-
41 label
1. n1) ярлик; етикетка; бирка; наклейка2) позначка, ремарка (граматична тощо)3) архт. слізниця4) геод. алідада-висотомір5) юр. додаток до заповіту; додаткове розпорядження6) фіз. мічений атом2. v1) наліплювати (приклеювати) ярлик, етикетку2) перен. чіпляти ярлик; давати прізвисько3) фіз. мітити (атом)* * *I n1) ярлик; етикетка; бирка; наклейка; ярлик; клеймо; постійний епітет або прізвисько2) фабрична марка ( на одязі)3) позначка (стилістична, граматична)4) apxiт. слізниця5) гeoд. алідада-висотомір6) юp.; icт. кодицил, доповнення до заповіту7) фiз. мічений атомII v1) прикріплювати ярлик, етикетку; навішувати бирку ( на свій багаж); наклеювати ярлик; таврувати2) фiз. мітити ( атом) -
42 nick
n2) диявол, сатана (звич. Old Nick)* * *I [nik] n1) зарубка, засічка; мітка; клеймо ( на дереві)2) бирка, паличка з нарізками, які відмічають лік3) надріз, проріз4) тріщина, щілина; зазублина; щербина5) ущелина, вузька долина, розпадина6) точний момент; критичний момент8) cл. каталажка, в'язниця; поліцейський відділок9) пoлiгp. сигнатура (літери.)10) тex. звуження; шийкаII [nik] v1) робити мітку, замітку, засічку, зарубку; клеймити ( дерева)3) розрізати, відрізати, підрізати; прорізати; робити щербини, тріщини, зазублини; відбивати краї ( посуду); англізувати ( коня), злегка поранити, зачепити, допікати; робити уїдливі зауваження4) попасти у ціль, вгадати (звич. to nick it); встигнути вчасно, у найкритичніший момент5) cл. захопити зненацька; піймати, схопити, затримати ( злочинця); заарештувати; обдурити, ошукати, поцупити, вкрасти7) aмep. знижувати, урізати; робити відрахування із зарплатиIII [nik] n; сл.стан, положення -
43 pitch-brand
-
44 punch
n1) Панч, Петрушка2) «Панч» (лондонський гумористичний журнал)* * *I n1) компостер2) тex. штамп; штемпель; пуансон3) кернер; пробійник; бородок4) тex. діркопробивний станок5) пoлiгp. пуансон6) тex. ударний бур7) перфоратор; пробивка, перфорація; перфорований отвірII v1) проробляти або пробивати отвір; компостувати; кернити, накернувати2) тex. штампувати; вибивати ( клеймо)3) перфоруватиIII n1) удар кулаком2) енергія, сила, натиск, напористістьIV v1) бити, завдавати удару кулаком2) cл. поганяти худобу ( ціпком або лозиною)3) тикати, штовхати ( палицею); пхати4) виконувати з великим почуттям (арію, уривок зі спектаклю)5) натискати з усієї сили (на клавіші, кнопки)V n1) пунш2) чаша для пуншу; ковток пуншу; cл. вечірка, збіговисько; п`янкаVI n1) дiaл. ломовий кінь, ваговоз, битюг2) icт. товстун-коротунVII a; діал.кремезний, приземкуватий ( про коня) -
45 stigma
n (pl тж stigmata)1) тавро ганьби; стигма2) пляма, болячка (на тілі)3) pl мед. стигми, стигмати4) зоол. стигма5) бот. приймочка* * *n; (pl- ta,- s [-z])1) тавро ганьби; icт. стигма ( у Стародавній Греції- клеймо на тілі раба або злочинця)3) зooл. стигма, дихальце4) бoт. рильце ( маточки) -
46 stigmatism
n1) відсутність астигматизму2) тавро; татуювання* * *n1) oпт. відсутність астигматизму2) клеймо, тавро; татуювання -
47 broad-arrow
nбританське урядове клеймо -
48 ear-mark
1. n1) тавро на вусі (тварини); клеймо на вусі2) відмітна ознака3) загнутий ріжок сторінки4) pl виділені ліміти; занаряджене майно2. v1) таврувати, клеймити (тварин)2) позначати; загинати3) призначати, асигнувати, резервувати; бронювати (про гроші тощо) -
49 banker-mark
-
50 brandiron
nклеймо; тавро -
51 broad arrow
-
52 burn
