Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(кисть)

  • 1 кисть

    1) (как украшение) китиця, кита, кутас (-са). Делать -ти для украшения - китити китиці. [Китила китиці з заполочи (Сл. Гр.)];
    2) (для рисования) пензель (-зля), квачик; (для покраски) квач (-ча), щітка; (из мочалы для мазания глиной, мелом) щітка, віхоть (-хтя). Кисть художника (степень, качество искусства его) - пензель художника (маляра), художній пензель. [До образів, вималюваних пензлем художника (Єфр.)]. Чьей -сти эта картина? - чийого малювання (чийого пензля) ця картина? Картина смелой сочной -сти великого художника - картина смілого соковитого пензля великого художника (маляра);
    3) (ягод) гроно, (ум. гроночко), кетях[г], китях[г] (-а), ки[і]м'ях (ки[і]млях), ум. ки[і]мляшечок (-чка). [Ви, гроночки, не гронітеся (Мет.). Вишні так і висять китяхами (Сл. Гр.). Отак кимляшечками все й цвіте, як бузина (Волч. п.)]. Покрыться -ми (о винограде) - загронитися. Кисть на кукурузе, просе - волот, (соб.) волоття;
    4) анат., кисть руки - п'ясть (-ти), (диал.) п'ястя (-ті) (руки).
    * * *
    1) анат. кисть, -ті
    2) (плодов, ягод) гро́но, ке́тяг; ( цветов) ки́тиця; (кукурузы, проса) во́лоть, -ті, волото́к, -тка; ( о ветвях деревьев) брость, -ті
    3) ( об украшении) ки́тиця
    4) жив. пе́нзель, -зля; щі́тка

    Русско-украинский словарь > кисть

  • 2 кисть

    щі/ тка

    Русско-украинский металлургический словарь > кисть

  • 3 Мокра

    кисть штукат.) щітка.

    Русско-украинский словарь > Мокра

  • 4 мазница

    техн.
    1) ( ёмкость для чего-л) мазни́ця
    2) ( кисть) квач, -ча́

    Русско-украинский политехнический словарь > мазница

  • 5 ручник

    техн.
    (молоток, малярная кисть) ручни́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > ручник

  • 6 торцовка

    техн.
    1) ( действие) торчува́ння
    2) ( торцовочный станок) торчува́льний верста́т
    3) ( малярная кисть) торчува́льна щі́тка
    4) ( торцовая мостовая) торчі́вка

    Русско-украинский политехнический словарь > торцовка

  • 7 мазница

    техн.
    1) ( ёмкость для чего-л) мазни́ця
    2) ( кисть) квач, -ча́

    Русско-украинский политехнический словарь > мазница

  • 8 ручник

    техн.
    (молоток, малярная кисть) ручни́к, -ка́

    Русско-украинский политехнический словарь > ручник

  • 9 торцовка

    техн.
    1) ( действие) торчува́ння
    2) ( торцовочный станок) торчува́льний верста́т
    3) ( малярная кисть) торчува́льна щі́тка
    4) ( торцовая мостовая) торчі́вка

    Русско-украинский политехнический словарь > торцовка

  • 10 квач

    техн. мазни́ца ( кисть), подмазо́к

    Українсько-російський політехнічний словник > квач

  • 11 ручник

    техн. ручни́к (молоток, малярная кисть)

    Українсько-російський політехнічний словник > ручник

  • 12 торчувальна щітка

    техн. торцо́вка ( малярная кисть)

    Українсько-російський політехнічний словник > торчувальна щітка

  • 13 виноградный

    виноградний, виноградовий, винний, виновий. [Винні квіти]. Виноградная кисть - ґрона, ґронка, виноградний кетях.
    * * *
    виногра́дний, виногра́довий

    Русско-украинский словарь > виноградный

  • 14 гроздь

    гро́но и ґроно; ке́тяг, кі́м'ях; ( кисть) ки́тиця, брость, -ті

    Русско-украинский словарь > гроздь

  • 15 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 16 мазилка

    1) квач (-ча), (ум. квачик), мазило, (мазок) помазок (-зка). [Робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Л. Укр.). Продавався дьоготь і квачі (Квітка). Помазала дитині в горлі помазком (М. Грінч.)];
    2) (о плохом художнике) мазій (- зія), мазун (-на), мазюка, квачомаз. Не художник, а -лка - не маляр, а квачомаз;
    3) см. I. Мазила.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. см. мазила
    2) (кисть, помазок) квач, -а; мази́ло

