(керуючий)

См. также в других словарях:

• керуючий — I а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до керувати. Керуючий справами. II ого, ч. Той, хто керує якоюсь установою, організацією, відділом тощо …   Український тлумачний словник

• керуючий — 1 прикметник той, що здійснює керування керуючий 2 іменник чоловічого роду, істота керівник …   Орфографічний словник української мови

• єпіскоп — керуючий єпархією, тобто церковною областю …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• кербуд — а, ч. 1) Керуючий будинком (будинками) – керуючий установою, яка забезпечує експлуатацію житлових будинків. 2) В Росії до 1917 р. – довірена особа власника будинку, яка забезпечувала умови проживання в ньому …   Український тлумачний словник

• керсправами — невідм., ч. і ж., розм. Керуючий справами – одна з адміністративно службових посад …   Український тлумачний словник

• модифікатор — а, ч. 1) Пристрій, який змінює роботу, дію машини. 2) Речовина, що додається до розплавленого металу для поліпшення його механічних властивостей. 3) У системах обробки інформації – керуючий параметр команди. •• Модифіка/тор адре/си адресна… …   Український тлумачний словник

• радіомаркер — а, ч. Керуючий пристрій, забезпечений радіопередавачем, що служить для маркірування (позначення) пунктів на повітряних трасах і в зонах аеродромів …   Український тлумачний словник

• тріод — а, ч. 1) Триелектродна електронна лампа, в якій є катод, анод і керуючий електрод. 2) Трьохелектродний напівпровідниковий прилад (транзистор); функціонально – аналог триелектродної електронної лампи …   Український тлумачний словник