I n1) опік; обпечене місце2) клеймо, тавро3) випалювання рослинності (на землі, призначеної до обробітку)4) випалювання ( цегли)5) сигарета6) cл. ошуканство, обманII v(burnt, burned)1) палити, спалювати (тж. burn down); випалювати; використовувати як паливо; топити ( яким-небудь матеріалом); фiз. спалювати в ядерному реакторі; xiм. згоряти, швидко окислятися2) горіти, палати, згоряти (тж. burn away); палати, горіти (ентузіазмом, ненавистю); горіти, світити ( про лампу); горіти, сяяти ( про зірки); ( for) мати палке бажання ( володіти чим-небудь), жадати3) обпекти, отримати опік4) викликати загар, засмагу ( про сонце); загоряти6) обпалювати (цеглу, гончарні вироби); випалювати ( вугілля)7) висушувати ( землю); викликати тріщини; обсмалювати8) спалювати, страчувати на багатті; померти на багатті; aмep.; cл. стратити на електричному стільці9) мeд. припікати; таврувати ( тварин)10) викликати печію, пекти11) мчати щосили ( часто burn up)12) cл. обдурити; ошукатиIII nшотл. струмок, струмочок -
53 character
I n1) характер; вдача; сильний характер; чесність; моральна стійкість2) характер; якість; природа; склад; штиб3) ( офіційний) статус; положення; ранг, звання, сан4) характерна риса; відмітна ознака, властивість; бioл. ознака5) репутація6) письмова рекомендація; характеристика; атестація7) фігура, особистість8) дивак, оригінал9) лiт. герой, персонаж; тип; образ, діюча особа; роль ( у п'єсі)10) літера; буква; цифра; друкований знак; ієрогліф, ідеограма; шрифт; графіка, письмо11) знак ( астрономічний); умовна позначка; символ ( у мові комп'ютера)character graphics — символьна графіка, псевдографіка
character mode — текстовий /символьний/ режим
12) розпізнавальний знак; клеймо, марка, тавро13) шифр, код; тайнописII a; мист.III vcharacter part — характерна роль
1) характеризувати; давати характеристику, оцінку (кому-небудь, чому-небудь)2) icт. описувати; зображувати3) icт. надписувати; вирізати напис; гравірувати -
54 chop
I n3) відрубаний шматок; скиба; шмат(ок)5) icт. тріщина ( на шкірі); щілина, розколина; гeoл. тріщина; скид6) c-г. січка ( корм)7) часто pl; aвcтpaл.; дiaл. змагання лісорубів8) aвcтpaл., дiaл. частка, частинаII v1) рубати (сокирою, колуном, сікачем); кришити; нарізати, шаткувати (тж. chop up); перекручувати через м'ясорубку; нарубати; прорубати2) (at) замахуватися; завдавати удару; рубанути3) переривати, обривати4) урізати; різко скорочувати5) cпopт. зрізати ( м'яч)6) звільняти ( працівника); знімати, проганяти з роботи7) aмep.; c-г. просапувати, проріджувати8) aмep.; icт. кидати, шпурляти; кидатися; робити ривкомIII n IV v1) ( різко) мінятися, змінюватися (тж. chop about, chop around)2) обмінюватися, мінятися ( чим-небудь); здійснювати обмін3) сперечатисяV n1) клеймо, фабрична марка2) сорт; ґатунок3) icт. печатка; штамп (в Індії, Китаї)VI n; амер.; сл. VII v; амер.1) їсти, ковтати2) ковтати слова, говорити нерозбірливо, бурмотати -
55 countermark
nконтрольне клеймо; проба ( на золоті е сріблі) -
56 earmark
I n1) клеймо на вусі тварини, тавро2) відмітний знак; знак приналежності ( кому-небудь)4) pl; cпeц. виділені ліміти; занаряджене майноII v1) таврувати2) відзначати, відмічати3) призначати, асигнувати, резервувати ( кошти) для певної мети; бронювати -
57 fleur-de-lis
n1) бoт. ірис; ірис флорентійський2) геральдична лілія (особл. емблема французького королівського дому)3) icт. клеймо злочинця ( у Франції) -
58 identification mark
1) вiйcьк. розпізнавальний знак ( на літаку)2) cпeц. маркувальне клеймо -
59 impress
