис, а за-очі, як біс (Номис)]. -сиц драть - вчорашнім ходити, блювати, ригати. Не сули -цу в год, а дай в рот - краща синиця в жмені, як журавель у небі. У -цы хвост долог, а на свой не сядет - чужими крилами не літай; п'яний, а в огонь не полізе;
    2) (в телеге) підтоки (- ток).
    * * *
    I
    1) лиси́ця; ( самец) лис
    2) см. лиса 2)
    II
    ( в телеге) підто́ки, род. п. підто́к

    Русско-украинский словарь > лисица

  • 51 мести

    и Месть метать и мётывать, метнуть
    1) мести, мітнути, замітати, (диал., редко) мітати, помітати. [Три дні хати не мела, не вмивалася (Чуб.). Сива пава літала, крилами двір мітала (Чуб. III). Будемо хату помітати (Сл. Гр.)]. Новая метла чисто -тёт - нова мітла чисто мете;
    2) мести, безл. (о снеге, пыли и т. п.) - мести, курити, куйовдити, хурделити. [Така хуґа: світу не видно, - мете (Рудч.). Весь той тиждень курило снігом (Франко). Бач яка хуртовина! бач, як куйовдить! (Основа). Вітер хурделить (Канівщ.)].
    * * *
    мести; ( заметать) заміта́ти, підміта́ти

    метёт(безл.: о метели) мете́, кури́ть

    Русско-украинский словарь > мести

  • 52 нахлопывать

    нахлопать
    I. 1) кого - наплескувати, плескати, наплескати, наляскувати, ляскати, наляскати, ляпати, наляпати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати кого (по чому). -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (по плечу) и кому плече;
    2) что - наплескувати, наплескати, (о мног.) понаплескувати що. [Наплескав долоні, що й досі болять (Сл. Ум.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (в ладони) наплескати (наляскати) (в долоні); б) (крыльями) набити (налопотіти) (крилами); (дверью) нагрюкати (дверима); (кнутом) нахльостати (нахвостати) (батогом); (глазами) накліпати (налупати) (очима); (ушами) нахляпати (вухами, ушима); (о парусе) наполоскати (налопотіти, нахлюпо(с)тати). Нахлопанный -
    1) наплесканий, налясканий, наляпаний, понапліскуваний, поналяскуваний;
    2) наплесканий, понаплескуваний;
    3) наплесканий, налясканий; набитий; нагрюканий; нахльостаний, нахвостаний; накліпаний, налупаний; нахляпаний; наполосканий. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплескуватися, наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; срв. Хлопать.
    II. Нахлопывать, нахлопнуть -
    1) (крышку) пристукувати, пристукнути, накляпувати, накляпнути, причиняти, причинити (гучно, з грюкотом), захрьопувати, захрьопнути що;
    2) кого - запопадати, запопасти, застукувати, застукати, заскакувати, заскочити кого (на чому). Нахлопнутый -
    1) пристукнутий, накляпнутий, причинений (гучно, з грюкотом), захрьопнутий;
    2) запопадений, застуканий, заскочений. -ться -
    1) (стр. з.) пристукуватися, бути пристукуваним, пристукнутим и т. п.;
    2) (возвр. з.) пристукуватися, пристукнутися, накляпуватися, накляпнутися, причинятися, причинитися (з грюкотом) захрьопуватися, захрьопнутися.
    * * *
    I несов.; сов. - нахл`опать
    1) (хлопая, причинять себе что-л. неприятное) наля́скувати, наля́скати
    2) (бить.; похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш), наплеска́ти, ля́скати, наля́скати; ля́пати, наля́пати
    II несов.; сов. - нахл`опнуть
    1) (крышку) присту́кувати, присту́кнути; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти, -крию, -криєш
    2) ( застигать) застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш; (сов.: застукать) засту́кати, заско́чити

