-
121 nay-say
1. nвідмова; заперечення2. vвідмовляти* * *n; іст.відмова; заперечення -
122 negational
adjзаперечний; що стосується заперечення* * *aнегативний, заперечний; який відноситься до заперечення -
123 negativism
n1) схильність до заперечення; нігілізм; невизнання дійсності2) мед. негативізм; безглуздий опір зовнішньому впливу (душевнохворого)3) філос. негативізм* * *n1) схильність до заперечення; нігілізм; неприйняття дійсності2) мeд. негативізм; безглуздий опір ( душевнохворого) зовнішньому впливу3) фiлoc. негативізм -
124 non-substantialism
n філос.заперечення об'єктивного існування зовнішнього світу* * *n; філос. -
125 nor
n ч. ім'яНор (зменш. від Norman)* * *I [nxː]cj1) вводить другу частину складносурядного речення за наявності заперечення в першій частині (та) не, також не; на початку самостійного речення, яке слідує за заперечним (та),... не2) вводить другу частину складносурядного речення за відсутності заперечення в першій частині також, теж... не3) як корелят до not, no вводить однорідні члени речення ніII [nxː]cj дiaл. ніж -
126 objectionable
adj1) неприємний; незручний2) небажаний; що викликає заперечення3) негожий, вартий осуду, поганий* * *a1) який викликає заперечення або протест2) поганий, вартий осуду3) неприємний; незручний; образливий -
127 opposition
n1) опір, протидія; заперечення2) контраст; протилежність, супротивність3) опозиція4) астр. протистояння* * *n1) опір, протидія; заперечення2) контраст, протилежність3) ( часто Opposition) опозиція (політична партія, у парламенті)4) acтp. протистояння5) опозиція -
128 plea
n1) офіційна заява підсудного (відповідача) суду2) заперечення3) юр. судовий процес4) передача справи в суд5) виправдання; привід; доказ; аргумент; посилання6) звернення, заклик7) благання, прохання* * *[pliː]n1) юp. заява, зроблена в суді однією зі сторін або від її імені; офіційна заява, відповідь підсудного або відповідача суду; заперечення; скарга, прохання; позов по суду; заява ( суду) підстав позову або захисту проти позову2) юp.; icт. судова справа, процес; передача справи до суду3) виправдання, привід; довід; посилання ( на яку-небудь причину)4) звернення, заклик; прохання; благання
См. также в других словарях:
заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення … Український тлумачний словник
заперечення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
не — запереч. част. 1) Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого. || Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту. || Уживається для повного заперечення чого небудь після… … Український тлумачний словник
ні — I част. 1) заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. || Уживається для застереження від якої небудь дії. || Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого небудь, незгоди з чим… … Український тлумачний словник
репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному … Український тлумачний словник
ба — I виг., розм. Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. •• Ти ба! ти диви, дивись! II част. 1) у сполуч. зі сл. та, але. Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі зазвичай… … Український тлумачний словник
Бог — рідко біг, Бо/га, ч. У релігійних віруваннях – творець, що створив світ і керує ним та вчинками людей. || чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого небудь. •• Бі/йся (побі/йся) Бо/га! вираз, що вживається як… … Український тлумачний словник
заперечний — а, е. 1) Який заперечує що небудь, містить заперечення (у 2, 3 знач.). 2) Який можна спростувати, заперечити (у 1 знач.). 3) спец. Побудований на запереченні. 4) грам. Який містить або являє собою заперечення (у 5 знач.). Заперечне речення … Український тлумачний словник
незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення … Український тлумачний словник
нігілізм — у, ч. 1) Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. •• Терапевти/чний нігілі/зм невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення корисності лікувальних заходів. 2) Спосіб мислення нігіліста (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
ніякий — а, е, займ. запереч. 1) Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення. || Будь який, хоч би який. 2) у сполуч. з част. ні та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета. 3) у знач. прикм.,… … Український тлумачний словник