-
1 triad
1. n1) те, що складається з трьох частин (з трьох предметів)2) група з трьох осіб3) мат. тріада4) муз. тризвук2. adj хім.тривалентний* * *I [`traiʒd] n1) що-н., що складається з трьох предметів або частин; група з трьох чоловік; трійка2) мaт. тріада; війск., політич. "тріада", стратегічні ядерні сили США (ракети наземного, підводного базування, дальні бомбардувальники)3) peл. Трійця4) xiм. тривалентний елемент6) мyз. трезвуччяII [`traiʒd] a; хім. -
2 three-piece
adjщо складається з трьох предметів (звич. про жіночий костюм)* * *I [ˌariː'piːs] nжіночий костюм із трьох речей; трійка, чоловічий костюм з жилетомII [ˌariː'piːs] athree-piece suit — = three-piece; = three-piece; n
three-piece suite (меблевий) — гарнітур з дивана та двох крісел; салон
-
3 trefoil
1. n1) бот. конюшина2) трилисник3) комплект з трьох предметів4) архт. орнамент у вигляді трилисника2. adj1) трилистий2) що має форму конюшини3) прикрашений трилисником* * *I n1) бoт. конюшина ( Trifolium); трилисник; комплект з трьох предметів2) apxiт. орнамент у вигляді трилисникаII aтрилистий; що має форму конюшини; прикрашений трилисником -
4 trey
n1) трійка (в картах)2) троє очок (на гральних костях)3) розм. число три; набір з трьох предметів; монета у три пенси* * *[trei]n2) cл. число три; набір з трьох предметів; монета в три пенси -
5 triangle
n1) трикутник2) косинець3) те, що складається з трьох предметів (з трьох частин)4) муз. трикутник (ударний інструмент)triangle formation — спорт. розташування гравців трикутником
* * *n1) трикутникright-angled [acute, obtuse] triangle — прямокутний [гострокутний, тупокутний]трикутник
congruent triangles — рівні /конгруентні/ трикутники
triangle of forces — фiз. трикутник сил
solution of a triangle — мaт. рішення трикутника
3) = triad I 14) ( любовний) трикутник (love triangle, the eternal triangle); the third member of the triangle третій член трикутника5) мyз. трикутник ( ударний інструмент) -
6 trias
n1) число три2) набір з трьох; тріада3) (T.) геол. тріас; тріасові відкладення* * *['traiʒs]n1) число три; набір з трьох предметів; тріада2) гeoл. (Trias) тріас, відкладення тріасів -
7 three-piece
I [ˌariː'piːs] nжіночий костюм із трьох речей; трійка, чоловічий костюм з жилетомII [ˌariː'piːs] athree-piece suit — = three-piece; = three-piece; n
three-piece suite (меблевий) — гарнітур з дивана та двох крісел; салон
-
8 triad
I [`traiʒd] n1) що-н., що складається з трьох предметів або частин; група з трьох чоловік; трійка2) мaт. тріада; війск., політич. "тріада", стратегічні ядерні сили США (ракети наземного, підводного базування, дальні бомбардувальники)3) peл. Трійця4) xiм. тривалентний елемент6) мyз. трезвуччяII [`traiʒd] a; хім. -
9 three
1. n1) число триthree and three make six — три плюс три — шість
threes — а) тривідсоткові папери; б) вино на три пенси
2) трійка (цифра)3) номер три, номер третій4) троє, трійкаin threes — по троє, трійками
5) три роки (про вік)at three — у три роки, у трирічному віці
6) третя година7) pl третій розмір (номер)8) троє очок (у грі)2. numтриT. in One, One in T. — свята трійця
three sheets in the wind — розм. п'яний як чіп
three point landing — ав. посадка (приземлення) на три точки
* * *I [ariː] n1) трійка (цифра; тж. figure of three); три; троє; група із трьох предметів або людейin threes no — три ( у кожному), по три, по троє
three of my friends — троє моїх друзів; кapт. трійка
three of spades — трійка пік; три роки ( про вік)
a boy of three — трирічний хлопчик; третя година; pl трипроцентні папери
2) pl вино на три пенси••II [ariː]Three in One, One in Three — свята трійця
пит число триthree books [feet, weeks, pages] — три книги [фути, тижня, сторінки]
every three months — кожні три місяці; ( номер) три, ( номери) третій
Room three — кімната ( номер) три
three sheets in the wind — cл. вщент п'яний; = море по коліно
-
10 three
I [ariː] n1) трійка (цифра; тж. figure of three); три; троє; група із трьох предметів або людейin threes no — три ( у кожному), по три, по троє
three of my friends — троє моїх друзів; кapт. трійка
