Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(домашних)

  • 1 домашний

    1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;
    2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].
    * * *
    1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній

    \домашний аре́ст — домашній аре́шт

    дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)

    дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)

    2) ( о животных) сві́йський, дома́шній

    Русско-украинский словарь > домашний

  • 2 загонять

    загнать
    1) заганяти и загонити, загнати, займати, за(й)няти, (домашнее животное из стада) залучати, залучити, (о мног.) позаганяти и позагонити, позаймати, позалучати. [Кожне своїх овець залучало додому. Вона нашу худобу позаганяла];
    2) -гнать лошадь, лошадей - загнати коня, загнати (позагонити) коні; потомити, поморити коні;
    3) (забивать) заганяти, загнати, забивати, забити, (о мн.) позаганяти, позабивати. Загнанный - загнаний; (угнетённый) затурканий. [Народ темний і затурканий].
    * * *
    I несов.; сов. - загн`ать
    1) заганя́ти и заго́нити, загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти и позаго́нити; (забирать домой, домашних животных из стада) залуча́ти, залучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. позалуча́ти; ( забирать животных на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. позайма́ти
    2) (изнурять ездой, гоньбой) заганя́ти, загна́ти и мног. позаганя́ти; сов. уганя́ти; (сов., лошадей) підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш
    3) (продавать, сбывать) заганя́ти, загна́ти

    \загонять гна́ть копе́йку (деньгу́) — ( добыть денег) добу́ти копі́йку

    II
    (сов.: начать гонять) поча́ти ганя́ти

    Русско-украинский словарь > загонять

  • 3 класться

    1) кластися. [Вмирати не на віз кластися (Чуб.)]. -ться на бумагу - ставати, сов. стати на папері. [Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! Нащо стали на папері сумними рядами? (Шевч.)];
    2) на кого - покладатися, здаватися, звірятися на кого;
    3) (о домашних птицах) нестися; срвн. Класть 2.
    * * *
    1) кла́стися
    2) кла́стися, мурува́тися; будува́тися, ста́витися
    3) диал. кла́стися; нести́ся
    4) кла́стися
    5) кла́стися

    Русско-украинский словарь > класться

  • 4 любимец

    улюбленик, улюбленець (-нця), любленик, укоханець, (ц.-слав.) возлюбленик, (фамил.) любчик, (баловень) мазун, пестун, мазій, пестій (-тія), (особ. о домашних животных) приятель. [Учитель мав улюбленців між нами (Л. Укр.). Великий музика, любленик людей (Кониськ.). Возлюбленику муз і грацій, ждучи тебе, я тихо плачу (Шевч.). Всі цуценята погодував, найбільше-ж свого сіренького приятеля (Звин.)]. -мец отца - батьків любчик, (баловень) батькова дитина, батьків (татів) син. -мец матери - мамин любчик, (баловень) мамина дитина, мамин син. -мец судьбы - улюбленик, улюбленець долі. -мец публики - улюбленик, улюбленець публіки.
    * * *
    улю́бленець, -нця, улю́бленик, укоха́нець, лю́бленець; ( баловень) песту́н, -а, песті́й, -тія́, мазу́н, -а

    Русско-украинский словарь > любимец

  • 5 невод

    I. невід (-вода). [У наметах рибалки прокинулись, з кілля невід зняли, в човни весла несуть (Самійл.). Наперед невода рибою не хвались (Номис)]. Ловить -дом рыбу - ловити неводом (редко в невід) рибу. [Ви ловите білу рибку в шовковий невід (Федьк.)]. Вытягивать, вытянуть -вод из воды - вибирати, вибрати, тягти, витягти (из проруби, испода льда: витонити) невід (невода). Закидывать, закинуть -вод - закидати (заводити, розсипати), закинути (завести, розсипати; в прорубь, под лёд: затонити) невід. [«Пора уже нам невід завести». - Хлопці взялись; склали невід на шлюпки, розсипали в море (Март.)].
    II. кому чему
    1) (о деньгах) невід (-воду) на що. У нас денежкам -вод - у нас грошенята (грошики) не ведуться;
    2) (о домашних животных) невід, неплід (-лоду) на кого (напр. на кури).
    * * *
    не́від, -вода

