Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(для+скота)

  • 21 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 22 нагул

    1) (действие) - а) нагулювання, вигулювання, оконч. нагуляння, вигуляння; б) надбавання, придбавання, накохування, оконч. на[при]дбання, накохання; в) випасання, оконч. випасення, випас (-су). Срв. Нагуливать. Гуртовщик взят для -ла скота - взяли (взято) гуртоправа худобу випасати (или щоб худобу випасав). Отдали скот в -гул - віддали (віддано) худобу на випас. Скот в -ле - худоба на випасі;
    2) (результат) нагул (-лу), (жир) сить (-ти), сало. -лу по пуду на скотину будет - нагулу по пудові на худобину буде. Наш парень с -лом: глаз подбили - в нашого парубка гостинець: око підбите.
    * * *
    с.-х.
    нагу́л, -у, випас, -у

    Русско-украинский словарь > нагул

  • 23 потяг

    1) (оттяжка при ударе кнутом, саблей) диал. відтя́жка
    2) диал. [до́вгий] по́від, -вода; ( у рогатого скота) нали́гач
    4) спец. шпа́ндель, -для, по́тяг
    5) ( инструмент шерстобита) [шапова́льський] лук

    Русско-украинский словарь > потяг

  • 24 примесь

    домішка, примішка. [Домішка циганської крови. Домішки до вин. Не чиста пшениця - всякої домішки (примішки) багато]. -месь отрубей или муки к соломе для корма скота - обмішка.
    * * *
    до́мішка

    Русско-украинский словарь > примесь

  • 25 Кроковський, Йоасаф

    Кроковський, Йоасаф (бл. 1648 - 1718) - укр. церковний діяч, філософ, богослов. Після закінчення студій у західних католицьких навчальних закладах повернувся до Києва, де 1683 р. став префектом і проф. риторики, філософії і теології КМА. Од 1690 р. - ігумен Миколо-Пустинного монастиря і ректор КМА, од 1697 р. - архімандрит Києво-Печерської лаври. 1708 р. обраний київським православним митрополитом. Підозрювався у симпатіях до Мазепи, був схоплений і змушений оголосити опальному гетьманові анафему. Пізніше К., запідозреного в справі царевича Олексія, викликали до Петербурга. По дорозі він помер у Твері за загадкових обставин. Збереглися його лекції з риторики (1683), філософії (1686 - 1687), богослов'я (1697), писані лат. мовою. У філософії К. розвивав традиції т. зв. другої схоластики, дотримуючись францисканської лінії, виробленої середньовічним філософом Дунсом Скотом. Часто полемізував з томістською школою, але не виходив поза межі традиційної для XVII ст. західної академічної філософії. Проблему універсалій К. розв'язував у близькому до номіналізму дусі. Принципом індивідуації вважав форму, а у вирішенні проблеми співвідношення волі та інтелекту перевагу надавав волі. Цей своєрідний волюнтаризм К., сформувавшись під впливом філософської школи Дунса Скота, продовжував августинівську лінію у християнській філософії.

    Філософський енциклопедичний словник > Кроковський, Йоасаф

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • БАРДА (корм для скота) — БАРДА картофельная, зерновая, паточная, побочный продукт спиртового производства. Свежую (92 94% воды, 6 8% сухого вещества) и силосованную барду используют для откорма главным образом крупного рогатого скота, сушеную всех сельскохозяйственных… …   Энциклопедический словарь

  • подстилка для скота — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN litter Straw, hay or similar material used as bedding by animals. (Source: CED) [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] Тематики охрана окружающей среды EN… …   Справочник технического переводчика

  • Барда корм для скота — так называется остаток от винокурения, употребляемый как корм для домашних животных. Б. получается в виде более или менее жидкой гущи из затора после перегонки из него спирта, причем соответственно приготовлению спирта из хлеба или картофеля… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Барда, корм для скота — так называется остаток от винокурения, употребляемый как корм для домашних животных. Б. получается в виде более или менее жидкой гущи из затора после перегонки из него спирта, причем соответственно приготовлению спирта из хлеба или картофеля… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Скота — (слева) и Гойдель Глас плывут из Египта, на манускрипте 15 века Scotichronicon Вальтера Боэра; В его версии Скота и Гойдель (латинизирован как Gaythelos)  муж и жена. Скота (Scota)  в …   Википедия

  • Вес кормовых веществ для скота — Кубическая сажень весит пудов: сена свежесложенного в стог до 45 (но через месяц после укладки 55, а через 6 месяцев 65) и свежеспресованного, смотря по прессу, от 97 (Ингерзоля) до 250 и более (Дедерика); соломы мотыльковых растений 30 40,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ПРЕМИКСЫ ДЛЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА — Компонент Состав 1 кг препарата Мономикс форте Бовимикс форте Тетамикс Минеральный специальный премикс для скота Витамин A, ME 1600000 Витамин D3, ME 325000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • Нагул скота — Под таким названием известен летний откорм скота на хорошей траве или отаве (см.). Он практикуется главным образом в степных губерниях, где существует еще местами достаточный простор для скотоводства (Воронежская губ., Область Войска Донского,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Гурт (стадо кр. рог. скота) — Гурт (польск. hurt, от нем. Hürde ≈ плетень, загон для скота),стадо крупного рогатого скота мясного направления. В Г. подбирают животных по полу, возрасту, живому весу, упитанности. Формируют Г. во время зоотехническо ветеринарного осмотра скота… …   Большая советская энциклопедия

  • контейнеры для конкретных грузов — Контейнеры разных типов для перевозки автомобилей, скота и другие, изготовленные согласно требованиям ИСО к контейнерам и предназначенные только или первоначально для перевозки конкретных грузов. Примечание Номера кода установлены: для скота S0,… …   Справочник технического переводчика

  • Льготы Для Работающих В Сельской Местности — установлены в целях закрепления кадров на селе, улучшения их жизненных условий и преодоления кризисной демографической ситуации в сельской местности. Они касаются условий труда и его оплаты, рабочего времени и времени отдыха, предоставления… …   Словарь бизнес-терминов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»