Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(да+говорите)

  • 1 heed

    1. n
    1) увага, піклування
    2) обережність

    to take heed — бути обережним; остерігатися

    take heed! — обережно!, бережися!

    take heed of what you say! — вибирайте слова!, думайте, що ви говорите!

    3) предмет уваги (піклування)
    4) те, чого остерігаються
    2. v
    1) брати до уваги, враховувати; остерігатися; уважно стежити; зважати на (щось)
    2) помічати
    3) піклуватися
    * * *
    I [hiːd] n
    1) увага; турбота; обережність
    2) предмет піклування, уваги; icт. те, що враховують; те, чого остерігаються
    II [hiːd] v
    1) звертати увагу, враховувати; остерігатися
    2) icт. зауважувати, помічати; піклуватися

    English-Ukrainian dictionary > heed

  • 2 reason

    1. n
    1) причина, підстава

    by reason of..., for the reason that... — з тієї причини, що..., через те, що...

    with good reason — з повним правом, цілком виправдано

    2) аргумент, мотив, міркування
    3) пояснення, обґрунтування, мотивована заява
    4) лог. мала посилка (силогізму)
    5) можливість (події тощо)
    6) розум, інтелект
    7) здоровий розум (на противагу божевіллю)
    8) розсудливість, розважливість, здоровий глузд

    to bring smb. to reason — наводити на розум, напоумляти когось

    to hear (to listen to) reason — прислухатися до голосу розуму

    there is reason in what you say — у тому, що ви говорите, є здоровий глузд

    it stands to reason — так; само собою (зрозуміло); ясно, певно

    9) розумний вчинок; розсудлива поведінка
    10) справедливість, належне

    to give smb. reason — віддати комусь справедливість (належне)

    2. v
    1) міркувати, обмірковувати; робити висновки

    to reason about (of, on, upon) a subject — обмірковувати щось, міркувати про щось

    to reason that... — дійти висновку, що...

    2) мислити
    3) обговорювати, дискутувати, дебатувати
    4) переконувати (когось — with, у чомусь — into); умовляти

    to reason smb. into smth. (into doing smth.)умовити когось зробити щось

    5) переконувати когось (у помилковості його вчинків, у хибності його думок тощо), відмовляти (від чогосьout of)
    6) обґрунтовувати, аргументувати; доводити
    7) бібл. сперечатися (розмовляти) (з кимсьwith)

    reason downзаглушити (любов тощо), прислухавшись до голосу розуму

    reason out — обміркувати; дійти висновку логічним шляхом

    * * *
    I n
    1) причина; підстава
    2) ( суб'єктивне) причина, мотив, міркування; виправдання
    3) пояснення, обґрунтування; вмотивована заява
    5) розум, інтелект

    bereft of reason — божевільний; часто здоровий ґлузд, розсудливість

    in reason — у розумних межах; у відповідності зі здоровим ґлуздом; розумно

    II a
    1) мислити, міркувати ( логічно); робити висновки; мислити
    2) обговорювати; дебатувати, дискутувати; розмірковувати ( уголос)
    3) ( with) умовляти, урезонювати ( кого-небудь); ( into) умовити, переконати ( у чому-небудь); ( out of) переконувати ( у чому-небудь)
    4) р

    р. — обґрунтовувати, аргументувати; доводити

    5) icт., дiaл. ( with) сперечатися або розмовляти ( з ким-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > reason

  • 3 tell

    I
    n розм.
    1) розмова; плітка
    2) розповідь, історія
    II
    v (past і p.p. told)
    1) розповідати
    2) говоритися, розповідатися
    3) говорити, сказати, повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година

    4) розголошувати, виказувати; видавати
    5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати
    6) запевняти; твердити

    I am telling you — запевняю вас, повірте мені

    7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти
    8) вирізнятися
    9) показувати; свідчити
    10) позначатися, даватися взнаки

    age begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки

    11) веліти, наказувати
    12) рахувати; підраховувати
    13) відлічувати (гроші); платити
    14) налічувати, нараховувати

    tell offа) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось

    tell on — набрехати, наклепати

    tell over — а) переповідати; б) перелічувати

    don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!

    to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити

    do tell!амер. от тобі й на!, не може бути!