    Русско-украинский словарь > невод

  • 6 пеший

    піший. -шее войско - см. Пехота. По образу -шего хождения - на своїх, на батьківських.
    * * *
    1) пі́ший
    2) ( о строе) воен. пі́ший; ( пехотный) піхо́тний
    3) ( безлошадный) безкі́нний
    5) в знач. сущ. пі́ший, -ого

    Русско-украинский словарь > пеший

  • 7 племенной

    1) племінний, расовий. [Людність свідома своєї племінної окремішности (Єфр.)];
    2) (скот) завідський, племе[і]нний; расовий. [Завідські коні. Расова худоба]. -нной бык - бугай (-гая). -нной конь - стадник, насінник. -нной боров - кнур (-ра), стадник.
    * * *
    1) племінни́й
    2) (о домашних животных: породистый, чистокровный) племінни́й, заводськи́й

    Русско-украинский словарь > племенной

  • 8 поить

    1) поїти, напувати, напоювати. [Поїти хворого травами. Син коні (коней) напуває];
    2) (увлажнять, о дожде) поїти, напувати, ситити.
    * * *
    пої́ти; ( животное) напува́ти, напо́ювати; ( вскармливать молоком - о домашних животных) с.-х. випо́ювати

    Русско-украинский словарь > поить

  • 9 продавать

    продать
    1) продавати, продати, спродати, (о мн.) попродати (распродавать) спродувати и спродавати, спродати, (о мн.) поспродувати. [Купують, продають, міняють крам на крам (М. Стар.). Продай, моя мати, коня вороного (Пісня). Шкода мені й досі тієї пасіки, що я її спродав (М. Вовч.). Шкода, що санки спродали (Гр. Григ.). Усе потроху спродували, з того тільки й жили (Кониськ.). Попродав усю худобу. Продав душу чортові]. - дать всё - спродати, випродати, попродати все, (без дополн.) випродатися, спродатися; (о домашних животных) попродати до ноги (срв. Распродать). [Білети випродано всі (Грінч.). Хоч зараз спродуйся, пакуйся - та й на Кубанські степи (Неч.-Лев.). Попродали худобу до ноги (Основа)]. -давать водку - продавати, шинкувати горілку (и горілкою). [Шинкує горілку (Рудан.)]. -давать, -дать в долг - продавати, продати наборг, набір, уборг. -давать оптом - продавати нагурт, гуртом. -давать в розницу - продавати нароздріб, уроздріб. -давать с аукциона, с молотка, с публичного торга, с наддачи - продавати (продати) з торгів, з авкціона, цінувати, поцінувати, (зап.), пускати (пустити) на ліцитацію. [Тепер у нас у городі цінують одного купця (Грінч.). Хату пустити на ліцитацію (Франко)]. По чем -даёте это? - по чім продаєте це? що хочете за це? -вать свои услуги - продавати свої послуги. -давать, -дать назад тому, у кого куплено - відпродувати, відпродати що;
    2) кого - продавати, продати кого (см. Продавать). Продаваемый - продаваний. Проданный -
    1) проданий, спроданий, запроданий, (о мн.) попродані, поспродувані;
    2) проданий.
    * * *
    несов.; сов. - прод`ать
    продава́ти, прода́ти и попродава́ти и попро́дати, спро́дувати и спродава́ти, спро́дати и спрода́ти и поспро́дувати; запро́дувати и запродава́ти, запро́дати и мног. позапро́дувати; ( распродавать) випро́дувати, ви́продати

    Русско-украинский словарь > продавать

  • 10 Междоусобствовать

    1) (о гражданской войне) провадити (точити) домову (громадянську) війну;
    2) (о домашних распрях) у незгоді жити, гризтися, сваритися.

    Русско-украинский словарь > Междоусобствовать

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»