-
101 throw over
phr v1) кидати, залишити, залишати ( друзі)2) відмовлятися ( від плану)the government was thrown over by a rebel group — уряд був скинутий заколотниками /повсталими/
4) cпeц. перемикати; перекидати ( рукоятку) -
102 trash
I n1) непотріб; сміття; макулатура; = trash ice2) нісенітниця, дурниця; літературний або художній брак; халтура3) розм погань; непотріб, люди, що не коштують нічогоwhite trash — aмep.; icт. бідняки з білого населення південних штатів; окидьок
5) c-г. пожнівні залишки6) cл. акт вандалізму, погром7) в гpaм.; знaч. вигуку погань! (виражає презирство, зневагу)II v4) пepeв.; aмep. зневажливо відноситися5) aмep.; cл. громити; розносить перетворювати на купу обломків (умисно, на знак протесту)to trash store windows — бити вітрини; псувати, спотворювати
to trash the envi ronment — спаскудити те, що оточує середовище, they trash ed good streets вони спаскудили гарні вулиці
6) aмep. засуджуватиIII n; діал.books that had best be trashed — книги, яким місце на звалищі
1) собачий повідець або ошийник2) перешкода, трудністьIV2) стримувати, притримуватиV v; іст.1) йти насилу ( по грязюці) -
103 trick
I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
104 vamoose, vamose
v.сл. втікати; тікати з усіх ніг; to vamoose, vamose town поспіхом залишити місто; to vamoose, vamose the camp знятися з табору -
105 walk away
-
106 whoever
рго n (whomever) А conj хто б неEx:whoever you may, be, sir, I am deeply grateful to you — хто б ви не були, сер, я вам щиро вдячний Б rel1) той хто; будь-якийwhoever comes shall be welcome — хто б не прийшов, він буде бажаним гостем
whoever finds it may keep it — той, хто це знайде, може залишити (це) собі
2) (див. whomever) go and fetch whoever you like приведи того, кого хочеш3) хто б ( вираження здивування) -
107 благоусмотрение
воля, вільна воля, уподоба, свій (вільний) погляд (розсуд), ласка. Оставить на б-ие - залишити (полишити, дати) кому на волю, оставити до вподоби, полишити на чийсь вільний погляд (розсуд), полишити комусь на ласку, на власне розміркування.* * *ро́зсуд, -у -
108 бросить
1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.* * *см. бросать -
109 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
-
110 забрасывать
забросать чемI. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.II. Забрасывать, забросить -1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).* * *I несов.; сов. - заброс`атьзакида́ти, заки́дати и мног. позакида́тиII несов.; сов. - забр`осить1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти -
111 запускать
запущать) запустить1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.* * *I несов.; сов. - запуст`ить( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)II несов.; сов. - запуст`ить\запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)
( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти\запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)
-
112 обезножить
збезножити кого, (о мног.) побезножити, позбавити ніг, залишити без ніг, ноги. Обезноженный - збезножений, позбавлений ніг (ноги).* * *залиши́ти без ніг; збезно́жити, обезно́жити -
113 переставать
перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!* * *несов.; сов. - перест`атьперестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием) -
114 подозрение
підозріння (підозрювання), підозра, підзо[і]р (-зору), призра (приздра), приздріння, позір (-зору) (провинц.). Быть на -нии - бути в підозрі, в підзорі, в приздрінні и т. д. Иметь -ние на (против) кого-л. - призру (підозру, підзор) мати на кого. Возбуждать в ком-л. -ние против кого-л. - збуджувати підозру (підзор) в кому (су)проти кого. -ние падает (пало) на кого-л. - підозра и т. д. падає (впала) на кого. Оставить кого в -нии - залишити кого у підозрі, приздрінні и т. д. Он арестован по -нию в шпионстве, в воровстве - його заарештовано з підзору (з підозри) в шпигунстві, у злодійстві. Вызывающий -ние в ком - підозренний кому; см. Подозрительный 1.* * *підо́зра, підозрі́ння -
115 покидать
покинуть кидати, кинути, покидати, покинути лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, (гал.) опускати, опустити, (о мн.) позалишати и т. д. -нуть убегая - відбігати, відбігти, (о мн.) повідбігати кого, чого. [Перевертні, що відбігли рідного люду і його звичаїв, і його мови, і його віри, і його спільної долі (Куліш)]. -нуть, уходя - відходити, відійти кого, чого (гал.). [Не одходи мене, мати! хто-ж мя буде колисати]. Очень жаль, что вы нас -даете - велика нам шкода, що ви нас кидаєте. Без сожаления -ну белый свет - без жалю покину світ білий. Не -дай меня в отчаянии - не лишай мене в розпачі. Счастье -ло его - доля опустила (покинула) його. -нули больного на волю божью, без присмотра - залишили слабого на волю божу (на призволяще), без догляду. Срв. Оставлять, оставить. Покинутый - кинутий, покинутий, залишений, полишений, (гал.) опущений, (о мн.) позалишуваний.* * *I(несов.: побросать) поки́дати; (долго, много) попоки́датиII несов.; сов. - пок`инуть -
