-
1 змокати
= змо́кнутиизмока́ть, измо́кнуть; взмока́ть, взмо́кнуть; смока́ть, смо́кнуть; ( насквозь) промока́ть, промо́кнутьзмока́ти до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) — измо́кнуть (промо́кнуть) до ни́тки (до косте́й)
-
2 промочувати
= промочи́типрома́чивать, промочи́ть; ( смачивать насквозь жидкостью) пропи́тывать, пропита́тьпромочи́ти до рубця́ (ру́бчика), ни́тки — промочи́ть до косте́й, промочи́ть наскво́зь, промочи́ть до (после́дней) ни́тки
См. также в других словарях:
рубець — бця/, ч. 1) Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого небудь. 2) Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, від побоїв (ременем, батогом і т. ін.); шрам. || Спайка, шрам на внутрішніх органах на місці… … Український тлумачний словник
ендоневроліз — у, ч. Хірургічне видалення рубця із нервового стовбура … Український тлумачний словник
рубцевий — а, е. Прикм. до рубець 2). || Викликаний рубцем, пов язаний з появою рубця … Український тлумачний словник
рубцювання — я, с. Дія за знач. рубцюватися. Рубцювання виразок. || Процес дозрівання грануляційної тканини, який закінчується утворенням рубця … Український тлумачний словник
рубцювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. 1) Робити рубчастим. 2) Лишати на чому небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). 3) Зшивати краї шматків тканини, шкіри, утворюючи рубець (у 4 знач.) … Український тлумачний словник
рубцюватися — ю/ється, недок. Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.) … Український тлумачний словник
цикатризація — ї, ж., мед. Рубцювання; заживлення з утворенням рубця … Український тлумачний словник