Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(изменить)

  • 1 изменить

    сов. от изменять

    Русско-украинский политехнический словарь > изменить

  • 2 изменить

    сов. от изменять

    Русско-украинский политехнический словарь > изменить

  • 3 изменить

    -ся см. Изменять, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > изменить

  • 4 изменять

    изменить
    1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;
    2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.
    * * *
    I несов.; сов. - измен`ить
    ( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нювати
    II несов.; сов. - измен`ить
    (кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)

    \изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку

    \изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння

    \изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́

    па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́

    рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́

    Русско-украинский словарь > изменять

  • 5 Вера

    віра. Обратить в свою веру - повернути на свою віру. Изменить своей вере - поламати віру. Терять, потерять веру в кого, что - зневірятися, зневіритися в кому. Потерявший веру - зневірений. Обращённый в новую веру - новонавернений, знововірений.
    * * *

    Русско-украинский словарь > Вера

  • 6 вера

    віра. Обратить в свою веру - повернути на свою віру. Изменить своей вере - поламати віру. Терять, потерять веру в кого, что - зневірятися, зневіритися в кому. Потерявший веру - зневірений. Обращённый в новую веру - новонавернений, знововірений.
    * * *
    ві́ра

    теря́ть, потеря́ть ве́ру в ко́го-что́ — втрача́ти, втра́тити ві́ру в ко́го-що, зневіря́тися, зневі́ритися в ко́му-чо́му

    Русско-украинский словарь > вера

  • 7 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

  • 8 переезжать

    переехать
    1) (откуда куда) переїздити и переїжджати, переїхати; (о мног.) попереїздити, попереїжджати; перевозитися, перевезтися, (о мног.) поперевозитися (звідки куди). -хать на другую квартиру - переїхати (перебратися, перевезтися) на инше приміщення;
    2) кого, что и через что - переїздити, переїжджати, сов. переїхати кого, що и через що; перевозитися, перевезтися, (быстро) перехоплюватися, перехопитися, перемикатися, перемкнутися через що, (во множ.) попереїздити, попереїжджати, поперевозитися, поперехоплюватися и т. д. [На чорного сяду - до моря доїду, на сивого сяду - море переїду. Перехопитися через гору, через річку];
    3) (задавить) переїхати кого, переїхатися по кому. [Дитину переїхало возом].
    * * *
    несов.; сов. - пере`ехать
    переїжджа́ти и переїзди́ти, переї́хати и попереїжджа́ти и попереї́здити; (несов.: изменить местожительство диал.) спрова́дитися; (несов.: переправиться диал.) перемкну́тися

    Русско-украинский словарь > переезжать

  • 9 поломать

    поламати, поломити; (на мелкие части) потрощити. -мать голову над чем - попоморочити собі голову чим. [Попоморочиш собі голову, покіль ладу добереш]. Поломанный - поламаний. Всё поломанное - (ветви, вещи) лім (р. лому). [Накупив усякого лому: столів, стільців: може складу собі з лому щось ціле].
    * * *
    1) полама́ти; поломи́ти; ( обычно в щепки) потрощи́ти
    2) (перен.: круто изменить) полама́ти
    3) ( ломать некоторое время) полама́ти; (долго, многое) пополама́ти

    Русско-украинский словарь > поломать

  • 10 Пересулить

    1) (изменить свой посул) обіцяти инше;
    2) наобіцяти (надто багато), (о мног.) понаобіцювати кому що.

    Русско-украинский словарь > Пересулить

См. также в других словарях:

  • изменить — внешность • изменение изменить голос • изменение изменить жизнь • изменение изменить закон • изменение изменить курс • изменение изменить название • изменение изменить направление • изменение изменить образ • изменение изменить отношение •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ИЗМЕНИТЬ — ИЗМЕНИТЬ, изменю, изменишь и (устар.) изменишь, несовер. (к изменять). 1. кого что. Сделать иным, переиначить, произвести перемены в ком чем нибудь. Изменить фасон платья. Изменить характер. Изменить прежнее решение. Годы могут изменить человека …   Толковый словарь Ушакова

  • изменить — (до неузнаваемости); поменять, переменить, модифицировать, трансформировать, видоизменить, внести изменения, преобразовать, обновить, переработать, реформировать, переустроить, реконструировать; предать, продать, исказить, перевернуть кверху дном …   Словарь синонимов

  • ИЗМЕНИТЬ 1 — ИЗМЕНИТЬ 1, еню, енишь; енённый ( ён, ена); сов., кого что. Сделать иным. И. покрой платья. И. свою жизнь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ИЗМЕНИТЬ 2 — ИЗМЕНИТЬ 2, еню, енишь; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • изменить — ИЗМЕНИТЬ, еню, енишь; енённый ( ён, ена); совер., кого (что). Сделать иным. И. покрой платья. И. свою жизнь. | несовер. изменять, яю, яешь. | сущ. изменение, я, ср. II. ИЗМЕНИТЬ, еню, енишь; совер. 1. кому (чему). Совершить предательство, измену… …   Толковый словарь Ожегова

  • изменить — 1. ИЗМЕНИТЬ, меню, менишь; изменённый; нён, нена, нено; св. (нсв. менять). кого что. Сделать иным; переменить. И. характер. И. фасон платья. И. закон, программу. И. разговор, тему разговора. И. голос, внешность, походку. И. жизнь, привычки,… …   Энциклопедический словарь

  • изменить — изменить, изменю, изменит и устарелое изменит …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • изменить — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN change …   Справочник технического переводчика

  • изменить — • в корне изменить • до неузнаваемости изменить • кардинально изменить • коренным образом изменить • неузнаваемо изменить • полностью изменить • принципиально изменить • радикально изменить • резко изменить • сильно изменить • совершенно изменить …   Словарь русской идиоматики

  • изменить — меню/, ме/нишь, ме/нят, сов.; изменя/ть, нсв. кого/что Сделать иным; переменить. Изменить свою жизнь кардинальным образом. Изменить планы на лето. Изменить конструкцию. Изменить цвет. Изменить внешность. Синоним …   Популярный словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»