(до+землі)

земл. орудие) культиватор (-ра), (однолапый) рало, (многолапый) драпак (- ка).

* * *

1. n

1) сидіння навпочіпки

2) припадання до землі (про тварин)

3) розм. важке падіння

4) сильний удар (штовхан); струс

5) синець; ґуля; рана

6) вибій; западина; ум'ятина

7) геол. невелике рудне тіло

2. adj

1) низенький і товстий; присадкуватий; кремезний

2) що сидить навпочіпки; скорчений

3) що припав (притиснувся) до землі (про тварину)

4) невидимий

3. v

1) сидіти навпочіпки

2) сідати навпочіпки, присідати

3) припадати до землі (про тварин)

4) розм. сідати

5) самочинно оселюватися на незайнятій (чужій, державній) землі

6) незаконно вселятися в будинок

7) розм. давити; роздавлювати; розплющувати; стискати

8) опускатися; занурюватися

* * *

1) сидіння навпочіпках; припадання до землі ( тварин); cпopт. упор присівши

2) cл. нірка ( невеликої тварини)

3) cл. студ. жapг. нуль

1) маленький, широкий; приземкуватий, кремезний

2) частіше predic який сидить навпочіпках; який скорчився, скорцюбився; який припав до землі ( про тварин)

1) ( часто squat down) сидіти навпочіпках; сідати навпочіпки, присідати; припадати до землі ( про тварин)

2) розм. сідати, присісти

3) пepeв.; icт. селитися на незайнятій землі, виділеною державою; освоювати нові землі; ставати скватером; самовільно селитися на чужій або державній землі; вселятися в будинок, що пустує, без дозволу власника

4) опускатися, поринати

1. n

1) земля; поверхня землі; ґрунт

2) ділянка землі

3) pl сад; парк

4) pl ділянка землі навколо будинку

5) дно моря

6) спортивний майданчик

7) місцевість, область, район

8) полігон; аеродром; плац

9) фон, тло; ґрунтовка; фунт

10) підстава, мотив, причина

11) тема, предмет (розмови тощо)

12) pl осадок, гуща

13) недоїдки

14) фундамент

15) основний принцип

16) pl основи, зачатки

17) основоположна частина

18) ел. заземлення

19) театр. партер

20) текст. основа

2. adj

1) мелений, молотий; подрібнений

2) притертий; пришліфований

3. v

1) сісти на мілину

2) мор. примусити викинутися на берег

3) ав. приземлятися

4) примусити приземлитися

5) перешкоджати відривові від землі

6) класти (опускати) на землю

7) ґрунтувати (на чомусь), обґрунтовувати (чимсь)

8) навчати основ (предмета)

9) ел. заземлити

10) міздрити (шкіру)

11) буд. закласти основу (фундамент)

4. past і p.p. від grind

* * *

1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

3) місцевість, область, район; висота

4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план

5) підстава, причина, мотив

6) предмет, тема (розмови, дослідження)

7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі

8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина

9) миcл. нора

10) eл. заземлення

11) мyз. граунд, остинатний бас

1) наземний; який тримається низько над землею

2) аеродромний

1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега

2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі

3) класти, опускати на землю

4) базувати, обґрунтовувати

5) (in) навчати основам ( предмета)

6) eл. заземлювати

7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)

8) бyд. покласти підмурок

9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)

1) мелений, товчений, подрібнений

2) матовий, матований

3) = ground-in

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

1. n

1) мешканець землі, людина

2) pl наземні (суходільні) тварини

3) земля

2. adj

1) земний

2) світський, земний

3) наземний

4) що відбувається на землі (на суші)

5) континентальний; б) що мешкає на землі; сухопутний; суходільний

* * *

1) мешканець землі, людина

2) pl наземні або сухопутні тварини

3) відк. земля

1) земний

2) наземний

3) що трапляється на землі або на суші

4) живучий на або в землі; сухопутний; наземний

5) схожий на Землю, подібний до Землі (про такі планети сонячної системи, як Марс, Венера, Меркурій)

1) сидіння навпочіпках; припадання до землі ( тварин); cпopт. упор присівши

2) cл. нірка ( невеликої тварини)

3) cл. студ. жapг. нуль

1) маленький, широкий; приземкуватий, кремезний

2) частіше predic який сидить навпочіпках; який скорчився, скорцюбився; який припав до землі ( про тварин)

1) ( часто squat down) сидіти навпочіпках; сідати навпочіпки, присідати; припадати до землі ( про тварин)

2) розм. сідати, присісти

3) пepeв.; icт. селитися на незайнятій землі, виділеною державою; освоювати нові землі; ставати скватером; самовільно селитися на чужій або державній землі; вселятися в будинок, що пустує, без дозволу власника

4) опускатися, поринати

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) анат. піднебі́ння

2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.