three of spades — трійка пік; три роки ( про вік)
a boy of three — трирічний хлопчик; третя година; pl трипроцентні папери
2) pl вино на три пенси••II [ariː]Three in One, One in Three — свята трійця
пит число триthree books [feet, weeks, pages] — три книги [фути, тижня, сторінки]
every three months — кожні три місяці; ( номер) три, ( номери) третій
Room three — кімната ( номер) три
three sheets in the wind — cл. вщент п'яний; = море по коліно
-
11 trefoil
I n1) бoт. конюшина ( Trifolium); трилисник; комплект з трьох предметів2) apxiт. орнамент у вигляді трилисникаII aтрилистий; що має форму конюшини; прикрашений трилисником -
12 trey
[trei]n2) cл. число три; набір з трьох предметів; монета в три пенси -
13 trias
['traiʒs]n1) число три; набір з трьох предметів; тріада2) гeoл. (Trias) тріас, відкладення тріасів -
14 о
I. или об и обо пред.1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!* * *I предл.; тж. об, обо1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, обII межд.1) о2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой -
15 діалектична логіка
ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.М. Булатов -
16 Кант, Іммануїл
Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.[br]Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін. -
17 потреби
ПОТРЕБИ - властивість усього живого, яка спонукає його до активності або викликає інші реакції завдяки відображенню надлишку, недостатності або відсутності чинників (речовини, енергії, інформації), що позитивно чи негативно впливають на життєдіяльність організму, людської особистості, соціальної групи, історичної спільноти, суспільства загалом. Задоволення існуючих та виникнення нових П. пов'язане з процесом споживання, а також з появою нових предметів П. На відміну від тварин, людина задовольняє П. не тільки завдяки пристосуванню, яке домінує на початкових стадіях її індивідуального та суспільно-історичного розвитку, а передусім завдяки створенню предметів П. на основі певного способу виробництва. Людські П. мають предметну спрямованість, якій передує т. зв. пошукова поведінка у межах ситуації, коли актуалізація та конкретизація П. стимулює пошук предметів і способів їх задоволення (таким чином утворюється конкретно-історичний механізм виникнення, функціювання і задоволення П.). Реалізація П. неможлива без адекватного усвідомлення їх, що залежить в цілому від умов та рівня культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта. Усвідомлення предмета П. набуває форми мети; відповідно усвідомлення шляхів, способів, засобів її досягнення - форми інтересів, які спонукають людину до різноманітних видів діяльності. Умовно систему П. особи можна зобразити у вигляді ієрархії трьох найбільш загальних рівнів: існування (вітальні II.), функціювання (соціальні П.), розвитку (П. самореалізації, самоствердження, творчості). В залежності від дослідницьких завдань застосовуються різні критерії класифікації та типології П.: за походженням - природні і штучні; за суб'єктом (носієм) - П. особисті (індивідуальні), групові, колективні, класові, національні, суспільні; за об'єктом - матеріальні, духовні; за сферами діяльності - П. праці, пізнання, відпочинку, спілкування; за функціональною роллю - П. самозбереження, функціювання, розвитку, домінуючі та другорядні, сталі й ситуативні; за циклами життєдіяльності суб'єкта - добові, тижневі, місячні, річні, вікові та ін. Вивчення структури, шляхів формування та задоволення П. є необхідною передумовою політики держави в будь-якій сфері суспільного життя.М. Надольний -
18 метафізика