    I'll tell you whatрозм. знаєте шо; послухайте мене

    you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!

    you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!

    * * *
    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smbповідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the worldaмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it iscл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell!aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gathpeл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 4 track

    1. n
    1) слід

    to be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати

    to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)

    to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад

    2) військ. траса
    3) зал. колія

    single (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця

    4) відбиток, ознака, слід
    5) слід, по якому йде собака
    6) курс, шлях
    7) ав. маршрут польоту (на карті)
    8) життєвий шлях, спосіб життя

    to go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок

    9) польова дорога; стежка

    the beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина

    10) ланцюг, ряд, низка (думок)
    11) хід, перебіг; розвиток
    12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)
    13) зал. ширина колії
    14) фонограма; звукова доріжка
    15) тех. гусениця (трактора, танка)
    16) тех. напрямний пристрій
    17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек
    18) спорт. легка атлетика

    track borderспорт. бровка бігової доріжки

    track centresавт. ширина ходу

    track changeспорт. зміна доріжок

    track gauge — ширина колії; колійний шаблон

    in one's tracks — на місці; негайно, відразу

    to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти

    to jump the trackамер. опинитися на хибному шляху

    2. v
    1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)
    2) іти по слідах
    3) залишати сліди; наслідити, набруднити
    4) прокладати шлях; намічати курс
    5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)
    6) котитися по колії (про колеса)
    7) мати певну відстань між колесами
    8) прокладати колію; укладати рейки
    9) тягти мотузком
    10) буксирувати

    track down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця

    * * *
    I [trʒk] n

    bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

    the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

    to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

    to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

    to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

    he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

    to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

    to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

    to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

    to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

    in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

    to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

    to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

    2) залишок; ознака, слід

    to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

    3) курс, шлях

    the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

    a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

    4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

    off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

    to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

    on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

    to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

    to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

    to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

    to fly the trackaмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

    he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

    5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

    rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

    the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

    marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

    motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

    double track — дві лижні [ср. тж. 6]

    track!лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

    sound track — звукова доріжка; доріжка

    reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

    6) з.- д. колія, рейковий шлях

    single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

    to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

    to jump the trackaмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

    wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

    he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

    7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

    to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

    to lose track ofвтратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

    8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам
    9) cпopт. легка атлетика

    track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

    10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця
    11) cпeц. направляючий пристрій
    12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)
    ••

    off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

    what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

    to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

    off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

    across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

    to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

    to make tracks for smthвідразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

    to jump the trackaмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]

    II [trʒk] v
    1) стежити, простежувати; висліджувати

    they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

    the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

    to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

    to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

    new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

    wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

    3) прокладати шлях; намічати курс
    4) aмep. пройти, покрити (відстань)
    6) прокладати колію, укладати рейки
    7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
    III [trʒk] v; мор.

    English-Ukrainian dictionary > track

  • 5 truth

    n ж. ім'я
    Труд
    * * *
    n

    the truth, the whole truth, and nothing but the truth — правда, вся правда, нічого окрім правди

    the real /plain, unvarnished, unadulterated, honest/ truth — чиста правда, правда як вона є, правда без будь-яких прикрас

    to get at the truth of the matter — зрозуміти, в чому справа; докопатися до правди

    that's the truth of it! — ось в чому справа!, ось де правда!

    to tell /to speak/ the truth — говорити правду; по правді кажучи

    the truth is that... — річ у тім, що..., по правді кажучи...; істина

    the great truths of morals [of science, of philosophy] — великі моральні [наукові, філософські]істини

    there are truths which cannot be verified — існують істини, які не піддаються перевірці

    the poems hit hard at a few home truths — ці вірші викривали деякі розхожі /обивательські/ істини

    all new [great] truths begin as heresies — все нові [великі]істини спочатку сприймаються як єресь; істинність

    theres some truth in what you say — в тому, що ви говорите, є дещо вірне; ваші слова не позбавлені справедливості; факт

    the present definition of insanity has little relation to the truths of mental life — існуюче визначення божевілля погано узгоджується з фактами психічного життя; принцип

