(забезпечувати)

См. также в других словарях:

• забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування …   Український тлумачний словник

• забезпечувати — забезпечити (кого що й без додатка давати, надавати комусь щось потрібне, належне в достатній кількости), постачати, постачити (кому чому що), достачати, достачити (кому чому що й чого), у[в]безпечувати, у[в]безпечити (чим) …   Словник синонімів української мови

• забезпечувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• асекуровати — забезпечувати, запевняти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• живити — живлю/, жи/виш; мн. жи/влять; недок., перех. 1) Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. || розм. Забезпечувати кого небудь продуктами харчування. 2) Постачати, забезпечувати чим небудь необхідним для нормальної дії. 3)… …   Український тлумачний словник

• озброюватися — ююся, юєшся, недок., озбро/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) чим і без додатка. Забезпечувати себе зброєю, військовим спорядженням. || Забезпечувати себе чим небудь для оборони або нападу. 2) чим, перен. Забезпечувати, оснащувати себе засобами,… …   Український тлумачний словник

• озброювати — юю, юєш, недок., озбро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. 2) чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої небудь роботи, діяльності. 3) перен. Давати знання і т. ін., потрібні… …   Український тлумачний словник

• оснащувати — ую, уєш і оснаща/ти, а/ю, а/єш, недок., оснасти/ти, ащу/, а/сти/ш, док., перех. 1) Забезпечувати необхідними технічними засобами, обладнанням. || Забезпечувати якими небудь пристроями. 2) Обладнувати снастями (судно, човен і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• охороняти — я/ю, я/єш, недок., охорони/ти, роню/, ро/ниш, док., перех. Оберігати від небезпеки кого , що небудь, забезпечувати від загрози нападу, замаху і т. ін. || Стояти на варті біля кого , чого небудь; вартувати, стерегти. || Забезпечувати, гарантувати… …   Український тлумачний словник

• споряджати — а/ю, а/єш, недок., споряди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Забезпечувати всім необхідним, готувати для відправлення куди небудь; збирати, виряджати когось куди небудь. 2) розм. Робити, виготовляти що небудь, перев. ручним способом; майструвати.… …   Український тлумачний словник

• укомплектовувати — ую, уєш, недок., укомплектува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом: робити повний комплект. || Забезпечувати, споряджати чим небудь до комплекту …   Український тлумачний словник