(загинути)

1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];

2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].

* * *

1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́ця

2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у

3) бот., анат. ча́стка

4) муз. до́ля

5) ( мера веса) ист. до́ля

союз ніж, аніж, як; (в сравнении при именах и местоим.) ніж (аніж) (с им. п.), від (с род. п.), над, за (с вин. п.). [Півень більше начитав, ніж ти (Коцюб.). Любіше їм загинути, аніж без волі жити (Грінч.). Іти тепліше, як їхати (Проскурівщ.). Нема сильнішого від (над) мене (Київщ.). Розумніший за сестру (Звин.). За нас розумніший (Чуб.)]. Прежде -ли - перш(е) ніж (як), перед тим як, (реже) передніше (передше) як (ніж).

* * *

1) ніж, ані́ж, як

2) (при сравн. ст.) ніж, ані́ж; ( передаётся также конструкциями с предлогами від) ( кого-чого), за (кого-що), над (кого-що)

нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).

* * *

погибнуть гинути, загибати, загинути, згибати, згинути, погибати, погинути, пропадати, пропасти, (о мног.) погинути, вигинути (диал. вигибти), попропадати, (опис.) накладати, накласти, наложити головою. [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). Якби бог слухав пастуха, то давно-б погинуло стадо (Ном.). Вигибли всі до душі колишні мешканці (Дніпр. Чайка)]. -нуть от голода - згинути, пропасти з голоду. [Дай чого їсти, а то пропаду з голоду (Рудч.)]. -гиб безвозвратно - загинув без вороття. Хлеб -гиб от засухи - хліб пропав з посухи. Всё -бло - все пропало. Если это случится, то я -гиб, мы -гибли - якщо це станеться, то я пропав (ми пропали), то я пропащий (ми пропащі). [Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де-небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі (Рудч.)]. Он -гиб в общественном мнении - він пропав (загинув) перед громадською думкою. Бесславно -гиб - загинув без слави, (грубо) пропав - і собаки не брехали (не гавкали). Погибший - загиблий, згиблий; пропащий, страчений. [Пропащий час. Пропащий талант. Страчене життя]. -ший человек, -шая девушка - пропащий чоловік (пропаща людина), пропаща дівчина. -шее создание - пропаще створіння.

* * *

несов.; сов. - пог`ибнуть

запропасть

1) запропадати, запропасти; см. Запропаститься, Пропадать;

2) (о вещах: теряться) - см. Запропаститься, Деваться;

3) (погибать, бедствовать) пропадати, пропасти, гинути, загинути, погибати, погибнути, (окончательно) запропадати, запропасти; см. Пропадать, 1, 2. [Бодай тії гуси марно запропали (Чуб. V)]. -пала моя головушка - пропала моя голівонька.

I n

1. падіння

2. занепад

3. спад; зниження

- dramatic fall in prices різке/ значне зниження цін

II v (fell, fallen)

1. падати; спадати; знижуватися; схилятися

2. полягти, загинути (в бою)

3. припадати, випадати

- to fall short (of) зазнати невдачі; не вистачати

- the Cabinet fell уряд впав

- responsibility falls on them відповідальність лягає на них

гинути, загибати; загинути

 1. упасти, пасти;

 2. загинути;

 3. здохнути;

 4. здатися, покоритися, піддатися;

 5. доноситися, доходити, долітати

 пасти (худобу)

 1. попадати;

 2. загинути, здохнути, попадати (про тварин)

 попадати, попасти, потрапити, опинитися

(кӱлӱ) зола, попіл; кӱль оба / уба купа золи ВН-СК / Г; кӱль оба бол щоб ти згорів СБ; кӱль йӱзлӱ з блідим, сірим обличчям СЛ, К; кӱль бол- / ол- згоріти, загинути О / Б, У, Г, К, СК; кӱль осун / олсун хай спопеліє, щоб він згорів ВН / У; йандым да кӱль олдум я зовсім змучився СК; кӱль савур-К, кӱль тӧкСЛ віяти золу; бетин кӱль этобсипати обличчя золою — справляти жалобу Б; саба турғанда кӱль ӱстӱне басхан уставши вранці, він вступив у попіл — не з тієї ноги встав СБЧ; пор. гӱл, гӱль II.

таз, миска М; пор. таз.

тас бол- загинути, щезнути О; тас эт- згубити, знищити О.

1. жертва, пожертва СБ, О, СГ, СК; хурбан ада- У, хурбан кес- Г, хурбан сой- Б приносити жертву, жертвувати; хурбан бол- ставати жертвою О; хурбан олайым пробач СГ; хурбан олайым — мени йолдан чыхарма я перепрошую — не затримуй мене СК; дилиңе хурбан олайдым Г, дилине хурбан олайым СК я готовий виконати будь-яке твоє бажання; хурбан т'ет- стати жертвою, загинути СБ; хурбаны т'ет айтхан сӧзиме, басхан йизиме ти не вартий ні моїх слів, ні мого сліду СБЧ; бабаан хылычындан хурбан т'итэҗексин бу ишлер ичӱн ти через ці справи загинеш від батькової шаблі СЛ; хурбан эт- приносити жертву, жертвувати Г.

2. поминальний обід НБЄ; пор. холхурбан.

шабля, меч; передплужник, чересло; карт. жир, трефа; кинжал К; эт'и хылыч ойнай бир бирне харшы дві шаблі вимахують одна проти другої Г; хылыч башы набалдашник ефеса шаблі Б; хылыч хушан- підперізуватися шаблею СГ; хылыч чек- витягати шаблю М, СК; хылычнен т'ес- рубати шаблею Г; хылычтан чеч- загинути від шаблі СЛ.

1) зіткнення

2) удар, ударна сила

3) вплив

•

- acoustic impact