Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(заседание)

  • 1 заседание

    засідання. -ние публичное, при открытых дверях - прилюдне засідання, (при закрытых дверях) неприлюдне засідання.
    * * *
    засі́дання

    Русско-украинский словарь > заседание

  • 2 откладывать

    откладать) откласть и отложить
    1) (класть в сторону, особо) відкладати (відкладувати), відкласти, відложити що. [Відкладіть ці книжки, я візьму їх з собою]. -вать от чего (отбирать) - відбирати, відібрати. -жите мне лучших яблок - відберіть мені кращ(еньк)их яблук. -вать часть (масла, мёду и т. д.) - надкладати, надкласти (масла, меду). Ежемесячно -вать из (от) жалованья - що-місяця відкладати з платні;
    2) -вать, -жить (отсрочивать) - відкладати (відкладувати), відкласти - см. Отсрочивать. -вать на завтра - відкладати на завтра. Не -вая далее дела… - не відкладаючи справи надалі. -жить заседание до вторника - відкласти засідання до вівторка. -жить исполнение приговора - відкласти виконання вироку (присуду). -вать, -жить в долгий ящик что (дело) - відволікати, відволокти, відтягувати, відтягнути, відсовувати, відсунути що (справу) на безрік. -жить попечение о чём - кинути й думати (думку) про що;
    3) (воротник) ви[від]кладати, відкласти, викласти, відкочувати, відкотити коміра; (лошадей) ви[від]прягати, відпрягти, випрягти (коні) - см. Выпрягать. -дывать карету - випрягати коні з берлину (з карети), розпрягати берлина (карету). Откладываемый - відкладаний, відкладний. Отложенный - відкладений, відібраний. Заседание -но - засідання відкладено.
    * * *
    несов.; сов. - отлож`ить
    1) відклада́ти, відкла́сти
    2) ( выпрягать лошадей) випряга́ти, ви́прягти и повипряга́ти, відпряга́ти, відпрягти́; ( распрягать) розпряга́ти, розпрягти́ и порозпряга́ти

    Русско-украинский словарь > откладывать

  • 3 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 4 закрываться

    закрыться
    1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];
    2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;
    3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;
    4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];
    5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыться
    1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться
    2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися
    3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися

    Русско-украинский словарь > закрываться

  • 5 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 6 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

  • 7 открытый

    1) (прич. от гл. Открыть) відкритий, відчинений, розчинений, відхилений, (гал.) отворений; відтулений, відслонений, розплющений (-ні очі), відіткнутий (-та пляшка), розгорнений (-на книга); виявлений, викритий; знайдений; винайдений и т. д. Конференция -та - конференцію відкрито. Недавно -тая планета - недавно (нещодавно) відкрита планета. Магазин, банк -крыт от 10 до 3 - крамниця відчинена, банк відчинений или крамницю, банк відчинено від десятьох до трьох;
    2) (прилаг.) відвертий [-та вдача (характер), -та (непотайна) душа, -те (непотайне) серце, -тий бій, -та реакція, -тий (явний) ворог, -те ворогування (-та ворожнеча) (вражда)], чистий [Чисте поле, море], (публичный) прилюдний. [Прилюдне засідання, -ні збори]. -тое лицо, лоб - ясне (чисте) лице, чоло. -тое письмо - відвертий лист, картка, листівка. -тая голова - непокрита голова. Добиться чего -той силой - добитися чого силоміць (-міццю). В -том поле, море - у чистому полі, морі. На -том воздухе - на вільному повітрі. На -том (видном) месте - на виднот[ц]і, на белебні, на голотечі. Под -тым небом - просто неба, під голим небом, надворі. [Вистави одбувались просто неба (Єфр.)]. При -тых дверях - прилюдно. Дело слушается (разбирается) при -тых дверях - справу или справа розбирається прилюдно. Об'являю заседание -тым - оповіщаю початок засідання.
    * * *
    1) прич. відкри́тий; відту́лений, відсло́нений; відчи́нений, повідчи́нюваний, відхи́лений; розго́рнутий, розго́рнений; розкри́тий, порозкри́ваний; розплю́щений; ви́критий
    2) в знач. прил. відкри́тий
    3) (в знач. прил.: откровенный) відве́ртий, відкри́тий; ( искренний) щи́рий; ( нескрываемый) неприхо́ваний; ( явный) я́вний

    Русско-украинский словарь > открытый

  • 8 отсрочивать

    отсрочить
    1) відкладати, відкласти, відсувати, відсунути. Заседание -чено до вторника, -чено на неделю - засідання відкладено до вівтірка, відкладено (відсунуто) на тиждень. -чить исполнение приговора - відкласти (відсунути, загаяти) виконаная присуду;
    2) (назначать другой срок) відрочувати, відрочити. -чить уплату долга - відрочити виплату боргу. Время взноса налогов -чено до Рождества - час на внесення податків відрочено до Різдва. Отсроченный - відкладений, відсунений; відрочений.
    * * *
    несов.; сов. - отср`очить
    відстро́чувати, відстро́чити; ( откладывать) відклада́ти, відкла́сти

