-
1 оскорблять
оскорбить ображати, образити, вражати, вразити, кривдити, покривдити, зневажати, зневажити. -бить обидным словом - вразити вразливим словом. -бить до глубины души (жестоко) кого - живим вразом вразити кого, тяжко вразити (образити) кого. -бить чью честь - покривдити кого на честі. -бить словом, действием - зневажати (зневажити) словом, чином. -бить чьё самолюбие - уразити чиє самолюбство. Это -ляет здравый смысл - це перечить доброму розуму. Оскорблённый - ображений, вражений, скривджений, зневажений від кого чим.* * *несов.; сов. - оскорб`итьобража́ти, обра́зити, уража́ти, ура́зити и урази́ти; ( оказывать неуважение) зневажа́ти, знева́жити; ( обижать) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити -
2 поражать
поразить1) (наносить удар) уражати, уразити, побивати, побити кого чим, (попадая) улучати, улучити кого. [Ударити кого ножем. Ударив його в саме серце. Трудно рану гоїти, а не вразити (Приказка). Де я мрію, там я вцілю, де я важу, там я вражу (Гол.). Хай на тебе х(в)ороба ударить. А побий тебе джума]. -зить кого болезнью, слепотою - ударити кого и на кого х(в)оробою, сліпотою; побити кого х(в)оробою, сліпотою. [І пішов Сат на з-перед Господа та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тім'я (Св. Пис.). На людей-же, що були під дверима в будинку, вдарили сліпотою (Св. Пис.)]. Его -зила слепота - його побила сліпота или його побило сліпотою. -зить столбняком, контрактурой - справчити, правцем поставити кого. [Та це вже два місяці, як його отак справчило (Полт.)]. -зить громом - ударити громом. -зить пулей - влучити кулею кого. Ослепительный свет неприятно -жал глаза - сліпуче світло неприємно разило (вражало) очі. -жать, -зить неприятеля - побивати, побити ворога; срв. Разбить. [За козацькі і за тії пречистії сльози побив Петра, побив ката на наглій дорозі (Шевч.)];2) (производить сильное впечатление) уражати, разити, уразити, ударяти, ударити. [Море вразило його своєю красою. Поглянь по городах, по містечках, - усюди вдарить тебе слід русько-польської старосвіччини (Куліш)]. - зить кого удивлением, неожиданностью - дивом вразити, здивувати кого, вразити несподіванкою кого. Эта печальная весть глубоко -зила его - ця сумна звістка дуже (тяжко) вразила (прибила, приголомшила) його. Это событие -жает меня - ця подія вражає, дивує мене. Это -жает воображение - це вражає, захоплює уяву. -зить до глубины души - (описат.) живим вразом вразити, в саме серце вразити, (удивить) великим дивом здивувати кого. Поражённый -1) ударений, улучений, уражений. -ный саблею, кинжалом - ударений шаблею, ґинджалом. Стоял словно громом -ный - стояв, наче громом ударений. -ный пулею - улучений кулею. -ный болезнью, слепотою - побитий, ударений х(в)оробою, сліпотою; (о частях организма: повреждённый) уражений х(в)оробою, увереджений. -ный столбняком - справчений;2) (удивлённый, огорчённый) уражений. Он был неприятно -жён неожиданностью - він був неприємно вражений несподіванкою. -жённый смертью сына - вражений (прибитий, приголомшений) смертю сина. -ный мыслью - вражений думкою. -ный удивлением - дивом уражений, здивований.* * *несов.; сов. - пораз`ить1) уража́ти и ура́жувати, ура́зити и урази́ти, поража́ти, порази́ти; ( ударять) ударя́ти, уда́рити; ( попадать) влуча́ти, влу́чити3) ( производить впечатление) вража́ти, вра́зити; ( удивлять) дивува́ти, здивува́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти4) юр. поража́ти, порази́ти\поражать в права́х — поража́ти, порази́ти в права́х, позбавля́ти, позба́вити прав
-
3 поражаться