    2) правдивість; щирість

    to doubt a person's truth — сумніватися в чиїй-н. Правдивості

    3) точність, відповідність

    truth to nature — точність відтворення, реалізм, життєва правда

    4) тex. точність установки

    out of truth — неправильно /неточно/ встановлений, такий, що збився з точної установки; що погано прогнаний; відсутність биття; концентричність

    5) фiз. "істина" ( характеристика кварк)
    ••

    in truth — дійсно, насправді, насправді; правдо кажучи

    to say /to speak, to tell/ the truth and shame the devil — говорити всю правду

    truth lies at the bottom of a wellпpиcл. = шукай вітру в полі, а правду на дні морському

    truth will outпpиcл. Правда завжди вийде назовні, правду не приховаеш

    English-Ukrainian dictionary > truth

  • 6 understand

    v (past ip.p. understood)
    1) розуміти

    I don't understand what he says — я не розумію, що він говорить

    2) усвідомлювати
    3) почути, довідатися, дізнатися

    I understand that you are going abroad — я чув, що ви ідете за кордон

    4) припускати; здогадуватися; робити висновок
    5) домовлятися, умовлятися

    it was understood we were to meet at dinner — умовилися, що ми зустрінемося за обідом

    6) мати на увазі; розуміти
    7) знати, бути обізнаним; тямити; розумітися (на чомусь)
    8) гадати, вважати

    I was given to understand that it was not true — мені дали зрозуміти, що це неправда

    * * *
    v

    I don't understand you [what you say] — я не розумію вас [що ви говорите]; розуміти один одного; досягти взаєморозуміння, домовитися

    2) осягати, усвідомлювати, представляти
    3) почути, взнати; зробити висновок з почутого
    4) припускати, здогадуватися
    5) умовитися, домовлятись
    6) знати, бути знаючим (в чому-н.); смислити
    7) вважати; допускати

    English-Ukrainian dictionary > understand

  • 7 whom

    pron (непрямий відмінок від who) кого, кому

    this is the woman about whom I was speaking — ось та жінка, про яку я говорив

    * * *
    [huːm]
    pron
    1) непрям. пит. від who

    you saw whom — є кого ти бачивє; в сполученнях з прийменником може бути опущений this is the man ( whom) I was speaking about /about whom I was speaking/ ось чоловік, про якого я вам розповідав

    let him be whom he will — нехай він буде тим, ким він хоче стати

    English-Ukrainian dictionary > whom

  • 8 tell

    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smbповідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the worldaмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it iscл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell!aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gathpeл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 9 track

    I [trʒk] n

    bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

    the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

    to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

    to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

    to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

    he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

    to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

    to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

    to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

    to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

    in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

    to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

    to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

    2) залишок; ознака, слід

    to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

    3) курс, шлях

    the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

    a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

    4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

    off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

    to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

    on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

    to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

    to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

    to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

    to fly the trackaмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

    he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

    5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

    rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

    the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

    marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

    motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

    double track — дві лижні [ср. тж. 6]

    track!лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

    sound track — звукова доріжка; доріжка

    reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

    6) з.- д. колія, рейковий шлях

    single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

    to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

    to jump the trackaмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

    wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

    he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

    7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

    to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

    to lose track ofвтратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

    8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам
    9) cпopт. легка атлетика

    track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

    10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця
    11) cпeц. направляючий пристрій
    12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)
    ••

    off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

    what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

    to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

    off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

    across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

    to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

    to make tracks for smthвідразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

    to jump the trackaмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]

    II [trʒk] v
    1) стежити, простежувати; висліджувати

    they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

    the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

    to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

    to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

    new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

    wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

    3) прокладати шлях; намічати курс
    4) aмep. пройти, покрити (відстань)
    6) прокладати колію, укладати рейки
    7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
    III [trʒk] v; мор.

