-
81 foot-iron
-
82 government-securities
-
83 hopple
I n II v(ć) триножити ( коня); зв'язати по руках, ногах; перешкодити; заплутати, обплутати -
84 ironing
-
85 manacle
I n; plнаручники; ручні кайдани; пута, окови; перешкодаII vнадягати наручники; зв'язувати, обплутувати -
86 slang
-
87 ungyve
[en`dgaiv]v; поет.зняти кайдани, звільнити від вуз -
88 вербовать
завербовать вербувати, звербувати, затягати, затягувати. [Ой як-же нас вербували, злоті гори дарували, а як-же нас звербували, то в кайдани закували. Затягають жіноцтво до проституції. Брут і Кассій затягують на нас затяжців (Куліш)].* * *вербува́ти -
89 вериги
ланцюги, кайдани, закови, заліза.* * *рел.вери́ги, -ригвери́га — ед. вери́га
-
90 вковывать
вковать вковувати, вковати, заковувати, заковати в що; (многое) повковувати, позаковувати. [Вковано нас у тяжкії кайдани].* * *несов.; сов. - вков`атьуко́вувати, укува́ти и уку́ти -
91 влачить
волочити, волокти, тягти. [Волочити кайдани]. Влачить жалкое существование - животіти, нидіти, волочити (тягти) мізерне животіння.* * *волочи́ти, волокти́; ( тянуть) тягти́, тягну́ти\влачить жа́лкое существова́ние — перен. [ледве] животі́ти, ни́діти, злидарюва́ти
\влачить око́вы — нести́ пу́та
-
92 впадать
впасть1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.* * *несов.; сов. - впасть1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися -
93 впиваться
впиться1) (глазами) впиватися, впитися, уп'ястися; (когтями) впинатися, вп'ястися, вп'ялитися; (присосками) всмоктуватися, всмоктатися, засмоктатися; (зубами) в'їстися. [Собака в'ївся в нього зубами]; (о кандалах) в'їдатися, в'їстися, (о многих) пов'їдатися. [Кайдани їм в кістки пов'їдалися];2) звикнути до пиття, втягтися.* * *I несов.; сов. - вп`итьсяупива́тися, упи́тися; (когтями, зубами) упина́тися, уп'я́стися; ( присосками) усмо́ктуватися, усмокта́тисяII несов.; сов. - вп`иться( привыкать пить) упива́тися, упи́тися, утя́гуватися и утяга́тися утягну́тися и утягти́ся -
94 двигать
-ся, двинуть, -ся1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].* * *несов.; сов. - дв`инуть1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати2) см. двигаться 2) -
95 железо
1) залізо (ум. залізце, увел. залізяка). Группа железа - залізники (р. -ків), група заліза. Листовое -зо - листове залізо, (залізна) бляха. Ковкое -зо - ковне (штабове) залізо. Хлористое -зо - залізистий хлорак. Хлорное -зо - залізяний хлорак. Куй -зо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле. Раскалённое -зо - розпечене (розпалене, розжарене) залізо;2) железа (мн.) - пута (р. пут), кайдани, (поэтич.) заліза (р. -ліз). [Бути-ж мені у неволі, у залізах, у заковах (Пісня)].* * *2)\железо зы — мн. см. оковы 1)
-
96 заковывание
Закование заковування, кування, закування (в кайдани, в заліза).* * *зако́вування -
97 заржавелый
заіржавілий поіржавілий, за[по]ржавілий, (і)ржавий, укритий (узятий) іржею. [Кайдани ржаві та важкі (Л. Укр.)].* * *заіржа́вілий, заржаві́лий, поржа́вілий и поржаві́лий; ( ржавый) іржа́вий, ржа́вий -
98 исправлять
исправить1) (делать прямым) виправляти, виправити, випростовувати, випростати кого, що; см. Испрямлять, Выпрямлять. Горбатого могила -вит - горбатого могила виправить (справить) или Горбатого хіба вже могила виправить (справить) (Приказка);2) (чинить, поправлять) направляти, направити, справляти, справити (о мн. пос[пона]правляти), лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити (и наладити) що; см. Поправлять, Чинить. [Машина погано шиє, треба направити (Звин.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Бердян. п.). Через два дні взялися лагодити грубу (Кон.). Старії кайдани посправляв (Макс.)];3) (в общ. знач.: улучшать) виправляти, виправити, направляти, направити, поправляти, поправити, лагодити, полагодити що, (о мн.) повиправляти, понаправляти що. [Виправити свої помилки (Наш). Нехай небеса поправлять наші ледачі думки (Куліш). Дозвольте направити одну важну помилку (Грінч.). Братчики взялись думати, як-би громадське лихо полагодити (Єфр.)]