(издерживать

издержать витрачати, витратити (о мног. повитрачувати, повитрачати, потратити), протрачувати, протратити, (диал.) стеряти, потеряти, (шутл.: протранжирить) протрясти; срвн. Истрачивать, Расходовать. [Він витрачає по сто карбованців на місяць (Київ). Мене аж огнем печуть тії гроші, що ви на мене витратили (Крим.). Які зароблені гроші були, - усі вже потрачено (Грінч.). І гроші протратив, і не купив чого треба (Харківщ.). На цей позов він багато грошей протряс (Сл. Гр.). Багато я стеряла на базарі, - накупила всячини (Новом. п.). Всі гроші, що ви дали, я вже потеряла, тільки п'ять копійок зосталося (Звин.)]. -ть на еду - проїдати, проїсти, (на выпивку) пропивати, пропити. -ть без остатка что - витратитися з чого. [Іде чумак шістьма парами та й витратився з грошей, що й на хліб нема (Мнж.)]. -жать продовольствие - вихарчувати харчі. [Що у нас було - хліб, сало, тараня - усе за тиждень вихарчували (Павл. п.)]. Издерживаемый - витрачуваний, трачений. Издержанный - витрачений, потрачений, протрачений; (на еду) проїд(ж)ений, прохарчований; (на выпивку) пропитий.

* * *

несов.; сов. - издерж`ать

I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].

II. истощить

1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];

2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;

3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;

4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -

1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];

2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;

3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -

1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;

2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.

* * *

1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити

2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити

(сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

извести или известь

1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];

2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];

3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;

4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.

* * *

несов.; сов. - извест`и

1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно

2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти

4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити

5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

см. издерживать

истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -

1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;

2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).

* * *

несов.; сов. - истр`атить

проесть

1) (прогрызать дыру) проїдати, проїсти, прогризати, прогризти, (во множ.) попроїдати, попрогризати що. [Проїв дірку у бичка, з середини все виїв (Рудч.). Ржа проїла залізо. Гнила пара прогризала шкіру (Франко)];

2) (издерживать на пищу) проїдати, проїсти, (о мног. попроїдати), прохарчити, схарчити. [Проїв усе, що заробив. Батько довго збирав, а синки швидко попроїдали (Харк.). Усі гроші чи прохарчив, чи прогуляв (Ум.). По синенькій, дай-то Боже, коли заробили, та, вертаючись додому, й те, уже схарчили (Манж.)]. Проеденный - проїдений и проїджений, прогризений. -ться -

1) страд. проїдатися, бути проїденим (и проїдженим), прогризатися, бути прогризеним;

2) возвр. проїдатися, проїстися, прохарчитися, проїдати, проїсти, (о мног.) попроїдати все.

* * *

несов.; сов. - про`есть

прожить

1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];

2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];

3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - прож`ить

1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти

2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

просадить

1) (дорогу) висаджувати, висадити, обсаджувати, обсадити що (дорогу) чим, (о мн.) пови[пооб]саджувати що чим; (деревья рядами) садити, посадити дерево рядами, ряд-у-ряд. [Висадив дорогу липами (Под. г.)];

2) (проколоть) просаджувати, просадити, простромлювати, простромити, проштрикувати, проштрикнути кого; ( срв. Пропыривать, Прокалывать). [Бугай просадив (простромив) рогом лошаті бік];

3) (деньги имущество) протринькувати, протринькати, промантачувати, промантачити, пробухати, просаджувати, просадити що (гроші, майно); срв. Проматывать, Издерживать. Просаженный -

1) ви[об]саджений; посаджений;

2) просаджений, простромлений, проштрикнутий;

3) протриньканий, промантачений, пробуханий.

* * *

несов.; сов. - просад`ить

1) (пробивать, проламывать) проса́джувати, просади́ти

2) ( безрассудно тратить деньги) протри́нькувати, протри́нькати, несов. пробуха́ти

протравлять, протравить

1) (чем-либо едким) протравляти, протравити, витравляти, витравити що чим;

2) (издерживать на корм скота) згодовувати, згодувати, вигодовувати, вигодувати;

3) (заправку ружья) прочищати, прочистити (запал, панівку) протравником;

4) (зверя на охоте); упустити (звіра). Протравленный -

1) протравлений, витравлений;

2) згодований, вигодуваний;

3) прочищений;

4) упущений.

* * *

тж. протравл`ять; несов.; сов. - протрав`ить

1) спец. протравля́ти и протра́влювати, протрави́ти; щави́ти и проща́влювати, прощави́ти

2) ( ядовитым веществом) с.-х. протру́ювати, протруї́ти

3) ( упускать зверя при травле) упуска́ти, упусти́ти; проґа́влювати, проґа́вити

4) (несов.: травить в течение определённого времени) труї́ти [ці́лий день], протруї́ти

1) витрача́ти, витра́чувати; (издерживать, расходовать) тра́тити; ( расточать) марнотра́тити, гайнува́ти, марнува́ти, розтри́нькувати

2) (терять, лишаться) втрача́ти

несов.; сов. - употреб`ить

1) ужива́ти, ужи́ти; ( о продуктах) зажива́ти, зажи́ти; ( применять) застосо́вувати, застосува́ти

2) ( использовать) використо́вувати, використа́ти; ( издерживать) витрача́ти, ви́тратити, зужива́ти, зужи́ти и зужитко́вувати, зужиткува́ти