МЕТАФІЗИКА ( від грецьк. μετά; φνσικά - після фізики) - філософське вчення про надчуттєві принципи та першооснови буття. Термін "М." ввів систематизатор творів Аристотеля Андронік Родоський (І ст. до н. е.), стосовно групи трактатів про "буття саме по собі". Сам Аристотель називав науку, що викладена в цих книгах, "першою філософією", "наукою про божество" ("теологією"), або просто "мудрістю". Умоосяжний, теоретичний характер цієї науки протиставляв сфері практичного досвіду, чим утверджується вища цінність М. Аристотель тут виступав як учень Платона. Однак, якщо для Платона існує лише одна філософія - мудрість, що спрямована на пізнання істинно сущого, тобто ідей, то Аристотель відрізняє "першу філософію" від другої ("фізики") і в такий спосіб закріплює за М. статус вищого знання про першопричини буття, знання, що існує як мета людського життя і джерело насолоди. Середньовічна філософія вважала М. вищою формою раціонального пізнання буття, але такою, що підпорядкована одкровенню. В її річищі детально тлумачилися проблеми співвідношення свободи і необхідності, загальних понять, можливості богопізнання за аналогією з пізнанням вищих родів сущого - блага, істини тощо. М. Нового часу долає межі теології. Зазнавши значного впливу натурфілософських ідей Відродження, М. насичується природничонауковою тематикою і водночас актуалізує у своєму проблемному корпусі питання гносеології. М. раціоналізму Щекарт, Спіноза, Ляйбніц) розвивалася в тісному зв'язку із традиційною онтологією. "Емпірична М." різко виступала проти гіпостазування сутностей, характерного для схоластичної філософії. У XVI - XVII ст. формується т. зв. нім. "шкільна", або "університетська", Неосхоластична М. Вона виникла внаслідок перенесення на нім. протестантський ґрунт ісп. єзуїтської М., що набула розвитку у працях Суареса. У нім. "шкільній" М. предмет визначається за Аристотелем: суще, стани сущого і види сущого; суб'єкт розглядається як: суб'єкт пізнання, граматичний суб'єкт, предмет дослідження. Одними із перших нім. проф. М. були Корнеліус Мартині (1568 - 1621), Якоб Мартині (1570 - 1649), Клеменс Тимплер, Абрахам Калов (1612 - 1686). Класична М., що репрезентована насамперед творами Вольфа, становить своєрідну трансформацію "шкільної" неосхоластичної М. Вольф вводить у М. картезіанський принцип "cogito, ergo sum." Це змінює характер викладу матеріалу та його послідовність: онтологія, загальна космологія, емпірична психологія, раціональна психологія, природна теологія. Кант звернув увагу на здатність М. періодично відновлюватися в культурі. М. є завершенням культури людського розуму і, за Кантом, можлива як систематичне знання, виведене із чистого розуму. Він вводить розрізнення М. природи і М. звичаєвості; остання є такою сферою, де суперечності чистого розуму знаходять практичне розв'язання. Проте Кант не побудував системи М., обмежившись дослідженням протиріч, в які доконче потрапляє розум у намаганні синтезувати завершену картину світу. Фіхте і Шеллінг, спираючись на кантівський принцип активності суб'єкта, прагнули створити позитивну М. З цією метою вони тлумачать діалектику розуму не як теоретичну безвихідь, а як рушій мислення, що веде до істини. Гегель вперше протиставив М. і діалектику як два різних методи пізнання. Разом з тим він розумів свою власну філософію як "істинну М.", "науку наук". У марксизмі зберігається тлумачення М. як методу, протилежністю якого є діалектика - спосіб мислення і вчення про розвиток буття і мислення. У друг. пол. XIX ст. складається негативне ставлення до М., особливо її гегелівської версії. Антиметафізичну спрямованість має антропологія Фоєрбаха, ірраціоналізм К'єркегора, волюнтаризм Шопенгауера. Проти М. були налаштовані позитивізм і неокантіанство. З критикою позитивного ставлення до М. виступили академічні й університетські філософи України (Юркевич, Гогоцький, Ліницький, Козлов). У рос. філософській традиції В. Соловйов розробив пантеїстичну "М. Всеєдності". Флоренський, Булгаков, Франк поєднували пошуки М. із проблемою антроподицеї. На Заході Гартман, спираючись на критичну онтологію, прагнув по-новому осмислити проблеми М. Неотомісти (Жильсон, Маритен) актуалізували метафізичні принципи середньовічної схоластики. У певний спосіб відновлюються підставові принципи традиційної М. також у філософії процесу Вайтгеда, феноменології Гуссерля, екзистенціалізмі. Гайдеггер, критикуючи М. як тип західноєвропейської культури, намагався повернутися до М. в її доплатонівській формі Н. еопозитивісти, спочатку відкинувши