    Русско-украинский словарь > отсрочивать

  • 9 отсрочиваться

    1) відкладатися, бути відкладеним, відсуватися, бути відсуненим;
    2) відрочуватися, бути відроченим. Заседание -вается до вторника - засідання відсунено (відкладено на вівторок) до вівтірка. Платёж -вается до 1-го мая - виплату відрочено до 1- го травня.
    * * *
    відстро́чуватися; відклада́тися

    Русско-украинский словарь > отсрочиваться

  • 10 присутственный

    урядовий, службовий. -ное место - урядове місце. -ные места - урядові установи, (стар.) уряди. -ный день, час - урядовий (службовий) день, -ва година. [В установі я буваю тільки в урядові години].
    II. Присутствие, присутствование (где, при чём) - присутність, бутність, притомність (- ости), буття (де, при чому). В -вии чьём, моём - в присутності, в притомності, при бутності чиїй, моїй, за буття (мого, твого и т. д.) де, перед ким, при кому. [В присутності моїй це сталося. При бутності нас двох (Волч. пов.). Я їй перед батьком говорила]. Почтить кого своим -вием - ушанувати кого своєю присутністю, притомністю. Не потерять -вия духа - не стратити духу, не звомпити. [Не звомпив-же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі (Сторож.)].
    II. Присутствие -
    1) (комната) урядова заля, урядове місце. Можно ли войти в -вие? - чи можна увійти в залю урядову?
    2) урядове засідання. -вие (заседание) будет продолжаться два часа - засідання тягтиметься дві годині. Во время -вия - підчас засідання. Состав -вия - склад присутніх, присутні.
    * * *
    службо́вий

    \присутственный день — службо́вий день

    прису́тственное ме́сто — прису́тствене мі́сце

    Русско-украинский словарь > присутственный

  • 11 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 12 собрание

    1) (общее заседание, сходка) збо́ри, -рів, зібра́ння; збі́рка
    2) (совокупность предметов; коллекция) зібра́ння, збір, род. п. збо́ру; диал. збирани́ця; ( совокупность текстов) збі́рка; ( сборник) збі́рник

    \собрание ние зако́нов — збір (зібра́ння) зако́нів

    \собрание ние сочине́ний — збі́рка (зібра́ння) тво́рів

    Национа́льное \собрание ние — Націона́льні збо́ри

    4) (клуб, съезд, группа людей) дорев. зібра́ння

    дворя́нское \собрание ние — дворя́нське зібра́ння

    5) ( действие) збира́ння

    Русско-украинский словарь > собрание

См. также в других словарях:

  • заседание — продолжается • действие, субъект, продолжение заседание проходит • действие, субъект заседание состоялось • существование / создание, субъект, факт идёт заседание • действие, субъект, продолжение назначить заседание • модальность, планирование… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ЗАСЕДАНИЕ — ЗАСЕДАНИЕ, заседания, ср. Собрание, совещание членов какой нибудь организации для коллективного обсуждения каких нибудь вопросов. Научное заседание. Заседание суда. Назначить заседание. Открытое заседание. Закрытое заседание. «Из шумного я… …   Толковый словарь Ушакова

  • Заседание — Заседание: Судебное заседание Пленарное заседание Заседание парламента Список значений слова или словосоче …   Википедия

  • ЗАСЕДАНИЕ — ЗАСЕДАНИЕ, заседать, заседка и пр. см. засаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • заседание — собрание, совещание, встреча, пленум, съезд, саммит; планерка, синклит, совет, ассизы, пятиминутка, оперативка, директорат, летучка Словарь русских синонимов. заседание сущ., кол во синонимов: 14 • ассизы (3) • …   Словарь синонимов

  • ЗАСЕДАНИЕ — госдумы. Жарг. шк. Шутл. Заседание педсовета. Максимов, 149 …   Большой словарь русских поговорок

  • ЗАСЕДАНИЕ — ЗАСЕДАНИЕ, я, ср. Собрание членов какой н. организации для обсуждения чего н. З. профкома. З. редколлегии. Быть на заседании. Уйти с заседания. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • заседание — деловая встреча совещание — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы деловая встречасовещание EN meeting …   Справочник технического переводчика

  • заседание —   , ия, ср.   Собрание членов какой л. организации, коллектива для обсуждения каких л. вопросов.   * Торжественное заседание.   ◘ Повсюду в стране прошли торжественные заседания, посвященные 50 летию Великого Октября. ИКПСС, 654. В Кремлевском… …   Толковый словарь языка Совдепии

  • заседание — ЗАСЕДАНИЕ, я, ср Мероприятие, представляющее собой собрание членов какой л. организации, коллектива для обсуждения чего л., каких л. вопросов. Заседание ученого совета. Торжественное заседание …   Толковый словарь русских существительных

  • заседание — ▲ общественное собрание ↑ руководящий орган заседание собрание коллектива руководящего органа. конференция. съезд собрание представителей какой л. организации. конгресс. слет (# пионеров). пионерский сбор. форум. ассамблея. | собор (земский #).… …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»