Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

(заборону)

См. также в других словарях:

  • забороновать — забороновать, забороную, заборонуем, заборонуешь, заборонуете, заборонует, заборонуют, заборонуя, забороновал, забороновала, забороновало, забороновали, заборонуй, заборонуйте, забороновавший, забороновавшая, забороновавшее, забороновавшие,… …   Формы слов

  • Цыбуленко, Евгений Николаевич — Евгений Николаевич Цыбуленко Євген Миколайович Цибуленко …   Википедия

  • забороновать — (I), заборону/ю, ну/ешь, ну/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • аншлаг — у, ч. 1) Стан, коли всі квитки на виставу, концерт і т. ін. продано, а також оголошення про це в касі театру, цирку і т. ін. 2) Природоохоронний знак, на якому зазначено відтворювальну ділянку, заказник, мисливське господарство, написані заклики… …   Український тлумачний словник

  • блокування — я, с. 1) Здійснення блокади. •• Блокува/ння а/кцій дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов. Блокува/ння да/них захист файлу або його частини (блока, запису) через заборону доступу до… …   Український тлумачний словник

  • валуєвський — а, е. Належний Валуєву. •• Валу/євський циркуля/р таємне розпорядження уряду царської Росії про заборону друкування книг українською мовою …   Український тлумачний словник

  • законодавство — а, с. 1) Встановлення, видання законів (у 1 знач.). 2) Сукупність усіх законів (у 1 знач.), що діють у якій небудь державі. || Сукупність законів, що належать до окремої ділянки права. •• Антиде/мпінгове законода/вство система чинних законів, що… …   Український тлумачний словник

  • розблоковувати — ую, уєш, недок., розблокува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Знімати заборону на користування чим небудь, ліквідовувати перешкоди до користування чим небудь …   Український тлумачний словник

  • заборонений — ім. Особа, на яку накладено церковну заборону …   Словник церковно-обрядової термінології

  • забороняти — Накладати церковну заборону …   Словник церковно-обрядової термінології

  • заповідник природний — Територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської… …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»