. -вить корректурные ошибки - виправити коректурні помилки. -вить недоразумение - полагодити, залагодити, направити, виправити непорозуміння. -влять нравы - направляти норови, звичаї (обычаи);4) кого - направляти, направити (на все добре), поправляти, поправити кого. -вить кого к лучшему - направити кого на краще. Школа его -ла - школа його направила, виправила;5) -ть должность, обязанности (отправлять) - справляти, справити, справувати якусь службу, обов'язки, урядувати на якій посаді. -ть должность, обязанность за кого - урядувати за кого, справувати уряд чий (обов'язки чиї), за кого или просто: справувати за кого, правити(ся) за кого, заступати (замещать) кого, виконувати (исполнять) обов'язки чиї, за кого. [Іван правиться за старосту (Н.-Вол. п.)]. -влять должность секретаря - урядувати, правити(ся) за секретаря, справувати (уряд) за секретаря, заступати секретаря, виконувати обов'язки за секретаря (секретареві). Исправленный - виправлений, випростуваний; направлений, справлений, на[по]лагоджений; виправлений, на[по]правлений. -ная корректура - виправлена коректа.* * *несов.; сов. - испр`авить1) ( чинить) ла́годити, пола́годити, ла́дити, пола́дити, ладна́ти, поладна́ти; справля́ти, спра́вити; ( поправлять) поправля́ти, поправити2) (устранять недостатки, ошибки) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти, поправля́ти, попра́вити; справля́ти, справити; (несов.: вносить поправки) пра́вити3) (несов.: исполнять, выполнять что-л.), вико́нувати -
99 кабалить
неволити, брати в неволю, від[зав]давати в неволю, (стар.) в кабалу кого. [В кайдани закувати, ще й в неволеньку віддати (Пісня)]. -ться - неволитися, віддаватися в неволю.* * *закабаля́ти, кабали́ти -
100 каземат
1) (крепостная башня) казе[а]мат (-ту), куна. [Сидять у куні забитії в кайдани (Стор.)];2) (камера тюремная) казе[а]мат (-ту), цюпа, ум. цюпка, вульг. шпаківня.* * *каземат, -у
См. также в других словарях:
Кайдани, Флора Ганиевна — Флора Кайдани [[Файл … Википедия
кайдани — ів, мн. 1) Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в язня. 2) перен. Те, що зв язує людину, позбавляє її волі … Український тлумачний словник
кайдани — [кайда/ние] н іў … Орфоепічний словник української мови
кайдани — 1) мн. (залізні ланцюги з кільцями, що їх замикають на руках / ногах заарештованого / в язня), ланцюги, пута[о], закови, заліза; наручники (металеві кільця, що їх надівають на руки заарештованим) 2) мн. (те, що сковує волю, зв язує, гнітить… … Словник синонімів української мови
кайдани — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
кандалы — ов; мн. [от араб. kajdani путы, оковы] В России до 1917 г. и некоторых других странах: железные кольца, скреплённые между собой цепями, надевавшиеся на ноги и руки заключённых; колодка (6 зн.). Ручные к. Ножные к. ◁ Кандальный, ая, ое. К. звон. * … Энциклопедический словарь
Легенда о любви (Меликов) — У этого термина существуют и другие значения, см. Легенда о любви. Легенда о любви Məhəbbət əfsanəsi Композитор Ариф Меликов Автор либретто Назым Хикмет Источник сюжет … Википедия
заковувати — ую, уєш, недок., закува/ти і заку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) кого в що, перев. зі сл. кайдани, ланцюги. Накладати кому небудь на руки або ноги кайдани, ланцюги і т. ін., сковуючи їх кінці. || перен. Позбавляти свободи, волі. || Одягати у… … Український тлумачний словник
сковувати — ую, уєш, недок., скува/ти, скую/, скує/ш, док., перех. 1) Виготовляти куванням, виковувати. || рідко. Те саме, що обковувати 1). || перен. Наполегливо, докладаючи великих зусиль, створювати що небудь досконале, стійке міцне. 2) Надівати,… … Український тлумачний словник
шпанга — Шпанга: кайдани, якими сковували в австрійському війську ногу з рукою, караючи жовніра [1] кайдани, якими сковували в австрійському війську на кару ногу з рукою [X] … Толковый украинский словарь
КАНДАЛЫ — (от араб. кайдани оковы, путы) железные цепи, надевавшиеся на заключенных; предупреждали побеги или усугубляли наказание. В России с конца XIV в. ( железа ) до 1917 г.; подразделялись на ручные и ножные … Юридический словарь