    Русско-украинский словарь > нахлопывать

  • 53 невидимый

    1) (скрытый от глаз) невидимий, (не только незримый) незримий, (невидный) невидний, (никем не замеченный) небачений. [Замовкли музики, співці невидимі співають (Л. Укр.). Немов вела розмову з якимись невидимими сусідами (Франко). Ми несли кайдани невидимі (Л. Укр.). Я побачив, що стою нишком, незримий, у його кімнаті (Крим.). Ти здержуєш усю будову нашу, хоч сам невидний (Л. Укр.). Прощалися ми без сльозини, а небачені сльози давили (Грінч.)]. -мый спектр - невидимий спектр. -мые чернила - невидиме чорнило. -мый глазом - невидний на око; недоступний окові (зорові). [Захисток, недоступний людському окові (Грінч.)]. Отдалённые звёзды -мы простым глазом - далеких (віддалених) зір не видно голим (простим) оком (на голе око);
    2) (недоступный зрению) невидимий, незримий. [З речей видимих люди почали переносити ознаки на речі невидимі (Рада). Вітер бив по полях своїми невидимими крилами (Грінч.). Немов міцна, невидима рука вхопила його за груди (Франко). Спішить до незримої ціли (Франко)]. -мый мир - невидимий (незримий) світ. -мая сила - невидима (незрима) сила;
    3) (незамечаемый) непомітний, непримітний; срв. Незаметный. [Огненне коло сонця сипле непримітними іскорками жару (Мирний)]. -ные миру слезы - непомітні (невидимі, невидні) для світу сльози.
    * * *
    невиди́мий и неви́димий, незри́мий; ( невидный) неви́дний; ( незаметный) непомі́тний

    \невидимыйая си́ла (рука́) — неви́дима си́ла (рука́)

    Русско-украинский словарь > невидимый

  • 54 нескладный

    1) незграбний, нескладний, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, (диал.) клинцюватий, (несоразмерно высокий и худой, диал.) гандраба(с)тий; срв. Неуклюжий. [Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами (Грінч.). (Сонце) незграбні яри проміж скель запинало синястим серпанком (Дніпр. Ч.). Нескладна постать (Звин.). Той чоловік - якийсь клинцюватий, неначе із клинців стулений (Павлогр.). Дочка у його була негарна - гандрабаста якась, довга та худа (Звин.)];
    2) нескладний, недоладни[і]й, незграбний; срв. Несвязный. [Нескладні (незграбні) вірші (Київ). Нескладні звуки собачого розпачу з далеких вулиць (Микит.). Недоладні старі вірші (Куліш). Замість гімну танець недоладний зачув (Самійл.). Недоладня мова (Корол.)].
    * * *
    нескла́дний; ( об изложении) недола́дний; ( неуклюжий) незгра́бний

    Русско-украинский словарь > нескладный

  • 55 пола

    1) см. Половина (в сложении - не склон.) пів. Полабеды, полагоря - півбіди, півгоря;
    2) (в одежде, палатке) пола. [Собака вхопив зубами за полу: Відгорнув полу в наметі]. -ла свёрнутая - запіл, припіл (-полу), запілля, припілля. [У заполі приніс. Несе щось у приполі. Яблук у запілля понабирали]. Продавать из-под -лы - з-під поли продавати. Из -лы в -лу передать - з-під поли віддати. Удариться (биться) об полы - вдаритися (битися) в поли. Продал лошадь и передал из -лы в -лу - продав коня й передав з рук у руки (з поли в полу). -ла об -лу - пола в полу. От беды хоть -лу отрежь да уйди - від напасти хоч поли вріж, а втікай. -лы коротает, а плечи латает - поли врізує, а плечі латає. -лы шёлком подбиты, а закромы пусты - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. -ла у стола - крило. [Стіл з крилами. Спусти крило в столі].
    * * *
    пола́

    Русско-украинский словарь > пола

  • 56 Натрёпывать

    натрепать
    1) (пеньки, льну) натіпувати, натіпати, (о мног.) понатіпувати (конопель, льону);
    2) -пать - а) (надёргать) нашарпати, насіпати, насмикати, натермосати, натермосити кого, що, наторгати що. -пать кого по плечу - наплескати кого по плечі (и по плечу). -пать кому вихор - нам'яти кому чуба, начубити (наскубти) кого; б) (крыльями) натріпати (крилами). Натрёпанный -
    1) натіпаний, понатіпуваний;
    2) нашарпаний, насіпаний, насмиканий, натермосаний, натермошений, наторганий; наплесканий; нам'ятий; натріпаний. -ться -
    1) (стр. з.) натіпуватися, бути натіпуваним, натіпаним, понатіпуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - натіпатися, попотіпати (досхочу); нашарпатися, попошарпати (досхочу) и т. п.; срв. Трепать, -ся.