    Русско-украинский словарь > мазилка

  • 17 мазильный

    мазальний. -ная кисть - см. Мазилка 1.
    * * *
    ма́зальний, масти́льний

    Русско-украинский словарь > мазильный

  • 18 мазница

    1) ( посудина) мазни́ця
    2) (помазок, кисть) квач, -а; мази́ло

    Русско-украинский словарь > мазница

  • 19 султан

    I
    ( титул монарха) султа́н
    II
    1) ( украшение) ки́тиця, султа́н; диал. ки́та, ко́гути и когу́ти, -тів
    2) бот. султа́н; (кисть, гроздь) ки́тиця

    Русско-украинский словарь > султан

  • 20 торцовка

    1) ( действие) спец. торцюва́ння
    2) ( торцовочный станок) торцюва́льний верста́т
    3) ( малярная кисть) торцюва́льна щі́тка
    4) ( торцовая мостовая) торце́вий брук, торце́ва мостова́, торці́вка

    Русско-украинский словарь > торцовка

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • кисть — кисть, и, мн. ч. и, ей …   Русский орфографический словарь

  • кисть — кисть/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Кисть — Кисть: В Викисловаре есть статья «кисть» Кисть  инструмент для покраски. Кисть  часть верхней (или пер …   Википедия

  • кисть — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? кисти, чему? кисти, (вижу) что? кисть, чем? кистью, о чём? о кисти; мн. что? кисти, (нет) чего? кистей, чему? кистям, (вижу) что? кисти, чем? кистями, о чём? о кистях 1. Кисть это часть руки… …   Толковый словарь Дмитриева

  • КИСТЬ — жен. (одного корня с кита, кить и пр.) пучек, связка, кипка чего либо, связанная с одного конца; метелка; кисть ручная, пальцы, пясть и запястье; кисть винограда, грезн, гроздь. Кисть бахромчатая, бумажная, шелковая, золотая и пр. пучек нитей с… …   Толковый словарь Даля

  • КИСТЬ — КИСТЬ. Содержание: Эмбриология................. 736 Анатомия................... 737 Патология.................... 746 Операции на К................ 758 Кисть (manus), периферическая часть верхней конечности, находящаяся дисталь нее предплечья.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • КИСТЬ — КИСТЬ, кисти, мн. кисти, кистей, жен. 1. Приспособление для окрашивания или для обмазывания чем нибудь (напр. клеем), состоящее из насаженного на рукоятку пучка волос, щетины. Малярная кисть. Художнику нужны хорошие кисти. 2. перен., только ед.… …   Толковый словарь Ушакова

  • кисть — См. стиль... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. кисть связка, стиль; пятерня, пясть; гроздь; мазила, рука, кисточка, флейц, клешня, ручник, соцветие, украшение …   Словарь синонимов

  • кисть — КИСТЬ, и, мн. и, ей, жен. 1. Укреплённый в рукоятке пучок ровных щетинок, волосков для нанесения на поверхность краски, клея, лака. Кисти для акварели, для масла. Малярная к. Картина кисти Репина (написанная Репиным). Владеть кистью (уметь писать …   Толковый словарь Ожегова

  • КИСТЬ — (manus), дистальный отдел передних конечностей наземных позвоночных, сочленённый с предплечьем. Состоит из 3 отделов: запястья, пясти и пальцев. У четвероногих животных К. играет роль опорного элемента конечности, причём опора, как правило,… …   Биологический энциклопедический словарь

  • кисть — и; мн. род. ей, дат. тям; ж. 1. Часть руки от запястья до конца пальцев. Маленькая к. Широкая к. 2. Скопление плодов или цветков на одной ветке, одном стебле; гроздь. К. винограда. К. рябины. 3. Пучок нитей, шнурков и т.п., служащий для украшения …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»