-
101 Парменід із Елея
Парменід із Елея (бл. 540/515, Пд. Італія - після 480 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, засновник елейської школи. Написав для рідного міста закони, що виявилися дуже вдалими. До занять філософією навернутий піфагорійцем Амінієм, але розвиває мотиви Ксенофана (у котрого також навчався). Своє філософське вчення виклав у поемі "Про суще (природу)" (назва пізніша), від якої збереглося близько 160 віршів і, зокрема, вступ. Сюжет поеми: юнак, який жадає знання, зустрічає богиню Справедливості (Правди) - Дике. Вона розповідає йому про два шляхи: шлях знання, на якому отримуєш достеменну істину про суще, і шлях гадки (опінії), на якому можливі лише вірогідні уявлення, що ніколи не є достовірними. Як і інші досократики, П. вирішує проблему достеменно існуючого, справжнього буття А. ле, на відміну від них, рішення знаходить не у конкретних субстанціях (Воді, Повітрі, Вогні тощо). П. порушує питання про достеменне буття, яким воно є за власними визначеностями. Його вчення містить те, що засвідчує сама думка (логос), котра мислить буття. П. є зачинателем строгого мислення, цілковито умоглядної метафізики, яка виводить свої положення із самої думки. Отримане таким чином вчення П. про істинно суще можна звести до п'яти головних положень: 1) Лише буття існує, небуття немає. Це висновок з аналізу двох можливостей мислення, що відкриваються на першому шляху, визначеному Дике. Одна можливість, яку обирає П., - з необхідністю є буття. Друга - з необхідністю є небуття, її П. відкидає: адже те, чого немає, не можна ані пізнати, ані висловити. У свою чергу, заперечити реальність буття не можна, не знаючи його, а це передбачає його як існуюче. 2) Буття у своїй достеменності є Єдине, одне, тобто таке, що всюди дорівнює собі і охоплює все існуюче. Відтак Все є одне, Єдине. 3) Властивості Єдиного протилежні якостям, що їх мають чуттєві речі у світі Множинного Є. дине не виникло, не зникне, перебуває вічно (нескінченне), цілокупне, нерухоме, незмінне, гомогенне, не має порожнин (тобто не містить у собі небуття). П. уподібнює його довершено круглій Кулі, кожна точка якої рівновіддалена від центра. Цією метафорою виражається собірівність, безперервність, суцільність та рівноякісність буття (Єдиного). 4) Думка і буття є одне й те саме: мислення підтверджує суще у його буттєвості, а що виявило свою немислимість, не може існувати. На цій підставі спростовується як достовірність свідчень, так і припущення реальності небуття. Умоглядне мислення (логос) отримує значення критерію, яким засвідчується саме буття - суще у його достеменності. 5) Існують два шляхи пізнання: шлях знання, на якому буття постає як Єдине; шлях гадки (грецьк. "докса"), що представляє світ як Множинний і відповідає чуттєвому досвіду. Дане фундаментальне розмежування - умоглядно достовірного знання, з одного боку, і оманливого чуттєвого досвіду, що акумулюється у гадці (опінії), з іншого, - в різноманітних формах відтворюється у західній філософській традиції аж до сьогодення і становить засадничий принцип мислення у її межах. Однак IL, у повній відповідності до ксенофанівської настанови, не відкидає шлях опінії. Після викладу вчення про Єдине (достеменне буття) він подає розлоге вчення про генезис світу чуттєвих речей (Множинного). Всі речі виникають з двох елементів - вогню (активного) і землі (пасивного). Космогонія - це лише вірогідне знання, але воно теж необхідне, відповідаючи природі видимих речей. Учень П. Зенон Елейський сформулював низку аргументів, якими доводить істинність вчення П. про Єдине на противагу свідченням почуттів (див. Зенон Елейський, Елейська школа, досократики). Осн. тв.: "Про суще". -
102 філософія історії
ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ - галузь філософського знання, що вивчає історичний процес та його складові як своєрідні, внутрішньо розгалужені і водночас цілісні утворення в їхньому взаємозв'язку і змінах; природу, способи і форми історичного пізнання, основні особливості, ланки і способи використання історичних знань. Філософські погляди на історію в стародавньому суспільстві були органічною складовою міфологічного світогляду та історичних вчень (таких мислителів, як Платон, Аристотель, Полібій у Греції; в Китаї - Конфуцій, Шан Ян, Сима Цянь та ін.). Формування Ф.і. як самостійної філософської дисципліни пов'язане з іменами Вольтера (який запровадив термін "Ф.