I [`impres] n1) відбиток; штемпель, печатка, клеймо2) слід, враження, відбитокII [im'pres] v1) справляти враження, вражати2) (on, upon) вселяти, навіювати; переконувати в чому-небудь3) робити відбиток; штемпелювати; таврувати; чеканити, карбувати; штампувати; давити з силоюIII [`impres] n; військ.насильственне вербування; реквізиція ( майна)IV [im'pres] v1) вiйcьк. насильно вербувати; реквізувати ( майно)2) ( into) змусити зробити що-небудь -
60 label
I n1) ярлик; етикетка; бирка; наклейка; ярлик; клеймо; постійний епітет або прізвисько2) фабрична марка ( на одязі)3) позначка (стилістична, граматична)4) apxiт. слізниця5) гeoд. алідада-висотомір6) юp.; icт. кодицил, доповнення до заповіту7) фiз. мічений атомII v1) прикріплювати ярлик, етикетку; навішувати бирку ( на свій багаж); наклеювати ярлик; таврувати2) фiз. мітити ( атом)
См. также в других словарях:
клеймо — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? клейма, чему? клейму, (вижу) что? клеймо, чем? клеймом, о чём? о клейме; мн. что? клейма, (нет) чего? клейм, чему? клеймам, (вижу) что? клейма, чем? клеймами, о чём? о клеймах 1. Клеймо это… … Толковый словарь Дмитриева
КЛЕЙМО — КЛЕЙМО, клейма, мн. клейма, ср. 1. Печать, знак, налагаемый на товары с целью указания на происхождение, принадлежность или для регистрации. Фабричное клеймо. Окорок с клеймом. 2. Выжженный на коже животного знак, тавро. 3. Встарину в… … Толковый словарь Ушакова
КЛЕЙМО — ср. знак излагаемый на предметы, метка, печать; на лошадях, тавро. Клеймо на белье, означаете счет, имя хозяина, герб казны. Клеймо на серебре, кажет доброту его, год, имя мастера. Клеймо таможенное, на товаре очищенном пошлиною. | Клеймо также… … Толковый словарь Даля
Клеймо — (знак) Клеймо (инструмент) Клеймо (иконопись) в иконописи сюжетно и композиционно самостоятельная часть иконы обычно прямоугольной формы, изображающая сцены, развивающее или поясняющие сюжет центральной композиции. Чаще всего клейма… … Википедия
клеймо — См … Словарь синонимов
клеймо — КЛЕЙМО1, а, мн клейма, клейм, клеймами, ср Знак, который ставят, выжигают, вытравляют на ком , чем л., указывающий на производителя или на владельца; Син.: тавро. Ссыльно каторжный? Так ему откровенно на тело ставили клеймо печаткою из игл «СК» и … Толковый словарь русских существительных
клеймо — также клейно, арханг. (Подв.); клеймить, укр. клеймо, клейно, блр. клеймо, клейно. Заимств. из нем. *kleim, др. англ. clam, англ. сlоаm, ср. нж. нем. klēm клей, цементный раствор, пластырь , ср. нж. нем., д. в. н. kleimen смазывать, мазать (см.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
КЛЕЙМО — КЛЕЙМО, а, мн. клейма, клейм, клеймам, ср. 1. Печать, знак, к рый ставят, выжигают, вытравляют на ком чём н. Фабричное к. К. на лошади. Личное к. (клеймо высококвалифицированного мастера, выпускающего продукцию без контролёра). 2. Орудие, к рым… … Толковый словарь Ожегова
клеймо — клеймо, клейма, клейма, клейм, клейму, клеймам, клеймо, клейма, клеймом, клеймами, клейме, клеймах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Клеймо — А. Инструмент, орудие, которым производят клеймение. Б. Знак, печать, остающиеся после осуществления клеймения. В. Оттиск, знак, отметка, наносимые на предмет, товар с целью фиксирования их принадлежности, порядкового номера, года производства и… … Словарь бизнес-терминов
КЛЕЙМО — оттиск, знак, отметка, наносимые на вещь, товар с целью фиксирования его принадлежности, порядкового номера, года производства и производителя, а также подтверждения соответствия данного изделия узаконенной пробе и требованиям пробирного надзора … Экономический словарь