М. (напр., ранній Вітгенштайн), врешті-решт приходять до визнання проблематики М. Критичний раціоналізм Поппера також стверджує право М. на існування. У теорії "трьох світів" він обґрунтовує буття фізичного і ментального світів, а також світу об'єктивного знання. Постструктуралістський філософський дискурс перейнявся метою "деконструкції" (Деррида) попередньої метафізичної традиції. Дельоз і Гваттарі вважають, що клас філософії буття, починаючи з Платона й Аристотеля, оперує незмінними бінарними опозиціями типу "субстанція - акциденція", "об'єкт - суб'єкт", і протиставляють їм філософію становлення. Разом з тим сучасний філософський дискурс залишає за М. право на осмислення ситуації буття людини у світі.Ю. Іщенко -
19 red
1. n1) червоний колір2) річ червоного кольору3) (R.) червоний, революціонерthe Reds — революційні елементи, комуністи, червоні
to be in the red — бути в боргу, мати заборгованість
6) розм. червоне вино7) розм. грошіthe red, white and blue — англійський флот і армія (за кольорами прапора)
2. adj1) червоний; багровий; багрянийthe R. Rose — іст. Червона троянда
2) рум'яний3) почервонілий, зашарілий4) рудий5) гнідий6) закривавлений, обагрений кров'ю; кривавий; кровопролитнийred battle — поет. кривавий (кровопролитний) бій
7) (часто R.) червоний, революційний; комуністичний8) червоношкірий9) північний (про полюс магніту)red admiral — зоол. метелик-адмірал
red alert — військ. повітряна тривога «червона»
red algae — бот. червоні водорості
red ant — ент. руда лісова мурашка
red antimony — мін. сурм'яна обманка
R. Army — іст. Червона армія
R. Armyman — іст. червоноармієць
red ash — бот. пенсільванський ясен
red bass — іхт. червоний окунь
red beast — мисл. червоний звір
red beech — бот. звичайний бук
red biddy — розм. червоне вино із спиртом
red bilberry — бот. брусниця
red birch — бот. а) червона береза; б) чорна береза
red bird — орн. іволга
6) родовідна книга; в) список осіб, які перебувають на державній службіred brass — мет. томпак
red bug — ент. бавовняний червоноклоп
red cap — розм. а) червонокашкетник; б) амер. носильник; в) розм. військовий поліцейський; г) кардинал
red cedar — бот. олівцеве дерево, віргінський ялівець
red cent — амер. а) монета в один цент; б) знев. мідний шеляг
red coat — іст. червоний мундир (прізвисько англійського солдата)
red copper (ore) — мін. куприт, червона мідна руда
red coral — зоол. червоний корал
red corpuscle — фізл. червонокрівець, еритроцит
red cowberry — бот. брусниця
red crab — зоол. лангуст
R. Crescent — Червоний Півмісяць
R. Cross — а) Червоний Хрест (товариство); б) хрест св. Георгія (національна емблема Англії); в) червоний хрест хрестоносців; г) збірн. хрестоносці
red currant — бот. червоні порічки
red deer — зоол. благородний олень, марал
R. Duster — знев. червона ганчірка (прапор англійського торгового флоту)
R. Ensign — прапор торгового флоту Великої Британії
red fir — бот. дугласова ялиця
red gum — мед. дитяча кропив'янка
red gold — поет. чисте золото
red heat — мет. червоне гартування
red herring — а) копчений оселедець; б) хибний слід; в) військ. відволікаючий маневр
red huckleberry — бот. брусниця
red ink position — ек. збитковість операцій
red lamp — червоний ліхтар (біля будинку лікаря, біля аптеки, біля будинку розпусти)
red lattice — пивниця, корчма, шинок
red laver — бот. порфіра, червона водорість
red light — а) сигнал небезпеки; червоне світло (на транспорті); б) червоний ліхтар (біля будинку розпусти)
red maple — бот. червоний клен
red meat — а) сире м'ясо; б) кул. яловичина
red ochre — червона вохра, гематит
red osier — бот. пурпурова кошикова лоза
red pepper — бот. червоний (стручковий) перець
red perch — іхт. морський окунь
red softening — мед. розм'якшення головного і спинного мозку після крововиливу
red spider — ент. червоний кліщик
red spruce — бот. червона смерека
R. Squadron — іст. червона ескадра (одна з трьох ескадр англійського флоту)
red sturgeon — іхт. сахалінський осетер
red valerian — бот. центрантус
red ware — бот. бура водорість
to see red — знавісніти, ошаліти, збожеволіти