    English-Ukrainian dictionary > track

  • 10 truth

    n

    the truth, the whole truth, and nothing but the truth — правда, вся правда, нічого окрім правди

    the real /plain, unvarnished, unadulterated, honest/ truth — чиста правда, правда як вона є, правда без будь-яких прикрас

    to get at the truth of the matter — зрозуміти, в чому справа; докопатися до правди

    that's the truth of it! — ось в чому справа!, ось де правда!

    to tell /to speak/ the truth — говорити правду; по правді кажучи

    the truth is that... — річ у тім, що..., по правді кажучи...; істина

    the great truths of morals [of science, of philosophy] — великі моральні [наукові, філософські]істини

    there are truths which cannot be verified — існують істини, які не піддаються перевірці

    the poems hit hard at a few home truths — ці вірші викривали деякі розхожі /обивательські/ істини

    all new [great] truths begin as heresies — все нові [великі]істини спочатку сприймаються як єресь; істинність

    theres some truth in what you say — в тому, що ви говорите, є дещо вірне; ваші слова не позбавлені справедливості; факт

    the present definition of insanity has little relation to the truths of mental life — існуюче визначення божевілля погано узгоджується з фактами психічного життя; принцип

    2) правдивість; щирість

    to doubt a person's truth — сумніватися в чиїй-н. Правдивості

    3) точність, відповідність

    truth to nature — точність відтворення, реалізм, життєва правда

    4) тex. точність установки

    out of truth — неправильно /неточно/ встановлений, такий, що збився з точної установки; що погано прогнаний; відсутність биття; концентричність

    5) фiз. "істина" ( характеристика кварк)
    ••

    in truth — дійсно, насправді, насправді; правдо кажучи

    to say /to speak, to tell/ the truth and shame the devil — говорити всю правду

    truth lies at the bottom of a wellпpиcл. = шукай вітру в полі, а правду на дні морському

    truth will outпpиcл. Правда завжди вийде назовні, правду не приховаеш

    English-Ukrainian dictionary > truth

  • 11 understand

    v

    I don't understand you [what you say] — я не розумію вас [що ви говорите]; розуміти один одного; досягти взаєморозуміння, домовитися

    2) осягати, усвідомлювати, представляти
    3) почути, взнати; зробити висновок з почутого
    4) припускати, здогадуватися
    5) умовитися, домовлятись
    6) знати, бути знаючим (в чому-н.); смислити
    7) вважати; допускати

    English-Ukrainian dictionary > understand

  • 12 whom

    [huːm]
    pron
    1) непрям. пит. від who

    you saw whom — є кого ти бачивє; в сполученнях з прийменником може бути опущений this is the man ( whom) I was speaking about /about whom I was speaking/ ось чоловік, про якого я вам розповідав

    let him be whom he will — нехай він буде тим, ким він хоче стати

    English-Ukrainian dictionary > whom

  • 13 да

    нар.
    1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];
    2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];
    3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];
    4) да будет - хай буде, най (нехай);
    5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].
    * * *
    I част.
    1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж
    2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді
    3) усилит. та
    4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й
    II союз
    2) ( противительный) та, але́; ба ні

    Русско-украинский словарь > да

  • 14 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 15 как-никак

    нареч.
    як-не-я́к; (что ни говори, говорите) що не кажи́, що не кажі́ть; ( как бы то ни было) хай там що, хоч там як; ( всё же) все ж

    Русско-украинский словарь > как-никак

  • 16 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 17 мороз

    мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].
    * * *
    моро́з, -у; ( небольшой) па́морозь, -і; ( ранний) за́морозок, -зку, за́морозь, -зі, диал. недо́світ, -у, мн. моро́зи, -зів, холоди́, -ді́в, холодне́ча, сту́дінь, -дені; фольк. морозе́нко

    Русско-украинский словарь > мороз

  • 18 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2)выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4)выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5)выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6)выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9)выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 19 осторожно