    Русско-украинский словарь > Натрёпывать

  • 57 beating

    ['biːtɪŋ]
    n
    1) биття́, пороття́
    2) пора́зка
    3) биття́ ( серця)
    4) зма́хування ( крилами)

    English-Ukrainian transcription dictionary > beating

  • 58 drum

    [drʌm] 1. n
    1) бараба́н
    2) бараба́нний бій
    3) анат. бараба́нна пере́тинка
    4) тех. бараба́н; цилі́ндр
    5) я́щик для пакува́ння су́шених фру́ктів
    ••

    to beat the drum — 1) безсоро́мно рекламува́ти 2) го́лосно протестува́ти

    2. v
    1) би́ти в бараба́н

    to drum up — заклика́ти (покупців, замовників)

    2) тараба́нити па́льцями
    3) сту́кати, гу́пати, грю́кати
    4) вдо́вблювати, втовкма́чувати (in, into)
    5) лопоті́ти ( крилами)

    English-Ukrainian transcription dictionary > drum

  • 59 flap

    [flæp] 1. v
    1) плеска́ти, ля́пати, ля́скати; би́ти
    2) зма́хувати ( крилами)
    3) розвіва́тися, ма́яти, майорі́ти
    4) звиса́ти
    2. n
    1) легки́й уда́р; ля́панець
    3) пола́
    4) кла́пан
    5) відкидна́ до́шка ( столу)
    6) до́вге ву́хо ( тварини)
    7) ав. щито́к; закри́лок

    English-Ukrainian transcription dictionary > flap

  • 60 winnow

    ['wɪnəu]
    v
    1) ві́яти ( зерно); відві́ювати ( полову)
    2) відсіва́ти (тж. winnow out, winnow away, winnow from); відбира́ти, добира́ти; перевіря́ти
    3) поет. зма́хувати ( крилами)

    English-Ukrainian transcription dictionary > winnow

См. также в других словарях:

  • амплiтуда диз'юнктиву (порушення) — амплитуда дизъюнктива (нарушения) amplitude of disjunctive Disjunktivamplitude вiдстань висячого крила (висячого боку) диз юнктиву Рв вiдносно лежачого крила (лежачого боку) Рл в характерному чи заданому напрямку. В залежностi вiд напрямку, за… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • сизокрилий — рідше сизокри/л, а, е, нар. поет. 1) Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). || у знач. ім. сизокри/лий, лого, ч., сизокри/ла, лої, ж. Птах із сизими крилами. 2) у сполуч. з ім …   Український тлумачний словник

  • гаруда — (інд. пожирач) Священний птах у староіндійській міфології, вважався уособленням Сонця, на ньому літав бог Вішну. У монументальних розписах і в скульптурах зображався із золотим тулубом, яскраво червоними крилами, дзьобом і кігтями орла та головою …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • збитися — [Збитися] (1): Свистъ звѣринъ въста, збися дивъ, кличетъ връху древа. 9. 1. Подняться, забраться наверх. ∆ Ударил он змею было по хоботам, / Отшиб змеи двенадцать тых же хоботов, / Сбился на змею да он с коленками. / Выхватил ножищо да кинжалищо …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Пустынь Святого Параклита — Монастырь Параклитова пустынь Общежительная пустынь Святого Параклита …   Википедия

  • альбатрос — а, ч. Великий морський водоплавний птах із довгими вузькими крилами і видовженим дзьобом; буревісник …   Український тлумачний словник

  • ангел — а, ч. 1) рел. Надприродна істота, посланець, вісник Бога; зображується звичайно у вигляді юнака з крилами. 2) чий, перен. Захисник або заступник; охоронець. 3) перен., заст. Про людину (перев. жінку), що відзначається красою чи добрістю,… …   Український тлумачний словник

  • брунькоїд — а, ч. Жучок сірого кольору з коротким хоботком і нерозвиненими крилами …   Український тлумачний словник

  • буревісник — а, ч. 1) Великий морський птах із чорно чи буро білим оперенням і довгими вузькими крилами; альбатрос. 2) перен. Провісник бурі …   Український тлумачний словник

  • вечірниця — і, ж., розм. 1) Жін. до вечірник. 2) Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах …   Український тлумачний словник

  • глибати — аю, аєш, недок., діал. Натужно махати крилами, повільно летіти …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»