і."); Тюрго, Кондорсе, Гердера, Гегеля (прогресистський напрям); Монтеня, Руссо (регресистський); Ібн-Хальдуна, Мак'явеллі, Віко (циклічний). Попередній абрис принципово іншого, некласичного підходу до філософського осмислення історичного процесу накреслив Маркс у своєму вченні про формації (див. формація суспільно-економічна). Втім, чіткий перехід філософсько-історичної думки від класичної, лінійної парадигми до некласичного, нелінійного розуміння історії відбувається з кін. XIX ст.; він пов'язується зі зміщенням від моністичного тлумачення історичного процесу до плюралістичного розгляду останнього; від генералізуючого вивчення - до індивідуалізуючого; від розсудково-абстрактного, есенційного пояснення - до цілісного, заснованого на органічній єдності всього розмаїття здатностей осягнення людиною світу. Некласична Ф.і. постає як багатовекторний, плюралістичний стан осмислення поступу людства в дедалі нових, заснованих на різноманітних методологічних засадах філософських вченнях, концепціях і теоріях історичного процесу. У розмаїтті притаманних сучасній Ф.і. поглядів, концепцій і вчень із часткою умовності можна виділити декілька основних напрямів. Перший акцентує увагу на питаннях про: співвідношення природи й історії; своєрідності історичного процесу, його витоки, сенс і спрямованість; основні діахронічності (на зразок доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств, формаційного ряду чи традиційної схеми - Античність, Середньовіччя, Нова та Новітня історія) та інваріантності, архетипічності (на кшталт культурно-історичних типів Данилевського, культур Шпенглера, цивілізацій Тойнбі чи культурних суперсистем Сорокіна) одиниць виміру історії; взаємозумовленості свободи, випадковості і необхідності у русі суспільства. Розробки другого напряму в галузі Ф.і. поділяються на два великих субнапрями: наукоцентричний (марксизм, школа "Анналів" - Блок, Февр, Бродель, аналітична філософія історії - Нагель, Гемпель, Дрей, Уайт тощо) та наукобіжний (віталістська - Ніцше, Дильтей, Шпенглер, Ортега-і-Гассет, екзистенційна - Гайдеггер, Гадамер, Габермас, Рикер). Специфікою кожного з цих двох напрямів зумовлюється коло і характер розгляду гносеологічних питань Ф.і., наукоцентричний напрям фокусується на проблемах суб'єкта і об'єкта історичного пізнання; особливостей та структур історичного наукового дослідження; співвідношення в історичному пізнанні опису, обґрунтування і пояснення, творчості й відображення, фактуального, емпіричного й теоретичного історичного знання; специфіки з'ясування історичних законів, своєрідності історичної реальності, побудови наукової історичної картини світу тощо. Наукобіжний напрям зосереджує увагу на особливостях осягнення світу як історії. До кола наріжних тут входять такі питання, як: світ як історія, життєвий світ, людське буття, людський досвід, доля, час, екзистенція, екзистенціали, людська ситуація, історичне апріорі, свобода, вибір, переживання, духовна реальність тощо. Останнім часом окреслюється тенденція до інтеграції означених напрямів. В просторі третього виміру Ф.і. ті самі характеристики, які в рамках перших двох вимірів поставали в проблемному зрізі, оскільки їх з'ясування було метою діяльності історика, постають як нормативи і регулятиви його подальшої творчості. При цьому в наукобіжному та наукоцентричному напрямах методологічне використання цих характеристик в осягненні історичного процесу має свою специфіку. Якщо в межах першого це досліджується безпосередньо, за допомогою співпереживання, інтелектуальної інтуїції і т.ін., то в рамках другого напрацьовані в Ф,і. узагальнення, закони, підходи і методи сприймаються опосередковано - через проміжні рівні теоретичного узагальнення - загальнонауковий та власне історичний О. станній також поділяється на рівні: всезагальної (фундаментальної, базової) теорії; галузевих історичних теорій, концепцій, гіпотез і окремих узагальнень теоретичного характеру; емпіричний рівень. Кожен із рівнів узагальнення відіграє при цьому роль методології щодо більш локальних рівнів.І. Бойченко -
103 Каунтер
( назва двох боргових в'язниць в Лондоні) Counter -
104 кращий доказ
( з двох або більше) preferable evidence -
105 подвійна реєстрація
( літака у двох країнах тощо) dual registrationУкраїнсько-англійський юридичний словник > подвійна реєстрація
-
106 примірник тратти
( виписаної у двох або трьох примірниках) via лат. -
107 bipartite
який складається з двох частин; двосторонній -
108 co-pending application
одна з двох ( або більше) заявок ( того ж заявника), що одночасно перебувають під розглядом патентного відомства -
109 Counter
-
110 counterpurchase
= counterpurchase deal -
111 dual jobholder
сумісник; особа, яка працює на двох роботах -
112 dual ownership
-
113 dual registration
-
114 duplicate
1) дублікат, копія, другий примірник; боргова квитанція; ломбардний білет; свідоцтво про відновлення неспроможного боржника у правах2) ідентичний; подвійний; який дублює; запасний3) копіювати, робити дублікат, виготовляти в двох примірниках, дублювати, відтворювати, повторяти•- duplicate contract scheme
