Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(до+конца)

  • 1 отгибатель конца рулона

    Словарь металлургической терминов > отгибатель конца рулона

  • 2 температура конца мартенситного превращения

    Словарь металлургической терминов > температура конца мартенситного превращения

  • 3 температура конца прокатки

    температура кінця вальцювання [прокатки]

    Словарь металлургической терминов > температура конца прокатки

  • 4 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 5 жизнь

    життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.
    * * *
    життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ття

    впервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)

    дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́

    Русско-украинский словарь > жизнь

  • 6 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

  • 7 температура

    - температура в начале прокатки - температура в начале рекристаллизации - температура воспламенения - температура вспышки - температура выдачи - температура горения - температура деформации - температура дутья - температура закалки - температура закипания - температура замерзания - температура затвердевания - температура излучения - температура испарения - температура кипения - температура коагуляции - температура конца мартенситного превращения - температура конца прокатки - температура красного каления - температура кристаллизации - температура Кюри - температура ликвидуса - температура литья - температура магнитного превращения - температура нагрева - температура нагревания - температура начала мартенситного перехода - температура начала мартенситного превращения - температура начала прокатки - температура начала рекристаллизации - температура Нееля - температура нулевой пластичности - температура окончания рекристаллизации - температура окружающей атмосферы - температура окружающей среды - температура отжига - температура охрупчивания - температура перехода - температура перитектики - температура плавления - температура пламени - температура пламени у носка фурмы - температура подогрева - температура потери пластичности - температура превращения - температура прокатки - температура разливки - температура размягчения - температура расплавления - температура рекристаллизации - температура свечения - температура сматывания - температура сматывания в рулон - температура сматывания полосы в рулон - температура сублимации - температура фазового перехода - температура фазового превращения - температура формоизменения - температура цвета - температура эвтектики - температура эвтектоида - абсолютная температура - высокая температура - гомологическая температура - дебаевская температура - дебаевская характеристическая температура - заданная температура - калориметрическая температура - критическая температура - максимальная температура - наибольшая температура - низкая температура - перитектическая температура - радиационная температура - средняя температура - термодинамическая температура - эвтектическая температура - эвтектоидная температура

    Словарь металлургической терминов > температура

  • 8 заращивание

    техн.
    ( конца каната) заро́щування, упліта́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > заращивание

  • 9 заращивание

    техн.
    ( конца каната) заро́щування, упліта́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > заращивание

  • 10 зарощування

    техн. зара́щивание ( конца каната)

    Українсько-російський політехнічний словник > зарощування

  • 11 бесконечный

    безкраїй (безкрая, -крає) (р. безкрайого, -крайої), безкрайній, нескінченний, безвічний, довічний, безмірний.
    * * *
    1) ( не имеющий начала и конца) нескінче́нний, безконе́чний; ( бескрайний) безкра́їй, безкра́йній, ( безмерный) безмі́рний, безме́жний
    2) (чрезмерно длинный, продолжительный) нескінче́нний, безконе́чний, неперебутни́й; ( безмерный) безмі́рний
    3) мат. нескінче́нний; ( неограниченный) безме́жний

    Русско-украинский словарь > бесконечный

  • 12 выслушивать

    выслушать вислухувати, вислуховувати, вислухати, дослухати, сов. дослухати, переслухати, прослухати. В-ать всё или всех - переслухувати, переслухати. -ать до конца - дослухувати, дослухати. -ать (больного) - обслухувати, обслухати, переслухати. Выслушанный - вислуханий, переслуханий, дослуханий, обслуханий. Выслушиваемый - вислухуваний, вислуховуваний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыслушать
    вислу́хувати и вислухо́вувати и вислуха́ти, ви́слухати; ( больного) обслу́хувати, обслу́хати

    Русско-украинский словарь > выслушивать

  • 13 вытерпливать

    вытерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, стерплювати, стерпіти, перетерплювати, перетерпіти, одтерплювати, одтерпіти. [За все ми одтерпіли (М. Вовч.)]. Вытерпеть до конца - дотерпіти; (страдания, муки) - відстраждати; (много) набідуватися, набідитися.
    * * *
    несов.; сов. - в`ытерпеть
    вите́рплювати, ви́терпіти

    Русско-украинский словарь > вытерпливать

  • 14 гвоздь

    гвоздик
    1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;
    2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.
    * * *
    1) цвях, гвіздо́к, -дка́
    2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше

    Русско-украинский словарь > гвоздь

  • 15 доводить

    довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.
    * * *
    несов.; сов. - довест`и
    1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́

    доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома

    2) несов. техн. дово́дити

    Русско-украинский словарь > доводить

  • 16 доглядывать

    доглядеть доглядати, догля[е]діти, доглянути, дозирати, дозирнути, допильновувати, допильнувати. [Хто-ж мене буде при старощах моїх доглядати, хто-ж моєї смерти догляне? Не допильнуєш оком, то вилізе боком].
    * * *
    несов.; сов. - догляд`еть
    1) (до конца, до какого-л. предела) додивля́тися, додиви́тися, сов. догляді́ти
    2) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догляді́ти (кого-що, чого, за ким-чим), пильнува́ти (кого-що), пантрува́ти и па́нтрити
    3) вихо́вувати, ви́ховати

    Русско-украинский словарь > доглядывать

  • 17 дорывать

    дорвать
    I. доривати, дорвати (напр. одежу, відро ягід), (о мног.) подоривати, (раздирать до конца) додирати, додрати, (о мног.) пододирати.
    * * *
    I несов.; сов. - дорв`ать
    дорива́ти, дорва́ти
    II несов.; сов. - дор`ыть
    дорива́ти, дори́ти; ( докапывать) доко́пувати, докопа́ти и мног. подоко́пувати