116 приглашать
пригласить1) запрошувати, запрошати, запросити, запрохувати, запрохати, (о мн.) позапрош[х]увати, спрошувати, спросити, (звать, зазывать) кликати, покликати, закликати, закликати (о мн. позакликати), зазивати, зазвати кого до кого, до чого, на що, (проходящих мимо) завертати, завернути, (церемонно) вітати, завідувати, завітати кого до кого, у що, (призывать к чему) призволяти, призволити, заволати, присоглашати, присогласити кого до чого. [Запросив гостя на вечерю. Підходжу й запрохую: подивіться крізь моє шкло (Корол.). Янко спрошує гості на весілля (Федьк.). На хліб на сіль людей закликають (Макс.). Думав зазивати його до себе, а він і сам зайшов до мене (Звин.). Треба доктора покликати (Крим.). Удова… всіх козаків у двір завертала (Дума). Титарівну у танець вітає (Шевч.). Просили мене і завітували до себе (М. Вовч.). Король Едвард шотландців призволяє лихую зваду залишити (Л. Укр.). Ви-ж сами присогласили мене до прямоти та до щирости (Крим.)]. -сить к соблюдению тишины - закликати до спокою, запросити бути тихо;2) (привлекать) присоглашати, присогласити, затягати, затягти кого до кого, куди, у що [Хмельницький присоглашає хана, щоб нам поміг (Тобіл.)];3) (предлагать упрашивая) припрох[ш]увати, припросити кого до чого. [Гостей до страви припрохували]. Приглашённый - запроханий, запрошений, закликаний, покликаний. -нный обед, -нный вечер - см. Званый. -нные гости - прохані гості.* * *несов.; сов. - приглас`итьзапро́шувати, запроси́ти и позапро́шувати; запро́хувати, запроха́ти, присоглаша́ти, присогласи́ти; ( упрашивать) припро́шувати и припро́хувати и припроша́ти, припроси́ти; ( просить) проси́ти, попроси́ти, проха́ти, попроха́ти; ( созывать) напро́шувати, напроси́ти и понапро́шувати, напро́хувати, напроха́ти и понапро́хувати, спро́шувати, спроси́ти -
117 Необязанный
незобов'язаний, вільний від зобов'язання (від зобов'язань), вільний від обов'язку (від обов'язків). -ные платить налог - незобов'язані платити податок. -ные присутствовать могут покинуть собрание - вільні від обов'язку бути присутніми можуть залишити збори. -
118 card
n1. картка- card vote/ voting система голосування, при якій кількість голосів делегата визначається кількістю членів організації (перев. профспілкової), яких він представляє- calling card візитна картка- diplomatic identity card дипломатична картка- identity card посвідчення особистості- invitation card запрошення- party card партійний квиток- visiting card візитна картка- card of admission запрошення (на збори, вечір тощо)- to leave a visiting card залишити візитну картку -
119 maintain
v1. підтримувати (партію, рух тощо)2. захищати, відстоювати (точку зору, думку тощо)3. зберігати, утримувати (контроль тощо)4. підтримувати, зберігати- to maintain an amendment відстоювати поправку, відмовитись зняти поправку- to maintain an attitude притримуватись якоїсь позиції; відстоювати позицію- to maintain the common cause надати підтримку спільній справі- to maintain contact(s) підтримувати зв'язок/ контакти- to maintain a cooperative association with smbd. підтримувати стосунки співпраці з кимсь- to maintain correspondence вести переписку, переписуватись- to maintain a dangerous position стояти на небезпечній позиції- to maintain diplomatic relations підтримувати дипломатичні стосунки- to maintain friendly relations підтримувати/ зберігати дружні стосунки- to maintain military bases зберігати військові бази- to maintain nuclear guarantees зберігати ядерні гарантії- to maintain an open mind бути неупередженим, зберігати об'єктивність- to maintain the original position утримати початкову позицію; не поступитися- to maintain peace зберігати/ відстоювати мир- to maintain a reservation залишити в силі домовленість- to maintain one's rights захищати свої права- to maintain supremacy зберігати/ утримувати вищість/ верховенство- to maintain trade relations підтримувати торговельні стосунки -
120 majority