- duplicate copy
- duplicate functions
- duplicate of exchange
- duplicate originals
- duplicate taxation
- duplicate textually -
115 duplication
подвоєння; копіювання, дублювання, повторення, виготовлення у двох примірниках; зняття копій; дупліка ( репліка позивача); нові заперечення відповідача ( у цивільному процесі) -
116 grant
1) дозвіл; дарування; дарча; дарчий акт; дотація, субсидія; відчуження; документ про відчуження майна; одноразова грошова виплата; передача прав(а) власності; видача ( чогось); надання ( чогось)2) дозволяти; дарувати; відчужувати; надавати (ліцензію, право тощо); давати (дозвіл, дотацію тощо); передавати ( право власності)•grant a compensation award to an injured worker — надавати компенсаційну виплату ушкодженому працівнику
grant divorce at the request of either party — дозволяти розлучення на прохання будь-якої з двох сторін
- grant a benefitgrant immunity from prosecution in return for testifying for the state — надавати імунітет ( від судового переслідування) в обмін на свідчення на користь обвинувачення ( або держави)
- grant a guarantee
- grant a lease
- grant a leave
- grant a leave of the court
- grant a licence
- grant a license
- grant a motion
- grant a patent
- grant a permission
- grant a permit
- grant a petition
- grant a policy
- grant a power
- grant a relief
- grant a request
- grant a respite
- grant a stay of execution
- grant a tales
- grant a visa
- grant a title
- grant amnesty
- grant an appeal
- grant an application
- grant an exemption
- grant asylum
- grant audit
- grant authority
- grant-back clause
- grant bail
- grant charter
- grant citizenship
- grant concession
- grant demands
- grant discharge
- grant divorce
- grant dominion status
- grant emergency powers
- grant emoluments
- grant exemption from a tax
- grant exemption from taxation
- grant exterritoriality
- grant extraterritorial rights
- grant from government
- grant from the Crown
- grant funds
- grant holiday without pay
- grant immunity
- grant-in-aid
- grant landing rights
- grant leave
- grant legal aid
- grant of authority
- grant of benefit
- grant of dignity
- grant of immunity
- grant of nationality
- grant of pardon
- grant of patent
- grant of parole
- grant of permission
- grant of power of attorney
- grant of probate
- grant of probation
- grant of recognition
- grant of representation
- grant of separation
- grant of time off
- grant of title of honor
- grant of title of honour
- grant pardon
- grant Parliamentary sanction
- grant parole
- grant permission
- grant permit
- grant political asylum
- grant political autonomy
- grant power
- grant powers
- grant preference unilaterally
- grant privilege
- grant probate
- grant protection
- grant rehearing
- grant relief
- grant relief of waiver
- grant sanction
- grant self-government
- grant state independence
- grant surety
- grant the power of attorney
- grant the refugee status
- grant the request for retrial -
117 indenture
документ з відривним дублікатом; документ, укладений у двох ( або більше) примірниках; угода за печаткою, контракт -
118 junior barrister
-
119 junior counsel
-
120 lesser of two evil
См. также в других словарях:
двох'ярусний — прикметник … Орфографічний словник української мови
двох'ярусний — двоя/русний, а, е. Який має два яруси. Двох ярусний стадіон. •• Двох я/русний ри/нок фін. валютний ринок, розділений на два яруси, в одному з яких курс валюти визначається дією ринкових сил, а в другому – регулюється державою через інтервенції … Український тлумачний словник
двох'ярусність — ності, ж. Властивість за знач. двох ярусний … Український тлумачний словник
двох'ярусно — Присл. до двох ярусний … Український тлумачний словник
гарт охолодженням у двох середовищах — Syn: гартування охолодженням у двох середовищах … Словарь синонимов металлургических терминов
гарт у двох середовищах — Syn: гартування у двох середовищах … Словарь синонимов металлургических терминов
гартування охолодженням у двох середовищах — Syn: гарт охолодженням у двох середовищах … Словарь синонимов металлургических терминов
гартування у двох середовищах — Syn: гарт у двох середовищах … Словарь синонимов металлургических терминов
перебувати у двох вимкнених станах вимкнено - прапорець опущений, увімкнено - прапорець піднято. — 2. Бітова комірка процесора, що використовується для фіксації його режимів … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
двоє — двох, числ. кільк. Збірн. до два. || у знач. ім … Український тлумачний словник
обидвоє — двох, числ., збірн., діал. Обоє … Український тлумачний словник