    Русско-украинский словарь > дорывать

  • 18 досматривать

    -ся, досмотреть, -ся
    1) додивлятися, додивитися. [Не додивився до краю];
    2) (увидеть) додивлятися, додивитися, добачити. [Не додивився, що стілець брудний, та й поклав книгу. А я вас і не добачив];
    3) доглядати, допильновувати; см. Присматривать, присмотреть;
    4) (подмечать) постерегати, постерегти, угля[е]діти що, доглядатися, доглядітися до чого. [Я тут помилку постеріг]. Досмотренный - добачений, доглянутий, допильнований, постережений. Досматриваемый, -вавшийся - догляданий. [Викохані, смілі, доглядані діти (Шевч.)].
    * * *
    несов.; сов. - досмотреть
    1) (до конца, до какого-л. предела) додивля́тися, додиви́тися
    2) ( за кем-чем - присматривать) догляда́ти, догля́нути и догля́діти (кого-що, чого, за ким-чим), допильно́вувати, допильнува́ти (кого-що)
    3) ( производить досмотр) спец. огляда́ти, огля́нути, перегляда́ти, перегля́нути

    Русско-украинский словарь > досматривать

  • 19 заканчивать

    -ся, закончить, -ся закінчувати, -ся, закінчити, -ся (и закінчати, -ся), викінчувати, -ся, викінчити, -ся; срвн. Оканчивать, -ся. [Викінчувати картину (Франко). День закінчився весільним бенкетом (Стор.)]. Законченный - закінчений, викінчений.
    * * *
    несов.; сов. - зак`ончить
    закі́нчувати, закі́нчи́ти, кінча́ти, кінчи́ти и скі́нчити и покінчи́ти, мног. поскі́нчувати; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити

    Русско-украинский словарь > заканчивать

  • 20 затея

    чаще во мн. затеи
    1) (выдумка) вигадка, витівка, (иронич.) штука, штучка; мн. вигадки, витівки, штучки; (причуды, капризы) витребеньки, забаганки (ед. ч. забаганка). Это пустые -теи - це пусті вигадки, витівки, штучки. Его -ям нет конца - його вигадкам (штукам) краю нема. Барские -теи - панські вигадки (витребеньки, забаганки);
    2) (замысел, намерение) витівка; замір (-ру). Дипломатические -теи - дипломатичні витівки. Без -тей - без хитрощів, без витівок, без штучок, просто, по-простому. Хитроумные -теи - хитрощі- мудрощі;
    3) (общ. р.) см. Затейник, -ница.
    * * *
    ви́тівка, ви́гадка ( выдумка); ( намерение) за́мір, -у

    без \затея тей — про́сто; без викрута́сів; ( без ухищрений) без хи́трощів, без хитрува́ння

    Русско-украинский словарь > затея

См. также в других словарях:

  • конца-краю нет — хватает, конца не видно, в избытке, выше ушей, выше крыши, выше головы, продолжительный, длинный, не огребешься, бессчетно, до черта, до фига, длительный, навалом, бескрайний, ни конца ни краю не видно, конца нет, полно, девать некуда, завались,… …   Словарь синонимов

  • конца-краю не видно — конца краю( я) не видно <не видать, нет> 1. Очень далеко простирается что либо. Чему? полю, степи, лесу, морю, воде, дороге… конца краю не видно. Видел ли ты когда нибудь оренбургские степи? Раздолье – конца краю нет. Едешь, едешь,… …   Учебный фразеологический словарь

  • конца-краю не видать — конца краю( я) не видно <не видать, нет> 1. Очень далеко простирается что либо. Чему? полю, степи, лесу, морю, воде, дороге… конца краю не видно. Видел ли ты когда нибудь оренбургские степи? Раздолье – конца краю нет. Едешь, едешь,… …   Учебный фразеологический словарь

  • конца-краю нет — конца краю( я) не видно <не видать, нет> 1. Очень далеко простирается что либо. Чему? полю, степи, лесу, морю, воде, дороге… конца краю не видно. Видел ли ты когда нибудь оренбургские степи? Раздолье – конца краю нет. Едешь, едешь,… …   Учебный фразеологический словарь

  • конца-края не видно — конца краю( я) не видно <не видать, нет> 1. Очень далеко простирается что либо. Чему? полю, степи, лесу, морю, воде, дороге… конца краю не видно. Видел ли ты когда нибудь оренбургские степи? Раздолье – конца краю нет. Едешь, едешь,… …   Учебный фразеологический словарь

  • конца-края не видать — конца краю( я) не видно <не видать, нет> 1. Очень далеко простирается что либо. Чему? полю, степи, лесу, морю, воде, дороге… конца краю не видно. Видел ли ты когда нибудь оренбургские степи? Раздолье – конца краю нет. Едешь, едешь,… …   Учебный фразеологический словарь

  • конца-края нет — конца краю( я) не видно <не видать, нет> 1. Очень далеко простирается что либо. Чему? полю, степи, лесу, морю, воде, дороге… конца краю не видно. Видел ли ты когда нибудь оренбургские степи? Раздолье – конца краю нет. Едешь, едешь,… …   Учебный фразеологический словарь

  • конца не видать — прил., кол во синонимов: 23 • безбрежный (24) • безграничный (34) • бесконечный (41) …   Словарь синонимов

  • конца не видно — прил., кол во синонимов: 27 • безбрежный (24) • бесконечный (41) • бескрайний (20) …   Словарь синонимов

  • конца нет — прил., кол во синонимов: 38 • безбрежный (24) • бесконечный (41) • бескрайний (20) …   Словарь синонимов

  • конца-краю не видно — прил., кол во синонимов: 28 • безбрежный (24) • безграничный (34) • бесконечный (41) …   Словарь синонимов


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»