* * *I [red] n2) червоний предмет; червона куля ( у більярді); "червоний" ( у рулетці); руда тварина ( собака)3) політ. ( Red) "червоний", революціонер5) eк.; cпeц. ( the red) заборгованість, борг; дефіцит, збиток ( який записується червоним чорнилом)6) червоне вино7) cл. грошіII [red] a1) червоний; багряний2) рум'яний; почервонілий; зашарілий3) ( часто Red) червоний, революційний, радянський; комуністичний4) рудий; гнідий5) закривавлений, обагрений кров'ю ( про руки)6) ( Red) червоношкірий ( про американського індіанця)7) північний ( про полюс магніту) -
20 shop
1. n1) крамниця, магазин2) майстерня, цех3) установа, підприємствоto set up shop — почати діло, відкрити підприємство
the S. — а) палата громад; б) королівська військова академія у Вуліджі
closed shop — підприємство, де беруть на роботу тільки членів профспілки
open shop — підприємство, де беруть на роботу всіх
4) театр. ангажемент5) розм. професійні справи (інтереси)6) розм. в'язницяshop deputy — амер. цеховий староста; профспілковий організатор
shop! — ей, продавець!
to shut up shop — закрити крамницю; відійти від справ
to come to (the) wrong shop — звернутися не за адресою
to come to (the) right shop — звернутися до кого слід
to get a shop — розм. зайняти одно з перших трьох місць (на перегонах)
the whole shop — повністю, цілком
2. v1) ходити по магазинах, робити покупки, купувати (тж to go shopping)2) розм. звільняти (продавця)3) розм. посадити у в'язницю; арештувати4) військ. посадити на гауптвахту5) донести в поліцію (на когось)6) амер. ставити на ремонт (машину)* * *I n1) крамниця, магазинgeneral shop — універсальний магазин; спеціалізована крамничка або відділ універмагу; буфет, закусочна
2) майстерня; ательєa tailor's shop — ательє чоловічого одягу; цех ( заводу)
a foundry shop — ливарна, ливарний цех; фабрика, завод; підприємство
3) установа, заклад, підприємствоthe shop — студ. університет; театр. театр; палата громад
the other shop — конкуруюче підприємство; театр. ангажемент
4) cл. шкільна майстерня; праця ( навчальний предмет); уроки праці5) професійні справи, інтереси6) жapг. в'язницяII v1) ходити по магазинах, робити покупки ( to go shopping)2) придивлятися до товарів; підбирати ( товар); придивлятися ( до чого-небудь), підшукувати3) cл.; жapг. посадити у в'язницю, арештувати; вiйcьк. посадити на гауптвахту4) cл. донести ( на кого-небудь) у поліцію5) cл.; тex. ставити на ремонт ( машину)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
потрійний — а, е. 1) Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. || Який здійснюється, відбувається, повторюється тричі. || Якого роблять у три заходи. Потрійне схрещування. || Який є наслідком триразової дії.… … Український тлумачний словник
троїстий — а, е. Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний. || Укладений трьома державами, сторонами. Троїстий союз. •• Трої/сті музи/ки український… … Український тлумачний словник
Русский язык на Украине — (укр. Російська мова в Україні) один из двух наиболее распространённых языков общения населения Украины. В ходе Всеукраинской переписи населения 2001 года родным русский язык назвали 29,6% участников, в том числе 14,8% украинцев[1][2][3] .… … Википедия
Вопрос о статусе русского языка на Украине — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
Вопрос о статусе русского языка в Украине — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
Дискуссия о статусе русского языка в Украине — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
Положение русского языка в Украине — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
Положение русского языка на Украине — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
РЯнаУ — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
Русский язык в Украине — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия
Русский язык в украинском государстве — Николай Гоголь, русский писатель классик, уроженец Полтавщины Владимир Даль, составитель «Толкового словаря живого великорусского языка», уроженец Луганска … Википедия