2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

1. adj

спрямований до землі

2. adv

в напрямку землі

* * *

1) пустий

2) незайнятий, вільний

3) вакантний (про посаду)

4) бездіяльний

5) байдужий, відсутній (про погляд тощо); неуважний; безглуздий

6) позбавлений (чогось); що не має (чогось)

7) тех. холостий (хід)

8) юр. що не має претендентів; незайнятий, що не використовується (про земельну власність тощо)

* * *

1) порожній; незаповнений;to gaze into vacant space дивитися у простір

2) незайнятий, вільний; vacant seat вільне місце (у театрі, автобусі); vacant houses будинки, що пустують, незаселені будинки; “vacant possession” «приміщення готове для негайного в’їзду" (оголошення)

3) вакантний (про посаду)

4) бездіяльний; idle and vacant life дозвільне і порожнє життя

5) байдужий, відсутній, розсіяний, (про погляд); vacant mind тупість, повна відсутність думок; vacant face невиразне обличчя

6) бездумний; безтурботний

7) вільний (від чого-н.);vacant hours час дозвілля

8) тех. холостий (про хід, пробіг)

9) юр. що не має претендентів; vacant succession невитребувана спадщина; vacant estate покинута нерухомість; невикористовуваний, незайнятий; vacant lands землі, що пустують; безхазяйні землі; нерозподілені землі (про державні землі)

1) (земной шар) земля;

2) (вещество; прах) земля;

3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;

4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);

5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;

6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;

7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;

8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].

* * *

1. n

1) припадання (до землі)

2) присідання

2. v

1) присісти, припасти (до землі)

2) низько кланятися, припадати (до ніг)

3) підлещуватися, підлабузнюватися; плазувати, раболіпствувати

* * *

1) припадання (до землі, до ніг)

2) cпopт. напівприсідання ( легка атлетика)

3) cпopт. низька стійка під час спускання з гори (лижний спорт; тж. crouch position)

1) присісти, припасти до землі ( частіше про тварин)

2) низько кланятися, припадати до ніг

3) підлещуватися, плазувати, раболіпствувати

4) зробити напівприсід ( легка атлетика)

1) що періодично обертається навколо Землі

2) пов'язаний з обертанням Землі

* * *

1) поет. земля; поле

2) церковні землі

3) рудоносна ділянка землі

* * *

1) пoeт. земля; поле

2) церковні землі

3) cпeц. рудоносна ділянка землі

1. adj

спрямований до землі

2. adv

у напрямі до землі

* * *

1) визначення місцезнаходження; виявлення перебування (знаходження)

2) місцеположення; розташування

3) поселення (на проживання); оселення

4) призначення місця; розміщення

5) амер. місце проживання

6) кін. місце виїзних зйомок

7) юр. здача внайми (в оренду)

8) амер. землемірне знімання, визначення меж ділянки землі

9) амер. ділянка землі (з визначеними межами)

10) райони, відведені для туземців (у Південній Африці)

11) австрал. ферма

* * *

1) визначення місцезнаходження; локація

2) місце розташування; місцерозміщення; вiйcьк. дислокація

3) поселення ( на проживання); оселення; призначення місця; розміщення; aмep. місце проживання

4) кiнo місце виїзних зйомок

5) юp. здача внайми, в оренду

6) aмep. землемірна зйомка або визначення границь ділянки землі

7) aмep. ділянка землі (з розміченими межами, бантустани; aвcтpaл. ферма)

8) комірка (даних, пам'яті)

1. n

1) рожен; шомпол

2) загострений стержень; зонд

3) знев. меч, шпага

4) довга мілина; намивна коса; довгий мис, стрілка

5) слина; мокротиння

6) плювок; плювання

7) дрібний дощик (снігопад); мряка

8) штик (шар землі на глибину заступа); повна лопата (землі)

2. v (past і p.p. spitted)

1) настромляти на рожен (м'ясо)

2) розм. надівати на шомпол (рибу)

3) проколювати, простромляти, протикати

4) перевіряти зондом тюки з м'яким вантажем

5) рити, копати лопатою на штик

6) скопувати, орати (тж spit up)

3. v (past і p.p. spat)

1) плювати (ся); бризкати слиною

2) зневажливо ставитися (до когось, чогось); зневажати (когось, щось)

3) мрячити, мжичити, накрапати, сіятися (про дощ); сипатися (про сніг)

4) розм. висловлювати, випалювати (тж spit out)

5) пирхати, фиркати, шипіти (про тварин)

6) тріскотіти, сипати іскрами (про багаття)

7) гірн. запалювати вогнепровідний шнур

* * *

1) рожен; шампур

2) загострений стрижень; зонд

3) меч, шпага

4) довга обмілина, стрілка; ( намивна) коса

1) насаджувати на рожен, на шампур

2) проколювати, протикати, простромлювати; мацати зондом тюки з м'яким вантажем ( при митному огляді)

1) слина; мокротиння; плювок

2) плювання

3) дрібний дощик або снігопад, мжичка

4) (of) точна копія

5) eнт.; = spittle; = spittle-bug

1) плювати; бризкати слиною; плюватися; бризкатися слиною; робити бризки; наплювацьки ставитися (до кого-небудь, чого-небудь); зневажати (кого-небудь, що-небудь)

2) мрячити, накрапати, капати, бризкати, сіяти ( про дощ); сипатися, сіятися ( про сніг)

3) висловлювати, випалювати ( spit out)

4) фиркати, сичати ( про тварин)

5) тріскотіти, сичати, сипати іскрами (про дрова т. п.)

6) гipн. запалювати вогнепровідний шнур

1) штик ( шар землі на глибину заступа)

2) кількість землі в повну лопату, повна лопата

1. n юр.

власник будівлі, яка знаходиться на чужій землі

2. adj юр.

що знаходиться на чужій землі (про будинок тощо)

* * *