    1) обережно, бережко, сторожко, з осторогою, обачно, ошамненько, з оглядом;
    2) помалу, ум. помаленьку, помалесеньку. [Помалу ступайте, пилу не збивайте]. Он поступил очень -жно - він зробив дуже обачно. Говорите -жнее - балакайте обережніше, обачніше. Осторожнее, вы опрокинете стол - обачніше, не перекиньте стола. Поставить что -жно - поставити що обережно, злегенька.
    * * *
    нареч.
    обере́жно; ( осмотрительно) сто́рожко, з осторо́гою, по́паски, оба́чно

    Русско-украинский словарь > осторожно

  • 20 помиловать

    I. (пощадить) помилувати кого, (сжалиться) змилуватися над ким. [Вовчики- братіки, помилуйте мене - не їжте. Суд помилував злочинця]. -вать жизнь (освободить от смертн. казни) - горлом дарувати кого. -луй (сохрани) бог - крий боже, боронь боже, хай бог милує кого. -луй, что ты говоришь? -луйте, что вы говорите? - даруй, що ти кажеш? даруйте, що ви кажете? [Даруйте, невже-ж це правда?]. -луй (опомнись), что ты делаешь, - луйте, что вы делаете - схаменись, що ти робиш, схаменіться, що ви робите? Помилованный - помилуваний. Преступник -ван - злочинця помилувано. -ться - бути помилуваним.
    II. помилувати, поголубити кого. -ться - помилуватися, поголубкатися. [Поцілуймося, помилуймося].
    * * *
    поми́лувати

    поми́луй, поми́луйте — та що ти (ви), де́ там; ( полноте) го́ді, [-бо]

    поми́луйте, это чисте́йший вздор — дару́йте (вибача́йте, ви́бачте), це чисті́сінька дурни́ця (нісені́тниця)

    поми́луйте, что вы де́лаете! — схамені́ться, що ви ро́бите!

    Русско-украинский словарь > помиловать

См. также в других словарях:

  • говорите — нареч, кол во синонимов: 14 • алло (67) • баба шура у аппарата (7) • вас внимательно слушаю …   Словарь синонимов

  • говорите без оскорблений — нареч, кол во синонимов: 4 • не груби (4) • повежливее (6) • следи за базаром (6) …   Словарь синонимов

  • Не говорите мне о нём! — Название романса (1909), стихи и музыку которого написал М. И. Пер роте: Не говорите мне о нем! Еще былое не забыто. Используется: как шутливо ироническая форма отказа обсуждать что либо, говорить о ком либо. Энциклопедический словарь крылатых… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • как ни говорите — нареч, кол во синонимов: 17 • ведь (22) • вместе с тем (40) • во всяком случае (24) …   Словарь синонимов

  • что ни говорите — нареч, кол во синонимов: 17 • вместе с тем (40) • во всяком случае (24) • все ж таки (17) …   Словарь синонимов

  • (Да) что вы говорите — ГОВОРИТЬ, рю, ришь; рённый ( ён, ена); несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Не говори (не говорите) — Прост. Экспрес. Да, конечно, без сомнения. Выражает уверения в полном согласии с говорящим. [Анна:] Да, вот до чего дожили мы. [Силантьев:] Не говори! Дышать нечем (М. Горький. Сомов и другие). Ах, не говорите! воскликнул Дмитрий недовольно.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Что ты говоришь (вы говорите) — Экспрес. Да не может этого быть! Изумлён, услышав сказанное. Я женат уже четвёртый год и не знаю, кто моя жена и где она… Что вы говорите? воскликнула Марья Гавриловна. Как это странно! (Пушкин. Метель) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Я не согласен ни с одним словом, которое вы говорите, но готов умереть за ваше право это говорить — «Я не согласен ни с одним словом, которое Вы говорите, но готов умереть за Ваше право это говорить» (вариант: «Я не разделяю ваших убеждений, но готов умереть за ваше право их высказывать») крылатое выражение о принципах свободы слова, демократии …   Википедия

  • как ни говорите — Как ни говорите, а он прав …   Орфографический словарь русского языка

  • да, говорите — нареч, кол во синонимов: 1 • алло (67) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»