- absolute majority абсолютна більшість- bare majority незначна більшість- bloated majority значна більшість- clear majority очевидна більшість- congressional majority більшість членів Конгресу- decisive parliamentary majority більшість, що має вирішальний голос в парламенті- distributed majority більшість за особливим розподілом- large majority значна більшість- marginal majority незначна більшість- narrow majority незначна більшість- small majority незначна більшість- majority decision рішення, прийняте більшістю голосів- majority rule підпорядкування меншості більшості; принцип більшості; правило прийняття рішень більшістю голосів- majority vote голосування більшістю голосів- mechanical majority механічна більшість- non-official majority неофіційна більшість- over-all majority переважаюча більшість- overwhelming majority переважаюча більшість- plumping majority переважаюча більшість- qualified majority кваліфікована більшість; спеціально або особливо встановлена більшість- relative majority відносна більшість- requested majority необхідна більшість- requisite majority необхідна більшість- simple majority проста більшість- statutory majority законна більшість- working majority достатня (для проведення заходу) більшість голосів- majority of the members present and voting більшість членів, які були присутні і брали участь у голосуванні- majority of the member states більшість країн-учасниць- to be in the majority бути в більшості- to be carried by a small majority пройти/ бути прийнятим завдяки незначній більшості голосів- to be elected by a large majority бути обраним значною більшістю голосів- to carry majority отримати більшість голосів- to command a majority користуватись підтримкою більшості- to concede to a majority підкоритись рішенню більшості- to constitute a majority складати більшість- to gain majority отримати більшість голосів- to leave it to the decision of the majority підкорятись рішенню більшості; залишити вирішувати більшості- to master a majority користуватись підтримкою більшості- to obtain majority отримати більшість голосів- to receive majority отримати більшість голосів- to represent a majority представляти більшість- to win by a large majority пройти значною більшістю (голосів)- by a large majority значною більшістю- by a majority of (35) більшістю у (35 голосів)- by a small majority незначною більшістю- by a relative majority відносною більшістю голосів- by a simple majority простою більшістю- by a two thirds majority більшістю у дві третіх- majority (floor) leader керівник групи більшості в Конгресі США- majority leader of the Senate керівник групи більшості в Сенаті США
См. также в других словарях:
залишити — див. залишати … Український тлумачний словник
залишити — див. залишати … Словник синонімів української мови
залишити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
опустити — Опустити: в окр. значенні: залишити [52] залишити, покинути [2;XIII] покинути, залишити [III,IV] … Толковый украинский словарь
позриватися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Перестати триматися на чомусь (про все чи багато чого небудь); зірватися. 2) Упасти, скотитися, зсунутися, втративши опору, рівновагу (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох). 3) Рвучко встати,… … Український тлумачний словник
понароблювати — юю, юєш і понаробля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Зробити, виготовити багато чого небудь. 2) Залишити наслідки своєї діяльності. || Залишити наслідки своєї дії. || розм. Набруднити у багатьох місцях … Український тлумачний словник
геть — I виг. (наказ відійти / залишити кого н.); гетьте (стосовно багатьох); гайда (зі сл. звідси , звідсіль наказ залишити якесь місце) II див. цілком I III ▶ див. далеко 1), дуже 1), скрізь 1) … Словник синонімів української мови
Чръниговъ — Чернигов Черниговъ, Чръниговъ город на правом берегу Десны, левого притока Днепра, столица Черниговского княжества (3): Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола. 13 14. Тои же звонъ слыша давныи великыи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Список авиапамятников на Украине — Основная статья: Памятники техники на Украине В список вносятся памятники военным и гражданским самолётам, вертолётам, планёрам и БПЛА, находящиеся на постаментах или в любых музеях Украины. Содержание … Википедия
видворяти — я/ю, я/єш, недок., ви/дворити, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого небудь, примушувати залишити місце проживання. || Примушувати кого небудь піти звідкись … Український тлумачний словник
виживати — а/ю, а/єш, недок., ви/жити, иву, ивеш, док. 1) неперех. Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, скрутні умови існування і т. ін. 2) тільки док., неперех. Мати змогу прожити, проіснувати де небудь за рахунок якихсь коштів,… … Український тлумачний словник