поразиться1) вражатися, побиватися, бути враженим, побитим;2) вражатися, вразитися чим, дивуватися, здивуватися, чудуватися, зчудуватися з чого; срв. Удивляться. -ться (удивляться) до глубины души - дивом великим дивувати(ся) з чого.* * *несов.; сов. - пораз`иться1) ( чему - удивляться) [ди́вом] дивува́тися, [ди́вом] здивува́тися, [ди́вом] дивува́ти, [ди́вом] здивува́ти (чому́, з чо́го); ( изумляться) бува́ти вра́женим, бу́ти вра́женим (чим)2) страд. (несов.) уража́тися, ура́жуватися, поража́тися; розбива́тися; побива́тися; вража́тися; приголо́мшуватися; захо́плюватися; поража́тися -
4 глубина
глиб (р. -бу), глибина, глибиня (р. -ні), глибінь (р. -біни), глибочиня (р. -ні), глибочінь (р. -чіни), глибокість (р. -кости). Глубиною, в глубину - завглибшки, завглиб, навглибшки. В глубине - на споді, сподом. До самой глубины - до споду. Во всю глубину - на всю глибочінь. Из глубины - зглибока, з-під-спода. Из глубины веков - з далечи віків; з глибу століттів. Проникать в глубину ч-л. - засягати вглиб чого, брати що зглибока. [Беручи зглибока народнє життя, письменство розходиться й завширшки (Єфр.)]. Не отличаться глубиной (о мысли и т. п.) - не глибоко сягати. Понять (постигнуть) глубину чего - зглибити що. Сокровенная глубина души - тайник.* * *глибина́; ( глубь) глибочі́нь, -ні, твор. -нню, глибі́нь, -ні, глибо́кість, -кості; диал. гли́боч, -і, про́глуб, -ув глубину́, глубино́ю — нареч. завгли́бшки
в глубине́ веко́в — у глибині́ вікі́в (століть), у дале́кій давнині́, у да́вню (у си́ву) давнину
-
5 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
См. также в других словарях:
до глубины души — • до глубины души возмутить • до глубины души возмутиться • до глубины души волновать • до глубины души задевать • до глубины души обидеть • до глубины души обиженный • до глубины души оскорбить • до глубины души оскорбленный • до глубины души… … Словарь русской идиоматики
ДО ГЛУБИНЫ ДУШИ — волновать; поражать и т. п.; проникаться Чрезвычайно, очень сильно, до крайности. Имеется в виду, что какое л. событие (Р) в высшей степени взволновало, потрясло лицо или группу лиц (Х). реч. стандарт. ✦ Р потрясло Х а до глубины души. неизм. В… … Фразеологический словарь русского языка
до глубины души — Неизм. Очень сильно. С глаг. несов. и сов. вида, с прич.: как? до глубины души трогать, поражать, тронуть, поразить…; как? до глубины души восхищен, возмущен… Это письмо Петра Первого тронуло Ибрагима до глубины души. (А. Пушкин.) Ложь до глубины … Учебный фразеологический словарь
до глубины души — см. глубина; в зн. нареч.; До глубины/ души (сердца) Очень сильно. Взволновать, расстроить, потрясти до глубины души … Словарь многих выражений
до глубины души — нареч, кол во синонимов: 3 • аж челюсть отпала (33) • до глубины сердца (2) • сильно … Словарь синонимов
Из глубины души — ГЛУБИНА, Шы, мн. ины, ин, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
До глубины души — Экспрес. Очень сильно (волновать, быть взволнованным). Потрясён до глубины души безвозвратной потерей. Нет больше Горького. Прощай, милый, родной, незабываемый Алексей Максимович (Н. Островский. На смерть А. М. Горького) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Из глубины души (сердца) — Устар. Экспрес. Глубоко (вздыхать). [Софья:] Возьмёт он руку, к сердцу жмёт, Из глубины души вздохнёт (Грибоедов. Горе от ума). Надеюсь, что некоторые милые мои читательницы вздохнули бы из глубины сердца (Карамзин. Рыцарь нашего времени) … Фразеологический словарь русского литературного языка
До глубины души — Разг. Очень сильно (волновать, потрясать, поражать). ФСРЯ, 108 … Большой словарь русских поговорок
ДУШИ ГЛУБИНЫ — согласно Экхарту и др. нем. мистикам, то, что способствует включению в душу божественного; сущность души, а также божественный образ, свет или «искра». Философский энциклопедический словарь. 2010 … Философская энциклопедия
[Привет] из глубины души — Разг. Шутл. Об отрыжке. Митрофанов, Никитина, 38; Белянин, Бутенко, 129 … Большой словарь русских поговорок
